16 жовтня 2025 року Справа № 280/6950/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання Тетерюк Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; код РНОКПП НОМЕР_1 )
до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (далі - відповідач, ВЧ НОМЕР_2 ), у якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 у ненарахуванні та у невиплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період його військової служби з 17 листопада 2017 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін - січень 2008 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період його військової служби з 17 листопада 2017 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін - січень 2008 року;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 у ненарахуванні та у невиплаті індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 , за період його військової служби з 01 березня 2018 року по 31 травня 2019 року із застосуванням березня 2018 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), з урахуванням абзаців 4-6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період його військової служби з 01 березня 2018 року по 31 травня 2019 року із застосуванням березня 2018 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), з урахуванням абзаців 4-6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо обчислення і виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення в тому числі додаткових видів грошового забезпечення (щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії)) за період його військової служби з 17 листопада 2017 року по 31 травня 2019 року включно із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок грошового забезпечення (в тому числі щомісячних основних видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та одноразових додаткових видів грошового забезпечення, інших виплат, які розраховуються з урахуванням посадового окладу) ОСОБА_1 за період його військової служби з 17 листопада 2017 року по 31 травня 2019 року, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 день відповідного року (з 2017р. по 2019р.), на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно додатків 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів Україні "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704, та здійснити виплату різниці з урахуванням виплачених сум.
Позовна заява в електронній формі шляхом формування в системі "Електронний суд" подана представником позивача адвокатом Александровим О.О., який діє на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 06.08.2025 серія АР №1256881.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у спірний період позивач проходив військову службу за контрактом у ВЧ НОМЕР_2 . Позивач вказує, що відповідачем не проведено нарахування індексації грошового забезпечення позивача у спірний період. При цьому, позивач зазначає, що нарахування сум індексації або проведення чергового підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, на підставі якого нарахована сума індексації перевищить розмір підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом. Отже, місяць підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру, є базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації. Оскільки 01 січня 2008 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №1294), якою були встановлені підвищені посадові оклади військовослужбовців, і яка втратила чинність 01 березня 2018 року, позивач вважає, що січень 2008 року є місяцем, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення у спірний період. Також вважає, що відповідачем у спірний період з 17.11.2017 по 31.05.2019 протиправно не проведено нарахування грошового забезпечення з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року відповідно до постанови Кабінету Міністрів Україні "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704 (далі - Постанова №704), оскільки з 01.01.2020 положення п. 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів. З цих підстав просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 13.08.2025 відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи; витребувано від відповідача докази по справі; витребувано у відповідача докази по справі.
