ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"08" жовтня 2025 р. справа № 640/13469/19
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Кафарського В.В.,
за участю секретаря судового засідання Вакун В.М.,
представника позивача - Клима В.І.,
представника відповідача - Сулуговиної О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження матеріали адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рона-СВ» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві як відокремленого підрозділу ДПС про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Рона-СВ» (далі - ТОВ «Рона-СВ», позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, в якому просить:
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення (далі - ППР) №0052314010 від 23.04.2019, винесене Головним Управлінням ДФС у м. Києві;
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №08712615140104 від 05.07.2019, винесене Головним Управлінням ДФС у м. Києві;
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0052114010 від 23.04.2019, винесене Головним Управлінням ДФС у м. Києві;
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0052214010 від 23.04.2019, винесене Головним Управлінням ДФС у м. Києві;
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0052014010 від 23.04.2019, винесене Головним Управлінням ДФС у м. Києві.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що доводи акту перевірки, які стали підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень від 23.04.2019, є припущеннями та суб'єктивною думкою відповідача, що зумовлює скасування таких рішень. Так, відмічено про безпідставність висновків акту щодо використання позивачем скрапленого газу, орендованих складських приміщень, обладнання, а також придбаних транспортних послуг в неоподатковуваних операціях, оскільки такі використовувались виключно в операціях, що оподатковувались. Зокрема, крім операцій з реалізації паперової маси, які оподатковуються податком на додану вартість за ставкою 20%, позивачем здійснювались і операції з реалізації макулатури, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість, при здійсненні яких ТОВ «Рона-СВ» не використовувало транспортні послуги з метою транспортування такої макулатури, позаяк витрати на транспортування в такому випадку брали на себе контрагенти позивача. Крім того, така макулатура реалізовувалась позивачем відразу ж після її придбання і не зберігалась на складах чи приміщеннях позивача, тобто операції з реалізації позивачем макулатури в розглядуваному випадку не потребували для цього витрат на складські приміщення чи які-небудь обладнання. Також позивач наголошує, що зазначена макулатура реалізовувалась в необробленому вигляді, тому і придбаний скраплений газ також не використовувався з метою реалізації макулатури. З цих підстав ТОВ «Рона-СВ» просить скасувати ППР №08712615140104 від 05.07.2019.
Окрім цього, позивач зазначив про безпідставність висновків податкового органу щодо не відображення ТОВ «Рона-СВ» податкових зобов'язань, оскільки в акті перевірки відсутні посилання на конкретні первинні документи, які б підтверджували факт здійснення відповідної операції та, як наслідок, ППР №0052314010 від 23.04.2019 та №0052114010 від 23.04.2019, на думку позивача, підлягають скасуванню. З цього приводу позивач зазначив помилковими посилання податкового органу на податкові накладні, які подавались на реєстрацію ТОВ «Рона-СВ», оскільки такі, як зазначає позивач, є «податковими накладними-чорновиками».
Також наголошено на помилковості висновків податкового органу щодо здійснення операцій ТОВ »Рона-СВ» з ТОВ «КП Шихан» у 2016 році, оскільки, за доводами позивача, таких операцій не відбувалось. З цього приводу позивач також посилається на подання на реєстрацію податкових накладних-чорновиків. Відтак, позивач наголошує на протиправності ППР №0052214010 від 23.04.2019 та №0052014010 від 23.04.2019, які винесені на підставі таких висновків.
Окремо позивач звертає увагу на тому, що у відповідача не було правових підстав приймати наказ стосовно проведення в 2019 році планової перевірки ТОВ «Рона-СВ», відповідно наказ щодо такої перевірки вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Як наслідок, позивач вказує, що незаконною є і сама перевірка, і оформлення акта перевірки та викладення в ньому будь-яких висновків і тверджень, а отже - незаконними, на думку позивача, є всі рішення, винесені на підставі такого акта перевірки.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.08.2019 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження (т. 1 а.с. 1-2).
22.08.2019 ДФС у м. Києві подало відзив на позовну заяву, в якому проти заявлених позовних вимог заперечило. Зазначено, що на підставі висновків Акту перевірки №201/26-15-14-01-04/38782077 винесені податкові повідомлення-рішення від 23.04.2019 №0052314010, №0052114010, №0052214010, №0052014010 та від 05.07.2019 №12615140104 щодо: нарахування зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість; зменшення від'ємного значення з податку на прибуток та податку на додану вартість; застосування штрафу за недекларовані податкові накладні. Так, відповідач зазначив, що при аналізі даних податкових накладних, виписаних ТОВ «Рона-СВ» та зареєстрованих в ЄРПН, встановлено невідповідність обсягу реалізованої продукції (без урахування ПДВ та з урахуванням коригувань) та задекларованому у деклараціях з податку на прибуток обсягу доходу від реалізації продукції на загальну суму 7 155 802 грн, в тому числі по періодам: 2016 - 3 127 999 грн; 2018 рік - 4 027 803 грн. Зокрема, відповідач згідно даних ЄРПН встановив, що у 2016 році ТОВ «Рона-СВ» здійснювало реалізацію паперової маси та макулатури на адресу ТОВ «КП Шихан» (код ЄДРПОУ 39860098). Водночас, при аналізі податкових накладних, виписаних ТОВ «Рона-СВ» та зареєстрованих у ЄРПН та задекларованому у деклараціях з податку на прибуток обсягу доходу від реалізації продукції було встановлено невідображення у складі доходу від реалізації суму реалізованого товару на адресу ТОВ «КП Шихан» (код ЄДРПОУ 39860098) у лютому 2016 на суму 500 000 грн, березні 2016 на суму 788 000 грн, у квітні 2016 року на суму 1 840 000 грн.
