01 вересня 2025 рокуСправа №160/17847/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд в особі головуючого судді Луніної О.С. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -
19.06.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) в якій позивач просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-1V від 09.07.2003 із застосуванням показника середньої плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2017, 2018 та 2019 роки, починаючи з 20.05.2020 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІУ від 09.07.2003 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2017, 2018 та 2019 року, починаючи з 20.05.2020 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, що перебував на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримував пенсію за вислугу років. 15.05.2025 р. позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії. Однак, листом від 27.05.2025 року № 24132-18526/С-01/8-0400/25 відповідачем повідомлено, що перерахунок пенсії проводиться із застосуванням показника середньої заробітної плати який враховувався під час призначення пенсії. Проведення перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2017-2019 рік не передбачено.
Ухвалою суду від 20.06.2025р. відкрито провадження у справі. Призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
18.07.2025р. від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти позову та зазначив, що після призначення пенсії ОСОБА_1 продовжував працювати, тому при переведенні па пенсію за віком було враховано стаж і заробіток, набуті після призначення пенсії за вислугою років, тобто збільшився коефіцієнт страхового стажу та індивідуальний коефіцієнт заробітної плати. Відповідно до наданої заяви до органів Пенсійного фонду України від 20.05.2020 позивачу було проведено перерахунок з пенсії за вислугою років на пенсію за віком відповідно до умов статті 26 Закону №1058 з урахуванням стажу набутого після попереднього перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався піл час призначення (попереднього перерахунку) пенсії. Враховуючи норми статті 10 та 45 Закону №1058 перерахунок пенсії проводиться із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії. Проведення перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2017-2019 рік не передбачено.
Відповідно до частини першої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За приписами частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За викладених обставин, у відповідності до вимог статей 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Дослідивши докази, суд встановив такі обставини справи.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебував на обліку ПФУ в Дніпропетровській області у зв'язку із призначенням пенсії за вислугою років відповідно до пункту «а» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
20 травня 2020 року позивач звернувся із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до умов ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»
15.05.2025 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до відповідача про застосування для розрахунку середнього заробітку по Україні за три попередні роки, а саме: 2017, 2018, 2019 роки, як це передбачено ч.2 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІУ.
Листом від 27.05.2025 року № 24132-18526/С-01/8-0400/25 пенсійним органом відмовлено у задоволенні заяви позивача та повідомлено, що відповідно до наданої заяви до органів ПФУ від 20.05.2020 позивачу було проведено перерахунок пенсії за вислугою років на пенсію за віком відповідно до умов ст.26 Закону № 1058 з урахуванням стажу набутого після попереднього перерахунку пенсії з застосуванням показника середньої заробітної плати яка враховувалася під час призначення пенсії. Враховуючи норми статті 10 та 45 ЗУ № 1058 перерахунок пенсії проводиться із застосуванням показника середньої заробітної плати який враховувався під час призначення пенсії. Проведення перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2017-2019 рік не передбачено.
Позивач вважає, що в розрахунок його пенсії повинна була братись заробітна плата за 2017, 2018, 2019 роки, що й стало підставою для звернення до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості й в інших випадках, передбачених законом (ст. 44 Конституції України).
Частиною 1 ст. 9 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. № 1058-IV (далі по тексту Закон № 1058-IV) передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону №1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Згідно з п. 2, 16 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, які працювали на посадах, що дають право на пенсію за вислугою років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом №1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 цього Закону. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону №1788-XII застосовуються в частині визначення права на пенсію (…) за вислугу років.
Водночас, ч. 3 ст. 45 Закону №1058-ІV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 Закону №1058-IV, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що ч. 3 ст. 45 Закону №1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV.
Як встановлено в ході розгляду справи, первинно позивачу було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону №1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону №1058-ІV позивач звернувся вперше в 2020 році.
Таким чином, відповідач, призначаючи позивачу вперше пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мав застосовувати показник середньої заробітної плати (доходу) за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2017, 2018 та 2019 роки.
За наведених обставин, суд доходить висновку про протиправність дій відповідача щодо не здійснення перерахунку та виплати пенсії відповідно до статті 40 Закону № 1058-1V із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2017, 2018 та 2019 роки.
Суд зауважує, що механізм і порядок обчислення та виплати пенсій за вислугу років з 01.01.2004р. здійснюється на підставі Закону №1058-IV за формулою, що встановлена для пенсії за віком, не впливає на те, що призначення пенсії за вислугу років передбачено положеннями Закону №1788-XII.
При цьому ст. 9 Закону №1058-ІV не передбачено такого виду пенсії, як пенсія за вислугу років. Разом з тим, ч. 3 ст. 45 зазначеного Закону регламентує порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший.
Аналогічна позиція щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладена в постанові Верховного Суду України від 29.11.2016р. (справа №133/476/15-а), постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018р. (справа № 876/5312/17, провадження №11-731апп18) та постанові Верховного Суду від 13.02.2019р. (справа №265/7301/16-а), і суд не вбачає підстав для відступу від неї.
За правилами частин 1 та 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, та з урахуванням того, що позивачем доведено правомірність пред'явленого позову, а відповідачем доводи позовної заяви не спростовані, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до п.5 ч. 1 ст. 244 Кодексу адміністративного судочинства України під час ухвалення рішення суд вирішує питання судових витрат.
На підставі ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне присудити на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області понесені судові витрати у розмірі 1211,20 грн.
У зв'язку з перебуванням судді Луніної О.С. у відпустці, рішення ухвалене в перший робочий день.
Керуючись 139, 241, 242-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-1V від 09.07.2003 із застосуванням показника середньої плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2017, 2018 та 2019 роки, починаючи з 20.05.2020 року;
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІУ від 09.07.2003 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2017, 2018 та 2019 року, починаючи з 20.05.2020 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.С. Луніна