21.08.2025 відповідачем подані витребувані докази та відзив на позовну заяву, в якому відповідач висловлює незгоду із заявленими позовними вимогами та зазначає, що молодший лейтенант ОСОБА_1 зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 , відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 04.12.2017 №298. Отже, позовні вимоги за період з 17.11.2017 по 03.12.2017 є безпідставними у зв'язку з тим, що в зазначений період позивач не перебував у трудових відносинах з ВЧ НОМЕР_2 . Крім того, відповідач зазначає, що відповідно до п. 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі - Порядок №1078) виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню. Вищезазначений Порядок № 1078 не передбачає механізм виплати сум індексації у поточному році за минулі періоди. Враховуючи зазначене, виплата сум індексації грошового забезпечення має здійснюватись у межах коштів установ та організацій, передбачених на ці цілі. Відповідач вважає, що відсутні підстави для визнання дій командування ВЧ НОМЕР_2 по невиплаті індексації грошового забезпечення неправомірними, оскільки командування ВЧ НОМЕР_2 виконувало роз'яснення Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 04.01.2016 року № 248/3/9/1/2, в якому було зазначено про не нарахування індексації грошового забезпечення. Крім того відповідач зазначає, що оскільки з моменту набрання чинності пунктом 5 Порядку №1078 в редакції Постанови №1013 посадові оклади військовослужбовців підвищилися з 01.03.2018 року, коли набрала чинності Постанова №704, березень місяць 2018 року є місяцем підвищення доходу, а тому враховується як базовий. Таким чином, позовні вимоги в частині визнання протиправними дій та зобов'язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення позивача з встановленням базового місяця січень 2008 року є необґрунтованими. Щодо нарахування індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.05.2019 відповідач зазначає, що розмір підвищення доходу в березні 2018 року визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року. Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року, то це є підставою для нарахування й виплати індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби. Відповідно до довідки щодо нарахування грошового забезпечення, підвищення грошового забезпечення позивача у березня 2018 року склало 4848,44 грн, що перевищує суму можливої індексації 4258,75 грн. Також в подальшому у січні 2019 року грошове забезпечення збільшилось на 3098,14 грн. Враховуючи, що сума підвищення розміру грошового забезпечення суттєво перевищила розмір можливої індексації, у ВЧ НОМЕР_2 були відсутні підстави для виплати індексації-різниці в період з 01.03.2018 по 31.05.2019. Щодо нарахування грошового забезпечення позивачу з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, відповідач зазначає, що відповідна редакція пункту 4 Постанови №704, на яку посилається позивач, діє з 29.01.2020 (з дати набрання законної сили судовим рішенням у справі №826/6453/18), а тому в оскаржуваний період ВЧ НОМЕР_2 правомірно здійснювалось нарахування грошового забезпечення позивачу відповідно до пункту 4 Постанови № 704 у редакції, яка була чинна на момент спірних правовідносин. Вважає, що право позивача в цій частині не порушено. Просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
На підставі наданих сторонами та витребуваних судом письмових доказів судом встановлено такі обставини.
Відповідно до витягу з наказу командира ВЧ НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 04.12.2017 №298, молодшого лейтенанта ОСОБА_1 , призначеного наказом Міністра оборони України (по особовому складу) від 17.11.2017 №795 на посаду офіцера групи авто технічної інспекції відділу військової інспекції безпеки дорожнього руху ВЧ НОМЕР_2 , вважати таким що з 04.12.2017 справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою.
Згідно з витягом з наказу командира ВЧ НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 10.07.2019 №155, молодшого лейтенанта ОСОБА_1 , офіцера відділення матеріально-технічного забезпечення військової частини НОМЕР_2 , призначеного наказом начальника Військової служби правопорядку у Збройних Силах України - начальника головного управління Військової служби правопорядку Збройних Сил України (по особовому складу) від 31.05.2019 №63 на посаду офіцера групи матеріально - технічного забезпечення Військової частини НОМЕР_4 , вважати, що справи та посаду здав і вибув до нового місця служби в місто Запоріжжя, з 10.07.2019 виключено зі списків особового складу відділу та всіх видів забезпечення.
Представник позивача 14.07.2025 звернувся до ВЧ НОМЕР_2 із заявою, в якій, крім іншого, просив:
- здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період його військової служби з 17.11.2017 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін - січень 2008 року;
- нарахування та виплату індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період його військової служби з 01.03.2018 по 31.05.2019 із застосуванням березня 2018 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), з урахуванням абзаців 4-6 пункту 5 Порядку №1078;
- здійснити перерахунок грошового забезпечення (в тому числі щомісячних основних видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та одноразових додаткових видів грошового забезпечення, інших виплат, які розраховуються з урахуванням посадового окладу) ОСОБА_1 за період його військової служби з 17.11.2017 по 31.05.2019, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 відповідного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно додатків 1 і 14 до Постанови №704, та здійснити виплату різниці з урахуванням виплачених сум.
