16 жовтня 2025 року м. Ужгород № 302/698/14-а
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаврилка С.Є., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про зобов'язання зробити перерахунок пенсії з нарахуванням та виплатою компенсації,-
У травні 2014 року ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернулася в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063), в якому просила: “1. Визнати незаконною відмову відповідача здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії з дати призначення з урахуванням розміру матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати та 40 % надбавки за вислугу років з нарахуванням та виплатою компенсації втрати частини грошових доходів на різницю між таким розміром пенсії та тим, який позивачка отримує; 2. Зобов'язати провести перерахунок пенсії із заробітної плати з урахуванням розміру матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати та 40 % надбавки за вислугу років з нарахуванням та виплатою компенсації втрати частини грошових доходів на різницю між таким розміром пенсії та тим, який позивачка отримує.»
Постановою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 11 червня 2014 року, залишеною без мін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2014 року, позов задоволено частково (а.с.а.с. 34-36, 85-89). А саме, позовні вимоги ОСОБА_1 щодо зобов'язання провести перерахунок розміру пенсії на її користь із включенням до суми заробітної плати для обчислення пенсії - індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення та допомоги для вирішення соціально-побутових питань за період з 12.02.2010 по 27.11.2013 залишено без розгляду. Визнано неправомірними дії УПФУ в Міжгірському районі щодо неврахування у заробітку при призначенні пенсії державного службовця ОСОБА_1 матеріальної допомоги на оздоровлення, допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати. Зобов'язано УПФУ в Міжгірському районі здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із включенням до суми заробітної плати для обчислення пенсії: індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення та допомоги для вирішення соціально-побутових питань з 27.11.2013 по теперішній час з урахуванням здійснених виплат та нараховувати щомісячно з урахуванням довідки ДПІ у Міжгірському районі від 24.04.2014 № 498 і надалі їй виплачувати пенсію з урахуванням збільшення.
Додатковою постановою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 25 червня 2014 року резолютивну частину постанови суду доповнено і викладено в такій редакції: “Позов ОСОБА_1 задовольнити частково. Позовні вимоги ОСОБА_1 щодо зобов'язання провести перерахунок та виплату розміру пенсії на її користь з включенням до суми заробітної плати для обчислення пенсії - індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення та допомоги для вирішення соціально-побутових питань за період з 12.02.2010 по 27.11.2013 (включно) залишити без розгляду. Визнати неправомірними дії УПФУ в Міжгірському районі щодо неврахування у заробітку при призначенні пенсії державного службовця ОСОБА_1 матеріальної допомоги на оздоровлення, допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати. Зобов'язати УПФУ в Міжгірському районі здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з включенням до суми заробітної плати для обчислення пенсії: індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення та допомоги для вирішення соціально-побутових питань з 27.11.2013 по теперішній час з урахуванням здійснених виплат та нараховувати щомісячно з урахуванням довідки ДПІ у Міжгірському районі від 24.04.2014 № 498 і надалі їй виплачувати пенсію з урахуванням збільшення» (а.с. 52).
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2014 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткову постанову Міжгірського районного суду Закарпатської області від 25.06.2014 задоволено частково, оскаржувану додаткову постанову у справі № 302/698/14-а скасовано та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено частково. Позовні вимоги ОСОБА_1 щодо зобов'язання провести перерахунок та виплату розміру пенсії на її користь із включенням до суми заробітної плати для обчислення пенсії 40 % винагороди за вислугу років за період з 12.02.2010 по 26.11.2013 залишено без розгляду. Визнано неправомірними дії УПФУ в Міжгірському районі щодо неврахування до заробітку при призначенні пенсії державного службовця 40 % винагороди за вислугу років. Зобов'язано УПФУ в Міжгірському районі здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з включенням до суми заробітної плати для обчислення пенсії 40 % винагороди за вислугу років починаючи з 27.11.2013 до виникнення обставин, з якими закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин (а.с.а.с. 90-95).
