16 жовтня 2025 рокуСправа №160/2014/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Єфанової О.В.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 в якій позивач просить:
1) Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не вірного нарахування та не належної виплати ОСОБА_1 при звільненні з лав Збройних Сил України 18.11.2024 року сум:
- грошового забезпечення за 2019, 2020,2021, 2022, 2023,2024 роки;
- одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби на 18.11.2024 року за повних вісім років служби:
- грошової допомоги на оздоровлення за 2019, 2020, 2021, 2022, 2023, 2024 роки;
- матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2023, 2024 роки;
- грошову компенсацію за дні використаної основної відпустки за 2020, 2021, 2022, 2023, 2024 роки;
- грошову компенсацію за невикористані дні основної відпусти за 2022, 2023, 2024 роки;
- грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпусти, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЄС 2 категорії за 2015, 2016, 2017, 2018, 2019, 2020, 2021,2022,2023, 2024 роки;
- компенсацію невиплаченої індексації грошового забезпечення за період військової служби з 1 січня 2016 року до 28 лютого 2018 року включно, з урахуванням базового місяця січня 2008 року, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44;
- компенсацію невиплаченої індексації грошового забезпечення за період військової служби з 03 березня 2023 року до 01 вересня 2024 року;
- компенсація вартості речового майна, що належить до видачи підполковнику ОСОБА_1 ;
- компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їхньої виплати за весь час затримки за вказаними вище до дня фактичної виплати;
- середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі до дня фактичної виплати.
2) Зобов'язати с (місцезнаходження: код ЄДРПОУ: 08353525, вул. С. Бандери (Шмідта), 16, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49006, ) нарахувати та виплатити ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ПІН НОМЕР_1 , НОМЕР_2 ) недоплачену раніше суму, а саме:
- грошового забезпечення за 2019, 2020, 2021, 2022, 2023, 2024 роки станом на 18.11.2024 рік, виходячи з розмиру посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року відповідно), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 і постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»,
3) Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 , ) нарахувати та доплатити ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ІНН НОМЕР_1 , НОМЕР_2 ) недоплачену раніше суму:
- грошову компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати грошового забезпечення за 2019, 2020, 2021, 2022, 2023, 2024 роки станом на 18,11.2024 рік, виходячи з розмиру посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року відповідно (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року відповідно), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» до дня фактичної виплати суми;
4) Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 , ) нарахувати та виплатити ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ІНН НОМЕР_1 , НОМЕР_2 ) недоплачену раніше суму:
- одноразової грошової допомоги при звільненні станом на 18.11.2024 рік за вісім повних років, виходячи з розміру посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року відповідно), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
5) Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 , ) нарахувати та виплатити ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ІНН НОМЕР_1 , НОМЕР_2 )
- грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022, 2023, 2024 роки, виходячи з розміру посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року відповідно (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року відповідно), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» до дня фактичної виплати суми;
6) Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ,) нарахувати та виплатити ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ІНН НОМЕР_1 , НОМЕР_2 ) недоплачену раніше суму:
- грошової компенсації за невикористана дні щорічної додаткової відпустки, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЄС 2 категорії, за 2015, 2016, 2017, 2018, 2019, 2020, 2021, 2022, 2023, 2024 роки, виходячи з розмиру посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2024 календарного року,
- відповідно (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня 2024 календарного року відповідно), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету; Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
7) Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 , ) нарахувати та доплатити ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ІНН НОМЕР_1 , НОМЕР_2 )
- грошову компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати грошової компенсації за невикористані дні щорічної додаткової відпустки, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЄС 2 категорії за 2015, 2016, 2017, 2018, 2019, 2020, 2021, 2022, 2023, 2024 роки, виходячи з розмиру посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на і січня 2024 календарного року відповідно (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня 2024 календарного року відповідно), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» до дня фактичної виплати суми;
8) Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ,) нарахувати та виплатити ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ІНН НОМЕР_1 , НОМЕР_2 )
- грошову компенсацію за дні основної відпустки за 2019,2020, 2021,2022, 2023, 2024 роки, виходячи з розмиру посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року відповідно (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року відповідно), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» до дня фактичної виплати суми;
9) Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 , ) нарахувати та виплатити ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ІНН НОМЕР_1 , НОМЕР_2 ) недоплачену раніше суму:
- грошову компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати грошову компенсацію за дні основної відпустки за 2019, 2020, 2021, 2022, 2023, 2024 роки, виходячи з розмиру посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року відповідно (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року відповідно), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» до дня фактичної виплати суми.
11) Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 , ) нарахувати та виплатити ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ІНН НОМЕР_1 , НОМЕР_2 ):
- грошової допомоги на оздоровлення за 2019, 2020, 2021, 2022, 2023, 2024 роки виходячи з розміру грошового забезпечення, з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року відповідно (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
12) Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 , ) нарахувати та доплатити ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ІНН НОМЕР_1 , НОМЕР_2 ): - грошову компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати грошової допомоги на оздоровлення за 2019, 2020, 2021, 2022, 2023, 2024 роки виходячи з розміру грошового забезпечення, з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року відповідно (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» до дня фактичної виплати суми;
13) Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 , ) нарахувати та виплатити ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ІНН НОМЕР_1 , НОМЕР_2 ):
- матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2023, 2024 роки, виходячи з розміру грошового забезпечення, з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року відповідно (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»
14) Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 , ) нарахувати та доплатити ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ІНН НОМЕР_1 , НОМЕР_2 )
- грошову компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2023, 2024 роки, виходячи з розміру грошового забезпечення, з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року відповідно (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» до дня фактичної виплати суми:
15) Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 , ) нарахувати та доплатити ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ІНН НОМЕР_1 , НОМЕР_2 ):
- індексацію грошового забезпечення за період військової служби з 1 січня 2016 року до 28 лютого 2018 року включно, з урахуванням базового місяця січня 2008 року, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та Інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44;
15)Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 , ) нарахувати та виплатити ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ІНН НОМЕР_1 , НОМЕР_2 :
- компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їхньої виплати на суму невиплаченої індексації за весь час затримки виплати, а саме за період з 1 січня 2016 року до дня фактичної виплати індексації.
17) Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 , ) виплатити ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ІНН НОМЕР_1 , НОМЕР_2 :
- стягнув з відповідача на користь позивача грошову компенсацію за неотримане під час проходження військової служби речове майно у сумі 71107,52 гривень;
18)Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 , ) виплатити ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ІНН НОМЕР_1 , НОМЕР_2 :
- стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі до дня фактичної виплати.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю, на думку позивача, дій відповідача, оскільки у період звільнення його з військової служби, а саме з 18.11.2024 року, відповідач не вірно розраховував і виплатив йому грошове забезпечення. З врахуванням інших порушень, здійснив помилку в нарахуванні розмірів посадового окладу та окладу за військове звання. Вказана помилка зумовлена тим, що для розрахунків відповідач брав за основу прожитковий мінімум для працездатних осіб, установлений законом на 01.01.2018 року, а тому не вірно розраховував грошове забезпечення за 2019, 2020,2021, 2022, 2023,2024 роки; додаткові грошові виплати як то на оздоровлення, для вирішення соціально-побутових питань, компенсацію за невикористані дні додаткової відпусти, компенсацію вартості речового майна, індексацію , та як наслідок середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі до дня фактичної виплати.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що згідно з постановою КМ України від 12.05.2023 №481 (набрала законної сили 20.05.2023) до постанови №704 були внесені зміни, відповідно до яких розмір посадових окладів (окладів) розраховується, виходячи з розміру 1762 грн та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт. Таким чином, фактично з моменту публікації судового рішення про визнання постанови №103 протиправною (14.02.2020) і до набрання законної сили постановою №481 (20.05.2023) порядок (формула) визначення розміру посадових окладів, окладів залишався невизначеним. За відсутності з 14.02.2020 по 20.05.2023 визначеної КМ України формули для визначення розміру посадового окладу (окладу) не було підстав й для перерахунку окладів (посадових окладів). З урахуванням викладеного безпідставним є висновок Позивача щодо того, що в 2022-2024р.р. його грошове забезпечення підлягало перерахуванню із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на відповідний рік. Зважаючи на відсутність підстав для перерахунку окладів (посадових окладів) через збільшення прожиткового мінімуму, не було й підстав для перерахунку додаткових видів грошового забезпечення, одноразової грошової допомоги при звільненні, компенсації відпусток та інших залежних від розміру окладу виплат.
