про відкриття спрощеного позовного провадження
без повідомлення учасників справи
16 жовтня 2025 року м. Житомир справа № 240/19456/25
категорія 106030200
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Черняхович І.Е., перевіривши дотримання вимог законодавства при подачі позовної заяви ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Військова частина НОМЕР_1 , в якому просить:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати йому грошового забезпечення за період лікування з 07.10.2024 по 20.02.2025;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити йому грошове забезпечення за період з 07.10.2024 по 20.02.2025 на підставі свідоцтва про хворобу;
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати йому додаткової винагороди у розмірі 100000,00 гривень (щомісячно) згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 за період лікування з 07.10.2024 по 20.02.2025;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити йому додаткову винагороду у розмірі 100000,00 гривень (щомісячно) згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 за період лікування з 07.10.2024 по 20.02.2025;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити йому компенсацію втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати відповідно до Закону України від 19.10.2000 №2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" за період з 07.10.2024 по дату виплати заборгованих сум.
Зазначений спір згідно зі статтею 19 Кодексу адміністративного судочинства України, належить до юрисдикції адміністративних судів і підлягає розгляду Житомирським окружним адміністративним судом у порядку адміністративного судочинства.
Перевіривши дотримання вимог процесуального законодавства при подачі даного позову до суду, суддею було встановлено, що позивачем пропущено встановлений ст. 233 КЗпП України тримісячний процесуальний строк на звернення до суду.
У зв'язку з цим, суд виніс ухвалу, якою залишив позовну заяву без руху та встановив позивачу строк для надання до суду клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.
На виконання вимог вказаної ухвали представник позивача - адвокат Шахрай Микола Ігорович подав до суду заяву, в якій зазначив, що предметом спірних правовідносин у поданому ОСОБА_1 позові є спір щодо виплати в належному розмірі сум, які належали йому при звільненні. У зв'язку із цим, до спірних правовідносин застосуванню підлягає ч. 2 ст. 233 КЗпП України (в редакції Закону №2352-IX), згідно якої із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116). При цьому, представник наголошує, що перебіг тримісячного строку на звернення слід розраховувати з дня одержання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні. Вказує, що ОСОБА_1 отримав таке повідомлення (лист-відповідь від 03.05.2025 №1387/5, наданий військовою частиною НОМЕР_1 на його запит) лише 03.05.2025. У зв'язку з цим представник позивача вважає, що звернувшись 04.08.2025 з даним позовом до суду ОСОБА_1 не пропустив тримісячний строк на звернення. Відтак, представник просив відкрити провадження в даній справі.
Розглянувши вказану заяву, суд зазначає наступне.
Початок перебігу тримісячного строку для подання позову в частині вимог, заявлених за період з 19.07.2022 слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 21.03.2025 у справі №460/21394/23, суд зазначає, що таке ознайомлення відбувається шляхом вручення грошового атестата (тобто, письмового документа, в якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні/виключенні зі списків особового складу частини).
Пунктом 11.1 Правил організації фінансового забезпечення військових частин, установ, організацій Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту (додаток до наказу Міністерства оборони України 22.05.2017 №280 (у редакції наказу Міністерства оборони України від 22.04.2021 №104) грошовий атестат видається військовослужбовцю військовою частиною, в якій він перебуває на грошовому забезпеченні, у таких випадках: - вибуття до нового місця служби (навчання) з виключенням зі списків особового складу військової частини; - зарахування військової частини, що не включена до мережі розпорядників бюджетних коштів, на фінансове забезпечення від однієї військової частини до іншої; - звільнення військовослужбовців з військової служби (крім військовослужбовців строкової військової служби); - відрядження військовослужбовців до органів виконавчої влади та інших цивільних установ із залишенням на військовій службі.
Згідно з абзацом першим пункту 11.3 розділу 11 названих Правил грошовий атестат виписується у двох примірниках на кожного військовослужбовця окремо (друкованим способом або ручкою), підписується командиром військової частини і начальником фінансового органу і засвідчується особистим підписом власника грошового атестата та відтиском гербової печатки з найменуванням частини, зазначеної в атестаті, та реєструється в журналі реєстрації вихідної документації.
