Справа № 314/3107/25
16.10.2025 м.Заставна
Заставнівський районний суд Чернівецької області у складі:
головуючого судді Шевчук Р.М.,
при секретарі судового засідання Шпаковській К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріального збитку,
До Заставнівського районного суду Чернівецької області, згідно ухвали Вільнянського районного суду Запорізької області від 10.07.2025 року, надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріального збитку.
Позивач звернувся з позовом до суду в якому зазначає, що йому на праві приватної власності належить автомобіль «KIA Sportage», реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Він 09.04.2025 року о 09 год 30 хв. на своєму автомобілі здійснював рух по шосе Харків-Сімферополь між вулицями Чарівна по вулиці Магістральна в м.Запоріжжі.
В цей час відповідач керував транспортним засобом «Kia Sorento» державний номерний знак НОМЕР_2 , не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати руху та безпечно керувати ним, не дотримався безпечної дистанції, порушив вимоги п 12.1 13.1 ПДР України в результаті чого здійснив зіткнення з його транспортним засобом.
Постановою Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 14.05.2025 року відповідача було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян що становить 850 гривень.
В результаті скоєного ДТП його автомобіль зазнав механічні пошкодження.
Згідно висновку експертного транспортного - товарознавчого дослідження щодо визначення матеріального збитку заподіяного власнику транспортного засобу матеріальний збиток складає 162 301,82 грн за проведення якої позивач сплатив 5500 гривень та 2200 гривень за розбірку-збірку автомобіля.
Зазначав, що оскільки у вчиненні ДТП винен саме ОСОБА_2 то саме він має відшкодувати збитки по відновленню автомобіля та судові витрати.
Просить суд задоволити позовні вимоги в повному обсязі.
Ухвалою суду від 07.08.2025, було прийнято вказану цивільну справу до провадження суду, відкрито провадження по справі та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 06.10.2025 року задоволено клопотання позивача про забезпечення його участі в режимі відеозв'язку.
Ухвалою суду від 07.10.2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
В судовому засіданні (в режимі відеозв'язку) позивач суду підтвердив обставини викладені в позові. Вказав, що 09 травня 2025 року він рухався в м.Запоріжжя на своєму транспортному засобі і зупинившись на світлофорі відчув удав в задню частину автомобіля, при цьому удар був такої сили, що, незважаючи, не те, що він тримав ногу на гальмі, його автомобіль відкинуло на автомобіль, який стояв попереду. Тому і задня частина і передня частина його автомобіля пошкоджена внаслідок ДТП.
Зазначив, що на момент ДТП його автомобіль не був застрахований.
Відповідач на місці пригоди пообіцяв, що все буде врегульовано «по-людськи», шкода буде повністю відшкодована, однак, він(позивач) викликав працівників поліції, які через декілька хвилин приїхали і оформили ДТП.
З того часу з відповідачем зв'язку немає, добровільно шкода не відшкодована, а тому він звернувся з даним позовом до суду, який просить задоволити в повному обсязі, стягнувши з відповідача суму збитків, витрати на правову допомогу та судовий збір.
Не заперечував проти проведення заочного розгляду справи та винесення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, від нього не надходило відзиву на позов та заяв з проханням про відкладення розгляду справи.
Судом були прийняті всі міри по належному повідомленню про час, дату та місце розгляду справи.
Враховуючи згоду позивача на розгляд справи у відсутності відповідача з урахуванням положень ст. 280, 281 ЦПК України суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази по справі, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судом встановлено, що транспортний засіб марки «KIA Sportage», реєстраційний номер НОМЕР_3 належить на праві власності позивачу, що вбачається з копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.
09.04.2025 року о 09 год. 30 хв. по шосе Харків - Сімферополь між вулицями Чарівна та вул.Магістральна в м.Запоріжжі, сталася ДТП за участю автомобіля марки «KIA Sportage», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням гр. ОСОБА_1 та автомобілем марки « Kia Sorento», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням гр. ОСОБА_2 .
В ході судового розгляду справи № 336/3798/25 щодо ДТП, що мала місце 9.04.2025 року о 09 год. 30 хв. по шосе Харків - Сімферополь між вул. Чарівна та вул. Магістральна, водій автомобіля Kia Sоrento, номерний знак НОМЕР_2 , не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не дотримався безпечної дистанції, чим порушив вимоги п. 12.1, 13.1 ПДР України. Внаслідок чого, здійснив зіткнення з автомобілем «Kia Sportage», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , який рухався попереду, в тому самому напрямку.
Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальної шкоди, травмованих немає. Судом ухвалено постанову, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, вказана постанова набрала законної сили. Дана обставина стверджена копією постанови Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 14.05.2025 року.
Таким чином суд встановив, що між сторонами виник спір з приводу відшкодування шкоди завданої ДТП, що регулюється нормами ЦК України.
Після вчинення ДТП з метою встановлення ступеню пошкодження його автомобіля марки «Kia Sportage», реєстраційний номер НОМЕР_3 , позивачем було замовлено експертне транспортно-товарознавче дослідження, за результатами проведення якого судовий експерт Шелудченко О.О. склав висновок №7 від 26.05.2025 року, згідно якого розмір матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «Kia» моделі «Sportage», реєстраційний номер НОМЕР_3 пошкодженого при ДТП складає 162 301 грн. 82 коп.
Згідно рахунку №19.06.2025 від 09.06.2025 року наданого ФОП ОСОБА_3 вартість проведення експертного транспортно-товарознавче дослідження становить 5500,00 грн.
Крім того, позивачем понесені витрати по розбиранню та збиранню автомобіля (під час проведення дослідження) проведення експертного транспортно-товарознавче дослідження, про що свідчить копія рахунку фактури №2000 від 18.06.2025 року
Згідно ч.1,2 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
При цьому, ч.1 ст. ц ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором ( ч.1 ст.5 ЦПК України)
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. ( ч.1,2,3,4 ст.12 ЦПК України)
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст.13 ЦПК України).
Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч.5 ст.82 ЦПК України)
Враховуючи, що постановою суду в справі про адміністративне правопорушення №336/3798/25, яка набрала законної сили 27 травня 2025 року, встановлено вину лише відповідача ОСОБА_2 у дорожньо-транспортній пригоді, і цей факт має преюдиційне значення, для суду у цій справі.
Отже не підлягає доказуванню, що ДТП, що мала місце 09 квітня 2025 року близько 09 год. 30 хв., по шосе Харків-Сімферополь між вул. Чарівна та вул. Магістральна в м.Запоріжжя, сталася з вини ОСОБА_2 .
Відповідно до частини першої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (пункт 1 частини другої зазначеної статті).
У частинах першій, другій статті 1166 ЦК України вказано, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина друга статті 1187 ЦК України).
За загальним правилом відповідальність несе особа, яка завдала шкоди. Відповідно до ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування та докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Саме такі вимоги до доказів містяться в ст.76-81 ЦПК України.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим, ухваленим відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, має відповідати завданню цивільного судочинства.
На основі всебічно з'ясованих обставин, підтверджених доказами, перевіреними в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на законі і підлягають задоволенню.
Позивачем доведено, що матеріальні збитки, які він поніс внаслідок неправомірних дій відповідача, з вини якого сталося ДТП становлять - 162 301,82 грн. Крім того, позивач поніс витрати по визначенню суми матеріальних збитків, завданих ДТП, зокрема на проведення експертного транспортного - товарознавчого дослідження в розмірі 5500, 00 грн. та 2200,00 грн. за розбірку-збірку автомобіля, які відповідач, як винуватець ДТП має відшкодувати.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд враховує наступне.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.
Позивачем при поданні позову понесено судові витрати зі сплати судового збору за подачу позовної заяви у розмірі 1700 грн. а також сплачено витрати на правову допомогу у розмірі 3000,00 грн..
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу надано: договір про надання правничої допомоги від 30.06.2025 р., акт приймання-передачі наданих послуг, квитанція про оплату, свідоцтво про заняття адвокатською діяльністю.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.4 ст.137 ЦПК України).
На думку суду, понесені позивачем витрати на правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн. є співмірними ціні позову, складності вирішеного питання та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг). Відповідач не подавав заяви про зменшення цієї суми.
Згідно із ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 141, 259, 263-265, 268, 352 ЦПК України, ст. суд, -
Позов задоволити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , мешканця АДРЕСА_2 - у відшкодування матеріальної шкоди завданої дорожньо-транспортною пригодою - 162 301,82 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , мешканця АДРЕСА_2 - у відшкодування витрат на проведення експертного транспортного - товарознавчого дослідження в розмірі 5 500, 00 грн. та 2 200,00 грн. за розбірку-збірку автомобіля.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Заочне рішення може бути переглянуто за заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Заочне рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів після проголошення рішення, а відповідачем - протягом тридцяти з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Шевчук Р.М.