Крім того, постановою КМ України від 12.05.2023 №481 до п.4 постанови КМ №704 були внесені зміни, згідно з якими було встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14. У вищевказаній редакції постанова КМ №704 діє з 20.05.2023 . Таким чином, починаючи з 20 травня 2023 року відсутні підстави для того, щоб грошове забезпечення розраховувати, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на перше січня відповідного календарного року. За наведених обставин відсутні законні підстави для обчислення після 20.05.2023 розміру грошового забезпечення Позивача, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2023 та станом на 01.01.2024. Зважаючи на відсутність підстав для обчислення після 20.05.2023 грошового забезпечення, виходячи з встановленого станом на перше січня розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, не було й законних підстав для обчислення грошової компенсації за невикористані дні відпустки, допомоги на оздоровлення, допомоги на вирішення соціально-побутових питань та одноразової грошової допомоги у разі звільнення з урахуванням відповідного грошового забезпечення
Також, в 2023 та 2024 роках Міністром оборони України з урахуванням наявного фонду грошового забезпечення рішення про виплату військовослужбовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань не приймалось. За наведених обставин в 2023 та в 2024 роках не було законних підстав для виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань
В Україні було введено воєнний стан та триває особливий період, а тому в 2022, 2023 та в 2024 роках Позивачеві не надавалася додаткова відпустка як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС й відповідно Позивач не має право на грошову компенсацію додаткової відпустки, яка не мала надаватися. Щодо зобов'язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, то Департаментом фінансів Міністерства оборони України були доведені до військових частин (установ, організацій) роз'яснення від 04.01.2016 №248/3/9/1/2 згідно яких у зв'язку із внесенням змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» (із змінами), згідно яких індексацію грошового забезпечення військовослужбовців слід не нараховувати до окремого роз'яснення. Не зважати на вказані вище роз'яснення ІНФОРМАЦІЯ_2 не міг, а тому за відсутності окремого роз'яснення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 військовослужбовцям індексація грошового забезпечення не проводилась.
Також, в період з 01.01.2023 по 31.12.2023 індексація не проводилась з огляду на приписи п.3 Прикінцевих положень Закону України від 03.11.2022 №2710-ІХ «Про державний бюджет на 2023 рік», згідно з якими дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» зупинено на 2023 рік. В період з 01.01.2024 по 01.09.2024 індексація грошового забезпечення не виплачувалась відповідно до статті 39 Закону України про Державний бюджет на 2024 рік, встановивши базовим місяцем розрахунку індексації січень 2024 року.
Щодо компенсації вартості речового майна, то компенсація вартості речового майна в сумі 71107,52 грн була перерахована на банківський рахунок Позивача.
Вважає, з урахуванням вищевикладеного, що ІНФОРМАЦІЯ_2 діяв в межах чинного законодавства, а тому відсутні підстави для визнання його дій (бездіяльності) протиправними. Отже позовні вимоги є безпідставними та просить в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.
Позивач надав відповідь на відзив, що надійшов на його адресу, який повторює доводи позовної заяви.
Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За приписами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 проходив військову службу в Збройних Силах України у ІНФОРМАЦІЯ_3 . Згідно витягу з наказу ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 (по стройовій частині) від 18.11.2024 року №343, його виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 19.11.2024 року.
Згідно положення про ІНФОРМАЦІЯ_5 : ІНФОРМАЦІЯ_6 (далі ІНФОРМАЦІЯ_7 ) є місцевим органом військового управління. ІНФОРМАЦІЯ_5 підпорядковується ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі ІНФОРМАЦІЯ_8 ). ІНФОРМАЦІЯ_5 є відокремленим структурним підрозділом ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Позивач в позовній заяві зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_9 при звільненні з лав Збройних Сил України 18.11.2024 року ОСОБА_1 не вірно нарахував та не виплатив належних сум, а саме:
- грошового забезпечення за 2019, 2020,2021, 2022, 2023,2024 роки;
- одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби на 18.11.2024 року за повних вісім років служби:
- грошової допомоги на оздоровлення за 2019, 2020, 2021, 2022, 2023, 2024 роки;
- матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2023, 2024 роки;
- грошову компенсацію за дні використаної основної відпустки за 2020, 2021, 2022, 2023, 2024 роки;
- грошову компенсацію за невикористані дні основної відпусти за 2022, 2023, 2024 роки;
- грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпусти, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЄС 2 категорії за 2015, 2016, 2017, 2018, 2019, 2020, 2021,2022,2023, 2024 роки;
- компенсацію невиплаченої індексації грошового забезпечення за період військової служби з 1 січня 2016 року до 28 лютого 2018 року включно, з урахуванням базового місяця січня 2008 року, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44;
- компенсацію невиплаченої індексації грошового забезпечення за період військової служби з 03 березня 2023 року до 01 вересня 2024 року;
- компенсація вартості речового майна, що належить до видачи підполковнику ОСОБА_1 ;
- компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їхньої виплати за весь час затримки за вказаними вище до дня фактичної виплати;
- середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі до дня фактичної виплати.
Вказані обставини позивачем встановлені з листування його адвокатом з відповідачем, та отриманням грошового атестату 18.11.2024 рок №6/4/А-1002, Довідки про розміри грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення від 19.12.2024 № 6/1/1533, Довідки про розмір грошового забезпечення, та виплати при звільненні від 19.12.2024 № 6/1/1534 з вказаними: окладом за військовим званням, посадовим окладом, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, премії, компенсацію за не використану відпустку (в т.ч. як УБД), Довідки від 07.11,2024 року № 42/2024 про вартість речового майна, що належить до видачі підполковнику ОСОБА_1 ..