Окрім цього, відповідачем наголошено, що в ході проведення перевірки, при аналізі податкових накладних, виписаних ТОВ «Рона-СВ» на адресу підприємств покупців (ТОВ «Папір-МАЛ», ТОВ «Коростишівська паперова фабрика», ТОВ «Профіпласт», ТОВ «Понінківська картонно-паперова фабрика-Україна», ТОВ «Папір-МАЛ», ТОВ «Вейст трейд груп-Україна»), встановлено розбіжності по податковому зобов'язанню з податку на додану вартість, задекларованому ТОВ «Рона-СВ» у деклараціях з ПДВ за відповідні періоди та обсягом податку на додану вартість по зареєстрованим у Єдиному реєстрі податкових накладних податковим накладним.
Також податковим органом відмічено, що в ході проведення перевірки, при аналізі первинних документів, наданих до перевірки та даних податкових декларацій з податку на додану вартість, поданих ТОВ «Рона-СВ» до ДПІ у Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві було встановлено, що товариство у перевіряючому періоді здійснювало оподатковувані та неоподатковувані операції, а саме: операції з реалізації паперової маси (целюлози), яка оподатковується за ставкою ПДВ 20% та операції з реалізації макулатури, товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД, яка відповідно до п. 23 підрозд. 2 розд. ХХ Податкового кодексу України звільнена від оподаткування податком на додану вартість. В той же час, ТОВ «Рона-СВ» у 2018 році не було подано додаток 7 «Розрахунок (перерахунок) частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях» до декларації з ПДВ та не здійснено нарахування умовних податкових зобов'язань по операціям з придбання скрапленого газу, транспортних послуг та послуг оренди у зв'язку з їх частковим використанням в неоподаткованим операціях. В ході перевірки було розраховано частку використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях та неоподаткованих операціях. У 2016 році частка використання товарів/робіт/послуг в неоподатковуваних операціях складає 10%, частка оподатковуваних операцій складає 90%. У лютому 2018 року частка використання товарів/робіт/послуг в неоподатковуваних операціях складає 23%, частка оподатковуваних операцій складає 77%. При перерахунку за 2018 рік частка використання товарів/робіт/послуг в неоподатковуваних операціях складає 18%, частка оподатковуваних операцій складає 82%. Враховуючи вказане, придбаний скраплений газ, орендовані складські приміщення, обладнання та придбанні транспортні послуги використовувались ТОВ «Рона-СВ» у оподатковуваних та неоподатковуваних операціях. При аналізі договорів поставки макулатури, наданих до перевірки товариством встановлено, що поставка товару (макулатури), здійснюється на умовах EXW («самовивіз») або СРТ («продавець доставляє товар названому перевізнику»). Місце поставки - склад Покупця або склад Постачальника, що обумовлюється Сторонами окремо будь-яким зручним для них способом. Щодо доводів позивача, що макулатура реалізовувалась ТОВ «Рона-СВ» відразу після її придбання і не зберігалась на його складах чи приміщеннях, відповідач наголосив, що при вибірковому аналізі податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН за 2018 рік встановлено, що Товариством в значних обсягах здійснювалось придбання макулатури (20.12.2018 - 54 тони, 18.12.2018 - 54 тони, за період з 10.12.2018 по 15.12.2018 - 169 тон), проте обсяг реалізованої макулатури в цей період був значно менший (20.12.2018 - 1 тона, 18.12.2018 - 2,7 тони, 10.12.2018 - 15 тон).
Для підтвердження законності проведеної перевірки податковий орган послався на лист ДФС України від 13.02.2019 №4621/7/99-99-14-03-04-17, витяг з плану-графіка, наказ про проведення перевірки від 15.023.2019 №1900 та повідомлення від 19.02.2019 №96/26-15-14-01-04 (т. 1 а.с. 99-109).
09.09.2019 представник позивача подав суду відповідь на відзив, у якому зазначено про необґрунтованість та безпідставність аргументів відповідача у відзиві на позов. При цьому, у відповіді на відзив вказано аналогічні аргументи і мотиви, які зазначені у позові (т. 1 а.с. 140-145).
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.09.2019 зупинено провадження в адміністративній справі №640/13469/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рона-СВ» до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №640/3679/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рона-СВ» до Головного управління ДФС у м. Києві про скасування наказу (т. 1 а.с. 148-150).
На виконання Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399, судову справу №640/27404/21 передано Івано-Франківському окружному адміністративному суду.
В Івано-Франківському окружному адміністративному суді справа №640/13469/19 зареєстрована 03.03.2025.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.03.2025, справу №640/13469/19 передано судді Кафарському В.В (т. 1 а.с. 152).
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.03.2025 прийнято до провадження адміністративну справу №640/13469/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рона-СВ» до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії та вирішено розгляд справи (після поновлення провадження у справі) розпочати з початку та здійснювати за правилами загального позовного провадження за наявними у справі матеріалами (т. 1 а.с. 153-154).
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31.03.2025 поновлено провадження в адміністративній справі №640/13469/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рона-СВ» до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії; призначено підготовче судове засідання на 22.04.2025 о 10:00 (т. 1 а.с. 165-166).
ТОВ «Рона-СВ» 03.04.2025 подало додаткові пояснення у справі на підтвердження позовних вимог (т. 1 а.с. 174-175).
15.04.2025 суду надійшов відзив на позовну заяву, який сформований в електронній системі «Електронний суд» та в якому представник відповідача щодо задоволення заявлених позовних вимог заперечив (т. 2 а.с. 178-183).
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.04.2025 замінено відповідача у справі - Головне управління ДФС у м. Києві її правонаступником - Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві як відокремленим підрозділом ДПС (далі - ГУ ДПС у м. Києві) (т. 1 а.с. 213-215).
