13 серпня 2025 рокуСправа №160/16885/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РАНТЬЄ» до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування розрахунків,-
09.06.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «РАНТЬЄ» (вул. Каштанова, буд. 11, с. Нива Трудова, Дніпропетровська область, 53820, РНОКПП 2017318357) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, м. Дніпро, 26, 49000, код СДРПОУ 21910427) в якій позивач просить:
- визнати протиправними та скасувати Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з травня 2025 року від 01 травня 2025 року.
В обґрунтування позовної заяви представник позивача зазначив, що посади, на яких були задіяні вказані особи, не відпадають переліку посад та робіт, обумовлених в ст, 13 Закону № 1788-ХІІ, відповідний стаж роботи на яких є підставою для пільгових пенсій, отже, у позивача відсутній обов'язок здійснювати відшкодування виплат відповідача на виплату цих пенсій. Крім того, вказує, що позивач мав статус платника єдиного податку четвертої групи-сільськогосподарського виробника протягом часу з 01.01.2018 по 31.12.2019 р., тобто протягом періоду роботи вказаних у Розрахунку осіб. Як передбачено абзацом 4 пункту 2 розділу XV Закону №1058, платники єдиного податку 4 групи - сільгоспвиробники звільняються від обов'язку відшкодовувати витрати на виплату пільгових пенсій.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.06.2025 року провадження в справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
23.06.2025р. на адресу суду від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти позову та зазначає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області своєчасно надсилались за юридичною адресою відповідача - вул. Каштанова, буд. 11, с. Нива Трудова, Дніпропетровська область, 53810, - Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів “б - з» статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення » та відповідно до пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для нарахування суми до відшкодування пенсій та відомості про наявну заборгованість ТОВ “РАНТЬЄ» перед Пенсійним фондом України. Зазначає, що видаючи довідки, уточнюючи факт та характер роботи підприємство бере на себе відповідальність як за їх достовірність так і за обов'язок перед державою, щодо відшкодування виплати та доставки пільгових пенсій. Особам, відповідно до яких у ТОВ «РАНТЬЄ» виникло зобов'язання щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, пільгові пенсії призначено на підставі довідок, виданих саме позивачем, а твердження викладене в позовній заяві: “Позивач зазначає, що мав статус платника єдиного податку четвертої групи сільськогосподарського виробника протягом часу з 01.01.2018 по 31.12.2019 р., тобто протягом періоду роботи вказаних у Розрахунку осіб.
09.07.2025р. позивачем подано до суду відповідь на відзив, яка за змістом аналогічна доводам, викладеним в позовній заяві.
Відповідно до частини першої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За приписами частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За викладених обставин, у відповідності до вимог статей 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «РАНТЬЄ» перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
У Товаристві з обмеженою відповідальністю «РАНТЬЄ» працювали особи, яким призначено пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» - «з» ст. 13 Закону №1788-ХІІ, п. 2 ч.2 ст. 114 Закону №1058-ІV за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України, а саме:
гр. ОСОБА_1 , пенсія за віком на пільгових умовах за Списком №2 призначена з 13.08.2020, відсоток плати підприємства з урахуванням стажу 27,7.
гр. ОСОБА_2 , пенсія за віком на пільгових умовах за Списком №2 призначена з 16.07.2021р. відсоток плати підприємства з урахуванням стажу 33,01;
гр. ОСОБА_3 , пенсія за віком на пільгових умовах за Списком №2 призначена з 18.04.2023р., відсоток плати підприємства з урахуванням стажу 30;
Програмними засобами Інтегрованої комплексної інформаційної системи (ІКІС) Пенсійного фонду України Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області сформовано розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів «б»- «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та відповідно до пунктів 2-8 частини 2 статті 114 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», від 03.08.2023 №13790/Р з серпня 2023 року про те, що місячний розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсій становить 5148,2 грн., з яких: по гр. ОСОБА_1 сума відшкодування становить 556,71 грн., по гр. ОСОБА_2 - 2149,18 грн., по ОСОБА_3 - 2442,31 грн., загальна сума до відшкодування - 274878,05 грн.
Вказаний розрахунок направлено на адресу ТОВ «РАНТЬЄ» супровідним листом від не читається № не читається. Також в даному листі повідомлено, що до 25.05.2025р. підприємству необхідно перерахувати фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій по Списку №2 згідно розрахунку.
Не погодившись із розрахунками №9450/Р, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) визначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Відповідно до статті 23 Закону №1058-IV спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.
Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ) визначено категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. Так, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
- п. «а» працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць;
- п. «б» -«з» , зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць тощо.
В редакції до 17.02.2000 вказана стаття Закону №1788-ХІІ, крім визначення категорій працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, регулювала порядок внесення підприємствами та організаціями плати до Пенсійного фонду, що покривала витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до підпунктів «а», «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XI від 05.11.1991.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України» №1461-III від 17.02.2000 року, порядок внесення плати на покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій змінено шляхом виключення зі статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XI від 05.11.1991 відповідної регулюючої норми, а порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій було врегульовано шляхом введення окремого виду збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» №400/97-ВР від 26.06.1997.
