Справа № 385/702/25
Провадження № 1-кп/385/68/25
17.07.2025 року м. Гайворон
Гайворонський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
з участю:
прокурора ОСОБА_3
обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5
захисника обвинувачених - адвоката ОСОБА_6
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Гайворон при розгляді кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024121120000207 відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 115 КК України, клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ,
до Гайворонського районного суду Кіровоградської області з Кропивницького апеляційного суду надійшло кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 115 КК України.
Ухвалою від 07.07.2025 призначено підготовче судове засідання.
В підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 на 60 днів.
В обґрунтування клопотання покликався на те, що той обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 115 КК України, що є особливо тяжким кримінальним правопорушенням, ризики, визначені ч. 1 ст. 177 КПК України, що слугували підставою для обрання йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою наразі не зменшились, зокрема він, перебуваючи на волі може переховуватись від суду з метою уникнення відповідальності, впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення. Більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам та продовження тримання під вартою відповідатиме також суспільному інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи обвинуваченого.
Обвинувачений та його захисник просили відмовити в задоволенні клопотання прокурора та обрати цілодобовий домашній арешт, вказуючи, що відповідно до практики ЄСПЛ такий прирівнюється за суворістю до тримання під вартою.
Також прокурором було подано клопотання про продовження строку тримання під вартою на 60 днів обвинуваченому ОСОБА_4 .
В обґрунтування клопотання прокурор покликався на те, що той раніше судимий, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 115 КК України, що є особливо тяжким кримінальним правопорушенням, ризики, визначені ч. 1 ст. 177 КПК України, що слугували підставою для обрання йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою наразі не зменшились, зокрема він, перебуваючи на волі може переховуватись від суду з метою уникнення відповідальності, впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення. Більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам та продовження тримання під вартою відповідатиме також суспільному інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи обвинуваченого.
Обвинувачений та його захисник просили відмовити в задоволенні клопотання прокурора та обрати цілодобовий домашній арешт, вказуючи, що відповідно до практики ЄСПЛ такий прирівнюється за суворістю до тримання під вартою.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали судового провадження, суд дійшов таких висновків.
Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Згідно із ч. 1, 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризиками, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
У відповідності до п. 4, 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років; до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Відповідно до ч.1, 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: с) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчинення нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Частиною 3 ст. 5 вказаної Конвенції передбачено, що кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту «с» пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання.
Згідно ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди України при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду як джерела права.
Відповідно ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно правової позиції, викладеної у рішенні Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України» (п. 80), при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Також, відповідно правової позиції, викладеної у рішенні Європейського суду з прав людини від 01.06.2006 року у справі «Мамедов проти Росії», суд при перевірці законності та обґрунтованості запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, має враховувати не тільки тяжкість обвинувачення, як на визначальний чинник при оцінці ймовірності ризиків, і хоча суворість покарання є визначальним, потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Попков проти Росії» від 06.12.2007 року визначено, що підозрюваний повинен бути звільнений на час розгляду справи, якщо державні органи не можуть надати достатньо підстав, які виправдовують його утримання під вартою. Влада зобов'язана надати переконливі підстави для будь-якого мінімального строку тримання під вартою.
У справі "Нечипорук та Йонкало проти України" ЄСПЛ відзначив, що термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Щодо клопотання про продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_5 .
Ухвалою від 22 травня 2025 року ОСОБА_5 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 115 КК України, що у відповідності до ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжких злочинів, продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 20.07.2025 включно.
При вирішенні доцільності продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 відповідно до ст. 178 КПК України судом враховується те, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які існували на момент обрання обвинуваченому запобіжного заходу, не зменшилися та продовжують існувати і на даний час, зокрема, які передбачені: п.1 ч.1 ст. 177 КК України, а саме: обвинувачений може переховуватися від суду, так як ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину групою осіб без попередньої змови, а саме у скоєнні вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі від семи до п'ятнадцяти років; п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що обвинувачений може незаконно впливати на свідків в кримінальному провадженні, які судом ще не допитані; п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме вчинити інше кримінальне правопорушення, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, в якому він обвинувачується та агресивність дій.
Таким чином, зважаючи на вищевикладене, ураховуючи справжні інтереси суспільства та конкретні обставини кримінального провадження, суд дійшов висновку, що більш м'який запобіжний захід аніж тримання під вартою не буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
Крім того, ураховуючи, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині, тому відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України суд також не вбачає підстав до визначення застави у даному кримінальному провадженні.
Ураховуючи вищевикладене, наявність обґрунтованих ризиків, які на даний момент не зменшилися та продовжують існувати, ураховуючи дані про особу обвинуваченого, а також вищенаведені обставини, які у відповідності до ст. 178 КПК України враховуються при обранні запобіжного заходу, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню та слід продовжити обвинуваченому строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів.
На думку суду зміна запобіжного на більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, зокрема домашнього арешту, за наявних ризиків не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час розгляду кримінального провадження в суді.
Щодо клопотання про продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_4 .
Ухвалою від 22 травня 2025 року ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 115 КК України, що у відповідності до ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжких злочинів, продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 20.07.2025 включно.
При вирішенні доцільності продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 відповідно до ст. 178 КПК України судом враховується те, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які існували на момент обрання обвинуваченому запобіжного заходу, не зменшилися та продовжують існувати і на даний час, зокрема, які передбачені: п.1 ч.1 ст. 177 КК України, а саме: обвинувачений може переховуватися від суду, так як ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину групою осіб без попередньої змови, а саме у скоєнні вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі від семи до п'ятнадцяти років; п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що обвинувачений може незаконно впливати на свідків в кримінальному провадженні, які судом ще не допитані; п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме вчинити інше кримінальне правопорушення, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, в якому він обвинувачується, агресивність дій та те, що він раніше притягувався до кримінальної відповідальності.
Таким чином, зважаючи на вищевикладене, ураховуючи справжні інтереси суспільства та конкретні обставини кримінального провадження, суд дійшов висновку, що більш м'який запобіжний захід аніж тримання під вартою не буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
Крім того, ураховуючи, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині, тому відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України суд також не вбачає підстав до визначення застави у даному кримінальному провадженні.
Ураховуючи вищевикладене, наявність обґрунтованих ризиків, які на даний момент не зменшилися та продовжують існувати, ураховуючи дані про особу обвинуваченого, а також вищенаведені обставини, які у відповідності до ст. 178 КПК України враховуються при обранні запобіжного заходу, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню та слід продовжити обвинуваченому строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів.
На думку суду зміна запобіжного на більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, зокрема домашнього арешту, за наявних ризиків не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час розгляду кримінального провадження в суді.
Керуючись ст. 183, 331, 372, 376 КПК України, суд
клопотання прокурора щодо продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_4 задовольнити.
Продовжити строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою, що застосований до обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на строк 60 днів, до 14 вересня 2025 року, включно.
Клопотання прокурора щодо продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_5 задовольнити.
Продовжити строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою, що застосований до обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 60 днів, до 14 вересня 2025 року, включно.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її проголошення, а обвинуваченим, що утримується під вартою в той самий строк з моменту вручення копії ухвали суду.
Суддя ОСОБА_7