16 жовтня 2025 року м. Київ справа №320/6693/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Вісьтак М.Я., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання протиправним та скасування висновку
Родченко Валентин Вікторович (представник ОСОБА_2 ) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати висновок Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо придатності ОСОБА_1 до військової служби у Збройних Силах України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 10.02.2025 справу передано для розгляду судді Шевченко А.В.
Попередньо під час вирішення питання про відкриття провадження було встановлено недоліки позовної заяви, у зв'язку з чим ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.02.2025 позовну заяву було залишено без руху.
Ухвалою суду від 31.03.2025 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Позовні вимоги обгрунтовано тим, що уповноваженими особами військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 , Позивачу було відмовлено у розгляді пред'явлених ним медичних документів під час проведення медичного огляду, внаслідок чого не було надано належної оцінки стану здоров'я позивача та порушено його права.
16.04.2025 відповідачем ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) подано відзив на позовну заяву, в якій останній посилається на відсутність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на те, що оцінка діагнозу позивача не є компетенцією суду, а позивач сам не звертався до відповідного ТЦК та СП з метою оскарження висновку ВЛК, водночас відповідач так і не надав суду відповідний висновок ВЛК стосовно позивача.
10.07.2025 головуючою суддею Шевченко А.В. подано до суду заяву про самовідвід, ухвалою від 10.07.2025 заяву про самовідвід судді Шевченко А.В. в адміністративній справі № 320/6693/25 задоволено.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.07.2025 вказану справу передано на розгляд судді Вісьтак М.Я.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.07.2025 року прийнято до провадження вказану справу. Розгляд справи постановлено проводити одноособово суддею Вісьтак М. Я., у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).
19.08.25 представником позивача подано до Київського окружного адміністративного суду (документ сформований в систему “Електронний суд») письмове клопотання, у якому просив замінити відповідачів у справі № 320/6693/25, а саме замінити неналежних відповідачів: ІНФОРМАЦІЯ_5 та військово- лікарську комісію при ІНФОРМАЦІЯ_6 на належного відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Ухвалою від 20.08.2025 задоволено клопотання представника позивача та замінено відповідача у справі на ІНФОРМАЦІЯ_7 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ).
25.08.2025 позивачем через систему “Електронний суд» надано лист за №07/14428 від 21.08.2025, що був ним отриманий від відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_8 .
27.08.2025 позивачем подано також клопотання про приєднання довідки про стан його здоров'я від лікувального закладу “Достомед».
27.08.2025 судом отримано від відповідача клопотання про заміну неналежного відповідача, в якій останній посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_5 хоч і не має статусу юридичної особи, проте є відокремленим підрозділом та відповідно до КВЕД здійснює діяльність у сфері оборони, що підтверджується довідкою № 198/21 з відомчого обліку Міністерства оборони України в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а відтак має бути відповідачем в даній справі.
Суд не погоджується з таким зауваженням відповідача, оскліьки відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (далі Положення № 154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах. Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки). Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються, ліквідуються, реорганізовуються Міноборони.
Саме територіальні центри комплектування та соціальної підтримки забезпечують виконання військового обов'язку громадянами України, організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, здійснюють взяття, зняття та виключення з військового обліку в установленому порядку та призов громадян на військову службу.
Відповідно до пункту 7 Розділу І Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства. Отже, вони самостійно можуть бути відповідачами у судах.
Що ж стосується першочергово зазначених відповідачів, вони не є окремою юридичною особою, не мають коду ЄДРПОУ, власного відокремленого рахунку в органах казначейства, а відтак спрямування безпосередньо до них позовних вимог не є можливим, адже в такому разі фактично неможливим буде їх подальше задоволення та виконання за наявності на те правових підстав.
Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, обласних, міст Києва та Севастополя.
Ураховуючи навдене, указане клопотання суд до уваги не бере. Відповідно справу розглянуто за наявного складу сторін.
24.09.2025 відповідачем надано копії документів стосовно позивача, а саме: довідку ВЛК 34/19331 стосовно позивача із зазначенням діагноза останнього; карту обстеження та медичного огляду позивача із зазначенням відповідного висновку “на підставі статті 13-6 графи ІІ Розкладу хвороб придатний до військової служби».