Судом встановлено, що Наказом Начальника ІНФОРМАЦІЯ_10 (по стройовій частині) №343 від 18.11.2024 Підполковника ОСОБА_1 , заступника начальника територіального центру комплектування та соціальної підтримки - начальника відділення рекрутингу та комплектування ІНФОРМАЦІЯ_11 , звільненого наказом командувача військ оперативного командування “ ІНФОРМАЦІЯ_12 » від 14 листопада 2024 року № 620 у відставку за підпунктом “а» (за віком - у разі досягнення граничного вік) перебування на військовій службі).
Наказано:
3 18 листопада 2024 року виключити зі списків особового складу та всіх видів забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_11 та направити для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_13 .
З котлового забезпечення виключити з 19 листопада 2024 року.
Відповідно до вимог наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018 року №260 та рішення Міністерства оборони України від 28.12.2018 року №248/9240 виплатити щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби за період з 01 листопада 2024 року по 18 листопада 2024 року в . розмірі 390 % посадового окладу.
Виплатити надбавку за особливості проходження військової служби у розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавку за вислугу років за період з 01 листопада 2024 року по 18 листопада 2024 року.
Виплатити 50% грошової допомоги при звільненні за кожний повний прослужений рік - 8 років.
Виплатити компенсацію за 45 календарних днів невикористаної щорічної відпустки за 2022рік.
Виплатити компенсацію за 30 календарних днів невикористаної щорічної відпустки за 2023рік.
Виплатити компенсацію за 15 календарних днів невикористаної щорічної відпустки за 2024рік.
Матеріальну допомогу на оздоровлення за 2024 рік відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом МО України від 07 червня 2018 року №260, отримував.
Матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань відповідно до інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 року № 260 за 2024 рік не отримував.
Виплатити грошову компенсацію за неотримане речове майно згідно наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 № 209 від 07 листопада 2024 року.
Відповідно до пункту 22 частини 1 статті 20 та пунктом 1 частини першої' статті 21 Закону України № 796-ХІІ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виплатити:
грошову компенсацію за 16 календарних дня невикористаної додаткової відпустки постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи за 2015 рік;
грошову компенсацію за 16 календарних дня невикористаної додаткової відпустки постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи за 2016 рік.
грошову компенсацію за 16 календарних дня невикористаної додаткової відпустки постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи за 2017 рік;
грошову компенсацію за 16 календарних дня невикористаної додаткової відпустки постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи за 2018 рік.
грошову компенсацію за 16 календарних дня невикористаної додаткової • відпустки постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи за 2019 рік;
грошову компенсацію за 16 календарних дня невикористаної додаткової відпустки постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи за 2020 рік.
грошову компенсацію за 16 календарних дня невикористаної додаткової відпустки постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи за 2021 рік;
грошову компенсацію за 16 календарних дня невикористаної додаткової відпустки постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи за 2022 рік.
грошову компенсацію за 16 календарних дня невикористаної додаткової відпустки постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи за 2023 рік.
грошову компенсацію за 16 календарних дня невикористаної додаткової відпустки постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи за 2024 рік.
Вислуга років у Збройних Силах України станом на 08 травня 2023 року становить: загальна - 40 років 06 місяців, календарна - 21 років 05 місяців.
Постійним або службовим житлом за рахунок житлового фонду Міністерства оборони України не забезпечувався.
(Підстава: витяг з наказу Командувача військ оперативного командування “ ІНФОРМАЦІЯ_12 » від 14.11.2024 року № 620.).
Відповідач надав копію відомості про зарахування грошового забезпечення на р/рахунок ОСОБА_1 , відповідно до якого позивачу було перераховано такі грошові кошти:
1) Згідно з Довідкою від 19.12.2024 №6/1/1534, здійснена виплата в розмірі 304196,17 грн, яка складається з:
- грошового забезпечення за листопад 2014 (18 днів) в розмірі 24375,02 грн;
- індексації в розмірі 78,12 грн;
- компенсації за невикористану відпустку в розмірі 121875,30 грн;
- вихідної допомоги у разі звільнення в розмірі 162500,16 грн.
(24375,02 + 78,12 + 121875,30 + 162500,16 = 308828 - 1,5% (військ.збір) = 304196,17)
Компенсація за невикористану щорічну відпустку за 2022-2024 рр. (90 календарних днів) була обчислена наступним чином: 40625,03 грн (розмір ГЗ Позивача за місяць без врахування індексації): 30 (кількість днів у місяці) х 90 (невикористані дні відпусток) = 121875,09 грн.
