Справа № 206/5399/25
Провадження № 3/206/1899/25
10 жовтня 2025 року суддя Самарського районного суду міста Дніпра Сухоруков А.О, розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124, ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №449297 від 10.09.2025 року, 10.09.2025 року приблизно о 09 год. 10 хв., за адресою: м. Дніпро, Самарський р-н, Самарський міст, електроопора 8, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Skoda Fabia д.н.з. НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки та здійснив зіткнення з транспортним засобом Ford Transit Connect д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався в протилежному напрямку. В результаті ДТП автомобілі отримали механічні ушкодження з матеріальними збитками. ОСОБА_1 порушив вимоги п. 12.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 449197 від 10.09.2025 року, 10.09.2025 року о 09 год. 10 хв., за адресою: м. Дніпро, перехрестя вул. Самарський міст, вул. Сонячна Набережна та вул. Самарський Узвіз, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 керував транспортним засобом Skoda Fabia д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився зі згоди водія в установленому законом порядку на газоаналізаторі Драгер-0487. Результат огляду позитивний - 1,31‰. ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Самарського районного суду від 24 вересня 2025 року об'єднано справи про адміністративне правопорушення за ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 : провадження №3/206/1899/25 та №3/206/1900/25. Присвоєно номер справи № 206/5399/25, а номер провадження 3/206/1899/25.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, про що в матеріалах справи у відповідній графі протоколу міститься власноручний підпис про ознайомлення з датою та часом проведення судового засідання. Також повідомлявся про дату судовоих засідань, шляхом направлення судової повістки поштою. Не вжив заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколу, тому суддя вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.
В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади;важливість справи для заявника.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява № 50966/99 від 14.10.2003).
Тому, враховуючи викладене, на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП, вважаю за можливе розглядати справу у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України № 18 від 19 грудня 2008 р.), судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника.
Відповідно до загальних положень ПДР, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
У відповідності до п. 2.9а Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З дослідженого протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 449197 від 10.09.2025 вбачається, що дії ОСОБА_1 , щодо керування останнім транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння 10.09.2025 року, Управлінням патрульної поліції кваліфіковані за ознаками ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Статтями 251, 280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
У цьому випадку, як вбачається з матеріалів адміністративної справи, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП повністю доведена, у розумінні ст. 251 КУпАП, належними та допустимими доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 449197 від 10.09.2025 року, рапортом інспектора взводу №2 роти №3 батальйону №4, актом огляду водія на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, результатом тестування на алкоголь № 2948 відносно ОСОБА_1 від 10.09.2025 року (результат тесту - 1,31‰), диском.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб.
Судом оглянуто наданий до справи про адміністративне правопорушення диск.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 необхідно визнати винним за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
За загальними правилами накладення стягнення за адміністративне правопорушення, встановленими ст. 33 КУпАП стягнення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України (ч. 1 ст. 33 КУпАП). При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі (ч. 2 ст. 33 КУпАП).
Враховуючи, що санкція частини 1 статті 130 КУпАП передбачає безальтернативне покарання, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, що буде необхідним для його виправлення та достатнім для виконання завдань КУпАП.
У відповідності до п. 12.1 Правил дорожнього руху, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Диспозиція ст. 124 КУпАП регламентує відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Вина ОСОБА_1 у скоєнні вказаного адміністративного правопорушення повністю підтверджується матеріалами справи, які не протирічять один одному та узгоджуються між собою, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №449297 від 10.09.2025 року, схемою місця ДТП, письмовими поясненнями ОСОБА_2 .
Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що дії ОСОБА_1 кваліфіковано правильно за ст. 124 КУпАП, вина останнього доведена повністю.
При визначенні виду і розміру стягнення, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, оскільки застосування саме такого стягнення буде достатнім для його виправлення і попередить нові правопорушення.
Відповідно до ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Крім того ст. 40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 гривень.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 36, 40-1, 124, 130, 251, 252, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) визнати винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день ухвалення постанови становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Відповідно до ст. 36 КУпАП шляхом поглинання більш суворого покарання менш суворим, призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) остаточне покарання за вчиненні правопорушення за ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) судовий збір на користь держави у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Постанова може бути оскаржена в 10-денний строк з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду через Самарський районний суд міста Дніпра.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Штраф має бути сплачений не пізніше, як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у вищезазначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 місяці.
Суддя А.О. Сухоруков