Суд також звертає увагу, що ІНФОРМАЦІЯ_8 проігноровано витребування судом доказів, оскільки попередньо відповідною ухвалою витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_8 висновок ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо придатності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) до військової служби, а також документів на підставі яких був здійснений такий висновок; копію особової справи Позивача як військовозобов'язаного.
Відповідачем не надано Направлення на проходження ВЛК, Акт медичного обстеження, Протокол засідання ВЛК, Постанову ВЛК та результати аналізів, передбачені Наказом МОУ № 402 від 14.08.2008.
29.09.2025 позивачем повторно подано клопотання про витребування відповідних доказів. З цього приводу суд вказує, що що відповідач вже фактично надав усі наявні в нього докази, крім того, відповідні докази вже витребовувалися і надані не були.
Таким чином, керуючись положеннями ч. 6 ст.162 КАС України, суд вважає за можливе вирішити справу за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.
Позивачем вказано, а відповідачем не оспорюється, що 08.06.2024, ОСОБА_1 (позивач) ІНФОРМАЦІЯ_9 на виконання вимог чинного законодавства України, за особистою ініціативою без виклику, прибув до ІНФОРМАЦІЯ_10 з метою уточнення та оновлення облікових даних як військовозобов'язаний.
Позивач вказує, що його не було належним чином повідомлено про придатність/непридатність до військової служби в Збройних Силах України, разом з тим вручено бойову повістку №205, згідно з якою йому належало о 07:00 годині 16.07.2024 прибути до ІНФОРМАЦІЯ_3 для призову на військову службу за мобілізацією.
У результаті позивачу не було видано належним чином оформлену довідку ВЛК, що позбавило його можливості оскаржити прийняте ВЛК рішення.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся спочатку до адвоката.
12.07.2024 адвокатом О. Аврамчуком, на адресу Міністерства оборони України та ІНФОРМАЦІЯ_10 , було скеровано адвокатський запит з проханням надати документи, згідно з якими позивача було визнано придатним до служби у Збройних Силах України. У відповідь на зазначений запит, на адресу адвоката надійшов лист №11/10705 від 18.07.2024, копія якого міститься в матеріалах справи, за підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_11 полковника ОСОБА_3 .
Зі змісту вказаного листа вбачається, що посилаючись на положення ст.21 ЗУ “Про інформацію» адвокату було відмовлено у наданні запитуваної інформації. При цьому жодних документально підтверджених доказів заборони у наданні адвокату доступу до персональних даних позивача, які перебувають у розпорядженні ІНФОРМАЦІЯ_10 та/або ІНФОРМАЦІЯ_12 відповідачем надано не було.
Судом також встановлено, що 25.07.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_10 , адвокатом позивача повторно, разом з письмовою заявою якою адвокату Позивачем, було надано дозвіл на отримання його персональних даних, було направлено запит про надання копій документів з метою захисту прав та законних інтересів позивача.
У відповідь на запит від 25.07.2024 на адресу адвоката надійшов лист-відповідь №07/9163 від 08.08.2024 за підписом тимчасово виконуючого обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_10 підполковника ОСОБА_4 , яким адвокату у наданні запитуваних інформації та документів було знову відмовлено.
З 20.05.2024 по 07.06.2024 згідно направлення ППА 2 Позивач перебував на стаціонарному лікуванні у КНП “Клінічна лікарня “ПСИХІАТРІЯ». При виписці з медичного закладу діагноз: Біполярний афективний розлад, поточний епізод змішаний (F 31.6 підтвердився виписний ЕПІКРИЗ №6403 від 07.06.2024).
05.08.2024 позивача було госпіталізовано до КНП “Клінічна лікарня “ПСИХІАТРІЯ». У виписному епікризі №10118 від 23.08.2024 попередньо встановлений Позивачу діагноз підтвердився: Біполярний афективний розлад, поточний епізод помірної депресії “F 31.3».
Вищезазначений діагноз підтверджується Довідкою №1810 від 29.10.2024 згідно з якою позивач перебуває під наглядом лікаря-психіатра ТОВ “МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР ДОСТОМЕД» з 23.04.2021 по теперішній час - Діагноз: F 31.6 БАР поточний епізод змішаний.
