16 жовтня 2025 рокуСправа №160/13036/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лозицької І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до 8 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до 8 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, в якій просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ від 10.02.2025 №41 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що наказом від 10.02.2025 №41 підмінного радіотелефоніста пожежного-рятувальника 1 Державної пожежно-рятувальної частини 8 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (далі - 1 ДПРЧ 8 ДПРЗ ГУ ДСНС у Дніпропетровській області), головного майстер-сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено стягнення у вигляді догани, позбавлено премії у розмірі 30%. Підставою для притягнення до відповідальності слугував висновок службового розслідування від 10.02.2025, відповідно до якого встановлено, що позивач неналежно виконував свої службові обов'язки. Зі спірним наказом позивач не погоджується, вважає його протиправним, що стало підставою для звернення до суду з цією позовною заявою.
Ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов та докази на його обґрунтування.
До суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що позивач проходив службу цивільного захисту у 1 ДПРЧ 8 ДПРЗ ГУ ДСНС у Дніпропетровській області на посаді пожежного - рятувальника. 12.05.2025 наказом ГУ ДСНС у Дніпропетровській області позивач звільнений зі служби відповідно до п. 176 п. п. 1 Положення №593 (у зв'язку із закінченням строку контракту). Щодо спірного наказу зазначив, що 28.01.2025 до т. в. о. начальника 8 ДПРЗ надійшла доповідна записка від начальника 1 ДПРЧ капітана служби цивільного захисту ОСОБА_2 , в якій було зазначено, що під час перевірки організації караульної служби, оперативної готовності та дії підмінного радіотелефоніста чергового 2 караулу 1 ДПРЧ, шляхом відпрацювання ввідної «Витік хімічно небезпечної речовини на об'єкті», виявлено неналежну роботу підмінного радіотелефоніста 1 ДПРЧ пожежного-рятувальника 1 ДПРЧ головного майстер-сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_1 , а саме: не було видано ОК на об'єкт; не надав дані заступнику начальника частини стосовно напрямку вітру; не розрахував умовну хмару зараження під час відпрацювання ввідної; не передав наявність найближчих вододжерел; не викликав (умовно) РХБЗ відділення з АРЗ СП ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області; під час проведення ввідної журнал пункту зв'язку частини 1 ДПРЧ не заповнював; дорожні листи 1 та 2 відділень заповнені неправильно; не знає хімічно небезпечні об'єкти Соборного району м. Дніпро та інші. На підставі доповідної записки 30.01.2025 наказом 8 ДПРЗ №26 було призначено службове розслідування по даному факту. 10.02.2025 ОСОБА_1 надав пояснення, в яких визнав свою провину та вказав, що це було навчальне тренування. Представник відповідача наголошує, що такого поняття як «навчальне тренування» в Положенні про проходження служби цивільного захисту немає і саме це була перевірка готовності підрозділу до таких надзвичайних ситуацій та невідкладних задач. Зазначив, що позивач закінчив у 2021 році навчальний пункт аварійно-рятувального призначення ГУ ДСНС у Київській області і здобув професію (підвищив кваліфікацію за професією) «Радіотелефоніст», що підтверджується Свідоцтвом серії НОМЕР_1 та додатком до Свідоцтва від 24.09.2021, реєстраційний номер: 4193/21, що ще раз підтверджує те, що позивач повинен був знати свої посадові обов'язки на посаді підмінного радіотелефоніста та порядок дій в невідкладних ситуаціях, оскільки проходив навчання. Представник відповідача зауважує, що ОСОБА_1 працював у різних підрозділах 8 ДПРЗ та ні в одному з них не зміг спрацюватися з колегами. На підтвердження цього додав подання начальника 1 ДПРЧ капітана служби цивільного захисту Серебра В.С., в якому вказується, що позивач має низький соціометричний статус, погребує постійного контролю за якістю виконання службових вказівок та посадових обов'язків, схильний до перекручування фактів та суперечок, буває зухвалий, самовпевнений, переоцінює свої професійні досягнення. За результатами практичної перевірки знань із службової та спеціальної фізичної підготовки склав заліки на загальну оцінку «незадовільно». З огляду на викладене, вважає таку поведінку неприпустимою в умовах воєнного стану, у зв'язку із чим, оскаржуваний наказ є законним та обґрунтованим.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд зазначає наступне.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 проходив службу цивільного захисту у 1 ДПРЧ 8 ДПРЗ ГУ ДСНС у Дніпропетровській області на посаді пожежного-рятувальника.
