16 жовтня 2025 року ЛуцькСправа № 140/7999/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Сороки Ю.Ю.,
розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльність щодо не включення щомісячної додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», до складу суми грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 нараховувалась та виплачувалась грошова компенсація за невикористану щорічну основну відпустку за 2022 рік та грошова компенсація за невикористану додаткову відпустку передбачену для учасників бойових дій за 2024-2025 роки.
Зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористану щорічну основну відпустку за 2022 рік та грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку передбачену для учасників бойових дій за 2024-2025 роки з урахуванням щомісячної додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» з врахуванням раніше виплачених сум.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач проходила військову службу за контрактом в Державній прикордонній службі України.
Під час звільнення з військової служби у квітні 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) була нарахована та виплачена ОСОБА_1 грошова компенсація за 30 календарних днів невикористаної щорічної основної відпустки за 2022 рік у квітні 2025 року у розмірі 30 756,00 грн, грошова компенсація за 28 календарних днів невикористаної додаткової відпустки передбаченої для учасників бойових дій за 2024-2025 роки у квітні 2025 року у розмірі 28 705,60 грн.
Разом з тим, під час нарахування компенсації за календарні дні невикористаної щорічної основної відпустки та компенсації за календарні дні невикористаної додаткової відпустки як учаснику бойових дій відповідачем протиправно не включно до складу грошового забезпечення позивача (як розрахункової величини), з якого обчислюється розмір компенсацій як за основну так і невикористану додаткову відпустки додаткову винагороду передбачену постановою КМУ №168.
Позивач вважає, що відповідач при розрахунку розміру грошової компенсації за всі невикористані нею дні відпустки протиправно не врахував сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», а тому просить адміністративний позов задовольнити.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 24.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
В поданому до суду відзиві на позовну заяву від 31.07.2025 представник відповідача позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що додаткова винагорода передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» має тимчасовий характер та не може входити до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з якого обраховується грошова компенсація за невикористані дні відпустки. При цьому, на даний час жодним нормативно-правовим актом не передбачено включення до складу грошового забезпечення, з якого нараховується компенсація за невикористану щорічну основну та додаткову відпустку, додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168. Отже, дії Відповідача є правомірними і такими, що відповідають статті 19 Конституції України, а включення до розрахунку грошової компенсації за невикористану щорічну основну відпустку за 2022 рік та щорічну додаткову відпустку як учаснику бойових дій за 2024-2025 роки додаткової винагороди, є порушенням бюджетного законодавства.
У зв'язку із наведеним просить у задоволені адміністративного позову відмовити.
Інших заяв по суті справи чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні від учасників справи до суду не надходило.
Суд, перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв'язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.
ОСОБА_1 в період з 11.04.2019 по 24.04.2025 проходила військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ).
Наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 24 квітня 2025 року № 402-ос лейтенанта ОСОБА_1 виключено із списків особового складу загону та всіх видів забезпечення, направлено на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Під час звільнення з військової служби у квітні 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) була нарахована та виплачена ОСОБА_1 грошова компенсація за 30 календарних днів невикористаної щорічної основної відпустки за 2022 рік у квітні 2025 року у розмірі 30 756,00 грн, грошова компенсація за 28 календарних днів невикористаної додаткової відпустки передбаченої для учасників бойових дій за 2024-2025 роки у квітні 2025 року у розмірі 28 705,60 грн.
Позивач вважає, що під час нарахування компенсації за календарні дні невикористаної щорічної основної відпустки та компенсації за календарні дні невикористаної додаткової відпустки як учаснику бойових дій, відповідачем протиправно не включно до складу грошового забезпечення позивача (як розрахункової величини), з якого обчислюється розмір компенсацій як за основну так і невикористану додаткову відпустки додаткову винагороду передбачену постановою КМУ №168, у зв'язку із чим вимушена звернутися до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як установлено пунктом 14 стаття 10-1 Закону №2011-ХІІ, у рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі не використані за час проходження військової служби дні щорічних основної та додаткової відпусток, а також додаткової відпустки військовослужбовцям, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, та додаткової відпустки, передбаченої статтею 16-2 Закону України “Про відпустки».
Пунктами 3, 5 розділу XXXI Порядку №260 унормовано, що у рік звільнення військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), звільненим з військової служби за віком, станом здоров'я, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, які не використали щорічну основну відпустку або використали частково, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини та виплачується грошове забезпечення у розмірі відповідно до кількості наданих днів відпустки або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки.
Іншим військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які звільняються з військової служби, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини тривалістю, що визначається пропорційно часу, прослуженому в році звільнення за кожен повний місяць служби, та за час такої відпустки виплачується грошове забезпечення або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки.
Військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які мають право на щорічні додаткові відпустки відповідно до чинного законодавства України, виплачується компенсація за всі календарні дні невикористаної додаткової відпустки, яка надається в повному обсязі або пропорційно часу, прослуженому в році звільнення.
Згідно з пунктом 6 розділу XXXI Порядку №260 розрахунок грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, крім винагород з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення місячного розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів.
Відповідно до пункту 2 розділу І Порядку №260 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту), а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги (абзац в редакції наказу Міністерства оборони України від 25.01.2023 №44, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 30.01.2023 за №177/39233, зі змінами).