29.10.2024 адвокатом ОСОБА_5 до ІНФОРМАЦІЯ_10 було направлено адвокатський запит №1 від 29.10.2024 з проханням надіслати передбачену п.3.8. гл.3 розд. ІІ Наказу МО України від 14.08.2008 №402, оформлену встановленим порядком Довідку, про придатність Позивача до військової служби у Збройних Силах України.
Листом №07/14515 від 04.11.2024 за підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_10 полковника ОСОБА_6 , адвокату було відмовлено у наданні запитуваного документу.
30.10.2024 адвокатом Яцемірським Євгеном Володимировичем було направлено адвокатський запит №2 від 30.10.2024 до Київського міського психоневрологічного диспансеру №4, з проханням надати довідку щодо перебування/не перебування позивача на обліку у зазначеному вище медичному закладі.
Листом №061/29/1-01/9910 від 20.11.2024 КНП “Психіатрія» у відповідь на адвокатський запит повідомило адвоката, що згідно ст.6 Закону України “Про психіатричну допомогу» дані про психіатричний стан психічного здоров'я особи надаються: “При провадженні дізнання, попереднього слідства або судового розгляду за письмовим запитом особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора та суду».
Позивачем також надано для суду Довідку Медичного центру “Достомед», зі змісту якої вбачається, що позивач знаходиться під наглядом лікаря-психіатра з 23.04.2021.
Зі змісту листа відповідача лист за №07/14428, який був направлений на адресу позивача лише після залучення ІНФОРМАЦІЯ_8 як відповідача у справі, вбачається, що відповідно до пункту 3.8 глави 3 розділу ІІ Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 року № 402 (зі змінами), паперова копія документа з постановою ВЛК, що не потребує затвердження штатною ВЛК, видається особі, яка пройшла медичний огляд, за її запитом в день звернення після закінчення медичного огляду: у закладі охорони здоров'я, де проводився медичний огляд ВЛК, або у ТЦК та СП за місцем перебування на обліку.
Паперова копія такого документа засвідчується печаткою закладу охорони здоров'я (у разі звернення до закладу охорони здоров'я) або печаткою ТЦК та СП (у разі звернення до ТЦК та СП) та видається особі, що пройшла медичний огляд, з її підписом про ознайомлення та датою.
Позивач, вважаючи свої права порушеними, звернувся за захистом до суду.
Вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.
За нормами статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
За положеннями статті 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснюється Законом України №2232-XII “Про військовий обов'язок і військову службу» (Закон №2232-XII).
Як закріплено у статті 1 Закон №2232-XII, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
За визначенням у частині першій статті 2 Закону №2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Строк дії воєнного часу неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України і діє на теперішній час.
Згідно з частиною десятою статті 1 Закону № 2232 громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані:
прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень призовника, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов'язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів;
проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України;
проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 № 3543-XII (далі - Закон № 3543) встановлено правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні.
Відповідно до статті 1 Закону № 3543 мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
На підставі частини першої статті 22 Закону № 3543 громадяни зобов'язані:
- з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період;
- надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, Оперативно-рятувальній службі цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом.
Згідно абзацу 2 п.1.1 глави 1 розділу 2 наказу Міністерства оборони України (далі - МО України) №402 від 14.08.2008, медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності: до військової служби призовників, військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти).
Згідно з абзацом 2 п.3.5. глави 3 розділу 2 наказу МОУ №402 від 14.08.2008 - військовозобов'язаний під час проведення медичного огляду зобов'язаний надати членам ВЛК ТЦК та СП медичну карту амбулаторного хворого за формою № 025/о, затвердженою наказом МОЗ України від 14 лютого 2012 року № 110 “Про затвердження форм первинної облікової документації та Інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров'я незалежно від форми власності та підпорядкування», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за № 661/20974 (далі - форма № 025/о), виписки з медичної документації щодо перенесених захворювань, отриманих травм, поранень тощо, якщо така інформація відсутня в ЕСОЗ (електронній системі охорони здоров'я).
Позивач зазначає, а відповідач у відзиві не оспорює, що уповноваженими особами військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 , позивачу було відмовлено у розгляді пред'явлених ним медичних документів, відтак процедуру огляду позивача в цій частині фактично було порушено.