Відповідно до наказу 8 ДПРЗ ГУ ДСНС у Дніпропетровській області від 30.01.2025 №26 (з основної діяльності) «Про призначення службового розслідування» 28.01.2025 о 06:00 начальником 1 ДПРЧ 8 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області, капітаном служби цивільного захисту ОСОБА_2 було перевірено організацію несення караульної служби, оперативної готовності та дії підмінного радіотелефоніста чергового 2 караулу 1 ДПРЧ 8 ДПРЗ. Під час перевірки було виявлено факт неналежного виконання службових обов'язків підмінним радіотелефоністом пожежним-рятувальником 1 ДПРЧ 8 ДПРЗ головним майстер-сержантом служби цивільного захисту ОСОБА_1 . Відповідно до Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах і підрозділах цивільного захисту, затвердженої наказом МВС України 05.05.2015 № 515 та на підставі доповідної записки начальника 1 ДПРЧ 8 ДПРЗ №16-ДЗ/49 від 28.01.2025 утворено склад комісії для проведення службового розслідування за фактом неналежного виконання своїх службових обов'язків пожежним-рятувальником 1 ДПРЧ 8 ДПРЗ головним майстер-сержантом служби цивільного захисту ОСОБА_1 .
10.02.2025 начальником 8 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області затверджено Висновок по матеріалам службового розслідування за фактом неналежного виконання своїх службових обов'язків підмінним радіотелефоністом пожежним-рятувальником 1 державної пожежно-рятувальної частини (далі - 1 ДПРЧ) 8 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області (далі - 8 ДПРЗ) головним майстер-сержантом служби цивільного захисту Майданом Владиславом Сергійовичем, згідно якого встановлено наступне.
28.01.2025 начальником 1 ДПРЧ 8 ДПРЗ капітаном служби цивільного захисту Серебром Владиславом Сергійовичем було проведено перевірку організації несення караульної служби та оперативної готовності 2 чергової зміни 1 ДПРЧ 8 ДПРЗ шляхом відпрацювання ввідної - «Стався вибух на об'єкті з хімічно-небезпечними речовинами». У ході перевірки було виявлено неналежну роботу підмінного радіотелефоніста пожежного-рятувальника 1 ДПРЧ 8 ДПРЗ головного майстер-сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_1 , а саме: заступнику начальника частини не було видано документ оперативного реагування, не розраховано хмару можливої зони ураження, не було передано найближчі джерела зовнішнього протипожежного водопостачання, журнал пункту зв'язку частини не вівся, не було названо кількість об'єктів з ХНР в Соборному районі м. Дніпро, дорожні листи 1 та 2 відділень були заповнені неправильно, на комп'ютері, пункту зв'язку частини не знайшов програму для розрахунку хмари зараження. Знайшов лише після допомоги заступника начальника 1 ДПРЧ старшого лейтенанта служби цивільного захисту Жежели С.В., після чого умовну хмару забруднення розрахував неправильно, не викликав (умовно) РХБЗ відділення АРЗ СП ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області, не знає позивні керівництва 8 ДПРЗ та ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області, не знає перелік осіб, які мають право на перевірку підрозділу без припису, не знає керівні документи за диспетчерським напрямком, а саме: наказ ДСНС №622 від 09.08.2023 «Про затвердження Порядку оперативного інформування в системі ДСНС», наказ ГУ №541 від 23.10.2023 «Про затвердження порядку організації добового чергування та порядку передачі оперативної інформації в оперативно-координаційному центрі ГУ», наказ 8 ДПРЗ №192 від 27.10.2023 «Про затвердження Порядку організації добового чергування та порядку передачі оперативної інформації в чергову зміну 8 ДПРЗ», не знає назви та номери додатків, затверджені наказом ГУ № 541 від 23.10.2023 «Про затвердження порядку організації добового чергування та порядку передачі оперативної інформації в оперативно-координаційному центрі ГУ».
