про закриття провадження у справі
16 жовтня 2025 року 320/3485/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Горобцової Я.В., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом приватного закладу освіти «Ірпінська християнська гімназія» до Київського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинення дій, -
До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов приватного закладу освіти «Ірпінська християнська гімназія» до Київського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, в якому позивач просить визнати протиправними дії Київського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю щодо нарахування сум адміністративно-господарських санкцій за порушення нормативу створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році.
Ухвалою від 05.02.2024 відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши наявні у справі матеріали, судом встановлено таке.
17.04.2023 через електронний кабінет приватного закладу освіти «Ірпінська християнська гімназія» на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України до позивача надійшов розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій за 2022 рік за порушення нормативу створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році.
Відповідно до змісту Розрахунку, позивач не виконав нормативу, призначеного для працевлаштування осіб з інвалідністю, як це передбачено статтею 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», у зв'язку з чим відповідач здійснив розрахунок розміру адміністративно-господарських санкцій, що підлягає стягненню з позивача, у розмірі 334 746,16 грн.
Позивач вважає, що дії Київського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю щодо нарахування сум адміністративно-господарських санкцій за порушення нормативу створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році є протиправними, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
У контексті вказаних обставин справи, суд звертає увагу на те, що згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Пунктами 1, 2 частини першої статті 4 КАС України визначено, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.
Позивач оскаржує дії відповідача щодо здійснення розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.
Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 №875-XII (далі - Закон №875-XII).
Згідно ст. 19 Закону №875-XII для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Порядок контролю за виконанням нормативу робочих місць та перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі шляхом його зарахування, визначається Кабінетом Міністрів України.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, здійснює перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі шляхом його зарахування.
Керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю несуть відповідальність у встановленому законом порядку.
Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону.
Розрахунок надсилається у формі електронного документа через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України у формі та порядку, визначених Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю спільно з Пенсійним фондом України.
Статтею 20 Закону №875-XII встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів).
Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.
У разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені чи неможливості їх сплати за рішенням суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичної особи, яка використовує найману працю, в порядку, передбаченому законом.
Відповідно до пункту 2 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 №70, роботодавці сплачують суму адміністративно-господарських санкцій відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю за місцем їх державної реєстрації як юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців на рахунки, відкриті в органах Державного казначейства, до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.
Адміністративно-господарські санкції, визначені статтею 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" - це грошове зобов'язання, альтернативне зобов'язанню самостійно здійснити працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до Закону. За своєю правовою природою ці санкції є видом господарсько-правової відповідальності, які застосовуються до суб'єктів господарювання за порушення ними правил здійснення господарської діяльності (статті 217, 238 Господарського кодексу України).
Територіальні відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю з використанням даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування визначають суб'єктів господарювання, які не забезпечили виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, та нараховують їм адміністративно-господарські санкції, про що спільно з органами ПФУ направлять суб'єктам господарювання відповідні розрахунки. Територіальні відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю також вправі вимагати стягнення у судовому порядку несплачених суб'єктами господарювання у встановлений строк адміністративно-господарських санкцій та пені, нарахованої за порушення термінів їх сплати.
Отже, дії відповідача щодо здійснення розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій за порушення нормативу створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, не є діями, у розумінні КАС України, які можуть бути оскаржені до адміністративного суду, а законність дій відповідача щодо створення/надіслання відповідного розрахунку, а також обчислення у ньому сум адміністративно-господарських санкцій, не може бути предметом самостійного розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Питання про виконання чи невиконання позивачем нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю або про його вину/відсутність вини у невиконанні такого нормативу, може бути предметом правової оцінки у разі розгляду судом спору за позовом територіального відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про примусове стягнення з нього нарахованих адміністративно-господарських санкцій.
Суд зазначає, що обов'язковою умовою надання правового захисту адміністративним судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
У спірних правовідносинах відповідач діяв у межах своїх повноважень, прав, свобод чи інтересів позивача не порушував, будь-якої шкоди йому не завдав. Оскаржувані дії не зумовлюють виникнення будь-яких прав і обов'язків для позивача, а тому не можуть бути предметом спору. Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.
Вказаний висновок узгоджується з судовою практикою Верховного Суду, напрацьованою під час розгляді справи № 340/4174/23 (постанова від 10.01.2024).
Відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Враховуючи наведене вище, суд вважає, що даний спір не підлягає розгляду як у порядку адміністративного судочинства так і в судовому порядку взагалі, внаслідок чого провадження у справі необхідно закрити.
Керуючись статтями 238, 248, 256, 294 КАС України, суд, -
Закрити провадження у справі за позовом приватного закладу освіти «Ірпінська християнська гімназія» до Київського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинення дій.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
.
Суддя Я.В. Горобцова