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26 вересня 2014 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Міжгірського районного суду Закарпатської області від 25.06.2014 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.09.2014 у справі за позовом ОСОБА_1 до УПФУ в Міжгірському районі про зобов'язання зробити перерахунок пенсії з нарахуванням та виплатою компенсації.
Позивач не погодилася із зазначеними судовими рішеннями й подала до Європейського суду з прав людини (далі по тексту - ЄСПЛ, Суд) заяву, у якій скаржилася на порушення своїх прав за пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі по тексту - Конвенція) та статтею 13 Конвенції, оскільки національні суди не розглянули та не ухвалили рішення в частині вимоги про компенсацію.
24 жовтня 2024 року ЄСПЛ постановив рішення у справі «Шемет проти України» (Case of Shemet v. Ukraine) (заява № 17019/15), у якому за наслідками розгляду заяви позивача № 17019/15 установив порушення Україною пункту 1 статті 6 Конвенції.
Констатуючи порушення пункту 1 статті 6 Конвенції при вирішенні судами України, ЄСПЛ указав, що загальні принципи щодо застосовності цивільного аспекту пункту 1 статті 6 Конвенції наведені Судом, наприклад, у рішенні від 22.07.2021 у справі «Гуменюк та інші проти України» (Gumenyuk and Others v. Ukraine), заява № 11423/19, пункти 44-48). Крім того, Суд уже встановлював, що пенсія та пов'язані з нею виплати, які мають суто економічний характер, є «цивільними» правами у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції, попри їхнє походження з публічного права (див., наприклад, рішення у справах «Шулер-Цграгген проти Швейцарії» (Schuler-Zgraggen.), від 24.06.1993, пункт 46, Серія А, № 263, та «Масса проти Італії» (Мassa. Іtаlу), від 24.08.1993, пункт 26, Серія А, № 265-В). Застосовність статті 6 Конвенції до спорів щодо пенсійних виплат було констатовано в багатьох справах проти України (див., наприклад, рішення у справах «Проніна проти України» (Рronina v. Ukraine), заява № 63566/00, від 18.07.2006; «Лесіна проти України» (Lesina. Ukraine), заява № 9510/03, від 19.06.2008; «Лазаренко та інші проти України» (Lazarenko and Others. Ukraine), заява № 70329/12 та 5 інших заяв, від 27.06.2017 та «Леонідов проти України» [Комітет] (Leonidov v. Ukraine) [Committee], заява № 2064/12, від 22.09.2022).
Суд зазначив, що у цій справі хоч заявниця додатково до вимоги про перерахунок її пенсії послідовно висувала вимогу про компенсацію, але національні суди не розглянули це питання в жодному своєму рішенні, не пояснивши причини такого процесуального підходу. На думку Суду, така ситуація становила відмову у правосудді, що порушувало саму суть права заявниці на доступ до суду, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції (див. для порівняння рішення від 24.06.2021 у справі «Шкіря проти України» [Комітет] (Shkirya. Ukraine) [Committee], заява № 30850/11, пункти 33-35).
Суд оголосив заяву прийнятною та постановив, що було порушено пункт 1 статті 6 Конвенції; (а) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявниці такі суми, які мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу: (і) 3600 (три тисячі шістсот) євро як відшкодування моральної шкоди та додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватися; (іі) 1 000 (одна тисяча) євро як компенсація судових та інших витрат та додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватися заявниці; (b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на зазначені суми нараховуватиметься простий відсоток (simple) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
Решту вимог заявниці щодо справедливої сатисфакції Суд відхилив.
03 грудня 2024 року до Великої Палати Верховного Суду надійшла заява позивача про перегляд за виключними обставинами постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2014 року (на додаткову постанову на постанову Міжгірського районного суду Закарпатської області від 25 червня 2014 року) та ухвали Вищого адміністративного суду України від 26 вересня 2014 року (на додаткову постанову на постанову Міжгірського районного суду Закарпатської області від 25 вересня 2014 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2014 року) у справі № 302/698/14-а з підстави, передбаченої пунктом 3 частини п'ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України), а саме у зв'язку з установленням міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні цієї справи судом.