Додатково була проведена перевірка знань за напрямком пожежного-рятувальника в ході якої було виявлено , що:
- не знає обов'язки газодимозахисника;
- не знає ТТХ ствола СПП;
- не знає площу гасіння та кількість м3/хв. Ствола ГПС - 600.
З цього приводу 28.01.2025 начальником 1 ДПРЧ 8 ДПРЗ капітаном служби цивільного захисту ОСОБА_2 було складено доповідну записку № 16-ДЗ/49 від 28.01.2025 з пропозиціями щодо призначення службового розслідування.
За даними фактами підмінному радіотелефоністу пожежному рятувальнику 1 ДПРЧ 8 ДПРЗ головному майстер-сержанту служби цивільного захисту ОСОБА_1 було запропоновано надати письмові пояснення. В наданих письмових поясненнях ОСОБА_1 підтвердив вищезазначені факти, свою провину визнав та зобов'язався вдосконалювати особисті навички та знання.
Таким чином, підмінним радіотелефоністом пожежним-рятувальником 1 ДПРЧ 8 ДПРЗ головним майстер-сержантом служби цивільного захисту ОСОБА_1 було допущено факт грубого порушення пунктів 2.16 та 5.1 посадової інструкції підмінного радіотелефоніста (далі - Інструкція), що згідно пункту 4.1 даної Інструкції та відповідно до пункту 58 розділу III Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту, затвердженого Законом України 05.03.2009 №1068-VI, є грубим дисциплінарним проступком.
За результатами службового розслідування встановлено порушення пунктів 2.16 та 5.1 Інструкції, у відповідності до пункту 4.1 Інструкції, пункту 58 розділу III Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту, затвердженого Законом України 05.03.2009 №1068-VІ, що виразилось у неналежному виконанні службових обов'язків, на підмінного радіотелефоніста пожежного-рятувальника 1 ДПРЧ 8 ДПРЗ головного майстер-сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_1 накласти дисциплінарне стягнення у вигляді догани. Відповідно до наказу Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області №НС-141/49 від 01.03.2024 «Про затвердження положення про преміювання», позбавити 30% премії.
Наказом 8 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області від 10.02.2025 №41 (по особовому складу) «Про результати службового розслідування» за порушення пунктів 2.16 та 5.1 Інструкції, у відповідності до пункту 4.1 Інструкції, пункту 58 розділу III Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту, затвердженого Законом України 05.03.2009 №1068-VI, що виразилось у неналежному виконанні службових обов'язків, на підмінного радіотелефоніста пожежного-рятувальника 1 ДПРЧ 8 ДПРЗ головного майстер-сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани. Відповідно до наказу Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області №НС-141/49 від 01.03.2024 «Про затвердження положення про преміювання», позбавлено 30% премії.
Наказом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області від 12.05.2025 №232 (по особовому складу) згідно з Положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу звільнено зі служби цивільного захисту за пунктом 176 підпунктом 1 (у зв'язку із закінченням строку контракту) головного майстер-сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_1 .
Позивач не погоджується з наказом про притягнення його до дисциплінарної відповідальності, що стало підставою для звернення до суду з цією позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 101 Кодексу цивільного захисту України служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 103 Кодексу цивільного захисту України про проходження служби цивільного захисту може бути укладено контракт про проходження служби цивільного захисту - з особою, яка призначається на посаду рядового або начальницького складу служби цивільного захисту.
Відповідно до ч. 2 та 3 ст. 101 Кодексу цивільного захисту України порядок проходження громадянами України служби цивільного захисту визначається цим Кодексом та положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, що затверджується Кабінетом Міністрів України. На рядовий і начальницький склад служби цивільного захисту поширюється дія Дисциплінарного статуту, затвердженого законом.
Відповідно до статті 108 Кодексу цивільного захисту України, громадяни України, які вперше приймаються на службу цивільного захисту, особисто складають та скріплюють власноручним підписом Присягу такого змісту: «Я, громадянин України (прізвище, ім'я та по батькові), вступаючи на службу цивільного захисту, складаю Присягу та урочисто клянуся завжди залишатися відданим Українському народові, неухильно дотримуватися Конституції та законів України, бути чесним, сумлінним і дисциплінованим. Присягаю з високою відповідальністю виконувати свій службовий обов'язок, вимоги статутів і наказів, постійно вдосконалювати професійну майстерність та всіляко сприяти зміцненню авторитету служби цивільного захисту. Клянуся мужньо і рішуче захищати життя та здоров'я громадян, майно України, її навколишнє природне середовище від надзвичайних ситуацій. Якщо я порушу цю Присягу, готовий нести відповідальність згідно із законами України».
Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 №593 (далі - Положення) та визначає порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, регулює питання, пов'язані з перебуванням громадян України (далі - громадяни) у добровільному порядку в резерві служби цивільного захисту.
Відповідно до пункту 29 Положення особи рядового і начальницького складу можуть бути заохочені або притягнуті до дисциплінарної відповідальності у порядку, передбаченому Дисциплінарним статутом служби цивільного захисту.
Згідно із абзацами 3, 17 пункту 31 Положення, особи рядового і начальницького складу зобов'язані: добросовісно і в повному обсязі виконувати покладені на них згідно із займаною посадою службові обов'язки; своєчасно подавати відомості про себе, що мають значення для проходження служби цивільного захисту (зміна місця проживання, здобуття освіти, притягнення до адміністративної та кримінальної відповідальності тощо).
Пунктом 32 Положення №593 визначено, що за протиправні дії чи бездіяльність під час виконання службових обов'язків особи рядового і начальницького складу несуть відповідальність згідно із законом.
Пунктом 45 Положення визначено, що контракт про проходження служби цивільного захисту - це письмова угода, що укладається на добровільній основі між громадянином та державою, від імені якої виступає ДСНС, для встановлення правових відносин між сторонами під час проходження такої служби.
Законом України «Про дисциплінарний статут служби цивільного захисту» від 05.03.2009 № 1068- VI затверджений Дисциплінарний статут служби цивільного захисту (далі - Статут), який визначає сутність службової дисципліни, права та обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту, в тому числі слухачів і курсантів навчальних закладів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту (далі - особи рядового і начальницького складу), щодо її додержання, види заохочення та дисциплінарних стягнень і порядок їх застосування.
Відповідно до абзаців 4, 9 пункту 3 Статуту Службова дисципліна в органах і підрозділах цивільного захисту зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу під час проходження служби: захищати життя, здоров'я, права та власність громадян, територію, інтереси суспільства і держави у разі виникнення надзвичайних ситуацій; сприяти зміцненню службової дисципліни, виявляти повагу до начальників та старших за званням, бути ввічливим, додержуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету.
Згідно з пунктом 6 Статуту порушення службової дисципліни є дисциплінарним правопорушенням.
Водночас, пунктом 60 Статуту визначено, що у разі вчинення незначного порушення службової дисципліни особою рядового або начальницького складу начальник може обмежитись усним попередженням її щодо необхідності дотримання службової дисципліни, вказати на відповідні недоліки, а в разі неналежного виконання після цього особою рядового або начальницького складу своїх службових обов'язків - накласти на неї дисциплінарне стягнення.