У відповідь на заяву представника позивача, ВЧ НОМЕР_2 листом від 28.07.2025 №684/13683 повідомила, що проведення індексації перебуває у прямій залежності від фінансових ресурсів відповідних бюджетів та не може виходити за їх межі. З 01.01.2016 грошове забезпечення військовослужбовцям було значно збільшено за рахунок збільшення розмірів їх грошової винагороди. Отже, керівники бюджетних установ здійснюють фактичні видатки на грошове забезпечення лише в межах фонду грошового забезпечення, затвердженого для бюджетних установу кошторисах. Водночас, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року, то це є підставою для нарахування й виплати індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби. Відповідно до довідки щодо нарахування грошового забезпечення, розмір грошового забезпечення позивача коректний для зіставлення, у лютому 2018 року складав 6999,50 грн., а у березні 2018 - 11847,94 грн. Таким чином, підвищення грошового забезпечення склало 4848,44 грн. Також в подальшому у січні 2019 року грошове забезпечення збільшилось до 15828,08, що ще на 3098,14 грн більше. Сума можливої індексації у лютому 2018 року складала 4258,75 грн., що неодноразово підтверджувалось судами України при розгляді справ даної категорії. Враховуючи, що сума підвищення розміру грошового забезпечення суттєво перевищила розмір можливої індексації, у ВЧ НОМЕР_2 були відсутні підстави для виплати індексації-різниці в період з 01.03.2018 по 10.07.2019. Щодо здійснення перерахунку та виплати усіх складових грошового забезпечення за період з 17.11.2017 по 31.05.2019, повідомлено, що Кабінетом Міністрів України за наслідками скасування п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова №103) не було внесено змін по п. 4 Постанови №704 та фактичне правозастосування вказаного пункту відбулося в редакції, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14, тобто в розмірі 1762 гривні. Враховуючи вищевикладене, підстави для перерахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 відсутні.
Позивач вважає, що під час проходження військової служби у ВЧ НОМЕР_2 у період з 17.11.2017 по 31.05.2019 відповідач протиправно не нараховував та не виплачував позивачу індексацію грошового забезпечення, у тому числі з 1 березня 2018 року з урахуванням абзаців 4-6 пункту 5 Порядку №1078, а також безпідставно обчислював та виплачував у спірний період грошове забезпечення із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, що зумовило звернення до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з такого.
Щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення за період з 17.11.2017 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін - січень 2008 року.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Згідно зі статтею 1-2 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII) військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
Частиною другою статті 9 Закону № 2011-XII передбачено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно з частиною третьою статті 9 Закону № 2011-XII грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Відповідно до статті 18 Закону України від 05.10.2000 № 2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон № 2017-III) законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо, зокрема, індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Частинами першою, другою статті 19 Закону № 2017-III передбачено, що виключно законами України визначаються: мінімальний розмір заробітної плати; мінімальний розмір пенсії за віком; неоподатковуваний мінімум доходів громадян; величина порогу індексації грошових доходів громадян; пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 №1282-XII (далі - Закон № 1282-XII).
Приписами статті 1 Закону № 1282-XII визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Статтею 2 Закону № 1282-XII передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 1282-XII (у редакції Закону №911-VIII від 24.12.2015) індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Частинами другою, третьою, четвертою, п'ятою статті 4 Закону № 1282-XII передбачено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі - Порядок №1078) (у редакції, чинній до 01.01.2016) передбачено, що підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Згідно з пунктом 1-1 Порядку № 1078 (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2016 № 77, застосовується з 01.01.2016) підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.
Пунктом 2 Порядку № 1078 передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
За змістом пункту 4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства.
Відповідно до абзаців 1, 2, 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 (в редакції Постанови № 1013), який застосовується з 01.12.2015, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру. До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Аналіз вищенаведених норм права дозволяє дійти висновку, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації (пункти 43-44 постанови Верховного Суду від 27.04.2021 у справі № 380/1513/20).
Крім цього, згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 19.07.2019 у справі № 240/4911/18, від 07.08.2019 у справі № 825/694/17, від 20.11.2019 у справі № 620/1892/19, виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення.
Стосовно справ з подібними правовідносинами, то Верховний Суд у своїй практиці неодноразово вказував на те, що повноваження державних органів стосовно визначення базового місяця індексації грошового забезпечення не є дискреційними, оскільки законодавцем установлено один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень - проведення індексації грошових доходів у разі перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, встановленого законом.
Зазначені висновки Верховний Суд виклав у постановах від 29.11.2021 у справі №120/313/20-а, від 26.01.2022 у справі № 400/1118/21, від 20.04.2022 у справі № 420/3593/20, від 09.06.2022 у справі № 600/524/21-а тощо.