Згідно абзацам 1-4 п.1.3. глави 1 розділу 1 наказу МОУ №402 від 14.08.2008 основними завданнями військово-лікарської експертизи є: добір громадян України, придатних за станом здоров'я до військової служби, для укомплектування Збройних Сил України; аналіз результатів медичного огляду та розробка заходів щодо комплектування Збройних Сил України особовим складом, придатним до військової служби за станом здоров'я; контроль за організацією і станом лікувально-оздоровчої роботи серед призовників, аналіз результатів і розроблення пропозицій із удосконалення цієї роботи; контроль за організацією, проведенням і результатами лікувально-діагностичної роботи у закладах охорони здоров'я в системі Міністерства оборони України, закладах охорони здоров'я комунальної або державної форми власності (далі - заклади охорони здоров'я (установи) та медичних підрозділах військових частин, що стосується військово-лікарської експертизи.
Згідно абзацу 1 п.1.1 глави 1 розділу 2 наказу МОУ №402 від 14.08.2008 Медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови).
Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі - інші військові формування), у мирний час та під час дії особливого періоду.
При встановленні діагнозу насамперед враховуються результати фізикального обстеження та спеціальних досліджень. Якщо дані попередньої медичної документації не співпадають з результатами актуального обстеження, проводиться спільний огляд (консиліум) за участі провідних (головних) медичних фахівців, під час якого може прийматись рішення про неврахування контраверсійних результатів попередніх досліджень (документів, виписок, заключень тощо) та госпіталізацій при винесенні експертного рішення.
Згідно абзацу 4 п.3.2. глави 3 розділу 2 наказу МОУ №402 від 14.08.2008 - Під час дії правового режиму воєнного стану кожний військовозобов'язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей.
Згідно п.3.8. глави 3 розділу 2 наказу МОУ №402 від 14.08.2008, постанови ВЛК ТЦК та СП щодо військовозобов'язаних приймаються згідно з главою 20 цього розділу.
Постанова ВЛК ТЦК та СП про ступінь придатності військовозобов'язаного до військової служби, прийнята в облікових цілях в мирний час, дійсна протягом п'яти років з дня закінчення медичного огляду.
Постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про ступінь придатності військовозобов'язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період дійсна протягом одного року з дня закінчення медичного огляду.
Якщо в стані здоров'я військовозобов'язаного, за його зверненням або висновками лікарів закладу охорони здоров'я виникли зміни, то за направленням керівника ТЦК та СП проводиться повторний медичний огляд з метою визначення ступеня придатності до військової служби.
Під час дії особливого періоду постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП про непридатність до військової служби військовозобов'язаних оформлюються свідоцтвами про хворобу (додаток 11 до цього Положення) у трьох примірниках, які не пізніше десятиденного строку з дня закінчення медичного огляду та перевірки ВЛК обласних (Київського та Севастопольського міських) ТЦК та СП, направляються на затвердження до штатних ВЛК згідно адміністративно-територіальної зони відповідальності за проведення військово-лікарської експертизи. Інші постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП, на особливий період оформлюються довідкою військово-лікарської комісії (додаток 4 до цього Положення) у трьох примірниках.
Постанови ВЛК ТЦК та СП у формулюванні “Тимчасово непридатний до військової служби (вказати дату повторного огляду)» не пізніше п'ятиденного строку з дня закінчення медичного огляду, направляються з метою контролю до ВЛК обласних (Київського та Севастопольського міських) ТЦК та СП.
Копія довідки ВЛК з підписом про ознайомлення та датою видається особі, яка пройшла медичний огляд. Згідно абзацу 2 п.20.2. глави 20 розділу 2 наказу МОУ №402 від 14.08.2008 - Постанови штатних ВЛК про ступінь придатності до військової служби можуть прийматися як за результатом проведеного медичного огляду в цих ВЛК, так і на підставі проведеного медичного огляду у позаштатних ВЛК та наданих на розгляд медичних документів.
Військово-обліковий документ та передбачена абз.9 п.3.8. глави 3 розділу ІІ наказу МОУ №402 від 14.08.2008 Довідка Позивачу не видавалися, що не оспорюється відповідачем ані у відзиві, ані у попередніх листах у відповідь на адвокатські запити представників позивача.
