15 жовтня 2025 рокуСправа №160/6089/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кучугурної Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Неклеса Микола Миколайович, до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
Обставини справи: до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Неклеса Микола Миколайович, до Військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просить:
визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у повному обсязі додаткової грошової винагороди за період лікування після поранення у період з 14.04.2024 по 21.10.2024;
зобов'язати командира Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду у розмірі, збільшеному до 100000 грн на місяць, передбаченої п. 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого) та за час перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії, проходження реабілітації у лікарняному закладі, а саме за період з 14.04.2024 по 21.10.2024.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач був призваний на військову службу за мобілізацією і проходив військову службу у відповідача. Позивач указує, що отримав поранення під час виконання обов'язків військової служби при захисті Батьківщини. Після отримання поранення позивач проходив лікування в медичних установах і перебував у відпустках. Поряд з цим, нарахування та виплата додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ №168 від 28.02.2022, у розмірі 100000,00 грн за період лікування та перебування у відпустці не здійснені відповідачем в порушення норм чинного законодавства. Наведені обставини і стали підставою для звернення до суду з цим позовом.
Справі за цією позовною заявою присвоєно №160/6089/25 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.
Ухвалою суду від 03.03.2025 залишено без руху позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Неклеса Микола Миколайович, до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії; установлено позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду доказів звернення до суду в межах строків, про які вказано в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, або подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з обґрунтуванням та доказами на підтвердження поважності причин його пропуску.
12.03.2025 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до суду.
Ухвалою суду заяву представника позивача про поновлення строку звернення до суду задоволено; поновлено строк звернення до суду; прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі; призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву (у разі заперечення проти позовної заяви) протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
Ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана відповідачу рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Проте вказане відправлення було повернуто на адресу суду.
Станом на час ухвалення рішення відповідач не скористався правом на подачу відзиву на позовну заяву і не повідомив поважності причин його неподання.
Ухвалою суду витребувано у відповідача: інформацію та докази на підтвердження нарахування і виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) додаткової винагороди за період з квітня 2024 року по жовтень 2024 року у зв'язку з перебуванням на лікуванні та у відпустці за станом здоров'я після тяжкого поранення пов'язаного із захистом Батьківщини; докази (відповідні накази тощо) надання ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) відпустки за станом здоров'я після тяжкого поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини.
Витребувані судом документи відповідачем надані не були.
Згідно з ч.9 ст.80 КАС України, у разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмову у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем також залишити позовну заяву без розгляду.
З огляду на ненадання відповідачем витребуваних судом документів, а також, враховуючи положення зазначеної норми процесуального закону, суд розглядає справу за наявними в ній доказами.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.8 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.
При цьому, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ОСОБА_1 (позивач) був призваний на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період та проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується військовим квитком і довідкою Військової частини НОМЕР_1 від 28.08.2024 №3634, копії яких надані до матеріалів справи.
Згідно з первинною медичною карткою, 14.04.2024 позивач отримав поранення.
Відповідно до наданих до матеріалів справи виписок із медичної карти стаціонарного хворого, позивач із 15.04.2024 по 28.05.2024 та з 08.10.2021 по 21.10.2021 позивач перебував на стаціонарному лікуванні після отриманого поранення.
До матеріалів справи надана довідка від 20.04.2024 №1339 (Додаток 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України) Військової частини НОМЕР_1 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва). У довідці вказано, що солдат ОСОБА_1 14 квітня 2024 року одержав ВП (14.04.2024) ВКНП правого плеча та лівої кисті з множинними ВП кісток лівої кисті з дефектом кісток та м'яких тканин. ВОСП поверхні шиї. За обставин: під час виконання бойового завдання пов'язаного із захистом Батьківщини. Під час поранення перебував в засобах індивідуального захисту - бронежилет та каска. В тверезому стані.
Як свідчить довідка від 28.05.2024 №882 військово-лікарської комісії, ОСОБА_1 потребує відпустки для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) на 30 календарних днів.
Відповідно до довідки від 13.07.2024 №11572/1, ОСОБА_1 потребує відпустки для лікування після травми на 30 календарних днів.
