15 жовтня 2025 року ЛуцькСправа № 140/3104/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Волдінера Ф.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити дії,
До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України відповідно до якого просить суд:
1) виконати імперативний обов'язок за ст. 7 КАС України та у даних правовідносинах провести аналіз нормативно-правового акта (пункту 4 «Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850) на предмет відповідності правовому акту вищої юридичної сили (абз.2, 3 пункту 15 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» та Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» від 06 вересня 2012 року №5207-VI, у взаємозв'язку із нормами Основного закону (ст 3, 8, ч.1,2, 5 ст.17, ст.24), визначивши пріоритетність Законів, над підзаконним актом (п 4 Порядку №850), та їх застосування при призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю;
2) визнати протиправною відмову відділу координації пенсійних питань Міністерства внутрішніх справ України, викладену у листі від 27.02.2025 №6245-2025, щодо не призначення ОСОБА_1 як інваліду 1-ої групи внаслідок війни одноразової грошової допомоги, який отримав захворювання пов'язане з виконанням службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії, з відсотком втрати працездатності - 100%, відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850, у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб;
3) зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги як інваліду 1-ої групи внаслідок війни, який отримав захворювання пов'язане з виконанням службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії, з відсотком втрати працездатності - 100%, відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850, у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату виплати.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що така відмова відповідача по справі позивач вважає незаконною та такою, що грубо порушує його конституційні права, внаслідок чого звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 31.03.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).
Від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, у якому він проти позовних вимог заперечує, просить відмовити у їх задоволенні. Зазначає, що оскільки після первинного огляду МСЕК пройшло більше двох років, тому правових підстав для призначення позивачу одноразової грошової допомоги відповідно до постанови №850 від 21.10.2015 - немає.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ.
Згідно витягу із акта огляду у ЛТЕК про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках відповідно до довідки серії ВТЕ 27 №070701 від 08.12.1992 позивачу встановлено 60% ступеня втрати працездатності та згідно виписки із акта освідчення у ВТЕК до довідки серії ВТЕ 27 №070701 від 08.12.1992 первинно встановлено ІІІ групу інвалідності внаслідок каліцтва, отриманого при виконанні службових обов'язків у зв'язку із аварією на ЧАЕС.
Згідно витягу із акту огляду у ЛТЕК про результати визначення ступеню втрати професійної працездатності У відсотках до довідки серії ВТЕ-23 №015138 від 14.09.1993 ОСОБА_1 встановлено 80% ступеня втрати працездатності та згідно виписки із акту освідчення у ВТЕК до довідки серії ВТЕ-23 №015138 від 14.09.1993 встановлена 2-а група інвалідності внаслідок каліцтва, отриманого при виконанні службових обов'язків у зв'язку із аварією на Чорнобильській АЕС.
Згідно довідки серії МСЕ №011730 від 02.02.1999 позивачу довічно встановлена 2-а група інвалідності внаслідок каліцтва, отриманого при виконанні службових обов'язків у зв'язку із аварією на Чорнобильській АЕС.
Згідно довідки серії 12ААВ №084235 від 03.12.2020 про результати визначення ступеню втрати професійної працездатності у відсотках позивачу встановлено 100% ступеня втрати працездатності, а згідно довідки до акта огляду МСЕК серії 12ААВ №084235 від 03.12.2020 встановлена 1-а «а» група інвалідності внаслідок каліцтва, отриманого при виконанні службових обов'язків у зв'язку із аварією на ЧАЕС, довічно.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 21.11.2022 у справі №140/5107/22, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.04.2023, було зобов'язано Ліквідаційну комісію Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області подати до Міністерства внутрішніх справ України документи для призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850.
На виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 21.11.2022 у справі №140/5107/22 Ліквідаційною комісією МВС України у Волинській області матеріали ОСОБА_1 було направлено до МВС України для розгляду та призначення одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності працівника міліції.
Листом Департаменту пенсійних питань та соціального захисту МВС України від 29.05.2023 №7113 надіслані матеріали щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням групи інвалідності повернуто без прийняття рішення, як такі, що не відповідають вимогам законодавства.
Однак, рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 19.03.2024 у справі №140/31476/23 зобов'язано Міністерство внутрішніх справ України розглянути матеріали про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №850 від 21.10.2015 та за результатами їх розгляду прийняти рішення відповідно до Порядку №850, з врахуванням висновків суду.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.08.2024 у справі №140/31476/23 апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України залишено без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 19.03.2024 у справі №140/31476/23 - без змін.
Листом №6245-2025 від 27.02.2025 відділ координації пенсійних питань Міністерства внутрішніх справи України повідомив про прийняте, на виконання рішення суду у справі №140/31476/23, рішення. У листі вказано: «Установлення заявникові медико-соціальною експертною комісією першої групи інвалідності та 100% втрати професійної працездатності (2020 році) відбулося в період понад два роки від дати встановлення третьої групи інвалідності та 60% втрати професійної працездатності (1992 році), що суперечить умовам пункту 4 Порядку. Наявність зазначеної вище невідповідності надісланих матеріалів вимогам Порядку унеможливлює затвердження Міністерством висновку про призначення одноразової грошової допомоги. Ураховуючи викладене, за результатами опрацювання матеріалів щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 прийнято рішення про відмову та затверджено відповідний висновок.»
Вважаючи оскаржуване рішення протиправним, а свої права та інтереси порушеними, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
На час звернення позивача за отриманням одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності відповідно до статті 23 Закону №565-XII та Порядку №850 (набрав чинності з 31.10.2015) пунктом 5 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 02.07.2015 №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закону №580-VIII) визнано таким, що повністю втратив чинність Закон №565-XII.