18.04.2025 від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій ТОВ «Рона-СВ» наполягає на задоволенні позовних вимог (т. 1 а.с. 218-223).
Протокольною ухвалою від 22.04.2025 судом оголошено перерву до 20.05.2025 у зв'язку із наданням часу представнику відповідача для надання додаткових доказів (т. 2 а.с. 19-20).
19.05.2025 через систему «Електронний суд» представник відповідача подала суду витребувані докази (т. 2 а.с. 45-53).
Ухвалами від 21.04.2025 і 09.05.2025 надано можливість представникам сторін брати участь у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (т. 2 а.с. 15-17, 33-35).
Судове засідання, призначене на 20.05.2025, не відбулось у зв'язку із тим, що в Івано-Франківському окружному адміністративному суді був відсутній інтернет-зв'язок, що призвело, у свою чергу, до неможливості проводити судове засідання в режимі відеоконференцзв'язку (т. 2 а.с. 54, 55).
Представник позивача 09.06.2025 подав суду додаткові пояснення (т. 4 а.с. 10-44).
Представник відповідача 02.10.2025 подала суду додаткові пояснення та додаткові докази (т. 2 а.с. 161-163).
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.06.2025 закрито підготовче провадження в адміністративній справі №640/13469/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рона-СВ» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві як відокремленого підрозділу ДПС про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії та призначено справу до судового розгляду по суті (т. 2 а.с. 137-139).
Протокольною ухвалою від 30.07.2025 судом відкладено розгляд справи у зв'язку із клопотанням представника відповідача (т. 2 а.с. 144-145, 149).
Судове засідання, призначене на 20.08.2025, не відбулось у зв'язку із несправністю (неналежним функціонуванням) технічного засобу фіксування судового процесу (т. 2 а.с. 155, 156).
Протокольною ухвалою від 11.09.2025 судом оголошено перерву до 08.10.2025 у зв'язку із наданням часу представнику відповідача для надання додаткових пояснень (т. 2 а.с. 179).
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд адміністративний позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила суд в задоволенні адміністративного позову відмовити, посилаючись на обставини викладені у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, ознайомившись зі змістом відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечень та додатковими письмовими поясненнями, а також заслухавши усні пояснення сторін, дослідивши і оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення проти них, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.
ТОВ «Рона-СВ» зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як юридична особа. Основним видом діяльності є 17.11 Виробництво паперової маси.
На підставі наказу ГУ ДФС у м. Києві від 15.02.2019 №1900 (а.с. 96) проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Рона-СВ» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2018.
За результатами проведеної перевірки контролюючим органом складено акт від 01.04.2019 № 201/26-15-14-01-04/38782077 (далі - акт перевірки), в якому зафіксовано порушення ТОВ «Рона-СВ» вимог:
1. п. 5 П(с)БО 15 «Дохід», п. 134.1 ст. 134 розділу ІІІ Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму: 1 249 150 грн, в т.ч. по періодам:2016 рік - 563 044 грн, 2018 рік - 686 106 грн, та завищення від'ємного значення об?єкту оподаткування податком прибуток за 2018 рік на загальну суму 216 320 грн;
2. п. 187.1 ст. 187, п. 198,5, ст. 198, п. 199.1, п. 199.2, п. 199.3, п. 199.4, п. 199.5 ст. 199, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено:
завищення від'ємного значення податку на додану вартість за грудень 2018 року на загальну суму 125 591 грн,
завищення податку на додану вартість на загальну суму 6 134 грн, в т.ч. по періодам - липень 2017 року - 1 560 грн., серпень 2017 року - 1 769 грн, вересень 2017 -1 432 грн, жовтень 2017 - 1 373 грн;
заниження податку на додану вартість на загальну суму 2 941 975 грн;
3. п. 201.10 ст. 201, п. 120-1.2 ст. 120 Податкового кодексу України - не задекларовано податкові накладні, які відображають умовні податкові зобов?язання на товари, роботи, послуги, які одночасно використовуються в оподаткованих та неоподатковуваних операціях на загальну суму - 2 213 691 грн;
4. п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України - ТОВ «Рона-СВ» за серпень, вересень 2018 року виписано податкові накладні на загальну суму 199 350 грн, в т.ч. ПДВ 33 225 грн та зареєстровано з порушенням граничних термінів реєстрації податкових накладних з ЄРПН;
5. п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов?язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI, зі змінами, та п. 1 розділу Ш Наказу Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435 «Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов?язкове державне соціальне страхування», щодо несвоєчасного подання звітів про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов?язкове державне соціальне страхування за червень 2016 року, березень 2017 року;
6. п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України - в частині несвоєчасного подання до податкового органу податкових декларацій з ПДВ за червень 2016 року, серпень 2016 року, листопад 2016 року, березень 2017 року, квітень 2017 року, травень 2017 року, червень 2017 року, що тягне накладення штрафу згідно п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України за кожне таке несвоєчасне подання (т. 1 а.с. 31-65).
На підставі висновків акту перевірки відповідачем за вищезгадані порушення ТОВ «Рона-СВ» 23.04.2024 винесено податкові повідомлення-рішення, зокрема:
податкове повідомлення-рішення №0052314010 від 23.04.2019 (далі - Рішення 1), яким донараховано позивачу податкове зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 3 677 469,00 грн, з яких 2 941 975,00 грн за основним платежем та 735 494,00 грн - за штрафними санкціями (т. 1 а.с.25 );
податкове повідомлення-рішення №0051914010 від 23.04.2019 (далі - Рішення 1), яким застосовано штраф до позивача в загальному розмірі 1 106 846,00 грн;
податкове повідомлення-рішення №0052114010 від 23.04.2019 (далі - Рішення 3), яким відповідачем встановлено завищення ТОВ «Рона-СВ» від'ємного значення податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, в загальному розмірі 125 591,00 грн (т. 1 а.с. 28 );
податкове повідомлення-рішення №0052214010 від 23.04.2019 (далі - Рішення 4), яким відповідач дорахував позивачу податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в загальному розмірі 1 561 438,00 грн, з яких 1 249 150,00 грн - за основним платежем та 312 288,00 грн - за штрафними санкціями (т. 1 а.с. 29);
податкове повідомлення-рішення №0052014010 від 23.04.2019 (далі - Рішення-5), яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток Позивача в загальному розмірі 216 320,00 грн (т. 1 а.с. 30).
