Єдиний унікальний номер 341/1093/25
Номер провадження 2/341/638/25
16 жовтня 2025 року м. Галич
Галицький районний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючої - судді Васильцової Г.А.
секретарі - Габлей А.В.,
представника позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - Микитюк Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Дяків Дмитра Івановича до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_5 про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини,
Представник позивача - адвокат Дяків Д.І. звернувся до суду з вказаною позовною заявою, в якій просить: визнати за ОСОБА_2 , додатковий двомісячний строк для подачі заяви про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 .
Свої позовні вимоги представник мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки - ОСОБА_6 . Після її смерті відкрилась спадщина на належне майно. В травні 2025 року позивачка звернулася до нотаріуса з метою з'ясування наявності або відсутності заповіту та охоплення заповітом усього майна, яке залишилось після смерті матері, та заявою про прийняття спадщини, проте нотаріус відмовив у вчинені нотаріальної дії, у зв'язку з пропуском позивачкою шестимісячного строку для подачі заяви. Крім того, нотаріус повідомила, що спадщину було прийнято ОСОБА_4 , а також на час смерті з матір'ю за однією адресою був зареєстрований брат позивачки - ОСОБА_3 . Представник звертає увагу, що причиною пропуску звернення до нотаріальної контори слугувало те, що ОСОБА_2 не знала про наявність заповіту складеного її матір'ю, у зв'язку із чим вважає, що нею був пропущений строк звернення з заявою про прийняття спадщини за заповітом з поважних причин. За таких обставин позивачка вимушена звернутися до суду із вказаною заявою.
Ухвалою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 01 липня 2025 року відкрито провадження та призначене підготовче судове засідання по справі; витребувано у приватного нотаріуса Івано-Франківського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Засєдко Н.І. копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
14 липня 2025 року на адресу суду надійшла копія спадкової справи.
22 липня 2025 року на адресу суду надійшла заява від відповідача - ОСОБА_3 , в якій останній просить розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги визнає повністю.
30 липня 2025 року на електронну адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від представника відповідачки - адвоката Микитюк Т.І., в якому остання просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. В своєму відзиві адвокат зазначає, що твердження позивачки про те, що вона дізналася про наявність заповіту в травні 2025 року не відповідають дійсності та фактичним обставинам, оскільки в 2024 році в провадженні Галицького районного суду Івано-Франківської області перебувала на розгляді цивільна справа № 341/1645/24 про встановлення факту що має юридичне значення (заінтересованою особою по якій була ОСОБА_2 ) за заявою ОСОБА_4 , де обґрунтовуючи заявлені вимоги остання покликалася на те, що бажає прийняти спадщину за законом після смерті її матері, однак нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку із відсутністю родинних зв'язків між ними. В тексті рішення відображено, що 10.12.2019 року ОСОБА_6 було складено заповіт, який посвідчений секретарем Маріямпільської сільської ради. Участі в зазначеному судовому засіданні ОСОБА_2 не приймала, проте скерувала до суду заяву про визнання заявлених вимог та розгляд справи без її участі. Крім того, представник відповідача вважає, що на адресу проживання ОСОБА_2 надсилалася і заява про встановлення факту з копіями доданих до неї документів, а також ухвала про відкриття провадження. Представниця також звертає увагу, що позивачка є спадкоємцем першої черги, що в свою чергу не перешкоджало їй звернутися у встановлений законом строк для прийняття спадщини за законом. У відзиві представниця наводить правову позицію Великої Палати Верховного суду у своїй постанові від 26.04.2024 року у справі № 686/5757/23, згідно якої необізнаність про наявність заповіту може вважатися поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини винятково для осіб, які не є спадкоємцями за законом першої черги або кожної наступної черги спадкоємців за законом, у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, які набували право на спадкування за законом.
Ухвалою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 30 липня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_5 .
Інших заяв та клопотань по справі не надходило.
В судовому засіданні представник позивачки - адвокат Дяків Д.І. підтримав позовні вимоги в повному обсязі та пояснив, що перешкодою для своєчасного звернення із заявою про прийняття спадщини позивачкою, слугувала її необізнаність про наявність заповіту.
Представник відповідачки ОСОБА_4 - адвокат Микитюк Т.І. заперечувала проти визнання позовних вимог в повному обсязі, вважає, що позивачка була обізнана про наявність заповіту, про що свідчить рішення Галицького районного суду Івано-Франківської області від 14 жовтня 2024 року, яке набрало законної сили.
Відповідач - ОСОБА_3 в судове засідання не заявився, в матеріалах справи наявна заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнає в повному обсязі.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_5 у судове засідання не з'явилася, повідомлена про дату, час та місце розгляду справи належним чином.
Згідно ч. 5 ст. 263 ЦПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень
Дослідивши матеріали справи, суд знаходить позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Згідно копії свідоцтва про смерть /а.с. 13/ ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_6 .
Після її смерті відкрилася спадщина на належне майно.
Позивачка є донькою ОСОБА_6 , про що свідчить копія свідоцтва про її народження серія НОМЕР_1 /а.с. 12/.
14.09.1992 року позивачкою було зареєстровано шлюб, після реєстрації якого вона обрала прізвище - ОСОБА_7 /а.с.14/.