До матеріалів справи також надані: відпускний квиток від 27.06.2024 №2477 про звільнення ОСОБА_1 у частину щорічної відпустки з 01.07.2024 по 13.07.2024; відпускний квиток від 14.07.2024 №2781, згідно з яким, ОСОБА_1 звільнений у відпустку для лікування (після травми) терміном на 30 днів з 14 липня 2024 року по 12 серпня 2024 року.
Позивач, вважаючи, що за період проходження лікування та перебування у відпустці у зв'язку з пораненням, йому протиправно не виплачувалась додаткова винагорода в розмірі 100000,00 грн, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає про таке.
Згідно із положеннями частини 2статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.ч.1-4 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Відповідно до ч.2 ст.1-2 Закону №2011-ХІІ у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Згідно із пунктом 8 Постанови №704 умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються цією постановою та іншими актами Кабінету Міністрів України.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану (далі Постанова №168 у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин), установлено, що на період воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Згідно з п.1-2 Постанови №168 виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.
Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які:
у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року №260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 року за №745/32197, затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам.
Наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 №44 затверджено зміни до Положення №260 та внесено до цього Положення новий розділ XXXIV (Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану).
Згідно з п.9 розділу XXXIV Положення №260 (в редакції Наказу МОУ від 25.01.2023 №44) накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видаються до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.
Пунктом 10 розділу XXXIV Положення №260 передбачено, що у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гри. також включаються військовослужбовці у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних) з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Пунктом 11 розділу XXXIV Положення №260 встановлено, що підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення. контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини. Така довідка видається відповідно до наказу командира військової частини про отримання поранення/травми, контузії, каліцтва військовослужбовцем.
Отже військовослужбовці Збройних Сил за час несення ними військової служби отримують як основне грошове забезпечення, передбачене Постановою №704, а також на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), виплачується й додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, яка може становити до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, при цьому, право на отримання такої додаткової винагороди також мають і військовослужбовці, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії, а підставою для виплати цієї додаткової винагороди за вказаних обставин слугує довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення №402, що видається командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини, та видається відповідно до наказу командира військової частини про отримання поранення/травми, контузії, каліцтва військовослужбовцем. Вказана довідка, в свою чергу, є підставою для включення військовослужбовця до наказів командирів (начальників) про виплату такої додаткової винагороди.
Нормами Постанови №168 встановлено лише дві умови, необхідні для виплати збільшеної до 100 000 гривень винагороди, за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров'я, а саме:
- пов'язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини,
- факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення.
Постанова №168 не містить жодних обмежень щодо періоду та/або кількості перебувань на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, пов'язаних із пораненням, одержаним при захисі Батьківщини, за які виплачується збільшена до 100 000 гривень винагорода.
Виплата додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, здійснюється особам, які перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, тоді як виплата такої додаткової винагороди особам, які перебувають на лікуванні або у відпустці, здійснюється за умови, якщо така відпустка надана для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Військовослужбовець, який дістав поранення (контузію, травму, каліцтво), пов'язане із захистом Батьківщини, за весь час стаціонарного лікування отримує винагороду 100000 грн. При цьому, таку винагороду зберігають за час відпустки після лікування, якщо поранення було важким, а ступінь важкості поранення визначають ВЛК. Під час лікування після поранення (без прив'язки до тяжкого), але обов'язково пов'язаного із захистом Батьківщини, військовослужбовці отримують і грошове забезпечення, і додаткову винагороду 100000 грн, а під час відпустки за станом здоров'я (під час реабілітації) додаткову винагороду 100000 грн отримують лише ті військовослужбовці, в кого поранення визнано тяжким за висновком ВЛК.
Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800, затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України.
Розділом І названого Положення передбачено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Відповідно до п.п. «б» п.6.1 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 року №402, направлення на медичний огляд проводиться: військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби): прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, органами управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, прокуратурою, судом, начальниками гарнізонів, штатних ВЛК, військових лікувальних закладів за місцем лікування, військовими комендантами гарнізонів та військовими комісарами.