Суд зазначає, що на час звільнення позивача з військової служби у квітні 2025 року та нарахування йому при звільненні з військової служби грошової компенсації за невикористані дні відпусток питання виплати додаткової винагороди військовослужбовцям на період дії воєнного стану були законодавчо врегульовано статтею 9-2 Закону №2011-XII (“Винагороди військовослужбовцям під час дії воєнного стану (особливого періоду)»), якою Закон №2011-XII доповнено згідно із Законом України від 28.06.2023 №3161-IX “Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань, пов'язаних із проходженням військової служби під час дії воєнного стану» (набрав чинності 30.06.2023).
Так, відповідно до статті 9-2 Закону №2011-XII під час дії воєнного стану військовослужбовцям щомісячно виплачується додаткова винагорода на умовах, у розмірах та в порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 “Про введення воєнного стану в Україні» та №69 “Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України прийняв постанов від 28.02.2022 №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (Постанова №168), якою установлено на період воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
До Постанови №168 Кабінетом Міністрів України неодноразово вносилися зміни, зокрема, постановою від 07.07.2022 №793 (застосовується з 24.02.2022), Постанову №168 доповнено пунктом 2-1, згідно з яким порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
Особливості виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану унормовано у розділі XXXIV Порядку №260 (доповнено згідно з наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 №44; в редакції наказу Міністерства оборони України від 26.09.2023 №566, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.09.2023 за №1705/40761).
За правовою природою додаткова винагорода, запроваджена Постановою №168, є додатковим видом грошового забезпечення, яку законодавець відніс до категорії винагород, виплату якої запроваджено під час воєнного стану.
Суд повторно вказує, що у пункті 6 розділу XXXI Порядку №260 чітко визначений перелік складових грошового забезпечення, які враховується при обчислені розміру компенсації за невикористані дні відпустки. Так компенсація виплачується виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, крім винагород.
Суд не приймає посилання позивача на висновок Верховного Суду, наведений у постанові від 23.09.2024 у справі №240/32125/23.
У названій справі Верховний Суд порівнював між собою положення пункту 6 розділу XXIII, пункту 7 розділу XXIV та пункту 6 розділу XXXI Порядку №260 (в редакції до внесення змін наказом Міністерства оборони України від 15 січня 2025 року №23) й констатував, що до розміру грошового забезпечення, з якого обчислюється грошова допомога для оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, не включаються винагороди, незалежно від їхнього виду (щомісячні чи одноразові). На відміну від правил обчислення розміру допомоги для оздоровлення, пункт 6 розділу ХХХІ Порядку №260 не містить жодних застережень щодо заборони урахування винагород до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір відповідної компенсації.
Разом з тим необхідно зауважити, що висновки у постановах від 23.09.2024 №240/32125/23, від 20.08.2024 №420/693/23, від 24.04.2025 №460/2217/23, від 14.01.2025 у справі №240/31245/23 здійснено під час дії іншого правового регулювання цього питання.
Суд наголошує, що наказом Міністерства оборони України від 15.01.2025 №23 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.01.2025 за №94/43500) у пункті 6 розділу ХХХІ Порядку №260 після слів “щомісячних додаткових видів грошового забезпечення» доповнено словами“, крім винагород».
Делегуючи Кабінету Міністрів України право визначати розміри грошового забезпечення, а Міністру оборони України установлювати порядок його виплати, законодавець установив певну ієрархію щодо визначення переліку складових грошового забезпечення, що ураховуються при обчисленні окремих видів одноразових виплат для військовослужбовців. Тому саме положення Порядку №260 унормували приписи Закону №2011-ХІІ, установивши пряму норму щодо виключення винагород із категорії складових грошового забезпечення, з суми яких обчислюється як розмір грошової допомоги для оздоровлення (пункт 6 розділу XXIII), матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань (пункт 7 розділу XXIV), одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби (пункт 5 розділу ХХХІІ), так і компенсації за всі невикористані дні відпустки (пункт 6 розділу XXXI).
Враховуючи те, що в пункт 6 розділу ХХХІ Порядку №260 внесені зміни, які впливають на порядок обчислення грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної та додаткової відпустки, постанова Верховного Суду від 23.09.2024 у справі №240/32125/23 не є релевантною.
З огляду на наведене правове регулювання на час звільнення позивача з військової служби, слід дійти висновку, що оскільки пункт 6 розділу ХХХІ Порядку №260 не передбачає включенню будь-якого виду винагород (щомісячних додаткових чи одноразових) до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток, то відповідач не допускав порушення прав позивача, а отже позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність щодо не включення щомісячної додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», до складу суми грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 нараховувалась та виплачувалась грошова компенсація за невикористану щорічну основну відпустку за 2022 рік та грошова компенсація за невикористану додаткову відпустку передбачену для учасників бойових дій за 2024-2025 роки та зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_1 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористану щорічну основну відпустку за 2022 рік та грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку передбачену для учасників бойових дій за 2024-2025 роки з урахуванням щомісячної додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» з врахуванням раніше виплачених сум, слід відмовити повністю.
Керуючись статтями 243-246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Законом України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії, відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ю.Ю. Сорока