Позивач, вважаючи, що вказані вище податкові повідомлення-рішення є незаконними і підлягають скасуванню, звернувся зі скаргою на ці податкові повідомлення-рішення до ДФС України (т. 1 а.с. 66-81).
Рішенням про результати розгляду скарги №30050/6/99-99-11-04-01-25 від 02.07.2019 частково задоволено скаргу позивача. А саме, податкове повідомлення-рішення № 0051914010 від 23.04.2019 в частині застосування санкцій за не складення та реєстрацію податкових накладних за періоди з травня 2016 року по грудень 2016 року скасовано, а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення, як і інші оскаржувані податкові повідомлення-рішення - залишено без змін (т. 1 а.с. 82-93).
З урахуванням вказаного рішення відповідачем винесене податкове повідомлення-рішення №08712615140104 від 05.07.2019 (надалі - Рішення-2), яким відповідач застосував штраф до позивача в загальному розмірі 1 054 867,00 грн (т. 1 а.с. 26).
Позивач, не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся з цим позов до суду.
Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступних підстав та мотивів.
У відповідності до статті 244 КАС України, суд вирішуючи питання, яку правову норму належить застосувати до спірних правовідносин та враховуючи період, в якому тривали спірні правовідносини, а також дати застосування фінансових санкцій зазначає, що до правовідносин між сторонами підлягають застосуванню норми права, які діяли в часі на момент їх виникнення.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України), зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Суд зазначає, що способи здійснення податкового контролю перелічені у статті 62 ПК України, згідно якої до них, серед іншого відноситься здійснення податкового контролю шляхом проведення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Одним із прав платника податків є право бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, та за власною ініціативою пояснення з питань, що не запитувалися контролюючим органом, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом (підпункт 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України).
Стаття 86 Податкового кодексу України врегульовує питання оформлення результатів перевірок.
Згідно із пунктом 86.1 статті 86 Податкового кодексу України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.
Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).
У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов'язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із запереченнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.
Пунктом 86.3 статті 86 Податкового кодексу України встановлено, що акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).
У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) посадовими особами контролюючого органу складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати виїзної планової чи позапланової документальної перевірки у день його підписання або відмови від підписання вручається або надсилається платнику податків чи його законному представнику у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Відмова платника податків або його законних представників від підписання акта перевірки або отримання його примірника не звільняє платника податків від обов'язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов'язання.
У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта або довідки про результати перевірки або неможливості його вручення та підписання у зв'язку з відсутністю платника податків або його законних представників за місцезнаходженням такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. У зазначених у цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт.
Згідно із приписами пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України, у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу.
У разі якщо платник податків виявив бажання брати участь у розгляді його заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів, зазначивши про це в запереченні та/або листі про надання додаткових документів у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, контролюючий орган зобов'язаний повідомити такому платнику податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень та/або листа про надання додаткових документів у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду. Повідомлення має бути надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Такі заперечення є невід'ємною частиною акта (довідки) перевірки.
Пунктом 86.8 статті 86 Податкового кодексу України установлено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
Згідно з приписами пунктів 42.2, 42.5 статті 42 Податкового кодексу України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Таким чином, у випадку незгоди із проведеною перевіркою чи з висновками, зафіксованими в акті перевірки, чи у випадку порушень під час перевірки з боку контролюючих органів, суб'єкт господарювання наділений правом подати свої заперечення.
Верховний Суд вже неодноразово аналізував зазначені вище норми податкового законодавства (зокрема, але не виключно, у постановах від 24 квітня 2025 року у справі №300/1388/24, від 27 лютого 2025 року у справі №140/3098/23, від 24 грудня 2024 року у справі №640/20970/22, від 28 березня 2023 року у справі №810/3270/16, від 27 червня 2019 року у справі № 806/343/17) та дійшов висновку, що закріпленому у пункті 86.7 статті 86 ПК України праву платника податків подати до контролюючого органу заперечення на акт перевірки кореспондує визначений цією ж нормою обов'язок контролюючого органу розглянути такі заперечення, надавши платнику податків право на відповідь, та врахувати результати розгляду заперечень при прийнятті рішення про визначення грошових зобов'язань.
У постанові від 20 листопада 2018 року у справі №826/285/15 Верховний Суд вказав, що зміст пункту 86.7 статті 86 ПК України дає підстави для висновку про те, що при прийнятті податкового повідомлення-рішення податковим органом повинні враховуватися не лише висновки акта перевірки, а й результати розгляду заперечень платника податків на такий акт як його невід'ємної частини.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 вересня 2021 року у справі №816/228/17 вказала, що підставами для скасування рішень, прийнятих за наслідками перевірки, є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об'єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.
У даному випадку позивач стверджує про протиправність оскаржених податкових повідомлень-рішень, серед іншого, у зв'язку із тим, що наказ стосовно проведення в 2019 році планової перевірки ТОВ «Рона-СВ» є протиправним і винесений всупереч процедурі його прийняття.