Крім того, Верховний Суд неодноразово зазначав, що вирішення питання щодо визначення базового місяця, який належить застосувати при обчисленні індексу споживчих цін для розрахунку грошового забезпечення, сприятиме досягненню мети правосуддя та цілей ефективного захисту судом порушеного права позивача, а тому такі позовні вимоги підлягають вирішенню разом із позовними вимогами про виплату індексації грошового забезпечення та не є передчасними (постанова від 12.05.2022 у справі № 580/3335/21, від 20.10.2022 у справі №400/426/21 тощо).
Верховний Суд в постанові від 27.09.2023 у справі № 420/23176/21 звернув увагу, що за змістом пояснюючої записки до проекту Постанови № 1013 метою цього акту є внесення змін до умов оплати праці працівників установ, закладів, організацій окремих галузей бюджетної сфери, органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органів, а також забезпечення єдиного підходу до проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників. У зв'язку із цим указаною постановою удосконалено механізм проведення індексації доходів громадян, у тому числі з урахуванням періодів підвищення заробітної плати працівників (зокрема, пункт 5 викладено у новій редакції). Внесені зміни, серед іншого, передбачали не лише заміну терміну «базовий місяць» на «місяць підвищення доходу», ці зміни надали іншого значення запровадженому новому терміну із зміною алгоритму визначення такого місяця підвищення. На відміну від правил визначення «базового місяця» (яким вважався місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної зарплати, пенсій, стипендій виплат із соціального страхування чи зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати) та який визначався у разі, коли збільшувалася заробітна плата внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої постійної складової зарплати), «місяцем підвищення доходу» є місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) і визначається він тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад). При цьому, за новими правилами зростання зарплати за рахунок інших постійних складових зарплати (без підвищення тарифної ставки чи окладу) не впливає на індексацію та не призводить до зменшення суми індексації. Термін «підвищення тарифних ставок (окладів)» для працівників бюджетної сфери за змістом запроваджених нововведень застосовується у розумінні підвищення, що здійснюється відповідно до законодавства, а не у розумінні підвищення тарифної ставки (окладу) кожному працівнику індивідуально (зокрема, у зв'язку з призначенням на посаду чи переведенням на іншу посаду), як це було передбачено попереднім механізмом індексації. Тобто за новими правилами місяць підвищення тарифних ставок (окладів) для кожного окремого працівника не визначається індивідуально. Якщо точкою відліку для обчислення індексу споживчих цін (ІСЦ) для проведення індексації за попереднім механізмом визначався базовий місяць, у якому індекс споживчих цін приймався за одиницю чи 100%, обчислення ІСЦ розпочиналося із місяця, наступного за базовим, а нарахування індексації провадилося з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін (частини третя і четверта статті 4 Закону № 1282-ХІІ), то зміни, внесені Постановою № 1013, передбачали здійснення обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу та зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник. Отже, з 01 грудня 2015 року відправною точкою для визначення місяця підвищення й початку обчислення індексу споживчих цін (ІСЦ) наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку обіймає працівник.
Крім того, в постанові від 23.08.2023 у справі № 380/20441/21 Верховний Суд вказав, що норми Постанови № 1013 не встановлювали підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовцям, а отже січень 2016 року не став для них «місяцем підвищення тарифних ставок (окладів)», з якого починається обчислення індексу споживчих цін для подальшої індексації грошового забезпечення, для цілей застосування Порядку № 1078 (зі змінами, внесеними Постановою № 1013).
Цей висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 21 березня 2023 року у справі № 620/7687/21 та від 22 березня 2023 року у справі №380/1730/22.
Отже, починаючи з 1 грудня 2015 року механізм обчислення індексації змінився, і відправною точкою для визначення місяця підвищення й початку обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком визначено місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою.
При цьому, право працівника на отримання індексації виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 01.01.2016 року встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 п. 1-1, абзац 6 п. 5 Порядку № 1078).
Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 2, 5 пункт 4 Порядку № 1078).
У цьому контексті суд звертає увагу на те, що Постановою № 1294, яка набрала чинності з 01.01.2008, було затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців.
Затверджені указаною постановою посадові оклади з 01.01.2008 змінилися лише у березні 2018 року на підставі Постанови №704, яка набрала чинності 01.03.2018 та якою установлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців.