Як вже було встановлено судом, дисциплінарна комісія в ході службового розслідування встановила, що 28.01.2025 начальником 1 ДПРЧ 8 ДПРЗ капітаном служби цивільного захисту ОСОБА_2 було проведено перевірку організації несення караульної служби та оперативної готовності 2 чергової зміни 1 ДПРЧ 8 ДПРЗ шляхом відпрацювання ввідної - «Стався вибух на об'єкті з хімічно-небезпечними речовинами». У ході перевірки було виявлено неналежну роботу підмінного радіотелефоніста пожежного-рятувальника 1 ДПРЧ 8 ДПРЗ головного майстер-сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_1 , а саме: заступнику начальника частини не було видано документ оперативного реагування, не розраховано хмару можливої зони ураження, не було передано найближчі джерела зовнішнього протипожежного водопостачання, журнал пункту зв'язку частини не вівся, не було названо кількість об'єктів з ХНР в Соборному районі м. Дніпро, дорожні листи 1 та 2 відділень були заповнені неправильно, на комп'ютері, пункту зв'язку частини не знайшов програму для розрахунку хмари зараження. Знайшов лише після допомоги заступника начальника 1 ДПРЧ старшого лейтенанта служби цивільного захисту Жежели С.В., після чого умовну хмару забруднення розрахував неправильно, не викликав (умовно) РХБЗ відділення АРЗ СП ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області, не знає позивні керівництва 8 ДПРЗ та ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області, не знає перелік осіб, які мають право на перевірку підрозділу без припису, не знає керівні документи за диспетчерським напрямком, а саме: наказ ДСНС №622 від 09.08.2023 «Про затвердження Порядку оперативного інформування в системі ДСНС», наказ ГУ №541 від 23.10.2023 «Про затвердження порядку організації добового чергування та порядку передачі оперативної інформації в оперативно-координаційному центрі ГУ», наказ 8 ДПРЗ №192 від 27.10.2023 «Про затвердження Порядку організації добового чергування та порядку передачі оперативної інформації в чергову зміну 8 ДПРЗ», не знає назви та номери додатків, затверджені наказом ГУ № 541 від 23.10.2023 «Про затвердження порядку організації добового чергування та порядку передачі оперативної інформації в оперативно-координаційному центрі ГУ». Додатково була проведена перевірка знань за напрямком пожежного-рятувальника в ході якої було виявлено , що: не знає обов'язки газодимозахисника; не знає ТТХ ствола СПП; не знає площу гасіння та кількість м3/хв. Ствола ГПС - 600.
Відповідно до пунктів 83 і 84 Статуту прийняттю начальником рішення про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення за суттєвий грубий дисциплінарний проступок може передувати службове розслідування, яке призначається виданим наказом начальника з метою з'ясування всіх обставин, а також уточнення причин і умов, що призвели до вчинення дисциплінарного правопорушення, встановлення ступеня тяжкості правопорушення та розміру заподіяної шкоди. Службове розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей строк може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.
Крім того, пунктом 81 Статуту визначено, що накладенню дисциплінарного стягнення передує отримання від порушника дисципліни письмового пояснення. У разі відмови порушника дати письмове пояснення безпосередній начальник такої особи складає про це акт.
Відповідно до статті 68 Статуту на осіб рядового і начальницького складу за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) звільнення зі служби у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту чи через службову невідповідність.
Порядок проведення службових розслідувань щодо порушень службової дисципліни, у тому числі вчинення дій, за які передбачено адміністративну чи кримінальну відповідальність (далі - порушення службової дисципліни), скоєних особою (особами) рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, у тому числі слухачами і курсантами навчальних закладів сфери управління ДСНС України (далі - особи рядового і начальницького складу), права й обов'язки посадових осіб при проведенні службового розслідування, оформлення його результатів та прийняття за ним рішення визначає Інструкція про порядок проведення службових розслідувань в органах і підрозділах цивільного захисту, затверджена наказом МВС України від 05.05.2015 № 515 (далі - Інструкція).
Згідно з пунктом 2 розділу І Інструкції метою проведення службового розслідування є встановлення: обставин (часу, місця) і наслідків порушення службової дисципліни; осіб, винних у вчиненні порушення службової дисципліни, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли негативним наслідкам або створювали передумови для їх спричинення; наявності причинного зв'язку між порушенням службової дисципліни особи (осіб), щодо якої (яких) було призначено службове розслідування, та його наслідками; причин порушення службової дисципліни та умов, що йому сприяли; вимог чинного законодавства, які було порушено; ступеня провини кожної з осіб, причетних до порушення службової дисципліни, та мотивів протиправної поведінки особи (осіб) рядового чи начальницького складу, її (їх) ставлення до скоєного.
Відповідно до пункту 1 розділу VІІ Інструкції, підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин.
Якщо вину особи рядового або начальницького складу повністю доведено, за результатами службового розслідування начальник, який призначив службове розслідування, визначає вид дисциплінарного стягнення щодо порушника та доручає підготувати проект відповідного наказу щодо його накладення (пункт 2 розділу VІІІ Інструкції).
Таким чином, недотримання працівником ДСНС службової дисципліни, неналежне виконання обов'язків, є наслідком вчинення ним дисциплінарного проступку та можливості подальшого притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності. При цьому, обставини дисциплінарного проступку мають встановлюватись під час службового розслідування. В той же час, вирішення питання про застосування того чи іншого виду дисциплінарного стягнення, необхідно виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку завдано ним (могло бути завдано) шкоду.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 04.12.2019 у справі №825/1203/17 та від 22.04.2020 у справі №826/23872/15.
