Ухвала від 16.10.2025 по справі 260/3642/25

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

16 жовтня 2025 рокум. Ужгород№ 260/3642/25

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Рейті С.І.

розглянувши у порядку письмового провадження питання щодо застосування заходів процесуального примусу, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Закарпатського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" про визнання протиправним та скасування рішення.

Ухвалою судді від 22.05.2025 року відкрито провадження у даній адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Одночасно, вказаною ухвалою витребувано у Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" належним чином завірені копії наступних документів: протоколу розгляду під час перевірки обґрунтованості рішення експертної ради з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії, що складався під час перевірки обґрунтованості рішення МСЕК про встановлення ОСОБА_1 (третьої) групи інвалідності, на підставі загального захворювання; рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальних комісії від 10.03.2025, про визнання рішення МСЕК про встановлення ОСОБА_1 ІІІ (третьої) групи інвалідності, на підставі загального захворювання, необґрунтованим; інформацію про те, за результатами аналізу яких документів (зокрема, але не виключно, медичної документації) прийнято рішення про визнання необґрунтованим рішення МСЕК, яким ОСОБА_1 встановлено III (третю) групу інвалідності, на підставі загального захворювання; документів, за результатами аналізу яких прийнято рішення про визнання необґрунтованим рішення МСЕК, яким ОСОБА_1 встановлено III (третю) групу інвалідності, на підставі загального захворювання; інформацію про те, чи проводилось медичне обстеження ОСОБА_1 під час перевірки обґрунтованості рішення МСЕК про встановлення йому III (третьої) групи інвалідності, на підставі загального захворювання; наказу (розпорядження) про затвердження складу експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи, яка здійснювала перевірку обґрунтованості рішення МСЕК про встановлення ОСОБА_1 (третьої) групи інвалідності, на підставі загального захворювання.

У зв'язку з невиконанням вимог ухвали в частині надання витребуваних доказів, ухвалою від 16.09.2025 року судом було застосовано до відповідача заходи процесуального примусу у вигляді стягнення штрафу у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвалою суду від 17.09.2025 року повторно витребувано необхідні для розгляду справи докази, які зобов'язано подати в строк до 30.09.2025 року.

Копія даної ухвали доставлена відповідачу в його електронний кабінет 19.09.2025 року, що підтверджується відповідною довідкою, наявною в матеріалах справи (а.с.30 на звороті).

При цьому, суд констатує, що ні у встановлений ухвалою суду строк, ні станом на момент постановлення даної ухвали, витребуваних доказів відповідачем не надано, як і не подано повідомлення про неможливість подання таких доказів.

Згідно положень ст. ст. 124, 129 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України; обов'язковість рішень суду є однією із основних засад судочинства, яка гарантує ефективне здійснення правосуддя; за неповагу до суду і судді винні особи притягаються до юридичної відповідальності. Конституційний Суд України вказав, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (Рішення Конституційного Суду України від 30.06.2009 року № 16-рп/2009).

Відповідно до ч. 6 ст. 80 КАС України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали (ч. 7 ст. 80 КАС України).

У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом (ч. 8 ст. 80 КАС України).

Так, станом на момент постановлення даної ухвали, вимоги ухвали про надання доказів не виконані, причини невиконання суду не повідомлено.

Таким чином безпідставне ненадання суду витребуваних доказів та неповідомлення про причини їх неподання свідчать про створення перешкод у здійсненні судочинства, що зумовлює необхідність вживати заходи процесуального примусу.

Згідно ч. 4 ст. 45 КАС України, суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Згідно з статтею 144 КАС України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Заходи процесуального примусу застосовуються судом, як правило, негайно після вчинення порушення.

Про застосування заходів процесуального примусу суд постановляє ухвалу.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 145 КАС України встановлено, що заходами процесуального примусу є, крім інших, штраф.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 КАС України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення.

Ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України (ч. 5 ст. 149 КАС України).

Враховуючи неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, та повторне неподання таких доказів в порядку та у строки, встановлених судом, тим самим перешкоджаючи всебічному, повному та об'єктивному розгляду справи, беручи до уваги невиконання ухвали cуду від 17.09.2025 року, суд дійшов висновку про необхідність застосування до відповідача процесуального примусу шляхом стягнення в дохід Державного бюджету України суми штрафу у розмірі 3 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2025 року, який дорівнює 3028,00 грн., розмір штрафу складає 9084,00 грн.

Частиною 3 ст. 145 КАС України передбачено, що застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов'язків, встановлених цим Кодексом.

Керуючись ст. ст. 144, 149, 248, 256, 293, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Застосувати до Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" заходи процесуального примусу шляхом накладення штрафу в порядку частини першої статті 145 та частини першої статті 149 Кодексу адміністративного судочинства України в розмірі 9084,00 грн.

2. Стягнути в дохід Державного бюджету України із Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" штраф у розмірі 9084,00 (дев'ять тисяч вісімдесят чотири гривні) на рахунок Державної судової адміністрації України (01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795).

3. Ухвала є виконавчим документом.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 149 Кодексу адміністративного судочинства України:

Стягувач: Державна судова адміністрація України (01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795).

Боржник: Державна установа "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" (49005, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пров. Макаревського Феодосія, 1 А код ЄДРПОУ 03191673).

4. Попередити відповідача, що відповідно до ч. 6 ст. 149 КАС України суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, щодо якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов'язків.

5. Попередити відповідача, що відповідно до ч. 3 ст. 145 КАС України застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє від виконання обов'язків, встановлених цим Кодексом.

6. Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 256 КАС України, та може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя С.І. Рейті

Попередній документ
131043494
Наступний документ
131043496
Інформація про рішення:
№ рішення: 131043495
№ справи: 260/3642/25
Дата рішення: 16.10.2025
Дата публікації: 20.10.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Закарпатський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; охорони здоров’я, з них; медико-соціальної експертизи
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відкрито провадження (22.05.2025)
Дата надходження: 12.05.2025
Предмет позову: про визнання протиправним та скасування рішення