Отже, відповідно до положень Порядку № 1078, січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовців за період з 01.12.2015 по 28.02.2018.
Саме така правова позиція викладена Верховного Суду у постановах від 26.01.2022 у справі № 400/1118/21, від 20.04.2022 у справі № 420/3593/20 та ін., стосовно тлумачення у подібних правовідносинах пунктів 2, 5, 10-2 Порядку № 1078 при розв'язанні питання про місяць, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення військовослужбовців.
Для встановлення величини приросту індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення необхідно керуватись положеннями Порядку №1078 з Додатками, даними офіційного сайту Держстату України про індекс інфляції у 2008-2018 роках (https://ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2006/ct/cn_rik/isc/isc_u/isc_m_u.htm).
Розрахований індекс споживчих цін становить: лютий 2008 року - 102,7% (індекс споживчих цін до попереднього місяця згідно даних Держстату) = 1,027; березень 2008 року - 103,8% = 1,038; квітень 2008 року - 103,1% - 1,031; травень 2008 року - 101,3% = 1,013; вересень 2008 року - 101,3% = 1,013 (розраховано за наростаючим підсумком - 100,8% (червень 2008) х 99,5% (липень 2008) X 99,9% (серпень 2008) х 101,1% (вересень 2008)); жовтень 2008 року - 101,7% = 1,017; листопад 2008 року - 101,5% = 1,015; грудень 2008 року - 102,1% = 1,021; січень 2009 року - 102,9% = 1,029; лютий 2009 року - 101,5% = 1,015; березень 2009 року - 101,4% = 1,014; травень 2009 року - 101,4% = 1,014 ( розраховано за наростаючим підсумком 100,9% (квітень 2009) х 100,5% (травень 2009); червень 2009 року - 101,1% = 1,011; жовтень 2009 року - 101,4% = 1,014 (розраховано за наростаючим підсумком 99,9% (липень 2009) х 99,8% (серпень 2009) х 100,8 (вересень 2009) х 100,9% (жовтень 2009); листопад 2009 року - 101.1% = 1,011; січень 2010 - 102,7% = 1,027 (розраховано за наростаючим підсумком = 100,9% (грудень 2009) х 101,8% (січень 2010); лютий 2010 року - 101.9% = 1,019; вересень 2010 - 103,5% = 1,035 ( розраховано за наростаючим підсумком - 100.9% (березень 2010) х 99,7% (квітень 2010) х 99,4% (травень 2010) х 99,6% (червень 2010) х 99,8% (липень 2010) х 101,2% (серпень 2010) х 102,9% (вересень 2010); грудень 2010 року - 101,6% = 1,016 ( 100,5% (жовтень 2010) х 100.3% (листопад 2010) х 100,8% (грудень 2010); березень 2011 року - 103,3%= 1,033 (101,0% (січень 2011) х 100,9% (лютий 2011) х 101,4% (березень 2011); квітень 2011 року - 101,3% = 1,013; червень 2011 року - 101,2% = 1,012 (100,8% (травень 2011) х 100,4% (червень 2011); березень 2014 року - 101,98% = 1,020 (98,7% (липень 2011) х 99,6% (серпень 2011) х 100,1% (вересень 2011) х 100,0% (жовтень 2011) х 100,1% (листопад 2011) х 100.2% (грудень 2011) х 100,2% (січень 2012) х 100,2% (лютий 2012) х 100,3% (березень 2012) х 100,0% (квітень 2012) х 99,7% (травень 2012) х 99,7% ( червень 2012) х 99,8% (липень 2012) х 99,7% (серпень 2012) х 100,1% (вересень 2012) х 100,0% (жовтень 2012) х 99,9% (листопад 2012) х 100.2% (грудень 2012) х 100,2% (січень 2013) х 99.9% (лютий 2013) х 100,0% (березень 2013) х 100,0% (квітень 2013) х 100,1% (травень 2013) х 100,0% (червень 2013) х 99,9% (липень 2013) х 99,3% (серпень 2013) х 100,0% (вересень 2013) х 100,4% (жовтень 2013) х 100,2% (листопад 2013) х 100,5% (грудень 2013) х 100,2% (січень 2014) х 100,6% (лютий 2014) х 102,2% (березень 2014); квітень 2014 року - 103,3% = 1,033; травень 2014 року - 103,8 = 1,038; липень 2014 року - 101,4% = 1,014 (101,0% (червень 