Однак, суд враховує, що документальна планова перевірка ТОВ «Рона-СВ», за результатами якої складено акт від 01.04.2019 №201/26-15-14-01-04/38782077, проводилася згідно затвердженого плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік. При цьому, ТОВ «Рона-СВ» включено до плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік шляхом проведення його коригування у лютому місяці у зв'язку із необхідністю проведення контрольно-перевірочних заходів відповідно до службової записки відділу моніторингу ризикових операцій управління інформаційно-аналітичного забезпечення від 29.01.2019 №451/26-15-14-05-03 та наявністю 3 критеріїв відбору платників податків - юридичних осіб, перелік яких наведено у п. 5 розділу ІІІ Порядку формування плану-графіка (у редакції наказу МФУ від 26.03.2018 №386).
План-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік з урахуванням коригування було розміщено на офіційному вебпорталі ДФС (на даний час інформацію розміщено на вебпорталі ДПС).
Більше того, як встановлено судом в процесі розгляду справи, позивача було повідомлено про проведення перевірки шляхом направлення наказу від 15.02.2019 №1900 поштовим зв'язком і вручено уповноваженій особі позивача 25.02.2019. Також представника ТОВ «Рона-СВ» було повідомлено під підпис з направленнями на право проведення перевірки, що зафіксовано в акті перевірки.
Крім того, матеріали справи свідчать, що податковим органом надавались запити про надання документів та позивачем хоча і не всі, але було надано певні документи, а також керівником підприємства надавались письмові пояснення протягом проведення перевірки (т. 1 а.с. 112-119).
Все вищенаведене свідчить, що позивач допустив посадових осіб відповідача до проведення перевірки та, як наслідок, вказане не може нівелювати факт встановлених порушень, у випадку наявності певних порушень прав позивача.
Більше того, як встановлено судом, позивач не скористався своїм правом надання заперечень на акт перевірки від 01.04.2019 №201/26-15-14-01-04/38782077, який був надісланий і отриманий позивачем, що й не заперечувалось його представником в судових засіданнях.
Окрім того, суд враховує, що наказ від 15.02.2019 №1900 не є скасованим в судовому порядку та є чинним.
З огляду на викладене, судом не встановлено допущення відповідачем порушень, які могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.
Тому з цих підстав оскаржувані податкові повідомлення-рішення не підлягають скасуванню.
Щодо висновків контролюючого органу про порушення позивачем податкового законодавства, на підставі яких винесені спірні податкові повідомлення-рішення, то суд зазначає таке.
Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
- дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
- дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Згідно з пунктом 201.10. статті 201 розділу V Кодексу, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
У відповідності до пункту 201.4. статті 201 розділу V ПК України, податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця.
Відсутність факту реєстрації платником податку-продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітній період.
Так, в ході перевірки контролюючим органом відповідно до даних ЄРПН встановлено розбіжність по податковому зобов'язанню з податку на додану вартість, задекларованому ТОВ «Рона-СВ» у деклараціях з ПДВ за відповідні періоди та обсягом податку на додану вартість по зареєстрованим у Єдиному реєстрі податкових накладних податковим накладним, а саме:
1) ТОВ «РОНА-СВ» за червень 2017 року виписано на адресу підприємств покупців - ТОВ «Папір-МАЛ», ТОВ «Коростишівська паперова фабрика» податкові накладні та розрахунки коригування до них, які частково зареєстровано ТОВ «РОНА-СВ» у ЄРПН, всього на загальну суму ПДВ - 135 895,10 грн (т. 2 а.с. 105-108, 78-102).
Водночас, згідно декларації з ПДВ за червень 2017 року, ТОВ «РОНА-СВ» задекларовано податкові зобов'язання з ПДВ в сумі 99 933 грн.
Отже, ТОВ «Рона-СВ» в порушення п. 187.1 ст. 187 ПК України, занижено податкові зобов'язання з ПДВ за червень 2017 року на загальну суму - 35 962 грн.
2) ТОВ «Рона-СВ» за квітень 2017 року виписано на адресу підприємства-покупця ТОВ «Профіпласт» податкову накладну від 18.04.2017 на суму 3 808 грн (ПДВ), яка зареєстрована ТОВ «РОНА-СВ» у ЄРПН 26.10.2017 (т. 2 а.с. 113).
Водночас, згідно декларації з ПДВ за квітень 2017 року, ТОВ «Рона-СВ» не задекларовано податкові зобов'язання з ПДВ в сумі 3 808 грн (т. 2 а.с. 120-121).
Отже, ТОВ «Рона-СВ» в порушення п. 187.1 ст. 187 ПК України, занижено податкові зобов'язання з ПДВ за квітень 2017 року на загальну суму - 3 808 грн.
3) ТОВ «Рона-СВ» за лютий 2017 року виписано на адресу підприємств-покупців: ТОВ «Понінківська картонно-паперова фабрика-Україна», ТОВ «Папір-МАЛ» податкові накладні та розрахунки коригування до них на загальну суму ПДВ - 1 072 884 грн, які частково зареєстровано ТОВ «Рона-СВ» у ЄРПН (т. 2 а.с. 105-108, 109-112).
Водночас, згідно декларації з ПДВ за лютий 2017 року, ТОВ «Рона-СВ» задекларовано податкові зобов'язання з ПДВ в сумі 1 063 903 грн (т. 2 а.с. 122-124).
Отже, ТОВ «Рона-СВ» в порушення п. 187.1 ст. 187 ПК України, занижено податкові зобов'язання з ПДВ за лютий 2017 року на загальну суму - 8 981 грн.
4) ТОВ «Рона-СВ» за серпень 2018 року виписано на адресу підприємств-покупців ТОВ «Коростишівська паперова фабрика», ТОВ «Вейст трейд груп-Україна» податкові накладні та розрахунки коригування до них на загальну суму податку на додану вартість - 2 500 031 грн, які частково зареєстровано ТОВ «Рона-СВ» у ЄРПН (т. 2 а.с. 61-102).
