15 жовтня 2025 рокуСправа №160/25302/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маковської О.В. розглянувши у порядку письмового провадження у м.Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Фізичної особи ОСОБА_1 , в якій позивач, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просить стягнути податковий борг з платника податків Фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до бюджету у сумі 5128,63 гривень.
В обґрунтування позову зазначено, що в інтегрованих картках платника податків по платнику податків обліковується податковий борг на загальну суму 5128,63 грн., який виник в результаті несплати у встановлені терміни сум грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом. У добровільному порядку податковий борг відповідач не сплатив, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.09.2024 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи.
Від відповідача до суду направлено докази часткової сплати суми податкового боргу.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.10.2025 витребувано від позивача докази у справі.
На виконання вимог ухвали суду від 07.10.2025 позивачем направлено на адресу суду витребувані докази та заяву про зменшення позовних вимог.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду продовжено строк розгляду справи.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи в інтегрованих картках платника податків обліковується заборгованість в розмірі 5128,63 грн., а саме: заборгованість по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості, відповідно до:
ППР від 16.06.2021 №05087171-2404-0467 в розмірі 4944,98 грн. за терміном сплати 01.09.2021;
ППР від 09.04.2021 №0508716-2404-0467 в розмірі 183,65 грн. за терміном сплати 16.06.2021.
У зв'язку з несплатою податкових зобов'язань, контролюючим органом сформовано податкову вимогу від 20.07.2021 №0097601-1301-0465 про наявність податкового боргу в розмірі 5128,63 грн.
Доказів оскарження податкових повідомлень-рішень відповідачем суду не надано, таким чином сума податкового боргу є узгодженою.
Доказів добровільного погашення відповідачем податкового боргу матеріали справи не містять.
Оскільки сума податкового боргу станом на дату подання позовної заяви відповідачем не сплачена, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення податкового боргу.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України.
Пунктом 16.1 ст.16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п.п.36.1 - 36.3 ст.36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Згідно п.п.58.2, 58.3 ст.58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу.
Згідно ст.14 Податкового кодексу України податковим боргом вважається сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Пунктом 59.1 ст.59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Згідно пункту 60.6 ст.60 Податкового кодексу України якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане (вручене) податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається (не вручається).
Стаття 60 Податкового кодексу України містить перелік підстав відповідно яких податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними: сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення; контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання або податкову вимогу; контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі; рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі; рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.
Оскільки матеріали справи не містять підтверджень жодного із перелічених випадків, податкові повідомлення-рішення є не відкликаними.
Відповідно до п.14.1.152. ст.14 Податкового кодексу України погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.
Матеріали справи не містять документів на підтвердження зменшення боргу відповідача.
Таким чином, суд дійшов висновку, що заборгованість по сплаті податків є узгодженою, є не погашеною та підлягає стягненню у встановленому законом порядку.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до положень статті 139 КАС України, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 139, 241 - 246, 250, 257 - 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити.
Стягнути податковий борг з платника податків фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до бюджету у сумі 5128,63 гривень.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Маковська