10 грудня 2019 року ОСОБА_6 склала заповіт посвідчений секретарем Маріямпільської сільської ради Галицького району Івано-Франківської області Шевчук О.С., зареєстрований в реєстрі за № 73, яким на випадок своєї смерті зробила спадкове розпорядження згідно якого: земельну ділянку площею 0,3305 га, кадастровий номер 2621285300:03:001:0416, призначену для ведення особистого селянського господарства, на території Маріямпільської сільської ради, заповіла ОСОБА_4 , земельну ділянку площею 0,8448 га, кадастровий номер 2621285300:03:001:0317, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на території Маріямпільської сільської ради, остання заповіла в рівних долях ОСОБА_3 та ОСОБА_2 /а.с.7/.
Відповідно до копії матеріалів спадкової справи, 05 травня 2025 року, ОСОБА_2 подала до приватного нотаріуса Івано-Франківського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Засєдко Н.І. заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом та за законом. Крім того, 05 травня 2025 року, ОСОБА_5 подала заяву на видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом та за законом. 26 лютого 2024 року ОСОБА_4 подала заяву про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину. 03 червня 2025 року ОСОБА_8 подав заяву на видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом та за законом /а.с.28-80/.
Постановою від 28 травня 2025 року приватним нотаріусом Івано-Франківського районного нотаріального округу Засєдко Н.І. було відмовлено ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину, так як спадкоємцем пропущений строк для прийняття спадщини, передбачений ст.1270 ЦК України /а.с.11/.
Згідно із ч.1 ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
Верховний Суд України у своїй постанові від 23 серпня 2017 року по праві № 6-1320цс17 зазначає, що «право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними».
При оцінці наявності поважних причин для визначення додаткового строку на прийняття спадщини, суди повинні розмежовувати два періоди та оцінювати наявність об'єктивних, непереборних перешкод для реалізацією особою права на прийняття спадщини. Перший період - період визначений законом для прийняття спадщини (6 місяців від дня відкриття спадщини), а другий період - від дня закінчення шестимісячного строку для прийняття спадщини до дня звернення до суду із позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини, позивачка вказує, що вона не знала про існування заповіту від 10.12.2019 року та його зміст.
В той же час, аналізуючи такі доводи позивачки, суд вважає, що наведені нею причини пропуску строку для прийняття спадщини не є поважними, оскільки навіть у разі незнання про існування заповіту позивачка як спадкоємець за законом першої черги повинна була вчинити активні дії для прийняття спадщини - подати заяву про прийняття спадщини у встановлений ЦК України строк.
Необізнаність про наявність заповіту може вважатися поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини тільки для осіб, які не є спадкоємцями за законом першої черги або кожної наступної черги спадкоємців за законом, у разі їх обізнаності про відсутність спадкоємців попередньої черги, які набували право на спадкування за законом.
Коли ж особа усвідомлює чи повинна усвідомлювати, що вона є учасником процесу спадкування, зокрема на підставі своєї спорідненості зі спадкодавцем як спадкоємець першої черги спадкування або кожної наступної черги спадкоємців за законом, у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, закликаних до спадкування, і не вчиняє активних дій, спрямованих на прийняття спадщини (засвідчення своєї згоди на вступ у всі правовідносини спадкодавця) виходячи з обставин, які не пов'язані з об'єктивними, непереборними та істотними труднощами для своєчасного прийняття спадщини, то її необізнаність про наявність заповіту не може розглядатися як підстава для визначення їй додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщини.
Такий правовий висновок виснувала Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 26 червня 2024 року у справі №686/5757/23 (провадження № 14-50цс24).
Позивачка у цій справі є спадкоємцем першої черги після смерті матері.
Суд вважає, що позивачка не довела належними та допустимим доказами існування в неї об'єктивних обставин, які унеможливили або істотно ускладнили своєчасне звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у відведений ЦК України строк.
Крім того суд звертає увагу, що 14.10.2024 року Галицьким районним судом ухвалено рішення по справі № 341/1645/24 /а.с.91-93/ за заявою ОСОБА_4 про встановлення факту родинних відносин, за участю заінтересованих осіб ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Справа розглянута на підставі заяви ОСОБА_2 про визнання заявлених вимог та розгляд справи за її відсутності. Зазначеним рішенням встановлено факт що ОСОБА_4 є дочкою ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . У змісті рішення в частині фактичні обставини, встановлені судом зазначено, що одним із доказів по справі є заповіт складений ОСОБА_6 10.12.2019 року, посвідчений секретарем Маріямпільської сільської ради Шевчук О.С., зареєстрований в реєстрі № 73. Зазначене свідчить про те, що ОСОБА_2 була обізнана про існування заповіту, складеного її матір'ю ОСОБА_6 10.12.2019 року.
Оскільки у задоволенні позову відмовлено, відповідно до ч. 2 ст.141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81-82, 89, 141, 223, 247, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 1268, 1272 ЦК України, суд
У задоволенні позову представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Дяків Дмитра Івановича до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_5 про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення, шляхом подачі апеляційної скарги.
Дата складення рішення суду 16.10.2025 року.
СуддяГанна ВАСИЛЬЦОВА