Відповідно до п.21.1 та п.21.2 Положення №402 у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв'язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення. Причинний зв'язок захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв у військовослужбовців, які проходять військову службу, військовозобов'язаних і резервістів, призваних військовими комісаріатами на навчальні (перевірочні) збори, при медичному огляді вирішують позаштатні постійно діючі госпітальні, гарнізонні ВЛК і ЛЛК та за потреби - штатні ВЛК.
Постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров'я (далі - ТДВ) (додаток 3).
Додатком 1 до Положення №402 затверджено Розклад хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, статтею 81 якого передбачено назву хвороби, ступінь порушення функції «Стани після проведеного лікування з приводу травм, отруєнь та деяких інших наслідків дії зовнішніх чинників» та вказано контингенти, що проходять медичний огляд за графами розкладу хвороб «Тимчасово непридатні. Потребують лікування, відпустки, звільнення тощо».
Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема, військовослужбовців до військової служби.
Відповідно до п.11ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцю на підставі висновку військово-лікарської комісії надається відпустка для лікування у зв'язку з хворобою або відпустка для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) із збереженням грошового та матеріального забезпечення. Тривалість такої відпустки визначається характером захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва). Відпустка надається без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець. Загальний час безперервного перебування військовослужбовця в закладах охорони здоров'я та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) не може перевищувати чотирьох місяців підряд (крім випадків, коли законодавством передбачено більш тривалі строки перебування на лікуванні).
Відповідно до п.1.1 гл.1 р.І Положення №402, військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Пунктом 6.11 гл.6 р.ІІ Положення №402 передбачено, що Постанова ВЛК про потребу військовослужбовця у відпустці за станом здоров'я приймається після закінчення стаціонарного лікування в разі, коли для повного відновлення функції і працездатності необхідний термін - не менше 30 календарних днів. Постанова про потребу у відпустці за станом здоров'я оформлюється довідкою ВЛК, яка підлягає контролю штатною ВЛК (без затвердження).
Постанова ВЛК про потребу у звільненні від виконання службових обов'язків (занять) за станом здоров'я оформлюється довідкою ВЛК, яка затвердженню штатною ВЛК не підлягає.
Згідно з п.6.15 гл.6 р.ІІ Положення №402, відпустка за станом здоров'я надається військовослужбовцю командиром військової частини (закладу), де він проходить службу, на підставі постанови ВЛК. При вибутті військовослужбовця у відпустку за станом здоров'я довідка ВЛК з постановою ВЛК видається йому на руки.
Отже на цей час законодавчо визначено такий вид відпустки, як відпустка для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії, та підзаконними нормативно-правовими актами передбачено, що під час надання рекомендацій про потребу у відпустці за станом здоров'я військовослужбовцям, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) під час захисту Батьківщини, після закінчення стаціонарного лікування у військовому (цивільному) лікарняному закладі (у тому числі закордонному) одночасно надаються медичні висновки про ступінь важкості поранення для прийняття рішення командирами військових частин цих військовослужбовців щодо надання їм відпустки для лікування після тяжкого поранення та виплати винагороди у розмірі 100 000 гривень за час цієї відпустки.
Так, у цій справі суд установив, що 14.04.2024 позивач отримав поранення.
Відповідно до наданих до матеріалів справи виписок із медичної карти стаціонарного хворого, із 15.04.2024 по18.04.2024, з 19.04.2024 по 02.05.2024, з 02.05.2024 по10.05.2024, з 16.05.2024 по 28.05.2024 та з 08.10.2021 по 21.10.2021 позивач перебував на стаціонарному лікуванні після отриманого поранення.
До того ж, до матеріалів справи надана довідка від 20.04.2024 №1339 (Додаток 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України) Військової частини НОМЕР_1 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва). У довідці вказано, що солдат ОСОБА_1 14 квітня 2024 року одержав ВП (14.04.2024) ВКНП правого плеча та лівої кисті з множинними ВП кісток лівої кисті з дефектом кісток та м'яких тканин. ВОСП поверхні шиї. За обставин: під час виконання бойового завдання пов'язаного із захистом Батьківщини. Під час поранення перебував в засобах індивідуального захисту - бронежилет та каска. В тверезому стані.