Зазначене також свідчить про порушення прав позивача в частині дотримання відповідної процедури.
Позивача не було належним чином повідомлено про придатність/непридатність до військової служби в Збройних Силах України, що також свідчить про порушення визначеної законодавством процедури.
З огляду на Додаток 1 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, а саме на п.А ст.16 Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, служби у військовому резерві, то туди включено: ендогенні психози F20-F39 (шизофренія, шизотиповий розлад, хронічні маячні розлади, гострі та транзиторні психічні розлади, шизоафективні розлади, маніакальний епізод, біполярний афективний розлад, стійкі та інші розлади настрою (афективні)), виключено: F32; F33 (включено до статті 17).
Так, шизофренія, шизотипові та маячні розлади, афективні розлади з часто повторюваними фазами передбачає непридатність до військової служби.
Позивач посилається саме на наявність в нього афективного розладу - Діагноз F31.6, що за МКХ-10 (Міжнародна класифікація хвороб 10-го перегляду (англ. ICD-10, International Classification of Diseases, 10th Revision) означає: Біполярний афективний розлад (БАР), поточний епізод змішаний.
Відповідач не оспорює, що позивачу було відмовлено у розгляді наданих ним медичних документів, які підтверджують наявність у нього психічного захворювання, кваліфікованого як біполярний афективний розлад, відтак права позивача в цій частині були порушені.
Суд окремо вважає за потрібне погодитися з твердженнями позивача, що виходячи зі змісту листа №11/10705 від 18.07.2024 посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_11 та ІНФОРМАЦІЯ_10 грубо порушено норми передбачені ст.ст.22-23 ЗУ “Про адвокатуру та адвокатську діяльність», оскільки представники позивача кілька разів надсилали адвокатські запити з метою отримання документів стосовно медичного огляду позивача, надаючи при цьому докази на підтвердження своїх повноважень як представників, проте посадові особи відповідних ТЦК у відповідь надсилали листи інформаційного характеру, фактично відмовляючи у наданні наявних в них документів без належних підстав.
Посилання відповідача у відзиві на те, що позивач не вчиняв жодних дій з метою оскарження попереднього висновку ВЛК є безпідставним, оскільки відсутність такого документа з причини того, що його позивачу не видали всупереч процедурі, позбавила позивача можливості ознайомитися з офіційним висновком, здійснити його оскарження та захистити свої законні права, що є грубим порушенням його прав на належне медико-правове оформлення стану здоров'я.
Відтак, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх повного задоволення відновлення законних прав Позивача та забезпечення належної процедури військово-лікарської експертизи.
Суд наголошує, що питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу, водночас в даній справі мало місце очевидне порушення процедури проведення відповідного огляду ВЛК позивача.
Таким чином, надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію конкретних статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.06.2020 у справі № 810/5009/18, де зроблено правовий висновок про те, що до повноважень суду не належить надання оцінки діагнозу на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби. Судом в межах даної справи досліджується виключно правомірність процедури прийняття спірного рішення (висновку).
Статтею 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Стаття 80 КАС України регулює порядок витребування доказів.
Натомість представником позивача не було подано до суду жодних доказів, які б продемонстрували суду будь-які спроби від позивача самостійного отримання відповідних документів чи копій рішень
Таким чином суд доходить до висновку, що відповідач не довів належним чином факту відсутності порушення відповідної процедури проведення медичного огляду позивача.
З огляду на це, суд вважає за необхідне для відновлення законних прав позивача та забезпечення належної процедури військово-лікарської експертизи визнати протиправним та скасувати висновок Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо придатності ОСОБА_1 до військової служби у Збройних Силах України.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Під час звернення до суду із цим позовом позивачем сплачено судовий збір на суму 1211,20 грн, а оскільки адміністративний позов підлягає задоволенню, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати по сплаті судового збору у повному розмірі - 1211,20 грн.
Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 78, 90, 122, 123, 139, 143, 205, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати висновок Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) щодо придатності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) до військової служби у Збройних Силах України.
Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, у розмірі 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення суду направити учасникам адміністративної справи (їх представникам).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Вісьтак М.Я.