Зокрема, позивач наголошувала, що позовна вимога щодо зобов'язання органу Пенсійного фонду України нарахувати та виплатити позивачці компенсацію втрати частини грошових доходів на різницю між розміром пенсії, на яку вона має право по закону від моменту її призначення, та тим розміром, який вона отримувала, не була розглянута по суті в жодній судовій інстанцій України, що підтверджено рішенням ЄСПЛ від 24 жовтня 2024 року у справі «Шемет проти України» (CaseShemet v. Ukraine) (заява № 17019/15). Просила задовольнити заяву про перегляд за виключними обставинами судового рішення у справі, скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2014 року та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 26 вересня 2014 року у справі № 302/698/14-а, та хвалити нове рішення, яким визнати незаконною відмову УПФУ в Міжгірському районі здійснити нарахування та виплату компенсації втрати частини грошових доходів на різницю між перерахованим розміром пенсії та тим, який отримувала позивач до звернення до суду; зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини грошових доходів на різницю між перерахованим розміром пенсії та тим, який отримувала до звернення до суду.
Ухвалою судді Великої Палати Верховного Суду від 20 лютого 2025 року відкрито провадження за виключними обставинами за заявою ОСОБА_1 про перегляд постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2014 року та ухвали Вищого адміністративного суду України від 26 вересня 2014 року у справі №302/698/14-а за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Міжгірському районі Закарпатської області про зобов'язання зробити перерахунок пенсії з нарахуванням та виплатою компенсації.
Цією ж ухвалою замінено відповідача у справі - Управління Пенсійного фонду України у Міжгірському районі Закарпатської області його правонаступником - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області.
Постановою Великої палати Верховного Суду від 05 червня 2025 року додаткову постанову Міжгірського районного суду Закарпатської області від 25 червня 2014 року, постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2014 року та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 26 вересня 2014 року скасовано, а справу № 302/698/14-а (2-а/302/44/14) передано на новий розгляд до Закарпатського окружного адміністративного суду (а.с.а.с. 197-206).
04 липня 2025 року вказана справа надійшла до Закарпатського окружного адміністративного суду, що підтверджується даними реєстрації на вхідному штампі.
Внаслідок автоматизованого розподілу справ, справу передано на розгляд судді Гаврилко С.Є.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 липня 2025 року було прийнято до розгляду дану адміністративну справу.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2025 року було виправлено описку в ухвалі суду.
Відповідно до статті 252 частини 1 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Отже підсумовуючи вище вказане судом резюмується, що не вирішеним є питання: 1. визнання незаконною відмову відповідача здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії з дати призначення з урахуванням, окрім іншого, 40 % надбавки за вислугу років з нарахуванням та виплатою компенсації втрати частини грошових доходів на різницю між таким розміром пенсії та тим, який позивачка отримує; 2. зобов'язати провести перерахунок пенсії із заробітної плати з урахуванням, окрім іншого 40 % надбавки за вислугу років з нарахуванням та виплатою компенсації втрати частини грошових доходів на різницю між таким розміром пенсії та тим, який позивачка отримує.
Як видно з матеріалів справи позивач з 12 лютого 2012 року перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Міжгірському районі як одержувач пенсії призначеної відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року за № 3723-XII (далі по тексту Закон України 3723-XII).
Стаж роботи на державній службі в органах місцевого самоврядування становить 16 років 02 місяці 08 днів.
У 30 квітня 2014 року позивач звернулася до управління Пенсійного фонду України в Міжгірському районі з заявою про перерахунок пенсії, врахувавши до середньомісячного заробітку для призначення пенсії, суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових проблем, індексації заробітної плати, 40% розмір винагороди за вислугу років та надбавки за спеціальне звання (а.с.а.с. 8, 9).
Позивачу обчислено розмір пенсії згідно з довідки про розмір посадового окладу, надбавки за вислугу років та доплати за ранг № 438/7-05 від 15 лютого 2010 року та довідки про складові заробітної плати № 437/7-05 від 15 лютого 2010 року. В середньомісячний розмір заробітку для розрахунку пенсії по Закону України «Про державну службу» враховано: посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років, надбавка за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи та премії, премій та премії до державних, професійних свят та ювілейних дат, обраховані відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року № 865 (а.с.а.с. 13, 14).