Як зазначено вище, військовослужбовець, який дістав поранення (контузію, травму, каліцтво), пов'язане із захистом Батьківщини, за весь час стаціонарного лікування отримує винагороду 100000 грн. Під час лікування після поранення (без прив'язки до тяжкого), але обов'язково пов'язаного із захистом Батьківщини, військовослужбовці отримують і грошове забезпечення, і додаткову винагороду 100000 грн.
Враховуючи викладене, а також те, що травма отримана позивачем, є травмою, пов'язаною із захистом Батьківщини, суд дійшов висновку, що позивач має право на виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 грн за час перебування на стаціонарному лікуванні (з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого) із 14.04.2024 по 28.05.2024 та з 08.10.2024 по 21.10.2024.
Доказів виплати позивачу додаткової винагороди у розмірі 100000 грн за вказані періоди до матеріалів справи не надано.
Щодо позовних вимог, які стосуються виплати позивачеві додаткової винагороди у розмірі 100000 грн за час перебування у відпустках після тяжкого поранення, суд зазначає таке.
Відповідно до довідки від 13.07.2024 №11572/1, ОСОБА_1 потребує відпустки для лікування після травми на 30 календарних днів.
До матеріалів справи також надано відпускний квиток від 14.07.2024 №2781, згідно з яким, ОСОБА_1 звільнений у відпустку для лікування (після травми) терміном на 30 днів з 14 липня 2024 року по 12 серпня 2024 року.
З наведеного суд робить висновок про те, що вказаними вище документами підтверджено те, що позивач знаходився у відпустці після поранення у період із 14.07.2024 по 12.08.2024, тому позивач має право на виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 грн за час перебування у відпустці у вказаний період.
Проте доказів нарахування і виплати позивачеві додаткової винагороди у розмірі 100000 грн за час перебування у відпустці у період із 14.07.2024 по 12.08.2024 до матеріалів справи не надано.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про:
визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі 100000 грн за період перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого) з 14.04.2024 по 28.05.2024 та з 08.10.2024 по 21.10.2024 та за час перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії з 14.07.2024 по 12.08.2024;
зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду в розмірі 100000 грн за період перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого) з 14.04.2024 по 28.05.2024 та з 08.10.2024 по 21.10.2024 та за час перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії з 14.07.2024 по 12.08.2024.
Суд також установив, що згідно з довідкою від 28.05.2024 №882 військово-лікарської комісії, ОСОБА_1 потребує відпустки для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) на 30 календарних днів.
Водночас, як зазначено вище, Порядком №260 і Постановою №168 передбачено виплату додаткової винагороди військовослужбовцю в розмірі 100000,00 грн за час відпустки для лікування після поранення, яка надається рішенням командира військової частини на підставі рекомендацій військово-лікарськими (лікарсько-експертними) комісіями закладів охорони здоров'я (установ).
Проте, до матеріалів справи не надано як відповідного наказу командира військової частини про її надання, так і інших доказів про перебування позивача у відпустках у інші періоди, окрім періоду з 14.07.2024 по 12.08.2024, після отримання позивачем 14.04.2024 поранення.
Таким чином, матеріалами справи не підтверджено перебування позивача у
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).
З огляду на встановлені обставини справи, наведені положення чинного законодавства, суд зазначає, що позовні вимоги у цій справі є такими, що підлягають задоволенню частково.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат відповідно до ст.139 КАС України, суд зазначає, що позивач у справі, що розглядається, звільнений від сплати судового збору на підставі п.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі 100000 грн за період перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого) з 14.04.2024 по 28.05.2024 та з 08.10.2024 по 21.10.2024 та за час перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії з 14.07.2024 по 12.08.2024.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду в розмірі 100000 грн за період перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого) з 14.04.2024 по 28.05.2024 та з 08.10.2024 по 21.10.2024 та за час перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії з 14.07.2024 по 12.08.2024.
В іншій частині позовних вимог, у їх задоволенні відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Позивач: ОСОБА_1 .
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 .
Суддя Н.В. Кучугурна