16 жовтня 2025 року Справа № 280/8944/25 м. Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Лазаренко М.С., перевіривши матеріали адміністративного позову
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
до військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,-
09.10.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) до військової частини НОМЕР_2 (далі по тексту - відповідач), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 в періоди з 13 січня 2021 року по 20 травня 2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації невикористаної щорічної основної відпустки, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення за період з 13 січня 2021 року по 20 травня 2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації невикористаної щорічної основної відпустки, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 p., на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.
Ухвалою суду від 13.10.2025 позовну заяву залишено без руху після відкриття провадження. Позивачу запропоновано подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням поважних підстав для поновлення строку звернення до суду з цим позовом.
15.10.2025 від представника позивача надійшла заява про поновлення пропущеного строку звернення до суду. В обґрунтування поважності причин пропуску такого строку зазначено, що позивачем не було одержано ним письмового повідомлення який розмір прожиткового мінімуму був застосований при розрахунку грошового забезпечення заявника, а також грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань/інших щомісячних основних та додаткових видів 20 липня 2022 року по 16 березня 2023 року, інформації про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2022, 01 січня 2023 року за останньою займаною посадою заявника, з обов'язковим зазначенням процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії та розмір у %, інформацію щодо тарифного розряду, згідно з яким розраховується посадовий оклад заявника з 13 січня 2021 року по 20 травня 2023 року. Позивач не мав підстав для сумнівів у добросовісності Відповідача при здійсненні розрахунку грошового забезпечення.
З урахуванням того, що позивач отримав достовірну та документально підтверджену інформацію щодо обсягу і характеру виплачених йому сум при звільненні лише 12 серпня 2025 року - з моменту надходження відповіді на адвокатський запит, вказана дата є початком перебігу тримісячного строку для звернення до суду з вимогами про вирішення трудового спору. Оскільки позов подано 09 жовтня 2025 року, встановлений статтею 233 КЗпП України строк позивачем не пропущено.
Розглянувши подане клопотання, судом враховано наступне.
Позовну заяву було залишено без руху, оскільки позивачем пропущено встановлений статтею 233 Кодексу законів про працю України тримісячний строк звернення до суду.
Заява про поновлення пропущеного строку звернення до суду містить пояснення, згідно яких вбачається, що позивач не одержував письмового повідомлення щодо застосованого розміру прожиткового мінімуму у спірний період. Відомостей щодо видачі йому грошового атестату під час звільнення з військової служби позивач не зазначив.
У постанові від 25.07.2025 у справі № 620/4619/24 Верховний Суд дійшов висновку: на переконання колегії суддів, початок перебігу строку звернення до суду у цій справі, з урахуванням частини першої статті 233 КЗпП України, слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум. Таким моментом може бути день вручення розрахункового листа, довідки про нараховані та виплачені суми тощо.
Такий підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 21.03.2025 у справі № 460/21394/23, постановленій у складі Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду, у якій Судова палата сформувала єдиний підхід до застосування статті 233 КЗпП України в частині строку звернення до суду з вимогами про стягнення заробітної плати.
Частиною 1 статті 121 КАС України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними.
У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Викладене узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду у постанові від 24 лютого 2021 року у справі №9901/313/20, Верховного Суду у постановах від 17 березня 2021 року у справі №160/3121/20, від 18 березня 2021 року у справі №320/2915/20 та ін.
З огляду на усталену практику Верховного суду щодо початку перебігу строку звернення у цій категорії справ, для правильного вирішення питання дотримання позивачем строку звернення до суду з позовом слід з'ясувати наявність/відсутність у відповідача документального підтвердження ознайомлення позивача з розміром та складовими нарахованого та виплаченого у спірному періоді грошового забезпечення, як-то докази направлення/видачі розрахункових листів, довідок про грошове забезпечення тощо.
З огляду на викладене, беручи до уваги те, що в матеріалах справи відсутні докази ознайомлення позивача з розміром та порядком розрахунку його грошового забезпечення, суд станом на розгляд питання про відкриття провадження вважає поважними причини пропуску строку звернення до суду, у зв'язку з чим наявні підстави для поновлення строку на звернення до суду з цим позовом.
Вирішуючи питання про відкриття провадження суд зазначає наступне.
Спір виник із публічно-правових відносин, у яких відповідач є суб'єктом владних повноважень.
Зазначений спір згідно зі статтею 19 КАС України належить до юрисдикції адміністративних судів та має розглядатись у порядку адміністративного судочинства і відповідно до ч. 2 ст. 20 КАС України підсудний окружним адміністративним судам.
Позовну заяву подано з додержанням вимог статей 122, 160-161 КАС України, підстав для повернення позовної заяви, відмови у відкритті провадження чи передачі за підсудністю не встановлено, у зв'язку з чим провадження у справі підлягає відкриттю.
Відповідно до п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України, для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно ч.2 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно із ч.5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Суддя вважає, що в даному випадку характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін, а тому можливо призначити справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Суддею, з урахуванням положень статті 80 КАС України, встановлена необхідність витребувати у відповідача всі наявні в них документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 80, 171, 241, 243, 257, 262 КАС України, суд
Заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду - задовольнити.
Визнати поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду та поновити ОСОБА_1 пропущений строк.
Відкрити спрощене позовне провадження в адміністративній справі № 280/8944/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії.
Витребувати від військової частини НОМЕР_2 докази по справі, а саме документальне підтвердження ознайомлення позивача з розміром та складовими нарахованого та виплаченого грошового забезпечення за період з 13 січня 2021 року по 20 травня 2023 року.
Витребувану інформацію надати до суду у 15-денний строк з дня отримання даної ухвали судді.
Справа розглядатиметься суддею Лазаренком Максимом Сергійовичем в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання протягом шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Встановити відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання суду відзиву на позовну заяву, який має відповідати вимогам ст. 162 КАС України, разом із усіма письмовими та електронними доказами (які можливо доставити до суду), висновками експертів і заявами свідків на його обґрунтування. Копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.
Копію даної ухвали направити учасникам справи.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://adm.zp.court.gov.ua/sud0870/gromadyanam/csz/.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту прийняття.
Суддя М.С. Лазаренко