Листом № 35-Ш від 13 травня 2013 року заявникові відмовлено у проведенні відповідного перерахунку пенсії, мотивуючи це тим, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань не є складовими заробітної плати державного службовця, а тому не можуть враховуватися при обчисленні пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу", також в листі зазначено, що при наявності стажу роботи державної служби понад 15 років - надбавка за вислугу років виплачується в розмірі 25% до посадового окладу (а.с. 17).
Як видно з Протоколу №13 Постійно діючої комісії з питань визначення стажу роботи, що дає право на одержання винагороди за вислугу років позивачу з 01 травня 2008 року встановлено зміни у стажі та розмірі виплати винагороди за вислугу років, розмір якої становить 40%.
Відповідно до статті 1 частини 1 Закону України "Про оплату праці" заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 Закону України "Про оплату праці" визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні витрати.
Відповідно до статті 33 частини 2 Закону України 3723-XII, заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Відповідно до статті 37 частини 2 Закону України 3723-XII, пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до статті 33 частини 6 та 7 Закону України 3723-XII передбачено, що державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 2 частини 2 Закону України «Про оплату праці» в структуру заробітної плати входить також додаткова заробітна плата, яка визначена як винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантії і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
Аналогічні положення містяться в підпункті 2.2.2 пункту 2 Інструкції по статистиці заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5, де вказано, що у склад фонду додаткової заробітної плати входять премії та винагороди, в тому числі за вислугу років, які мають систематичний характер, а відповідно п.п. 2.3.3 п. 2 цієї інструкції матеріальна допомога, що має систематичний характер, надана всім або більшості працівників (на оздоровлення, у зв'язку з екологічним станом) входить до складу фонду оплати праці.
Окрім того, відповідно до статті 66 частини 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Згідно зі статтею 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Аналіз наведених положень дає суду підстави для висновку про те, що винагорода за вислугу років входить до системи оплати праці державного службовця.
Отже, чинне законодавство як загальне, так і спеціальне відносить до складу заробітної плати також інші виплати. При цьому необхідно врахувати, що надбавки, запроваджені нормативно-правовими актами, винагорода за вислугу років належить до додаткових видів грошового забезпечення і приймаються в розрахунок при нарахуванні пенсії лише особам, які отримували такі надбавки під час перебування на державній службі та були звільнені зі служби після їх запровадження.
Таким чином, суд виснує, що відповідно до вказаних нормативних актів пенсія позивача повинна обчислюватись із заробітної плати, яку вона фактично отримувала на день звільнення, в тому числі з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати та винагороди за вислугу років, на яку нараховувалися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Отже, вимоги позивача, зокрема, щодо зобов'язання провести перерахунок та виплату розміру пенсії на її користь з включенням до суми заробітної плати для обчислення пенсії 40 % винагороди за вислугу років необхідно задовольнити.
Згідно із положеннями Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Тобто, вказана компенсація провадиться на нараховані, але своєчасно не виплачені суми грошових доходів громадянина.
Оскільки відповідачем не була нарахована позивачу пенсія державного службовця з включенням до суми заробітної плати для обчислення пенсії матеріальної допомоги на оздоровлення, допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати та надбавки за вислугу років, то позовні вимоги щодо нарахування та виплати компенсації втрати частини грошових доходів на різницю між таким розміром пенсії та тим, який отримує позивач, а також щодо визнання протиправною відмови відповідача здійснити нарахування та виплату такої компенсації є безпідставними та не підлягають до задоволення.
Відповідно до статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищевикладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для задоволення позовних вимог частково.
Застосоване судом законодавство - використане у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин.
Керуючись статтями 242-246, 252 КАС України, суд, -
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови у здійсненні ОСОБА_1 перерахунку пенсії з урахуванням 40 % надбавки за вислугу років.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії із заробітної плати з урахуванням, у тому числі 40 % надбавки за вислугу років.
У задоволенні позову у частині інших позовних вимог - відмовити.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя С.Є. Гаврилко