Вихідна допомога при звільненні (50% місячного грошового забезпечення за вісім повних років військової служби) була обрахована наступним чином: 40625,03 грн (розмір ГЗ Позивача за місяць без врахування індексації) х 50% х 8 = 162500,12 грн.
2) Згідно з Довідкою від 07.11.2024 №42/2024 вартість речового майна, що належить до видачі Позивачеві, становить 71107,52 грн. З урахуванням утримання 1,5% військово збору Позивачеві виплачена компенсація за неотримане речове майно в сумі 70040,90 грн.
Як зазначив відповідач у відзиві: додаткова оплачувана відпустка громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи не віднесена до щорічних додаткових відпусток, а визначена як пільга та компенсація за шкоду, заподіяну внаслідок Чорнобильської катастрофи. Це неодноразово підкреслювало Мінекономіки (лист від 26.12.2019 №1987/0/76-19). Така відпустка відноситься до інших видів відпусток, встановлених законодавством (ч.2 ст.4 Закону про відпустки). Порядок надання цієї відпустки регулюється Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Якщо працівник не реалізував своє право на таку відпустку в поточному році, перенесення її на наступний рік не допускається. Отже, компенсація невикористаної додаткової відпустки, передбаченої для осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи чинним законодавством не передбачена й за цих обставин Позивачеві не виплачувалась.
Згідно з п.7 розділу XXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, порядок її виплати встановлюються за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України. Звертаю увагу суду на ту обставину, що в 2023 та 2024 роках Міністром оборони України з урахуванням наявного фонду грошового забезпечення рішення про виплату військовослужбовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань не приймалось. За наведених обставин в 2023 та в 2024 роках не було законних підстав для виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.
Згідно з постановою КМ України від 12.05.2023 №481 (набрала законної сили 20.05.2023) до постанови №704 були внесені зміни, відповідно до яких розмір посадових окладів (окладів) розраховується, виходячи з розміру 1762 грн та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт. Таким чином, фактично з моменту публікації судового рішення про визнання постанови №103 протиправною (14.02.2020) і до набрання законної сили постановою №481 (20.05.2023) порядок (формула) визначення розміру посадових окладів, окладів залишався невизначеним. За відсутності з 14.02.2020 по 20.05.2023 визначеної КМ України формули для визначення розміру посадового окладу (окладу) не було підстав й для перерахунку окладів (посадових окладів). З урахуванням викладеного безпідставним є висновок Позивача щодо того, що в 2022-2024р.р. його грошове забезпечення підлягало перерахуванню із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на відповідний рік. Зважаючи на відсутність підстав для перерахунку окладів (посадових окладів) через збільшення прожиткового мінімуму, не було й підстав для перерахунку додаткових видів грошового забезпечення, одноразової грошової допомоги при звільненні, компенсації відпусток та інших залежних від розміру окладу виплат
Крім того, судом встановлено згідно з Довідкою від 19.12.2024 №6/1/1533, що позивачу виплачувалась допомога на оздоровлення у 2020 - 2024 роках.
Приймаючи рішення по суті справи суд зазначає про таке.
Відповідно до пункту 4 Постанови № 704 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
У додатку 1 до Постанови № 704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу. У додатку 14 до Постанови №704 визначена схема тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Приміткою 1 Додатку 1 до Постанови № 704 визначено, що посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.
Аналогічні за змістом положення містять примітки до додатків 12-14 Постанови №704.
21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 103, якою внесено зміни до Постанови № 704, зокрема, пункт 4 викладено в новій редакції - «Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.» (пункт 6 Постанови №103).
Постанова № 103 набрала чинності 24 лютого 2018 року.
Разом з тим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови № 103, яким були внесені зміни до пункту 4 Постанови № 704. Тобто було відновлено первинну редакцію пункту 4 Постанови № 704 щодо визначення розрахункової величини для визначення посадових окладів з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.
З огляду на це, суд зазначає про необхідність застосування до спірних правовідносин з 29 січня 2020 року (дати набрання чинності постановою Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/6453/18 та відповідно до позовних вимог) положень пункту 4 Постанови № 704 у редакції до 24 лютого 2018 року, тобто у редакції, яка була чинна до набрання законної сили Постановою № 103.
Через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» та Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» у осіб з числа військовослужбовців виникло право на перерахунок грошового забезпечення з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 Постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
Так, Верховний Суд у справі № 420/6572/22 враховував при застосуванні положень пункту 4 Постанови № 704 правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 02 серпня 2022 року у справі № 440/6017/21 та повторений у постановах від 12 вересня 2022 року у справі № 500/1813/21, від 19 жовтня 2022 року у справі №400/6214/21.
