Справа № 216/3395/25
провадження №2/216/2053/25
13 жовтня 2025 року м. Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Гайтко Л.А.
за участю секретаря судового засідання Маленька Т.О.
без участі сторін та без застосування технічного запису
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 в місті Кривому Розі Дніпропетровської області цивільну справу в порядку спрощеного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, саме:
-за кредитним договором №19528-06/2024 в розмірі 34560 грн., з яких:
-7200 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу;
-12960 грн. - сума заборгованості за процентами;
-14400 грн. - сума заборгованості за штрафними санкціями;
-за кредитним договором № 7812481 в розмірі 14144 грн. 72 коп., з яких:
- 3697 грн. 14 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу
-6377 грн. 58 коп. заборгованості за відсотками
-4070 грн. - заборгованості за пенею, штрафами.
19.05.2025 року ухвалою судді Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Гайтко Л.А. прийнято даний позов до розгляду та відкрито провадження у справі.
Представник позивача в позовній заяві зазначив про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити в повному обсязі.
03.09.2025 р. від представника позивача до суду через систему ''Електронний суд'' надійшло Клоптання від 03.09.2025 року про доручення доказів, а саме інформаційних довідок від первісних кредиторів, просить суд судові засідання проводити без участі представника позивача, позовну заяву задовольнити в повному обсязі.
23.06.2025 р. від представника відповідача через систему Електронний суд надійшов Відзив на позов, в якому зазначається, зокрема, що відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з тих підстав, що, зокрема, позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження того, що відповідач отримав кредитні кошти та що рахунок, на який вони були перераховані належить саме ОСОБА_1 , у матеріалах справи відсутні будь-які первинні бухгалтерські документи на підтвердження того, що відповідач отримав кошти га банківський рахунок за укладеними договорами позики, зазначає про безпідставність позовних вимог, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
На підставі ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За приписами ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши Відзив на позов представника відповідача та Клопотання представника позивача про долучення доказів, судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
14 червня 2024 року між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №19528-06/2024, який підписано електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, який зазначений в п. 8 кредитного договору.
Відповідно до п.п. 1.6 п. 1 кредитного договору, кошти кредиту надаються в безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані відповідачем первісному кредитору з метою отримання кредиту.
21.10.2024 року між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір факторингу №21102024, відповідно до якого ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» передає (відступає) Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому Права Вимоги, а Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників від 21.10.2024до Договору факторингу № 21102024 ТзОВ Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів» набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 34560 грн., з яких:
-7200 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу;
-12960 грн. - сума заборгованості за процентами;
-14400 грн. - сума заборгованості за штрафними санкціями.
21 квітня 2024 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №7812481, який підписано електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, який зазначений в п. 10 кредитного договору.
Відповідно до п.п. 2.1 п. 2 кредитного договору, кошти кредиту надаються в безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані відповідачем первісному кредитору з метою отримання кредиту.
22.01.2025 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір факторингу №22012025/1, відповідно до якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» передає (відступає) Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому Права Вимоги, а Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників від 22.01.2025 р.до Договору факторингу № 22012025/1 ТзОВ Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів» набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 14144 грн. 72 коп., з яких:
- 3697 грн. 14 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу
-6377 грн. 58 коп. заборгованості за відсотками
-4070 грн. - заборгованості за пенею, штрафами.
Позивач стверджує, що відповідач - ОСОБА_1 порушив свої зобов'язання за кредитним договором №19528-06/2024 від 14.06.2024 р. та за кредитним договором №7812481 від 21.04.2024 р. в частині повернення наданих йому кредитних коштів в строки і на умовах, передбачених вказаним договором. Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення відповідач не виконав зобов'язання, також після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТзОВ Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів», ні на рахунки попереднього кредитора.
Згідно із частиною 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до частини 1 статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Як визначається ч. 1 статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Виконання зобов'язання може забезпечуватися заставою (частина перша статті 546 ЦК України).
Згідно з ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (частина перша статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").
Відповідно до положень ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України:назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Таким чином, з наведених норм законодавства вбачається, що доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Аналогічні за змістом висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2019 року по справі №755/2284/16-ц, провадження №61-4685св19.
