16 жовтня 2025 року Справа №160/27947/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєва С.О., розглянувши матеріали адміністративного позову Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення 4518,57 грн., -
26.09.2025р. через систему "Електронний суд" Військова частина НОМЕР_1 звернулася з адміністративним позовом до ОСОБА_1 та просить:
- стягнути з відповідача на користь держави в особі НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ) у розмірі заподіяної державі матеріальної шкоди на загальну суму 4518 грн. 57 коп.;
- стягнути з відповідача на користь держави в особі НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону (Військова частина НОМЕР_1 ) судові витрати - судовий збір у розмірі 3 028 грн. 00 коп.
Вивчивши матеріали поданого адміністративного позову, суд приходить до висновку про те, що зазначений позов слід залишити без руху на підставі ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху і встановлює строк для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.
Частиною 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
За приписами ч.2 ст.4 Закону України “Про судовий збір» встановлені ставки судового збору, зокрема, за подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2025р. становить 3028 грн.
При цьому, згідно ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Тобто, позивач за подання даного адміністративного позову майнового характеру, який поданий в електронній формі за допомогою системи "Електронний суд", повинен був сплатити судовий збір у розмірі 2422,40 грн., виходячи із розрахунку: 3028,00 грн. (мінімальний розмір ставки судового збору)*0,8 (коефіцієнт для пониження ставки судового збору).
Однак, як вбачається із доданих до позовної заяви документів, позивачем до адміністративного позову не додано оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн. за подання позовної заяви у цій справі в порушення вимог ст.4 Закону України “Про судовий збір», ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому, судом не приймається в якості доказів сплати судового збору долучена позивачем до позову копія платіжної інструкції №9960 від 09.09.2025р., оскільки судовий збір за нею сплачено на реквізити Київського окружного адміністративного суду.
Окрім того, відповідно до абз.2 ч.2 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог.
Так, зі змісту позовної заяви та доданих до неї доказів вбачається, що відповідача було визнано таким, що тимчасово відсутній з 28.03.2025р. та виключено з усіх видів забезпечення наказом від 31.03.2025р.
Відтак, позивач повинен був звернутися з даним позовом у період з 01.04.2025р. по 01.07.2025р. включно.
Разом з тим, даний позов поданий позивачем лише 26.09.2025р., тобто поза межами 3-місячного строку, встановленого абз.2 ч.2 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, ч.1 ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані, вказані нею у заяві, визнані судом не поважними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Також і за приписами ч.6 ст.161 вказаного Кодексу передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Так, разом із позовною заявою позивачем подано заяву про поновлення пропущеного строку позовної давності, в якій останній просить зокрема поновити строки звернення до суду посилаючись на те, що у зв'язку з безпосереднім залученням особового складу військової частини до виконання бойових завдань в умовах воєнного стану, а також із труднощами документообігу та доступу до юридичної допомоги, ускладнюється процес підготовки до здійснення претензійно-позовної роботи; запровадження на всій території країни воєнного стану, ведення противником безперервних бойових дій, виконання військовою частиною заходів протидії країні агресору є об'єктивними обставинами, які на період військового стану унеможливлюють дотримання процесуальних строків на подачу позовної заяви; вимоги про стягнення безпідставно набутого грошового забезпечення військовослужбовцям підпадають під дію ст.257 ЦК України, а тому загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, перебіг якої зупиняється якщо позивач або відповідач перебуває у складі Збройних Сил України або в інших створених відповідно до закону військових формуваннях, що переведені на воєнний стан.
Разом з тим, викладені у заяві причини пропуску 3-місячного строку звернення до суду з даним позовом не можуть бути визнані поважними з урахуванням того, що жодних доказів до даної заяви на підтвердження викладених у ній обставин не додано.
При цьому, посилання позивача на загальні причини, а саме: запровадження воєнного стану в державі, залучення особового складу військової частини до виконання бойових завдань в умовах воєнного стану, труднощі документообігу та доступу до юридичної допомоги, не можуть бути визнані поважними причинами пропуску строку звернення до суду з даним позовом, оскільки не звільняють фахівців у галузі права, зокрема, відділу юридичного забезпечення в/ч НОМЕР_1 , від виконання своїх обов'язків, які за своїми функціональними обов'язками не входять до особового складу саме бойових підрозділів, що виконують бойові завдання, а відтак, наведені у заяві причини пропуску строку звернення до суду з цим позовом позивачем як суб'єктом владних повноважень не є поважними.
Судом критично надається оцінка доводам позивача з приводу того, що на дані правовідносини розповсюджується загальна позовна давність у 3 роки та цей строк зупиняється у разі якщо позивач або відповідач перебуває у складі Збройних Сил України або в інших створених відповідно до закону військових формуваннях, що переведені на воєнний стан, з огляду на те, що саме приписи абз.2 ч.2 ст.122 КАС України є спеціальними у даному випадку, що регулюють правовідносини позивача та відповідача як суб'єкта владних повноважень, які виникли під час проходження військової служби, яка відноситься до публічної, а відтак, перевагу у застосуванні мають саме спеціальні норми, тобто абз.2 ч.2 ст.122 КАС України.
Про зазначений підхід у застосуванні спеціальних норм неодноразово висловлювався Верховний Суд у своїх правових висновках.
За викладеного, наведені в заяві про поновлення строку обставини, визнаються судом неповажними згідно ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України.
З урахуванням вищевказаних обставин, суд приходить до висновку, що позивачем адміністративний позов поданий без додержання вимог, встановлених ст.ст.123, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому даний позов підлягає залишенню без руху із встановленням позивачеві п'ятиденного строку для усунення недоліків з дня отримання ухвали про залишення позову без руху.
Вищезазначені недоліки уточненого адміністративного позову мають бути усунені позивачем у десятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення позову без руху шляхом надання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до суду з цим адміністративним позовом, вказавши інші підстави для поновлення строку, та надати докази поважності причин його пропуску, у відповідності до вимог ч.1 ст.123, ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;
- оригіналу документу про сплату судового збору в сумі 2422,40 грн. у відповідності до вимог ст.4 Закону України “Про судовий збір», ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.123, ч.3, ч.6 ст.161, ч.1 ст.169, ст.ст.243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні заяви Військової частини НОМЕР_1 про поновлення пропущеного строку позовної давності у справі №160/27947/25- відмовити.
Адміністративний позов Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення 4518,57 грн. - залишити без руху.
Позивачеві у десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до суду з цим адміністративним позовом, вказавши інші підстави для поновлення строку, та надати докази поважності причин його пропуску, у відповідності до вимог ч.1 ст.123, ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;
- оригіналу документу про сплату судового збору в сумі 2422,40 грн. у відповідності до вимог ст.4 Закону України “Про судовий збір», ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Реквізити, на які підлягає сплаті судовий збір: р/р отримувача №UA368999980313141206084004632 ГУК у Дніпропетровській області/Чечелівський район, код ЄДРПОУ 37988155, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101.
Роз'яснити позивачеві, що відповідно до п.1 ч.4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від ухвали про повернення заяви згідно до вимог ст.ст.294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.О. Конєва