У подальшому викладені висновки щодо застосування пункту 4 Постанови № 704 підтримано і у постановах Верховного Суду від 23 травня 2023 року у справі №380/22021/21 та від 18 січня 2024 року у справі № 240/1387/21.
Відповідно до викладених висновків, враховуючи те, що з 29 січня 2020 року положення пункту 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 Постанови № 704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
З огляду на викладене, грошове забезпечення з 29.01.2020 по 18.11.2024 року, одноразова грошова допомога при звільненні, основна щорічна відпустка за 2020-2024 роки, грошової компенсації за невикористані дні основної щорічної відпустки за 2022 рік, 2023 рік, 2024 рік, грошова допомога для оздоровлення за 2021-2024 роки мало визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року (а не «на 1 січня 2018 року»).
Тому, суд вважає вимоги щодо невідповідності сум грошового забезпечення, нарахованого та виплаченого за період з 29.01.2020 року по 18.11.2024 року такими, що підлягають задоволенню, отже період з 2019 року по 28.01.2020 року задоволенню не підлягає.
Щодо позовних вимог про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період військової служби з 1 січня 2016 року до 28 лютого 2018 року, то суд зазначає, що відповідачем вказано про те, що позивач проходив службу з вересня 2019 року.
Довідки надані відповідачем та позивачем щодо грошового забезпечення позивача містять період проходження служби позивача з вересня 2019 року.
Отже, Позивач не надав доказів на підтвердження того, що він проходив службу у відповідача до вересня 2019 року.
А тому, в цій частині позовних вимог слід відмовити.
Щодо нарахування позивачу індексації грошового забезпечення з 03.03.2023 по 31.12.2023, суд враховує, що відповідно до абзацу 18 пункту 3 Прикінцевих положень Закону України від 03.11.2022 №2710-IX "Про Державний бюджет України на 2023 рік" (далі - Закон №2710-IX) зупинено на 2023 рік дію Закону №1282-XII.
Суд звертає увагу, що вказана норма є чинною та не визнавалась неконституційною.
Отже, підприємства, установи, організації у 2023 році звільнені від обов'язку здійснювати нарахування та виплату індексації доходів, зокрема, оплати праці (грошового забезпечення). Обчислення індексу споживчих цін для нарахування сум індексації у 2023 році не здійснюється.
Сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону, підлягає обов'язковому нарахуванню та виплаті, однак це не спростовує факту того, що на 2023 рік зупинено дію Закону №1282-XII приписами абзацу 18 пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» №2710-IX від 03.11.2022, який підлягає застосуванню у спірних правовідносинах у даній справі.
При цьому, оскільки дію Закону №1282-XII зупинено на 2023 рік, то підзаконний нормативно-правовий акт - Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, який прийнятий на виконання вимог частини 2статті 6 Закону №1282-XII, також не діє протягом 2023 року.
З урахуванням наведеного, підстав для задоволення позову в частині нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 немає.
Стосовно нарахування позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2024 по 01.09.2024, суд враховує, що відповідно до статті 39 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік "установлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 1 січня 2024 року.
Суд враховує, що позивач у період з 01.01.2024 по 31.08.2024 продовжував проходити військову службу та перебував на грошовому забезпеченні у відповідача.
Отже, відповідач був зобов'язаний нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення також за період з 01.01.2024 по 31.12.2024 включно із застосуванням щомісячної індексації відповідно до абзаців 3-6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
Як наслідок, слід зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2024 по 31.08.2024 включно, відповідно до вимог абзаців 3-6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
Щодо виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, то виходячи із п.9 розділу ХХIV Порядку № 260, виплата такої допомоги здійснюється за рапортом військовослужбовця на підставі наказу командира (начальника), а командиру (начальнику) - наказу вищого командира (начальника) за підпорядкованістю із зазначенням у ньому розміру допомоги.
Відповідно до п.7 розділу ХХIV Порядку № 260 розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, порядок її виплати встановлюються за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України.
Встановлено, що в 2023 та 2024 роках Міністром оборони України з урахуванням наявного фонду грошового забезпечення рішення про виплату військовослужбовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань не приймалось.
Отже, зважаючи на вищезазначене, та на те, що позивачем не доведено, що він звертався з рапортами про виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у останньої не було підстав для виплати такої.
Визначаючись стосовно позовних вимог ОСОБА_1 в частині невиплати компенсації за неотримане речове майно, суд зазначає, що позивач в "Додатку до позову" від 31.05.2025 року зазначив, що гроші у сумі 71107,52 грн як компенсацію вартості речового майна він отримав. Проте заяву про відмову від частини цих позовних вимог до суду не надавалось. Отже, в цій частині позовних вимог слід відмовити.