Згідно ст. 20 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» ініціатором переказу може бути платник, а також обтяжувач чи отримувач у разі ініціювання переказу за допомогою платіжної вимоги при договірному списанні та в інших випадках, передбачених законодавством, і стягувач, що отримує відповідне право виключно на підставі визначених законом виконавчих документів у випадках, передбачених законом.
Як визначається в ст. 22 даного Закону ініціювання переказу здійснюється за такими видами розрахункових документів:
1) платіжне доручення;
2) платіжна вимога-доручення;
3) розрахунковий чек;
4) платіжна вимога;
5) меморіальний ордер.
У разі заміни первісного кредитора у зобов'язанні, останній повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, в тому числі і первинні документи, що підтверджують факт виконання свого обов'язку перед позичальником, тобто факт надання коштів у кредит.
Разом з тим, позивачем ТОВ ФК "Європейська агенція з повернення боргів" не надано належних доказів, а саме первинних бухгалтерських документів на підтвердження зарахування кредитних коштів згідно зобов'язання за кредитним договором №19528-06/2024 від 14.06.2024 р. та за кредитним договором №7812481 від 21.04.2024 р.
Згідно Клопотання про доручення доказів від 03.09.2025 року позивач надав в якості доказів надання відповідачу сум кредитних коштів від первісних кредиторів - ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» інформаційні довідки сервісу он лайн платежів та ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» про перерахунок коштів на платіжну картку, однак суд критично оцінює дані інформаційні довідки в якості доказів надання кредитних коштів відповідачу, адже вони не є первинними бухгалтерськими документами, вимоги до яких встановлені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та не є розрахунковими документами, які передбачені вимогами Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».
Відсутні також і докази фактичного користування відповідачем кредитними коштами (рух коштів на особовому рахунку позичальника).
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до положень ч.ч. 3,4 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Звертаючись до суду, позивач у позовній заяві виклав обставини, якими обґрунтовував свої вимоги, зазначив докази, що підтверджують вказані обставини, разом з тим, не заявляв клопотання про вжиття заходів забезпечення доказів, та не зазначав про докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою із поважних причин, не подавав клопотання про їх витребування.
У своїй позовній заяві позивач -ТОВ ФК "Європейська агенція з повернення боргів" просило розглянути справу у їх відсутність.
Суд вважає за необхідне зауважити, що позивач не скористався своїм процесуальним правом сторони та клопотання про витребування додаткових доказів та інших документів не заявляв.
Отже, позивач на власний розсуд розпорядився своїми правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням ним процесуальних дій.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 29 січня 2020 року у справі № 755/18920/18, провадження № 61-17205ск19.
Додані до позовної заяви копії кредитного договору №19528-06/2024 від 14.06.2024 р. та кредитного договору №7812481 від 21.04.2024 р., договорів факторингу, розрахунок заборгованості закредитними договорами не свідчать про отримання відповідачем кредитних коштів.
Крім того, посилання на розрахуноу заборгованості за кредитними договорами як на підставу задоволення позовних вимог є необґрунтованими, оскільки сам розрахунок заборгованості є внутрішнім документом фінансової установи позивача та не містить відомостей, що дозволили б суду перевірити, чи передавалися в дійсності кошти позичальнику в кредит, відомості про рух коштів та нарахування процентів.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 13 травня 2020 року у справі №219/1704/17, провадження №61-1211св19.
Відповідно до положень ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У зв'язку із не доведенням позивачем факту перерахування кредитних коштів з метою підтвердження виконання умов вищезазначеного кредитного договору, а також фактичного користування відповідачем кредитними коштами (рух коштів на особовому рахунку позичальника), підстави для стягнення на користь позивача заборгованості за тілом кредиту, відсотками, штрафними санкціями відсутні, а тому позов задоволенню не підлягає.
Питання про стягнення судових витрат суд вирішує відповідно до ст.141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст.12,81,141, 263-265 ЦПК України, суд,
В позові відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського Апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.
Суддя Л.А. Гайтко