16 жовтня 2025 року м. Ужгород№ 260/6005/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Іванчулинця Д.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) в особі представника адвоката - Глаголи Галини Петрівни (далі - представник позивача) звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі - відповідач), яким просить:
1) визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо встановлення щомісячної доплати ОСОБА_1 не в повному обсязі з 01 липня 2021 року до 01.01.2023 року та виключення з 01.01.2023 року зі складових пенсійної виплати щомісячної доплати в сумі 2000 гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року №713, оформлене відповідачем листом 2985-2911/T-02/8-0700/25 від 15.07.2025 року;
2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити з 01 липня 2021 року нарахування та виплату ОСОБА_2 щомісячної доплати в сумі 2000 гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року №713, з врахуванням виплачених сум;
3) стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати в загальній сумі 3211,20 грн., які складаються із судового збору в сумі 1211,20 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 гривень.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що з 01 липня 2021 року на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 орган Пенсійного фонду України призначив доплату до її пенсії, однак в меншому, аніж передбачено постановою розмірі. Більше того, на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду №260/4198/22 відповідач здійснив перерахунок її пенсії по втраті годувальника, однак при цьому припинив виплату передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 доплати. Вказані дії вважає протиправними, оскільки припинення виплати такої доплати має бути пов'язане саме з підвищенням розміру складових грошового забезпечення на підставі нормативно-правового акту компетентного органу. В свою чергу проведений на виконання рішення суду перерахунок пенсії таким підвищенням вважатися не може.
12 серпня 2025 року відповідач подав до суду відзив на позов №0700-0802-8/46827 від 11.08.2025 року, відповідно до змісту якого проти задоволення позову заперечив з мотивів його безпідставності. Так, зокрема, підтвердив, що з 01 липня 2021 року на виконання п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 до пенсії ОСОБА_1 була встановлена доплата у розмірі 146,00 грн. Поряд з цим, після здійснення перерахунку пенсії на виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» основний розмір пенсії збільшився більше, ніж на 146,00 грн, з огляду на що щомісячна надбавка не виплачується.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі - ГУ ПФУ в Закарпатській області) та отримує пенсію у разі втрати годувальника після смерті чоловіка пенсіонера, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ.
ОСОБА_1 отримує пенсію відповідно до п.б ч.1 ст. 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 2020 року по втраті годувальника, в розмірі 30% грошового забезпечення.
На виконання постанови Кабінету Міністрів України №713 від 14 липня 2021 року з 01 липня 2021 року ГУ ПФУ в Закарпатській області нараховувало та виплачувало ОСОБА_1 доплату до пенсії у розмірі 146,00 грн.
З 01 липня 2021 року пенсія ОСОБА_1 виплачується без врахування передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №713 від 14 липня 2021 року доплати.
Вказана обставина відповідачем визнається та не є предметом доказування.
З метою з'ясування повноти нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1 звернулася до ГУ ПФУ в Закарпатській області із заявою, у відповідь на яку листом №2985-2911/Т-02/8-0700/25 від 15.07.2025 року було повідомлено, що з 01 липня 2021 року до пенсії ОСОБА_1 була встановлена доплата на виконання п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 у розмірі 146,00 грн. Поряд з цим, після здійснення перерахунку пенсії на виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» основний розмір пенсії збільшився більше, ніж на 146,00 грн, з огляду на що з 01 липня 2021 року щомісячна надбавка не виплачується.
Вважаючи дії ГУ ПФУ в Закарпатській області щодо припинення виплати щомісячної доплати при здійсненні перерахунку пенсії протиправними та такими, що порушують її конституційні права, позивач звернулася з даним адміністративним позовом до суду.
Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.
Зі змісту ч. 3 ст. 23 Загальної Декларації прав людини, п. 4 частини першої Європейської соціальної хартії випливає, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.
Ст. 46 Конституції України також передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов'язаннями України.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, регулюються нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон).
Відповідно до преамбули Закону, держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Нормами ст. 63 Закону врегульовано порядок здійснення перерахунку раніше призначених пенсій. Так, відповідно до ч. 1 зазначеної статті, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Згідно ч. 4 ст. 63 Закону, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
З метою поетапного зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб Кабінет Міністрів України 14 липня 2021 року прийняв постанову №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» (далі - Постанова №713).
Так, п. 1 Постанови №713 установлено з 01 липня 2021 року особам, яким призначено пенсію до 01 березня 2018 року відповідно до Закону (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 01 березня 2018 року, щомісячну доплату в сумі 2000,00 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.
Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 01 березня 2018 року, розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 01 березня 2018 року або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.
У разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01 березня 2018 року, щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000,00 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000,00 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом, починаючи з 01 липня 2021 року.
Окрім того, п. 2 Постанови №713 установлено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, сум індексації, щомісячної доплати, передбаченої пунктом 1 цієї постанови, інших доплат до пенсій, встановлених законодавством (крім пенсій за особливі заслуги перед Україною), в осіб, які отримують пенсію, призначену відповідно до Закону, не досягає 3854,00 гривень, таким особам встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсій.
Відповідно до пояснювальної записки до проекту Постанови №713, метою її ухвалення зазначено поетапне зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018, які мають місце після перерахунку пенсії.
Таким чином, внаслідок ухвалення вказаного нормативно-правового акта Уряду з 01.07.2021 колишнім військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та іншим особам, пенсії яким призначено за нормами Закону до 01.03.2018, було установлено щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн., виплата якої не здійснюється у разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018.