Щодо протиправної бездіяльності по нарахуванню та виплаті грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпусти, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЄС 2 категорії за 2015, 2016, 2017, 2018, 2019, 2020, 2021, 2022, 2023, 2024 роки, суд зазначає про таке.
Позивач має посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії.
Період проходження служби у відповідача ОСОБА_1 починається з вересня 2019 року
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ (далі - Закон № 796-ХІІ) особам, віднесеним до категорії 2 (пункт 2 статті 14), надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги:
1) пільги, передбачені пунктами 1, 2, 3, 5, 6, 7, 8, 11, 12, 17, 18, 20, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 29, 30, 31 статті 20.
Відповідно до п.22 ст.20 Закону №796-ХІІ передбачено отримання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 робочих днів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20.09.2005 № 936 затверджено Порядок використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Порядок № 936).
Згідно п.4 Порядку № 936 виплата компенсацій та допомоги певних видів, передбачених Законом, проводиться центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних і районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (крім м. Києва) рад (далі - уповноважений орган) за місцем фактичного проживання (перебування) працюючих та непрацюючих громадян, у тому числі пенсіонерів, працюючим і непрацюючим громадянам і пенсіонерам, зокрема пенсіонерам та особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби та інших органів, громадянам, що провадять підприємницьку діяльність без утворення юридичної особи, громадянам, які працюють у громадян, що провадять підприємницьку діяльність без утворення юридичної особи, а саме:
п.9) оплата додаткової відпустки громадянам строком 14 робочих днів (16 календарних днів) відповідно до пункту 22 частини першої статті 20, пункту 1 частини першої статті 21, пункту 3 частини третьої статті 30 Закону;
Підсумовуючи можна зазначити, що Підпунктом 9 п. 4 Порядку №936 передбачено, що оплата додаткової відпустки громадянам тривалістю 16 календарних днів проводиться центрами з нарахування і виплати соціальних допомог за місцем фактичного проживання (перебування) працюючих і непрацюючих громадян. У листі Мінсоцполітики від 18.05.2011 №164/13/116-11 зауважено, що ця відпустка може бути оплачена працівнику за рахунок коштів державного бюджету лише один раз протягом відповідного календарного року.
Отже, вказана «додаткова відпустка» є пільговою, надається за календарний рік. Вона не накопичується і не переноситься. Невикористані дні не переходять на наступний рік. Грошову компенсацію не передбачено. За невикористані дні компенсація не виплачується, в тому числі при звільненні (лист Мінпраці від 18.06.2007 №150/13/133-07). Відпустка не продовжується і не переноситься. Фінансується «чорнобильська додаткова відпустка» Державою.
Підсумовуючи вищевикладене, суд зазначає позивач не має права на відповідні суми в порядку компенсації за невикористану додаткову відпустку, як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобилькій АЕС, в силу наведених вище положень Закону 796-ХІІ та Порядку №936.
Що стосується позовних вимог в частині нарахування та виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 3 Закону України від 19.10.2000 № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» (далі - Закон № 2050-ІІІ) сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Згідно зі статтею 4 зазначеного Закону виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
З метою реалізації Закону № 2050-ІІІ Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 21.02.2001 № 159, якою затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок № 159), положення якого фактично відтворюють положення Закону № 2050-ІІІ, конкретизують підстави та механізм виплати компенсації.
Отже, суд доходить висновку, що умовами для виплати суми компенсації у справі, що розглядається, є порушення встановлених строків виплати грошового забезпечення у належному розмірі та нарахування цих доходів (у тому числі, за рішенням суду). А виплата компенсації втрати частини доходів повинна здійснюватися у тому ж місяці, в якому здійснюється виплата заборгованості.
Суд зауважує, що наразі позивачу виплата спірної суми грошового забезпечення ще не здійснена, а тому його права на виплату компенсації згідно Закону № 2050-ІІІ, що має здійснюватися у тому ж місяці, в якому виплачується заборгованість, не є порушеними.
Тому такі вимоги позивача є передчасними та задоволенню не підлягають.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі до дня фактичної виплати.
Слід зазначити, що відповідно до статті 117 КЗпП України, (в редакції Закону України "Про внесення змін в законодавчі акти України щодо оптимізації трудових відносин" від 01.07.2022 № 2352-IX (далі - Закон № 2352-IX ), чинній на час звернення із позовом, у разі невиплати звини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.
Згідно із статтею 27 Закону України "Про оплату праці" порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Обчислення середнього заробітку за період затримки розрахунку проводиться із застосуванням Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100.
Згідно з пунктом 8 Порядку № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, на число календарних днів за цей період.
Як передбачено у частині першій статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Закінченням проходження військової служби, як визначено у статті 24 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу», вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Згідно з пунктом 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008, особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.
Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спір у цій справі стосується протиправної бездіяльності відповідача щодо не вірного нарахування та не належної виплати ОСОБА_1 при звільненні з лав Збройних Сил України 18.11.2024 року сум грошового забезпечення, додаткових та одноразових видів грошового забезпечення, індексації та компенсаторних виплат за невикористані відпустки. Отже суми, які належали до виплат позивачу є спірними.
Додатковою вимогою у цій справі є стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Тобто, остаточний розрахунок із позивачем ІНФОРМАЦІЯ_9 не провів, рішення суду з приводу вирішення належних сум до виплати не приймалось. Отже, час затримки розрахунку з позивачем при звільненні не визначен.
Так, Велика Палата Верховного Суду та Верховний Суд у своїх постановах неодноразово наголошували на тому, що якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору. Таке правове регулювання є способом досягти балансу між захистом прав працівника і додержанням принципів справедливості та співмірності у трудових відносинах, ураховуючи фактичні обставини, за яких стався несвоєчасний розрахунок і міру добросовісної поведінки роботодавця.
Оскільки ухвалення судового рішення про стягнення з роботодавця виплат, які передбачені після звільнення, за загальними правилами, встановленими Цивільним кодексом України, не припиняє відповідний обов'язок роботодавця, то відшкодування, передбачене статтею 117 КЗпП України, спрямоване на компенсацію працівнику майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця, у спосіб, спеціально передбачений для трудових відносин, за весь період такого невиконання, у тому числі й після ухвалення судового рішення.
З огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір відшкодування, передбаченого статтею 117 КЗпП України, враховуючи: розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором; період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов'язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум; ймовірний розмір пов'язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника; інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність ймовірного розміру пов'язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.
Водночас відповідно до статті 117 КЗпП України у чинній редакції, згідно із Законом №2352-ІХ, час затримки розрахунку при звільненні, який підлягає оплаті середнім заробітком, обмежений шістьма місяцями.
Водночас необхідно зазначити, що правова позиція Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду щодо наявності передбачених статтею 117 КЗпП України підстав для стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, якщо навіть остаточний розрахунок відбувся на підставі/виконання судового рішення, не піддавалася зміні (відступу).
Таким чином, суд зазначає, що для належного і ефективного способу захисту позивача за необхідне було б визначити суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, яка підлягає стягненню.
Натомість в даній справі відсутні суми до стягнення, при цьому спір вирішений частково шляхом зобов'язання відповідача здійснити перерахунок розміру грошового забезпечення позивача по день звільнення з військової служби, у зв'язку з чим встановити розмір середнього заробітку (середнього грошового забезпечення), який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача не вбачається можливим до остаточного розрахунку з позивачем за рішенням суду.
Отже, зазначена вимога також є передчасною в даних спірних правовідносинах.
Позовні вимоги зобов'язального характеру є похідними від визнання дій (бездіяльності) протиправними. З метою відновлення порушеного права позивача, вимоги про зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату грошового забезпечення з 29.01.2020 по 18.11.2024 року, одноразової грошової допомоги при звільненні, виплати за основною щорічною відпусткою в період за 2020-2024 роки, грошової компенсації за невикористані дні основної щорічної відпустки за 2022 рік, 2023 рік, 2024 рік, грошову допомогу на оздоровлення за 2021-2024 роки, виходячи з розміру посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року відповідно), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 і постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» підлягають задоволенню.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також, у рішенні ЄСПЛ від 19 квітня 1993 року у справі «Краска проти Швейцарії» визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути «почуті», тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов'язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами. Разом із цим, обов'язок суду обґрунтовувати свої рішення не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п. 29 рішення ЄСПЛ від 9 грудня 2009 року у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»).
Відтак, суд повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст.243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву задовольнити частково.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 по неналежному нарахуванню та виплаті ОСОБА_1 грошового забезпечення в період з 29.01.2020 по 18.11.2024 року, одноразової грошової допомоги при звільненні, виплати за основною щорічною відпусткою в період за 2020-2024 роки, грошової компенсації за невикористані дні основної щорічної відпустки за 2022 рік, 2023 рік, 2024 рік, грошової допомоги на оздоровлення за 2021-2024 роки.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_9 здійснити нарахування грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 18.11.2024 року, одноразової грошової допомоги при звільненні, виплати за основною щорічною відпусткою в період за 2020-2024 роки, грошової компенсації за невикористані дні основної щорічної відпустки за 2022 рік, 2023 рік, 2024 рік, грошову допомогу на оздоровлення за 2021-2024 роки, виходячи з розміру посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 і постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та здійснити виплату отриманих сум з урахуванням раніше виплачених сум.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Єфанова