16 жовтня 2025 рокум. Ужгород№ 260/6407/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Плеханова З.Б. розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника позивача про застосування заходів процесуального примусу в адміністративній справі №260/6407/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Комісії з розгляду питань щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії
11 серпня 2025 року ОСОБА_1 (далі - позивач - , інтереси якого представляє адвокат Вайда В.В. (ордер Серія АО № 1077930) звернувся через систему Електронний суд до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Комісії з розгляду питань щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 , яким просить:
- Визнати незаконною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 , Комісії для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 07 липня 2025 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
- Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_5 , Комісію для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянути заяву ОСОБА_1 від 07 липня 2025 року про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, та прийняти вмотивоване рішення, в порядку та строки, передбачені законодавством.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2025 року було відкрито провадження в адміністративній справі. Також даною ухвалою було зобов'язано відповідачів надати суду в термін 7 днів:
- заяву позивача направленої до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( згідно квитанції)
- результати розгляду заяви ( рішення, тощо).
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Комісії з розгляду питань щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії було задоволено. Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_6 в особі Комісії для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період розглянути заяву ОСОБА_1 від 07 липня 2025 року про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період КМУ Постановою від 16 травня 2024 р. № 560.
14.10.2025 року представником позивача було подано до суду клопотання про застосування до відповідача заходів процесуального примусу в якому представник просила застосувати до ІНФОРМАЦІЯ_3 захід процесуального примусу у вигляді штрафу за невиконання вимог ухвали Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2025 року у справі №260/6407/25 та повторно зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_5 надати Закарпатському окружному адміністративному суду заяву позивача направленої до ІНФОРМАЦІЯ_3 ( згідно з квитанції), а також результати розгляду заяви (рішення тощо).
В обґрунтування клопотання зазначено, що провадження по справі було відкрито 26 серпня 2025 року. Відповідно до статті 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі. Однак, станом на день подання відповідного клопотання відповідач не надав жодних документів, витребуваних судом, не надав жодних пояснень щодо неможливості подання таких документів.
Відповідно до частини 3 статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України, заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Враховуючи, що розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, суд вважає за можливе розглянути дане клопотання без участі представників сторін у письмовому провадженні.
Розглянувши клопотання позивача про застосування заходів процесуального примусу суд доходить висновку про відсутність підстав для його задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до частин 1 - 3 статті 144 Кодексу адміністративного судочинства України, заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом, як правило, негайно після вчинення порушення. Про застосування заходів процесуального примусу суд постановляє ухвалу.
Згідно частини 1 статті 145 Кодексу адміністративного судочинства України, заходами процесуального примусу є: 1) попередження; 2) видалення із залу судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 4) привід; 5) штраф.
Відповідно частини 3 статті 145 Кодексу адміністративного судочинства України, застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов'язків, встановлених цим Кодексом.
Згідно частини 1 та 2 статті 149 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: 1) невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; 2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; 3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб'єктом владних повноважень; 4) використання під час процедури врегулювання спору за участю судді портативних, аудіотехнічних пристроїв, а також здійснення фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису.
Суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: 1) повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов'язків; 2) неодноразового зловживання процесуальними правами; 3) повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення; 4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів.
Аналіз наведених норм чинного процесуального законодавства дає підстава вважати, що застосування заходів процесуального примусу, обрання виду такого засобу, є правом суду, а не його обов'язком.
Між тим, підстави для витребування судом доказів і дії суду у разі їх ненадання, врегульовані положеннями статей 77 та 80 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частинами 1, 2, 4, 6 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Згідно з частинами 3, 9 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
У разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
Отже, враховуючи те, що нормами Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено безумовний обов'язок суду застосувати заходи процесуального примусу за ненадання витребуваних судом доказів, та враховуючи те, що 14 жовтня 2025 року у даній справі вже було прийнято рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказів, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання представника позивача про застосування до відповідача заходів процесуального примусу.
Керуючись статтями 77, 80, 144, 145, 149, 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні клопотання представника позивача про застосування заходів процесуального примусу в адміністративній справі №260/6407/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Комісії з розгляду питань щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та окремо не оскаржується.
Суддя З.Б.Плеханова