2014) х 100.4% (липень 2014); вересень 2014 року - 103,72%= 1,037 (100,8% (серпень 2014) х 102,9% (вересень 2014); жовтень 2014 року 102,4% = 1,024; листопад 2014 року - 101,9% = 1,019; грудень 2014 року - 103,0% = 1,030; січень 2015 року - 103.1% = 1,031; лютий 2015 року - 105,3 %= 1,053; березень 2015 року - 110,8% = 1,108; квітень 2015 року - 1.14% = 1,140; травень 2015 року - 102,2% = 1,022; листопад 2015 року - 101,55% = 1,016 (100,4% (червень 2015) х 99,0% (липень 2015) х 99,2% (серпень 201.5) х 102,3% (вересень 2015) х 98,7% (жовтень 2015) х 102,0% (листопад 2015); квітень 2016 року - 105,79% = 1,058 (100,7% (грудень 2015) х 100,9% (січень 2016) х 99,6 (лютий 201.6) х 101,0% (березень 201.6) х 103,5 (квітень 2016); жовтень 2016 року - 104,0% = 1,040 (100,1% (травень 2016) х 99,8% (червень 2016) х 99,9% (липень 2016) х 99,7% (серпень 2016) х 101,8% (вересень 2016) х 102,8% (жовтень 2016); січень 2017 року - 103,85% = 1,038 (101,8% (листопад 2016) х 100,9% (грудень 2016) х 101.1% (січень 2017) ; квітень 2017 року - 103,74% = 1,037 (101,0% (лютий 201.7) х 101,8% (березень 2017) х 100,9% (квітень 2017); липень 2017 року - 103,1.3% = 1,031 (101,3% (травень 2017) х 101,6% (червень 2017) х 100,2% (липень 20.17) - 1,031; жовтень 2017 року - 103,12% = 99,9% (серпень 2017) х 102,0% (вересень 2017) х 101,2% (жовтень 2017); січень 2018 року - 103,44% = 1,034 (100,9% (листопад 2017) х 101,0% (грудень 2017) х 101,5% (січень 2018).
Так, згідно наданого до матеріалів справи наказу командира ВЧ НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 04.12.2017 №298, судом встановлено, що позивач зарахований до списків особового складу ВЧ НОМЕР_2 з 04.12.2017.
Згідно довідки виданої ВЧ НОМЕР_2 №684/15249 від 20.08.2025 про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 04.12.2017 по 28.02.2018, судом встановлено, що у періодах, коли величина індексу споживчих цін перевищила визначений поріг індексації, індексація грошового забезпечення позивача не здійснювалась, а тому суд дійшов висновку, що відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо ненарахування та не виплати позивачу індексації грошового забезпечення у період з 04.12.2017 по 28.02.2018.
Водночас, оскільки позивач розпочав проходження військової служби у ВЧ НОМЕР_2 з 04.12.2017 (дата зарахування до списків особового складу військової частини), суд зазначає, що в частині спірного періоду з 17.11.2017 по 03.12.2017 позивач не проходив військову службу у ВЧ НОМЕР_2 , відповідно, відповідач не здійснював нарахування та виплату позивачу грошового забезпечення, а тому позовні вимоги в цій частині заявлені безпідставно.
За наведеного вище, позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 04 грудня 2017 року по 28 лютого 2018 року відповідно до вимог Закону №1282-XII та Порядку № 1078, з визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року, а також про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу такі суми індексації, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Водночас, відсутні підстави для зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 17.11.2017 по 03.12.2017 із застосуванням місяця підвищення доходу для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року з підстав, якими обґрунтовано позовні вимоги, а тому в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Щодо наявності у позивача права на отримання «індексації-різниці» у період проходження військової служби у ВЧ НОМЕР_2 з 01.03.2018 по 31.05.2019, суд зазначає таке.