Водночас, згідно декларації з ПДВ за серпень 2018 року, ТОВ «РОНА-СВ» задекларовано податкові зобов'язання з ПДВ в сумі 1 675 548 грн (т. 2 а.с. 125-126).
Отже, ТОВ «Рона-СВ» в порушення п. 187.1 ст. 187 ПК України, занижено податкові зобов'язання з ПДВ за серпень 2018 року на загальну суму - 824 483 грн.
Крім цього, в ході проведення перевірки встановлено, що ТОВ «Роно-СВ» у періоді, що перевірявся, здійснювало оподатковувані та неоподатковувані операції, а саме:
- операції з реалізації паперової маси (целюлози), яка оподатковується за ставкою ПДВ - 20 %,
- операції з реалізації макулатури, товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД, яка відповідно до п. 23 підрозд. 2 розд. ХХ ПК України звільнена від оподаткування податком на додану вартість.
З 01.07.2015 податковий кредит звітного періоду формується платником податку із сум ПДВ, нарахованих (сплачених) при придбанні товарів/послуг незалежно від напряму їх використання (в оподатковуваних чи неоподатковуваних операціях).
Згідно з пунктом 198.5 ст. 198 ПК України, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:
а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;
б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);
в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).
У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов'язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.
З метою застосування цього пункту, податкові зобов'язання визначаються по товарах/ послугах, необоротних активах:
придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання;
придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Таким чином, для платників податку, в діяльності яких одночасно мають місце і оподатковувані і неоподатковувані операції, основна відмінність чинного з 01.07.2015 порядку формування податкового кредиту порівняно з попередніми звітними періодами полягає в тому, що та частина податку на додану вартість, яка раніше не могла бути включена до складу податкового кредиту, оскільки припадала на частку неоподатковуваних операцій, то наразі до податкового кредиту включається, але одночасно донараховується розрахунково визначена відповідна сума так званих умовних податкових зобов'язань.
Донарахування таких податкових зобов'язань здійснюється шляхом складання зведеної податкової накладної не пізніше останнього календарного дня відповідного звітного періоду.
Така податкова накладна підлягає обов'язковій реєстрації в ЄРПН у терміни, встановлені Кодексом.
Водночас п. 199.2 ст. 199 Податкового кодексу України встановлено, як саме обчислюється частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях.
Так, Частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року.
В аналогічному порядку, а саме, як відношення обсягів з постачання неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей самий попередній календарний рік, обчислюється і частка використання товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.
Згідно п. 199.3 ст. 199 ПК України, платники податку, у яких протягом попереднього календарного року були відсутні неоподатковувані операції, а такі неоподатковувані операції почали здійснюватися у звітному періоді, а також новостворені платники податку проводять у поточному календарному році розрахунок частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях на підставі розрахунку, визначеного за фактичними даними обсягів з постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій першого звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі операції.
Відповідно п. 199.4 ст. 199 ПК України платник податку за підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання товарів/ послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій.
Пунктом 199.5 ст. 199 Податкового кодексу України визначено, що частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, визначена з урахуванням норм пунктів 199.2-199.4 ст. 199 Кодексу, застосовується для проведення коригування сум податку, які відносяться до податкового кредиту за операціями, зазначеними у п. 199.1 цієї статті. Результати перерахунку сум податкового кредиту відображаються у податковій декларації за останній податковий період року.
Податкові зобов'язання на частину суми податку, яка відповідає частці товарів/послуг, що використовувались в неоподатковуваних операціях, нараховуються за правилами, встановленими п. 199.1 ст. 199 Кодексу, щомісяця повинна складатися зведена податкова накладна, яка підлягає реєстрації в ЄРПН.
Так, судом встановлено, що ТОВ «Рона-СВ» у 2018 році не було подано додаток 7 «Розрахунок (перерахунок) частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях» до декларації з ПДВ та не здійснено нарахування умовних податкових зобов'язань по операціям з придбання скрапленого газу, транспортних послуг та послуг оренди у зв'язку з їх частковим використанням в неоподаткованим операціях.
Водночас, в ході перевірки контролюючим органом розраховано частку використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях та неоподаткованих операціях (т. 1 а.с. 47).
Також в ході перевірки, ТОВ «Рона-СВ» були надані договори оренди, які були чинні у 2018 році:
договір суборенди складського приміщення №5/18 від 05.01.2018, укладеному з ТОВ «Коростишівська паперова фабрика» (код ЄДРПОУ 40199618);
договір №15/18 суборенди гідророзгрузчика від 05.01.2018, укладеному з ТОВ «Коростишівська паперова фабрика» (код ЄДРПОУ 40199618);
договір №0305/18 від 03.05.2018 суборенди газового генератора, укладеному з ТОВ «Коростишівська паперова фабрика»;
договір оренди обладнання №1-09/16 від 01.09.2016 (т. 1 а.с. 47-48).
Вищенаведене підтверджує, що придбаний скраплений газ, орендовані складські приміщення, обладнання та придбанні транспортні послуги використовувались ТОВ «Рона-СВ» у оподатковуваних та неоподатковуваних операціях.
Також, відповідно до первинних документів, наданих до перевірки ТОВ «Рона-СВ», та даних ЄРПН встановлено придбання в 2016 році транспортних послуг, газу скрапленого та палива від ТОВ «Фаргон», ТОВ «Бізнес Пром іновація», ТОВ «Євро газ банк», ТОВ «С кард Сервіс» (т. 1 а.с. 49).