За результатом проведення службового розслідування дисциплінарна комісія дійшла висновку про те, що позивач вчинив дисциплінарний проступок, який є підставою для застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани. Крім того, позивач у своїх поясненнях від 10.02.2025 визнав, що допустив певні помилки в організації дій та виконанні окремих завдань.
У позовній заяві позивач стверджує, що притягнений до дисциплінарної відповідальності за неповним з'ясуванням обставин, за відсутності його провини та без наявної шкоди інтересам установи. Водночас, у позовній заяві не вказує, які саме обставини не встановлені під час службового розслідування.
Статтею 141 КЗпП України визначено, що роботодавець повинен правильно організувати працю працівників, створювати умови для зростання продуктивності праці, забезпечувати трудову і виробничу дисципліну, неухильно додержувати законодавства про працю і правил охорони праці, здійснювати заходи щодо запобігання та протидії мобінгу (цькуванню), уважно ставитися до потреб і запитів працівників, поліпшувати умови їх праці та побуту.
Згідно із статтею 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення роботодавець повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення роботодавець повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
Отже, незалежно від форми вини, обов'язковим її елементом є усвідомлення особою протиправності свого діяння. Форма вини впливає на ступінь тяжкості вчиненого проступку. Тобто дисциплінарний проступок, вчинений з необережності, вважається менш тяжким, ніж вчинений умисно. А від цього, своєю чергою, має залежати й вид дисциплінарного стягнення.
Суд наголошує на тому, що з огляду на введення воєнного стану в Україні на службових осіб органів ДСНС покладено особливо важливі завдання з захисту цивільного населення. В умовах воєнного стану є неприпустимим допущення службовими особами ДСНС прогалин у знаннях щодо дій у відповідних критичних ситуаціях, що може потягнути негативні наслідки для життя та здоров'я цивільного населення.
При цьому, суд зазначає, що в умовах воєнного стану позивач, займаючи відповідну посаду в органах ДСНС, повинен був усвідомлювати підвищену відповідальність за свої дії, в разі неможливості належного виконання відповідних завдань або наявності прогалин у відповідних знаннях та навичках повідомити будь-яким чином в найкоротші строки керівництво, вчиняти активні дії з покращення останніх.
Суд наголошує на тому, що особливого акценту обов'язок з належного виконання службовими особами ДСНС своїх обов'язків набуває в умовах воєнного стану, коли останні несуть підвищену відповідальність за дотримання авторитету державного органу.
Вказане свідчить про безвідповідальне ставлення позивача до виконання службових обов'язків.
Разом з тим, при наданні оцінки правомірності порядку накладення на позивача дисциплінарного стягнення та законності обставин його накладення, слід виходити з наявності всіх елементів складу дисциплінарного проступку - об'єкту, об'єктивної сторони, суб'єкта, суб'єктивної сторони, а також урахувати інші обставини, що мають значення: ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника.
У постановах від 20.08.2019 у справі №813/2273/18, від 22.04.2020 у справі №818/1707/16 Верховний Суд зазначив, що поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11.03.1980 а 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.08.2019 у справі №9901/986/18 указала, що дискреційні повноваження в більш вузькому розумінні - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).
Враховуючи, що неналежне виконання службових обов'язків є грубим дисциплінарним проступком, відсутність у матеріалах справи обставин порушення процедури притягнення до дисциплінарної відповідальності або інших обставин, які вказують на неналежну перевірку фактів службового розслідування, суд дійшов висновку, що наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення прийнятий відповідачем у спосіб, на підставі та в межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України.
Під час судового розгляду відповідач довів правомірність винесення наказу 8 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області від 10.02.2025 №41 (по особовому складу) «Про результати службового розслідування», згідно якого на підмінного радіотелефоніста пожежного-рятувальника 1 ДПРЧ 8 ДПРЗ головного майстер-сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовної заяви.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. ст. 72-77, 139, 143, 241-246, 250, 251, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовної заявою ОСОБА_1 до 8 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу - відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.О. Лозицька