Однак, за змістом пункту 15 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №580-VIII право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом №565-XII зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом №580-VIII.
До набрання чинності Законом №580-VIII, тобто до 07.11.2015, право та порядок виплати одноразової грошової допомоги було врегульовано статтею 23 Закону №565-ХІІ та Порядком №850, відповідно.
За правилами статті 23 Закону №565-XII у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі, зокрема, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
На реалізацію вимог статті 23 Закону №565-XII Кабінет Міністрів України ухвалив постанову від 21.10.2015 №850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, якою затвердив Порядок №850, який визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - грошова допомога) у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.
Відповідно до пункту 2 Порядку №850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
Підпунктом 2 пункту 3 Порядку №850 також визначено, що грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи; 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи; 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.
Перелік документів, які необхідно подати працівнику міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, визначений у пункті 7 вказаного Порядку.
Керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС України в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги (пункту 8 Порядку №850).
Згідно із пунктом 9 Порядку №850 МВС України в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.
За правилами пункту 10 Порядку №850 грошова допомога виплачується в порядку черговості відповідно до дати прийняття МВС України рішення про її призначення, але не пізніше двох місяців із дня прийняття зазначеного рішення в межах та за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання МВС України.
Таким чином, на час виникнення спірних відносин за позивачем як колишнім працівником ОВС, у зв'язку із встановленням йому ІІ групи інвалідності, право на отримання одноразової грошової допомоги зберігалось згідно із пунктом 15 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №580-VIII.
При цьому, механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - грошова допомога) у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції щодо процедури, умов, розмірів, а також строків, визначає Порядок №850.
Разом з цим, відповідно до пункту 4 Порядку №850 якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
Суд зазначає, що за своєю суттю одноразова грошова допомога є одноразовою виплатою, гарантованою державою у зв'язку із, зокрема, встановленням інвалідності працівникові міліції, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в ОВС.
При цьому, суд звертає увагу на те, що право на отримання грошової допомоги та право отримання допомоги в більшому розмірі (виплату різниці у розмірах одноразової грошової допомоги) у зв'язку із виникненням обставин, з якими законодавець пов'язує збільшення її розміру, є різними правовими поняттями.
Отже, процедура перегляду розміру вже призначеної та виплаченої одноразової грошової допомоги у зв'язку зі зміною обставин, наданням нових документів, передбачає виплату лише різниці між виплаченою та нарахованою сумою у зв'язку із встановленням згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищої групи чи іншої причини інвалідності або більшого відсотку втрати працездатності під час повторного огляду. Визначення у такій процедурі строків є важливим для правового регулювання таких відносин, оскільки за загальним правилом суб'єктивні права та юридичні обов'язки їхніх учасників виникають, розвиваються та припиняються у певний час. Строки дисциплінують учасників правових відносин, забезпечують чіткість і визначеність у правах та обов'язках суб'єктів.
До того ж, суд звертає увагу на те, що положеннями статті 23 Закону №565-XII, які втратили чинність із набранням чинності Законом №580-VII, не було передбачено права працівника ОВС на виплату одноразової грошової допомоги у більшому розмірі з урахуванням раніше виплаченої суми у зв'язку із підвищенням групи чи визначенням іншої причини інвалідності або збільшенням відсотку втрати працездатності під час повторного огляду МСЕК.
Такий механізм визначений лише Порядком №850, пункт 4 якого визначає умови, коли здійснюється виплата допомоги та передбачає дворічний строк, протягом якого зміна групи інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності можуть бути підставою для виплати одноразової грошової допомоги в більшому розмірі з урахуванням раніше виплаченої суми.
Отже, на думку суду, оскільки положення Закону №565-XII втратили чинність, а за колишніми працівниками міліції збереглося лише право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги, зокрема у зв'язку із встановленням інвалідності за певних обставин, яке може бути реалізовано через механізм, визначений Порядком №850, то до відносин, які виникли у цій справі слід застосувати строк, обмежений положеннями пункту 4 вказаного Порядку двома роками, який обчислюється з дня первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності.
При цьому, вказані положення пункту 4 Порядку №850 встановлюють обмеження дворічним строком не лише для зміни групи інвалідності або ступеня втрати працездатності, а також і для зміни причини інвалідності.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.05.2023 №340/4643/20.
Застосовуючи вказаний висновок до обставин справи, суд звертає увагу на те, що повторний огляд, за наслідками якого позивачу встановлено ІІ групу інвалідності, відбувся у 2020 році, а первинно встановлено ІІІ групу інвалідності у 1992 році. Оскільки між цими подіями минуло понад два роки, позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі.
Матеріали справи свідчать, що за наслідками розгляду заяви позивача про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням групи інвалідності, МВС України відмовило йому у призначенні такої, посилаючись на те, що між первинним встановленням ІІІ групи інвалідності та повторним оглядом, за наслідками якого ОСОБА_1 встановлено ІІ групу інвалідності минуло понад два роки.
За таких обставин, відмова МВС України у призначенні одноразової грошової допомоги позивачу у зв'язку із встановлення І групи інвалідності є правомірною. Відтак позовні вимоги є необґрунтованими.
Частиною 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність правових підстав для їх задоволення.
Керуючись статтями 2, 72-77, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).
Відповідач: Міністерство внутрішніх справ України (01601, місто Київ, Академіка Богомольця, 10, ідентифікаційний код юридичної особи 00032684).
Суддя Ф.А. Волдінер