Щодо доводів позивача, що придбані скраплений газ, транспортні послуги, послуги з оренди складських приміщень не використовувались товариством в неоподатковуваних операціях, пов'язаних з реалізацією макулатури, то суд зауважує, що при аналізі договорів поставки макулатури, наданих до перевірки товариством податковим органом було встановлено, що поставка товару (макулатури), здійснюється, в тому числі, на умовах EXW («самовивіз»). Місце поставки - склад Покупця або склад Постачальника, що обумовлюється Сторонами окремо будь-яким зручним для них способом.
Щодо доводів позивача, що макулатура реалізовувалась ТОВ «Рона-СВ» відразу після її придбання і не зберігалась на його складах чи приміщеннях, то аналіз податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН за 2018 рік дає підстави для висновку про помилковість таких доводів, оскільки позивачем в значних обсягах здійснювалось придбання макулатури (20.12.2018 - 54 тони, 18.12.2018 - 54 тони, за період з 10.12.2018 по 15.12.2018 - 169 тон), проте обсяг реалізованої макулатури в цей період був значно менший (20.12.2018 - 1 тона, 18.12.2018 - 2,7 тони, 10.12.2018 - 15 тон).
Окрім цього, у періоді, що перевірявся, згідно даних ЄРПН, ТОВ «Рона-СВ» здійснювалось придбання макулатури виду МС-11В (відходи переробки та використання картону різних кольорів, крім чорного), або макулатура (без зазначення виду). В той же час, у цей же період реалізація цього виду макулатури не здійснювалась. Так, згідно даних ЄРПН, встановлено реалізацію макулатури різних видів (МС-5Б-3, МС-4А,МС-7Б,МС-9В, МС-3А).
Відтак, суд погоджується з відповідачем, що надання послуг з реалізації макулатури без отримання ТОВ «Рона-СВ» послуг з оренди приміщень, розгрузчика, послуг сортування, та інших, не видається можливим у зв'язку з значним обсягом макулатури та кількістю її видів.
Також суд звертає увагу на суперечність доводів позивача у позові та пояснень директора ТОВ «Рона-СВ», наданого до перевірки від 13.03.2019. Зокрема, у поясненнях директор зазначав, серед іншого, що значна кількість макулатури потрапляє на склад з високою вологістю. В складі розміщена теплова пушка, якою проводиться досушка макулатури. Теплова пушка працює на скрапленому газу (т. 1 а.с. 117).
Натомість, у позові позивач вже стверджує, що макулатура реалізовувалась в необробленому вигляді і тому придбаний скраплений газ не використовувався (т. 1 а.с. 8).
Більше того, у відповіді на відзив позивач знов посилається на пояснення директора ТОВ «Рона-СВ», наданого до перевірки від 13.03.2019, як на пояснення того, чому обсяг реалізованої макулатури є значно менший за придбану (т. 1 а.с. 144-145). Вказане, в свою чергу спростовує доводи позивача про невикористання складських приміщень і скрапленого газу для досушування.
Вказані суперечності в сукупності із вищенаведеними обставинами свідчать про те, ТОВ «Рона-СВ» в порушення п. 198.5, ст. 198, п. 199.1, п. 199.2, п. 199.3, п. 199.4, п. 199.5 ПК України, занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість, через не нарахування умовних податкових зобов'язань на товари, роботи, послуги, які одночасно використовуються в оподаткованих та неоподатковуваних операціях.
Отже, зважаючи на вищевикладене, а саме на те, що ТОВ «Рона-СВ» в порушення п. 187.1 ст. 187, п. 198.5 ст. 198, п. 199.1, п. 199.2, п. 199.3, п. 199.4, п. 199.5 ст. 199, п. 201.10 ст. 201 ПК України завищило від'ємне значення податку на додану вартість за грудень 2018 року та занизило податок на додану вартість, суд констатує, що податкові повідомлення-рішення від 23.04.2019 №0052314010 та №0052114010 є правомірними та не підлягають до скасування.
Також суд відхиляє доводи позивача про створення «податкових накладних-чорновиків» через «систематичні свавільні дії відповідача», оскільки по перше, такого поняття як
«податкові накладні-чорновики» законодавство взагалі не містить, по друге, твердження про «систематичні свавільні дії відповідача» є просто суб'єктивним припущенням, яке значення до обставин справи не має жодного та, по третє, як уже встанволено, фактично податкові накладні, на підставі яких зроблені висновки контролюючим органом, були зареєстрованими.
Окрім того, суд відхиляє і доводи позивача про відсутність у періоді, що перевірявся, бухгалтера, оскільки це не є підставою для уникнення відповідальності, в тому числі й у сфері податкового законодавства.
Щодо винесених податкових повідомлень-рішень №0052214010 від 23.04.2019 та №0052014010 від 23.04.2019, то суд зазначає таке.
В ході перевірки контролюючим органом встановлено та судом перевірено і підтверджено в ході розгляду справи невідповідність обсягу реалізованої продукції (без урахування ПДВ, та з урахуванням коригувань) та задекларованому у деклараціях з податку на прибуток обсягу доходу від реалізації продукції на загальну суму 7 155 802 грн, в тому числі по періодам: 2016 - 3 127 999 грн; 2018 рік - 4 027 803 грн.
Так, згідно даних ЄРПН було встановлено, що у 2016 році ТОВ «РОНА-СВ» здійснювало реалізацію паперової маси та макулатури на адресу ТОВ «КП Шихан» (код ЄДРПОУ 39860098).
Так, при аналізі податкових накладних, виписаних ТОВ «РОНА-СВ» та зареєстрованих у ЄРПН та задекларованому у деклараціях з податку на прибуток обсягу доходу від реалізації продукції, встановлено невідображення у складі доходу від реалізації суму реалізованого товару на адресу ТОВ «КП Шихан» (код ЄДРПОУ 39860098) у лютому 2016 на суму 500 000 грн, березні 2016 на суму 788 000 грн, у квітні 2016 року на суму 1 840 000 грн (т. 2 а.с. 103).