Верховний Суд в постанові від 30.11.2023 у справі № 600/3563/22 зазначив, що Порядок №1078 не містить поняття «фіксованої» суми індексації. Указаний термін закріплено у Додатку 4 до Порядку №1078, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13.06.2012, де було наведено приклади обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації. Проте Постановою №1013 цей Додаток був викладений у новій редакції і з 01.12.2015 у цьому Додатку, як і в цілому Порядку №1078, поняття «фіксованої» суми індексації не використовується.
Водночас з 01.12.2015 в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 по суті йде мова про поняття «індексація» як різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 у редакціях, які були чинними та підлягали застосуванню у спірний період з 01.03.2018 по 13.01.2020, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме:
- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);
- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).
Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає підстави зробити висновок, що нарахування й виплата суми індексації-різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов'язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
З урахуванням того факту, що 1 березня 2018 року набрала чинності Постанова №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила, встановлені пунктами 5, 10-2 Порядку №1078, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 23.03.2023 у справі №400/3826/21, від 29.03.2023 у справі №380/5493/21, від 06.04.2023 у справі №420/11424/21, від 20.04.2023 у справі №320/8554/21, від 06.07.2023 у справі №560/6682/22 тощо.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач не нараховував і не виплачував позивачу «індексацію - різницю» за період з 01.03.2018 по 13.11.2020. Водночас позивач наполягає на тому, що має право на отримання «індексації-різниці», і що це право відповідач порушив.
З огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078, позивач (військовослужбовець) має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.
Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
Верховний Суд у вищезазначених справах №400/3826/21, №380/5493/21, №420/11424/21, №320/8554/21, №560/6682/22, дійшов висновку, що для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, буквальний спосіб тлумачення цих норм свідчить про те, що для їхнього застосування суд повинен встановити:
- розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А);
- суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б);
- чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.
В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку №1078).
Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078).
Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
Як уже було зазначено, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).
Відповідно до Довідки про суми грошового забезпечення та індексації, нараховані та виплачені ОСОБА_1 за період з 04.12.2017 по 10.07.2019, розмір грошового забезпечення позивача в лютому 2018 року становив 6999,50 грн (11199,20 грн (загальний розмір виплаченого грошового забезпечення) - 4199,70 грн (грошова допомога на оздоровлення, яка є одноразовою виплатою та не входить до складу щомісячного грошового забезпечення, виплаченого позивачу в лютому 2018 року)), а в березні 2018 року - 11 847,94 грн (18901,19 грн (загальний розмір виплаченого грошового забезпечення) - 7053,25 грн (грошова допомога на оздоровлення, яка є одноразовою виплатою та не входить до складу щомісячного грошового забезпечення, виплаченого позивачу в березні 2018 року)), отже, розмір грошового забезпечення позивача з березня 2018 року збільшився на 4848,44 грн (11 847,94 грн - 6999,50 грн).
Розрахунок величини приросту індексу споживчих цін за період з лютого 2008 року по березень 2018 року наведений судом вище.
Шляхом множення вищевказаних показників (1,027 х 1,038 х 1,031 х 1,013 х 1,013 х 1,017 х 1,015 х 1.021 х 1,029 х 1,015 х 1,014 х 1,014 х 1,011 х 1,014 х 1,011 х 1,027 х 1.019 х 1,035 х 1,016 х 1,033 х 1,013 х 1,012 х 1,020 х 1,033 х 1.038 х 1.014 х 1,037 х 1,024 х 1,019 х 1,030 х 1,031 х 1,053 х 1,108 х 1.140 х 1.022 х 1,016 х 1,058 х 1.040 х 1,038 х 1.037 х 1.031 х 1,031 х 1,034 = 3,533) наростаючий індекс споживчих цін визначається у розмірі 353,3%.
Керуючись формулою розрахунку величини приросту індексу споживчих цін, наведеною у додатку 1 до Порядку №1078, величина приросту індексу споживчих цін з січня 2008 року по березень 2018 року: дорівнює 253,3% (353,3% (наростаючий індекс споживчих цін) - 100%).
Відповідно до статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік» у 2018 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2018 року - 1762 гривні, з 1 липня - 1841 гривня, з 1 грудня - 1921 гривня.
За формулою, визначеною абзацом 5 п. 4 Порядку № 1078, сума можливої індексації за березень 2018 року розраховується наступним чином: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.03.2018 помножити на величину приросту індексу споживчих цін та поділити на 100.
