про зміну способу і порядку виконання судового рішення
15 жовтня 2025 року м. Житомир справа № 240/12773/24
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Леміщака Д.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 10.09.2024 у справі № 240/12773/24 задоволено позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про зобов'язання нарахувати та виплатити додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень на місяць, пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні за періоди з 08.08.2023 по 29.08.2023, з 29.08.2023 по 03.09.2023, з 04.09.2023 по 19.09.2023, з 13.11.2023 по 05.12.2023, з 06.12.2023 по 01.01.2024, з 11.01.2024 по 25.01.2024, з 26.01.2024 по 06.02.2024, з 08.02.2024 по 20.02.2024, з урахуванням раніше виплачених коштів.
До суду надійшла заява державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якій він просить змінити спосіб і порядок виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10.09.2024 у справі № 240/12773/24 із "зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць, пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні за періоди з 08.08.2023 по 29.08.2023, з 29.08.2023 по 03.09.2023, з 04.09.2023 по 19.09.2023, з 13.11.2023 по 05.12.2023, з 06.12.2023 по 01.01.2024, з 11.01.2024 по 25.01.2024, з 26.01.2024 по 06.02.2024, з 08.02.2024 по 20.02.2024 з урахуванням раніше виплачених коштів" на "стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 суми в розмірі 613232,73 грн".
Заява мотивована тим, що рішення суду не виконано в повному обсязі. Згідно з довідкою-розрахунком військовою частиною НОМЕР_1 нараховано додаткову винагороду ОСОБА_1 в сумі 613232,73 грн за вказані періоди, проте виплата не проведена через обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення.
В обґрунтування заяви заявник зазначає, що військовою частиною НОМЕР_1 проведено нарахування додаткової винагороди ОСОБА_1 у розмірі 613 232,73 грн відповідно до довідки-розрахунку, однак виплата не здійснена через відсутність фінансування. 19.03.2025 військова частина НОМЕР_1 направила лист № 1856/974 до військової частини НОМЕР_2 (безпосереднього керівника) з проханням забезпечити виконання рішення суду, але відповідь на момент подання заяви не отримана. Фінансування військової частини здійснюється з державного бюджету через Міністерство оборони України, однак на момент звернення кошти не виділено, що, на думку заявника, є обставинами, які істотно ускладнюють виконання рішення.
Заявник просить змінити спосіб і порядок виконання рішення шляхом стягнення 613 232,73 грн з військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ). Заявник також посилається на ст. 378 КАС України, яка дозволяє суду змінити спосіб і порядок виконання рішення за наявності обставин, що ускладнюють його виконання, та ст. 7 Закону України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», яка передбачає звернення виконавця до суду у разі невиконання рішення протягом двох місяців.
Судом вказану заяву призначено до розгляду в судовому засіданні, однак сторони у судове засідання не прибули.
Відповідно до ч. 2 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Таким чином, зважаючи на приписи ч. 2 ст. 378 КАС України, неприбуття сторін у судове засідання не перешкоджає судовому розгляду.
Вирішуючи заяву державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі № 240/12773/24, суд враховує таке.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 10.09.2024 у справі № 240/12773/24 задоволено позов ОСОБА_1 . Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168. Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду в розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць, пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні за періоди з 08.08.2023 по 29.08.2023, з 29.08.2023 по 03.09.2023, з 04.09.2023 по 19.09.2023, з 13.11.2023 по 05.12.2023, з 06.12.2023 по 01.01.2024, з 11.01.2024 по 25.01.2024, з 26.01.2024 по 06.02.2024, з 08.02.2024 по 20.02.2024 з урахуванням раніше виплачених коштів.
Судом встановлено, що на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10.09.2024 у справі № 240/12773/24 військовою частиною НОМЕР_1 здійснено нарахування додаткової винагороди ОСОБА_1 за вказані періоди в сумі 613232,73 грн. Наразі заборгованість у розмірі 613232,73 грн заявнику не виплачена.
Суд зазначає, що у силу правового висновку постанови Верховного Суду від 23.06.2021 у справі № 520/13014/20 вимога про стягнення заборгованості не дублює вимогу про зобов'язання нарахувати і виплатити заборгованість, ці вимоги є двома різними способами захисту порушеного права, які передбачають відмінний механізм виконання судових рішень; списання коштів за судовими рішеннями, боржником за якими є державний орган, відповідно до ч. 1 ст. 2 та ч. 1 ст. 3 Закону України від 05.06.2012 № 4901-VI "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", можливе у тому випадку, коли способом захисту порушеного права є вимога про стягнення коштів.
До того ж, у контексті застосування до спірних правовідносин принципу юридичної визначеності, як невід'ємної складової проголошеного ст. 8 Конституції України верховенства права, суд доходить до переконання про те, що застосування такого способу захисту як стягнення заборгованості (стягнення коштів за боргом) у публічно-правових спорах може бути застосовано виключно у тому випадку, коли матеріали справи містять достатній обсяг об'єктивних даних, котрі поза розумним сумнівом доводять той факт, що майбутня подія виплати коштів позивачу з урахуванням обмеженості наданих у розпорядження суб'єкту владних повноважень публічних фінансових ресурсів об'єктивно не здатна призвести до погіршення правового становища інших громадян отримувачів поточних грошових платежів.
Разом із тим, суд бере до уваги, що виконання постановлених судових актів в адміністративних справах гарантовано ст. 55, п. 9 ч. 1 ст. 129, ст. 129-1 Конституції України, ст.ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, ч. 2 ст. 13 від 02.06.2016 № 1402-VIII Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ч. 2 ст. 14, ч. 1 ст. 370, ч. 2 ст. 372 КАС України.
У силу положень спеціальної норми процесуального закону - абз. 2 ч. 3 ст. 378 КАС України у редакції Закону України № 4094-IX - невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
З огляду на зміст абз. 2 ч. 3 ст. 378 КАС України (у редакції Закону України № 4094-IX), який не передбачає розсуду суду та виключає правомірність установлення будь-яких обставин, окрім: категорії спору; набрання судовим актом законної сили; тривалості існування боргу, а також на підтверджені матеріалами справи обставини існування боргу у відносинах із виплати додаткової винагороди понад два місяці з дня набрання законної сили відповідним судовим актом, суд вважає за необхідне задовольнити заяву про зміну способу виконання рішення суду.
Керуючись статтями 243, 248, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Заяву державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зміну способу і порядку виконання судового рішення задовольнити.
Змінити спосіб і порядок виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10.09.2024 у справі № 240/12773/24 шляхом стягнення з військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) нарахованих коштів у сумі 613232,73 грн.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Д.М. Леміщак