Також при аналізі даних ЄРПН встановлено, що у 2018 році ТОВ «Рона-СВ» здійснювало реалізацію паперової маси та макулатури на адресу інших підприємств (т. 2 а.с. 60-102).
За результатами аналізу первинних документів, встановлено невідповідність обсягу реалізованої продукції та доходу від реалізації товарів, робіт, послуг, задекларованому ТОВ «Рона-СВ» в декларації з податку на прибуток.
При цьому, щодо посилань позивача на те, що ним не здійснювалось використання скрапленого газу, орендованих складських приміщень, обладнання, а також придбаних транспортних послуг в неоподатковуваних операціях, оскільки такі використовувались виключно в операціях, що оподатковувались, то такі не знайшли свого підтвердження ні під час перевірки, ні під час судового розгляду.
Так, позивач вказував, що витрати на транспортування в такому випадку брали на себе контрагенти позивача, проте жодного доказу на підтвердження вказаного не надав.
Також вище судом наведено і інші доводи і аргументи, які підтверджують фактичне використання позивачем як скрапленого газу, так і орендованих складських приміщень, обладнання, а також придбаних транспортних послуг в неоподатковуваних операціях.
Суд звертає увагу, що відповідно до п. 5 Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290 (далі - П(с)БО 15 «Дохід»), дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.
Відповідно до п. 7 П(с)БО 15 «Дохід», визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами:
- дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);
- чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);
- інші операційні доходи;
- фінансові доходи;
- інші доходи.
Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг без вирахування наданих знижок, повернення раніше проданих товарів та непрямих податків і зборів (податку на додану вартість, акцизного збору тощо).
Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається шляхом вирахування з доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг наданих знижок, вартості повернутих раніше проданих товарів, доходів, що за договорами належать комітентам (принципалам тощо), та податків і зборів.
Згідно з п. 134.1 ст. 134 розділу ІІІ ПК України, об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу ІІІ Податкового кодексу України.
Разом із тим, Розділом ІІІ ПК України не передбачено податкових різниць стосовно операцій з реалізації товарів, послуг на виплат. Тобто усі операції для цілей оподаткування податком на прибуток відображаються за правилами бухгалтерського обліку.
Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, інших активів) визнається в разі наявності всіх наведених нижче умов:
покупцеві передані ризики й вигоди, пов'язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив);
підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами);
сума доходу (виручка) може бути достовірно визначена;
є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, пов'язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені.
Враховуючи вищевикладене, судом з'ясовано, що ТОВ «Рона-СВ», в порушення п. 5 П(с)БО 15 «Дохід», п. 134.1 ст. 134 Розділу ІІІ ПК України, не визнано дохід від реалізації товарів, робіт, послуг на загальну суму 7 155 802 грн, що призвело до заниження податку на прибуток, як зазначено в акті перевірки, на загальну суму 1 249 150 грн, в т.ч. по періодам: 2016 рік - 563 044 грн, 2018 рік - 686 106 грн та завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за 2018 рік на загальну суму 216 320 грн (т. 1 а.с. 64, т. 2а.с. 60-119).
Як наслідок, податкові повідомлення-рішення №0052214010 від 23.04.2019 та №0052014010 від 23.04.2019, які винесені на підставі встановлених порушень п. 5 П(с)БО 15 «Дохід», п. 134.1 ст. 134 розділу ІІІ ПК України, є правомірними та не підлягають до скасування.
Щодо встановлених порушень реєстрації (відсутності реєстрації) податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, то суд зазначає таке.
В ході проведення перевірки податковим органом встановлено, що ТОВ «Рона-СВ» в порушення п. 201.10 ст. 201, п. 1201.2. ст. 120 ПК України не складались та не реєструвалися в ЄРПН податкові накладні, які відображають умовні податкові зобов'язання на товари, роботи, послуги, які одночасно використовуються в оподаткованих та неоподатковуваних операціях на загальну суму - 2 109 734 грн.
При цьому, позивач на спростування порушення, за яке винесено спірне ППР, посилається на не використання скрапленого газу, орендованих складських приміщень, обладнання, а також придбаних транспортних послуг в неоподатковуваних операціях.
В той же час, судом уже надано оцінку таким доводам та встановлено їх безпідставність і необґрунтованість, які спростовані як матеріалами справи, так відповідними розбіжностями в доводах позивача, чому також вище судом уже надано оцінку.
Підсумовуючи вищенаведене, суд вважає, що відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та неупереджено, а відтак, спірні податкові повідомлення-рішення є правомірними та такими, що не підлягають до скасування.
Решта доводів учасників справи на спірні правовідносини не впливають та висновків суду по суті спору не змінюють.
У своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово зазначав, що рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.
Разом з цим, згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у спірному випадку відповідач діяв на підставі закону, із урахуванням усіх обставин, які мають значення для вірного вирішення порушеного позивачем питання, у зв'язку із чим позовні вимоги не підлягають до задоволення.
Враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог, питання про розподіл судових витрат відповідно до статті 139 КАС України судом не вирішується.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Рона-СВ» (код ЄДРПОУ 38782077, вул. Полярна, 8А, офіс 21-в, м. Київ, 04021) до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві як відокремленого підрозділу ДПС (код ЄДРПОУ ВП 44116011, вул. Шолуденка, 33/19, місто Київ, 04116) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Представнику позивача та відповідачу рішення надіслати через підсистему «Електронний суд».
Перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ “Мої справи».
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя /підпис/ Кафарський В.В.
Рішення складене в повному обсязі 16 жовтня 2025 р.