Таким чином, сума можливої індексації у березні 2018 року складає 4 463,15 грн (1762 грн х 253,30%/ 100).
Оскільки розмір підвищення доходу позивача у місяці збільшення його посадового окладу у березні 2018 року (4848,44 грн), розрахований відповідно до Постанови № 704, перевищує суму індексації, що склалась у місці підвищення доходу (4 463,15 грн), суд дійшов висновку, що, починаючи з березня 2018 року, позивач не мав права на отримання індексації грошового забезпечення, з урахуванням абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078, до моменту наступного підвищення посадового окладу чи до дня звільнення.
За наведеного вище, суд дійшов висновку, що в цій частині позовні вимоги є не обґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Щодо наявності у позивача права на отримання грошового забезпечення за період його військової служби з 17.11.2017 по 31.05.2019, обчисленого з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року відповідно до п.4 Постанови №704, суд зазначає таке.
Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №704, якою збільшено розмір грошового забезпечення військовослужбовців. Відповідно до пункту 10 Постанови №704, ця постанова набрала чинності з 1 березня 2018 року.
За первинною редакцією пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №704, передбачено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №103.
Згідно з пунктом 6 Постанови №103, внесено зміни до Постанови №704 внаслідок яких пункт 4 Постанови №704 викладений у новій редакції, а саме: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".
Отже, пункт 4 Постанови №704, в редакції Постанови №103, визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник, як "розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018".
Постановою від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 Шостий апеляційний адміністративний суд визнав протиправним та скасував пункт 6 Постанови №103, яким внесені зміни до пункту 4 Постанови №704.
Постановою Верховного Суду від 20.10.2022 постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 залишено без змін.
Отже, у зв'язку зі скасуванням в судовому порядку, з 29.01.2020 пункт 4 Постанови №704 підлягає застосуванню у первісній редакції, відповідно до якої розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Враховуючи вищевикладене, з урахуванням встановлених обставин справи, суд зазначає таке:
1) як було встановлено судом раніше, у частині спірних правовідносин з 17.11.2017 по 03.12.2017 позивач не проходив військову службу у ВЧ НОМЕР_2 , відповідно, відповідач не здійснював нарахування та виплату позивачу грошового забезпечення, а тому позовні вимоги щодо визначення розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 календарного року, для обчислення грошового забезпечення позивача у цей період заявлені безпідставно;
2) Постанова №704 (незалежно від редакції пункту 4 цієї Постанови) застосовується, починаючи з 1 березня 2018 року, отже, частина спірного періоду 04.12.2017 по 28.02.2018, не регулюється нормами Постанови №704, а тому, враховуючи підстави позову, позовні вимоги в цій частині також заявлені безпідставно;
3) пункт 4 Постанови №704 у редакції, відповідно до якої розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, застосовується, починаючи з 29.01.2020. До цієї дати відповідна правова норма визначала, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14. При цьому, пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» було установлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 01.01.2018 року. Тобто, положення пункту 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів, розрахованих згідно із цією Постановою, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 року до 01.01.2020 (дата набрання чинності Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік») не входили в суперечність із актом вищої юридичної сили. Отже, у спірний період з 01.03.2018 по 31.05.2019 обставини, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги в цій частині (скасування в судовому порядку окремих положень Постанови №103, якими внесено зміни до Постанови №704), не впливають на зміст спірних правовідносин, а тому позовні вимоги в цій частині також заявлені безпідставно та не підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги частково знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є частково обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про часткове задоволення адміністративного позову.
Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України “Про судовий збір», відповідних витрат не поніс, інших судових витрат не заявив, а тому підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250, 295, 297 КАС України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період проходження військової служби з 04 грудня 2017 року по 28 лютого 2018 року в належному розмірі.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період служби з 04 грудня 2017 року по 28 лютого 2018 року відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, із визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року, та здійснити виплату нарахованої індексації грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.
В іншій частині в задоволенні позову відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; код РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач - Військова частина НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 .
Повне судове рішення складено 16.10.2025.
Суддя М.О. Семененко