Перший примірник грошового атестата видається під підпис у картці особового рахунку військовослужбовця, в якій зазначається дата його видачі, а другий залишається в діловодстві фінансового органу військової частини (абзац п'ятий пункту 11.3 розділу 11 Правил №280).
Форма грошового атестата встановлена додатком 16 Правил №280. Ця форма передбачає відображення в атестаті всіх складових грошового забезпечення військовослужбовця, які йому нараховані та виплачені у день виключення зі списків особового складу військової частини.
Окрім цього, форма грошового атестата передбачає пункт 14 такого змісту:
14. Правильність даних, зазначених в атестаті, підтверджую ….. (підпис військовослужбовця).
Відтак про розмір нарахованого та виплаченого грошового забезпечення, в тому числі індексації, військовослужбовець, який вибуває до нового місця служби, або який звільняється з військової служби, дізнається у день виключення його зі списків особового складу військової частини.
Отже, у день звільнення з військової служби чи в день вибуття до нового місця служби (навчання) з виключенням зі списків особового складу військової частини з військовослужбовцем має бути проведений повний розрахунок грошового забезпечення та виданий грошовий атестат.
Із матеріалів справи вбачається, що з військової служби ОСОБА_1 був звільнений 01.03.2025. Разом з тим, інформацію про дату вручення йому грошового атестату матеріали справи не містять, як і не містять копії самого грошового атестату.
При цьому, в поданій до суду заяві позивач стверджує, що під час звільнення відповідач не інформував його про нараховані суми грошового забезпечення.
Враховуючи вказане, суд вважає, що з метою перевірки дотримання позивачем процесуального строку на звернення до суду необхідно витребувати у військової частини НОМЕР_1 копію грошового атестату, виданого ОСОБА_1 , а також докази на підтвердження дати ознайомлення позивача із інформацією, вказаною в цьому атестаті.
У зв'язку із цим, питання про дотримання позивачем процесуального строку на звернення до суду буде вирішено судом при розгляді справи по суті, після отримання витребуваних доказів.
Таким чином, станом на дату відкриття провадження у справі позовна заява подана у порядку, передбаченому статтею 168 Кодексу адміністративного судочинства України, та відповідає вимогам статей 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України.
Підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України немає.
Вирішуючи питання про розгляд справи за правилами спрощеного чи загального позовного провадження, зважаючи на умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або у спрощеному позовному провадженні, визначені в статтях 12, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, а також враховуючи категорію та складність даної справи, обраний позивачем спосіб захисту та значення справи для сторін, суд вважає, що дана справа підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Керуючись статтями 19, 20, 160, 161, 171, 243, 248, 263 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії.
Повідомити сторін, що питання щодо дотримання позивачем процесуальних строків на звернення з даним позовом до суду буде вирішено судом під час розгляду адміністративної справи по суті.
Справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач у строк встановлений для подання відзиву, а позивач не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву мають право подати до суду клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Встановити відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.
Відзив на позовну заяву (відзив) повинен відповідати вимогам частин другої-четвертої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи одночасно з надісланням відзиву до суду.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Витребувати у військової частини НОМЕР_1 :
- копію грошового атестату, виданого ОСОБА_1 ;
- докази на підтвердження дати здіснення ознайомлення ОСОБА_1 із виданим на його ім'я грошовим атестатом, зокрема належним чином завірена копія картки особового рахунку військовослужбовця, в якій зазначена дата видачі атестату;
- інформацію про те, чи вручалось ОСОБА_1 будь-яке інше письмове повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні із військової частини НОМЕР_1 (з наданням відповідних підтверджуючих документів, у випадку, якщо таке вручення здійснювалось).
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 виконати вимоги даної ухвали та надати витребувану судом інформацію в строк, встановлений для подачі відзиву на позовну заяву.
Попередити військову частину НОМЕР_1 , що невиконання ухвали суду про витребування доказів може мати наслідком застосування заходів процесуального примусу, передбачених статтями 145, 149 Кодексу адміністративного судочинства України.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, в мережі Інтернет за адресою: http://court.gov.ua/fair/sud0670/.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена до апеляційного суду.
Суддя І.Е.Черняхович