Справа № 344/12548/25
Провадження № 3/344/4336/25
14 жовтня 2025 року м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Ковалюк І.П., за участі захисника Волосянка Р.О., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 , за ч.2 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 577568 від 11.07.2025 року вбачається, що 11.07.2025 року о 00 год. 30 хв., за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно дружини в присутності малолітньої дитини ОСОБА_2 , а саме висловлював погрози, образи, виражався нецензурною лексикою.
За даним фактом відносно ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 577568 за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не прибув, про день та час розгляду справи повідомлявся у встановленому порядку, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
У судовому засіданні захисник Волосянко О.Р. вказав, що ОСОБА_1 вину в інкримінованих йому адміністративних правопорушеннях не визнає. Пояснив, що зі слів підзахисного, того вечора між ним та дружиною відбулась суперечка. Будь-яких насильницьких дій щодо дружини та дитини він не вчиняв. Просив закрити провадження у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Потерпіла ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилась, однак через канцелярію суду подала заяву, відповідно до змісту якої будь-яких насильницьких дій по відношенню до неї, та до їхньої дитини, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 не вчиняв. 11 липня 2025 року, між ними був короткочасний конфлікт, який патрульні поліцейські помилково вважали домашнім насильством. Будь-якої шкоди, внаслідок суперечки не спричинено. Жодним претензій з приводу вказаної суперечки до свого чоловіка не має і в майбутньому мати не буде.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст.3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання, поширюється на ряд осіб, зокрема, і на осіб, які спільно проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою.
Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП настає у разі вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Вчинення діяння, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП, стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи передбачає адміністративну відповідальність за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, полягає в умисному вчиненні будь-яких із зазначених у диспозиції дій та передбачає існування обов'язкової ознаки завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю малолітнього чи неповнолітнього потерпілого.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Пунктом 14 статті 1 вказаного Закону передбачено, що психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Окрім того, обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є наявність наслідків у виді завдання чи можливості завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч.2 ст.173-2 КУпАП необхідно з'ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.
З аналізу вищевказаних норм вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч.1 ст.173-2 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру тягнуть за собою настання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Разом з тим, із викладених в протоколі обставин неможливо встановити чи вчинялись дії по відношенню до малолітньої потерпілої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як це визначено диспозицією ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, чи домашнє насилля було вчинено відносно іншої особи, але в присутності малолітнього, тобто він був свідком такого насильства.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що викладені в протоколі обставини не містять об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення. Тобто факти вчинення домашнього насильства відносно малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не знайшли свого підтвердження при розгляді справи про адміністративне правопорушення в суді.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Статтею 62 Конституції України передбачено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Отже, враховуючи вищевикладене в сукупності з правовими нормами, суд дійшов висновку про відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 відносно своєї малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , саме домашнього насильства, в розумінні ст. 173-2 КУпАП та ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», а тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, що в силу ст. 247 КУпАП є підставою для закриття провадження у справі.
Керуючись ст.ст. 1, 9, 23, 33, 173-2, 245, 283, 284 п. 1, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,-
Провадження в справі щодо ОСОБА_1 за ч.2 ст.173-2 КУпАП закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд упродовж десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Іванна КОВАЛЮК