Водночас, аналіз наведених норм права, а також мети прийняття Урядом вказаної Постанови №713 свідчить про те, що перерахунок пенсії, проведення якого згідно з абз. 3 п. 1 Постанови №713 є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн. до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону, має бути обумовлений саме підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом на підставі нормативно-правого акта компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка слугувала підставою для ухвалення Постанови №713.
Відповідач стверджує, що з 01 липня 2021 року ОСОБА_1 була встановлена доплата до пенсії на підставі п. 2 Постанови №713 у розмірі 146,00 грн, тобто у сумі, що не вистачала до передбаченої зазначеною законодавчою нормою суми 3854,00 грн.
Проте суд вважає такі дії ГУ ПФУ в Закарпатській області протиправними з огляд на те, що як вбачається зі змісту п. 2 Постанови №713, щомісячна доплата до пенсії в сумі, якої не вистачає до 3854,00 грн, встановлюється тоді, коли щомісячний розмір виплат з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, сум індексації, в тому числі і щомісячної доплати, передбаченої пунктом 1 цієї постанови, інших доплат до пенсій не досягає 3854,00 грн.
Тобто, застосуванню п. 2 Постанови №713 має передувати встановлення щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн, передбаченої п. 1 цієї постанови. Якщо після цього щомісячний розмір виплат буде меншим 3854,00 грн, то на підставі п. 2 Постанови №713 встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, якої не вистачає до 3854,00 грн.
З матеріалів справи вбачається, що з 01.07.2021 позивачу встановлено щомісячну доплату до пенсії в розмірі 146,00 грн з урахуванням пункту 2 Постанови №713, в результаті чого розмір пенсії становив 3854,00 грн. Поряд з цим передбачена п. 2 Постанови №713 доплата у сумі 2000,00 грн. ОСОБА_1 взагалі не встановлювалась.
Отже, відповідач протиправно встановив позивачу щомісячну доплату в меншому розмірі, позаяк в даному випадку підстав для застосування п. 2 Постанови №713 не було.
З наведеного вбачається, що позивач має право на отримання доплати до пенсії відповідно до Постанови №713 з 01 липня 2021 року, саме в розмірі 2000,00 грн.
Більше того, з 01 липня 2021 року передбачена Постановою №713 доплата ОСОБА_1 взагалі не виплачується у зв'язку з перевищенням перерахованої на виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» пенсії передбаченої п. 2 Постанови №713 суми 3854,00 грн, що є протиправним з вищезазначених мотивів.
На думку суду, ОСОБА_1 мала право на отримання визначеної п. 1 Постанови №713 доплати, жодних обставин, що зумовлюють припинення виплати такої з 01 липня 2021 року не виникло, а тому оскаржені дії відповідача є протиправними.
Отже, провівши правовий аналіз обставин справи крізь призму законодавчих норм, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи вбачається, що позивач просить суд також стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Закарпатській області витрати на правову допомогу у розмірі 2000,00 грн.
Згідно вимог ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, в розумінні ч. 3 зазначеної статті належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 2 ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Ч. 4 зазначеної статті встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з положеннями ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Так, на підтвердження понесених витрат на оплату послуг адвоката позивач долучила копію договору про надання правової допомоги №18/06/25 від 18.06.2025 року та квитанцію.
Відповідно до умов укладеного між сторонами договору, вартість наданих послуг адвокатом з правового супроводу справи щодо визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії ГУ ПФУ в Закарпатській області щодо невиплати доплати, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», становить 4000,00 грн.
Згідно з квитанцією ОСОБА_1 оплатила вартість наданих адвокатом Глаголою Г.П. послуг у розмірі 2000,00 грн.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат, відповідно до ч. 7 ст. 134 КАС України, покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідач у поданому до суду відзиві проти стягнення на користь позивача витрат на правову допомогу заперечив, мотивуючи тим, що заявлена до відшкодування сума є неспіврозмірною зі складністю справи.
Суд вважає, що при вирішенні питання про стягнення на користь позивача судових витрат суд зобов'язаний оцінити рівень витрат на правничу допомогу у кожному конкретному випадку за критеріями реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Такі ж критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з прецедентною практикою такого заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04, п. 269).
Суд враховує, що реальність понесення позивачем зазначених витрат підтверджується матеріалами справи, а розмір таких є співрозмірним зі складністю справи.
З огляду на що суд вважає, що позивачем доведено належними доказами понесені витрати на професійну правничу допомогу адвоката.
Тому з огляду на зазначене, враховуючи критерій обґрунтованості та доцільності понесених позивачем витрат, суд дійшов висновку, що заявлену позивачем до відшкодування вартість витрат на правову допомогу слід стягнути з відповідача у заявленому позивачем розмірі.
Керуючись ст. 241, 243, 255, 257, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
2. Визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо встановлення щомісячної доплати ОСОБА_1 не в повному обсязі з 01 липня 2021 року до 01.01.2023 року та виключення з 01.01.2023 року зі складових пенсійної виплати щомісячної доплати в сумі 2000 гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року №713, оформлене відповідачем листом 2985-2911/T-02/8-0700/25 від 15.07.2025 року.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити з 01 липня 2021 року нарахування та виплату ОСОБА_2 щомісячної доплати в сумі 2000 гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року №713, з врахуванням виплачених сум.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ 20453063) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок) гривень та 2000,00 (дві тисячі гривень 00 копійок) гривень витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяД.В. Іванчулинець