03 жовтня 2017 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» № 2148-VІІІ (далі - Закон №2148-VІІІ), яким внесено зміни до пункту 2 Розділу Прикінцевих положень Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та до пункту 1 статті 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» №400/97-ВР від 26.06.1997.
Так, відповідно до абзаців 1-4 пункту 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» та призначених відповідно до частин другої і третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється у такому порядку:
підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком;
за рахунок коштів Державного бюджету України пенсії, призначені особам відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (стосовно осіб, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) та відповідно до статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» та після цієї дати відповідно до пунктів 2-8 частини другої статті 114 цього Закону (стосовно осіб, які працювали у сільськогосподарських товаровиробників, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) та частини третьої статті 114 цього Закону.
У разі недостатності зазначених коштів фінансування суми, якої не вистачає для повного покриття витрат на виплату та доставку таких пенсій, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Згідно з абзацом 4 пункту 1 статті 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» №400/97-ВР від 26.06.1997 (в редакції Закону №2148-VІІІ), фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та призначених після дня набрання чинності зазначеним Законом відповідно до пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у період до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначені в якості об'єкта оподаткування для платників збору, визначених пунктами 1 і 2 частини першої статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України.
В свою чергу, в розумінні пунктів 1 і 2 частини першої статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» №400/97-ВР від 26.06.1997, платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є:
1) суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників;
2) філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади.
Ставка збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, встановлена на рівні 100% від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону (абз. 3 пункту 1 статті 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» №400/97-ВР від 26.06.1997).
Отже, ті пенсії на пільгових умовах, які призначались відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XI від 05.11.1991, до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» №2148-VIII від 03.10.2017, після набрання ним чинності призначаються відповідно до пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003.
Однак, як в одному, так і в іншому випадку, фактичні витрати на виплату і доставку таких пенсій, у відповідності до абзацу 4 пункту 1 статті 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» №400/97-ВР від 26.06.1997 (в редакції Закону №2148-VІІІ), визначені в якості об'єкта оподаткування для суб'єктів підприємницької діяльності, їх об'єднань, бюджетних, громадських та інших установ та організацій, об'єднань громадян, інших юридичних осіб (їх філій), а також фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників (крім тих, що віднесені до четвертої групи платників єдиного податку).
При цьому, імперативною нормою пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, призначених на пільгових умовах, за раніше діючим порядком.
Порядок та розмір відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах визначений Розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за №64/8663 (далі - Інструкція №21-1).
Згідно з пунктом 6.1. Інструкції №21-1 для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» та призначених відповідно до частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»:
особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України;
особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до пункту 6.2. Інструкції №21-1 витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи.
У разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники (п. 6.3. Інструкції 22-1).
Відповідно до пункту 6.4. Інструкції №21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Розрахунки формуються програмними засобами Інтегрованої комплексної інформаційної системи (ІКІС) Пенсійного фонду України до 01 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (підсистема «Призначення та виплата пенсій на базі електронної пенсійної справи» (ППВП ЕПС)) за даними відомостей, сформованих згідно з додатком 8. Уповноважені особи підписують розрахунки та передають їх підрозділам, відповідальним за направлення їх платникам (пункт 6.5. Інструкції №22-1).
Пунктом 6.7. Інструкції №21-1 передбачено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.
Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.
Відповідно до пункту 6.8 Інструкції №21-1, у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства.
Відомості по особах, які набули пільговий стаж на таких підприємствах, організаціях, обліковуються в органах Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії та відображаються в окремій відомості згідно з додатком 8а.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених особам відповідно до пунктів «а», «б» - «з» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за Списком №1 та Списком №2, покриваються підприємствами та організаціями. При цьому обов'язок підприємств та організацій з відшкодування цих витрат, понесених Пенсійним фондом після 1 січня 2004 року, не пов'язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу (до чи після набрання чинності Законом №1058-IV).
Винятком із цього правила є лише відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, призначених з урахуванням вимог статті 14 Закону №1788-XII.
Відповідна правова позиція у подібних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду від 22.06.2023 у справі №0440/5637/18.
Обов'язок щодо визначення сум відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій покладено на органи Пенсійного фонду України, підприємство же зобов'язане здійснити відшкодування зазначених витрат в розмірах визначених органом Пенсійного фонду України, підставою для відшкодування вказаних сум є розрахунки цих витрат, який надсилається підприємству. При цьому, органи Пенсійного фонду зобов'язані повідомити підприємство про настання обставин, які впливають на суму відшкодування, шляхом надіслання підприємству розрахунку.
Аналогічний правовий висновок неодноразово викладався Верховним Судом, зокрема, у постанові від 14.09.2022 у справі № 817/1943/17.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи.
Як встановлено судом, позивач не заперечує роботу перелічених осіб, а саме ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в ТОВ «РАНТЬЄ». Крім того позивач вказує про те, що посади, на яких були задіяні вищевказані особи, не відповідають переліку посад та робіт, передбачених ст. 13 Закону № 1788-ХІІ, відповідний стаж роботи на яких є підставою для пільгових пенсій, а щодо робочих місць, на яких були задіяні такі особи, не було атестовано.
Суд, критично ставиться до таких доводів позивача, оскільки в матеріалах справи містяться довідки, які підтверджують пільговий характер роботи осіб, зокрема:
в довідці від 14.05.2018 № 14 зазначено:
«видана ОСОБА_1 , 1965 р.н., в тому що вона з 01.11.2012р. (наказ №30-к від 01.11.2012р.) по теперішній час працює оператором тваринницьких комплексів та механізованих ферм (по догляду) промислового свинокомплексу ТОВ «РАНТЬЄ» та виконує встановленні норми обслуговування свинопоголів'я.
Зазначені періоди зараховуються до стажу роботи, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення відповідно до пункту «Д» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»."
в довідці від 15.07.2021 №57 зазначено:
«видана ОСОБА_2 про те, що зазначена особа працювала повний робочий день в ТОВ «РАНТЬЄ» і за період з 01.11.2012р. по 31.10.2018р. виконувала встановлені норми обслуговування свинопоголів'я за професією, посадою оператор тваринницьких комплексів та механізованих ферм (по догляду). З 01.11.2018 по 06.06.2019р. виконувала встановленні норми обслуговування за посадою бригадир на дільницях основного виробництва, що передбачена ст. 114 ч.2 пункту 5 Закону України «Про пенсійне забезпечення»."
в довідці від 28.04.2023 №99 зазначено:
«видана ОСОБА_3 про те, що зазначена особа працювала повний робочий день на ТОВ «РАНТЬЄ» і за період з 01 листопада 2012 р. по 31 жовтня 2018 р. виконувала обов'язки оператора тваринницьких комплексів та механізованих ферм (по догляду) відділку 1,2 племінної ферми ТОВ «РАНТЬЄ» за професіє., посадою оператор тваринницьких комплексів та механізованих ферм (по догляду) що передбачена п.5 ч. 2 ст. 114 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.. 13 Закону «Про пенсійне забезпечення».
З приводу доводів позивача щодо наявності у нього статусу платника єдиного податку четвертої групи, як підстави для звільнення від відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсії, суд зазначає наступне.
Так, згідно пункту 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону №1058 покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та частин другої і третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України пенсії, призначені особам відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (стосовно осіб, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, статті 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пунктів 2-8 частини другої статті 114 цього Закону (стосовно осіб, які працювали у сільськогосподарських товаровиробників, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) та частини третьої статті 114 цього Закону.
Позивачем на підтвердження наявності статусу сільськогосподарського товаровиробника, якого віднесено до четвертої групи платників єдиного податку, надано копію витягу ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 29.05.2025р. № 3940/АП/04-36-04-15-14, згідно якого Товариство з обмеженою відповідальністю «РАНТЬЄ» (ЄДРПОУ 32949090) мало статус платника єдиного податку четвертої групи з 01.01.2018р. по 31.12.2019р.
Водночас, як визначено положеннями п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПК України сільськогосподарські товаровиробники щорічно підтверджують статус платника єдиного податку подаючи не пізніше 20 лютого поточного року визначені даною нормою документи.
Проте, матеріали справи не містять доказів наявності у ТОВ «РАНТЬЄ» статусу сільськогосподарського товаровиробника платника четвертої групи єдиного податку у 2025 році.
З огляду на матеріали справи суд доходить висновку про відсутність належного підтвердження наявності у позивача статусу сільськогосподарського товаровиробника платника четвертої групи єдиного податку у 2025 році.
Суд також враховує, що відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
При цьому, до основних завдань, які стоять перед органами Пенсійного фонду України, відноситься забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплата пенсій.
Одним із джерел наповнення бюджету Фонду є надходження від відшкодування фактичних витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Добросовісне виконання суб'єктами господарювання свого обов'язку відповідно до закону брати участь у соціальному захисті громадян України є проявом соціальної відповідальності бізнесу, який враховує інтереси суспільства та бере на себе певну частину відповідальності за соціальний захист осіб, які його потребують.
Саме такий правовий висновок викладено у вищевказаній постанові Верховного Суду від 05 січня 2021 року у справі №640/18421/19.
Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За таких обставин суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих підстав для відмови в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «РАНТЬЄ».
З приводу розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
З урахуванням відмови в задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат судом не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 90, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «РАНТЬЄ» до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування розрахунків - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.С. Луніна