Справа № 214/5438/25
2/214/3665/25
Іменем України
06 жовтня 2025 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:
головуючого - судді Попова В.В.,
при секретарі - Собченко Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, у м. Кривому Розі, в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Представник позивача звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за Договором кредитної лінії №425908608 від 10.06.2024 року у розмірі 61 768 грн. 14 коп., сплачений судовий збір у сумі 2 422 грн. 40 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000 грн. 00 коп.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 10 червня 2024 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та відповідачем було укладено Договір кредитної лінії №425908608, у формі електронного документа, відповідно до якого останній отримав кредитні кошти у розмірі 19 184 грн. 00 коп.
В подальшому, 08 жовтня 2024 року ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» відступило право вимоги за Договором кредитної лінії №425908608 ТОВ «Таліон Плюс» за Договором факторингу №МВ-ТП/3.
Отже, загальна сума заборгованості за Кредитним договором заявлена до стягнення позивачем становить 61 768 грн. 14 коп., з яких: заборгованість по кредиту - 19 182 грн. 61 коп.; заборгованість по процентам за користування кредитом - 42 585 грн. 53 коп.
Оскільки відповідач самостійно не сплачує наявні суми заборгованості, тому позивач звернувся до суду із даним позовом.
Ухвалою суду від 23.06.2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами та надано відповідачу 15-денний строк з дня отримання даної ухвали суду для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач належним чином повідомлявся про відкриття провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, скористався своїм правом та через свого представника подав до суду відзив на позовну заяву, з якого убачається, що відповідач вважає, що відсотки за користування кредитом нараховані не правильно. Так, відповідно до Закону України «Про споживче кредитування», розмір відсотків не повинен перевищувати 1% на день. Таким чином, загальна сума заборгованості станом на 02 січня 2025 року має становити суму у розмірі 47 957 грн. 11 коп., що складається з тіла кредиту - 19 182 грн. 61 коп., заборгованість за відсотками до відступлення права вимоги - 12 085 грн. 29 коп., заборгованість за відсотками після відступлення права вимоги - 16 689 грн. 21 коп. Крім того, відповідач вважає, що сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн. 00 коп. є завищеною, неспівмірною зі складністю справи та підлягає зменшенню до 2 000 грн. 00 коп.
Представник позивача, у свою чергу, подав до суду відповідь на відзив, з якої убачається, що позивач не погоджується з твердженням представника відповідача, що при нарахуванні процентів за користування кредитними коштами первісний кредитор та позивач не дотримались вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22.11.2023 року №3498-ІХ (який набрав чинності 24 грудня 2023 року), оскільки такі обмеження впроваджувалися поетапно. Відповідно до п. 17 Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», протягом 240 днів з дня набрання чинності Закону, максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %. Дата набрання чинності змін до Закону - 24 грудня 2023 року. Отже, виходячи з вищевикладеного, діяли наступні обмеження в календарних періодах: з 24 грудня 2023 року по 22 квітня 2024 року - 2,5 %; з 23 квітня 2024 року по 20 серпня 2024 року - 1,5 %. Таким чином, виходячи із зазначеного, на момент укладення Кредитного договору (10 червня 2024 року) максимально дозволена денна відсоткова ставка становила 1,5 %, що відповідало умовам Договору та нормам чинного законодавства. При цьому, денна відсоткова ставка залишається незмінною протягом усього строку кредитування за Кредитним договором за умови, що до нього не вносилися зміни щодо складових показників, які застосовуються для обчислення денної процентної ставки (строку кредитування, загальних витрат за споживчим кредитом та загального розміру кредиту).
Інші заяви по суті пред'явлених позовних вимог до суду не надходили.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Так, 10 червня 2024 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та відповідачем було укладено Договір кредитної лінії №425908608, відповідно до умов якого останній отримав кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту у розмірі 19 184 грн. 00 коп., на умовах строковості, зворотності, платності, дисконтний період - кредитна лінія надана строком на 30 днів від дати отримання кредиту. Кінцева дата повернення (виплати) кредиту - 10 липня 2029 року.
Відповідач підписав зазначений кредитний договір електронним підписом, що був відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису).
Відповідно до ч.ч. 3, 6, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Відповідно до довідки ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога», відповідач 10 червня 2024 року отримав грошові кошти у розмірі 19 184 грн. 00 коп. на свій картковий рахунок.
08 жовтня 2024 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено Договір факторингу №МВ-ТП/3, відповідно до умов якого ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» відступило на користь ТОВ «Таліон Плюс» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами.
Відповідно до Реєстру прав вимог від 08.10.2024 року, до позивача перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №425908608 від 10.06.2024 року у розмірі 46 613 грн. 81 коп., з яких 19 182 грн. 61 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 17 839 грн. 89 коп. - заборгованість за процентами; 9 591 грн. 31 коп. - заборгованість по іншим нарахуванням.
З розрахунку ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» убачається, що заборгованість відповідача за Кредитним договором №425908608 від 10.06.2024 року за період з 10 червня 2024 року по 08 жовтня 2024 року становить 46 613 грн. 81 коп., з яких: 19 182 грн. 61 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 17 839 грн. 89 коп. - заборгованість за процентами; 9 591 грн. 31 коп. - заборгованість по іншим нарахуванням.
Відповідно до розрахунку заборгованості наданого позивачем, заборгованість відповідача за Кредитним договором №425908608 від 10.06.2024 року за період з 08 жовтня 2024 року по 02 січня 2025 року становить 71 359 грн. 45 коп., яка складається з: 19 182 грн. 61 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 42 585 грн. 53 коп. - заборгованість за процентами; 9 591 грн. 31 коп. - заборгованість по іншим нарахуванням.
ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» повідомляло відповідача про відступлення прав вимоги, а ТОВ «Таліон Плюс», у свою чергу, повідомляло відповідача про дострокове розірвання Договору.
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Ч. 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ст. 1082 ЦК України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Згідно із ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Отже, судом установлено, що 10 червня 2024 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та відповідачем було укладено Договір кредитної лінії №425908608.
Підписавши вказаний вище договір одноразовим ідентифікатором, відповідач погодився з умовами договору та правилами надання споживчих кредитів.
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 у справі №524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 09.09.2020 року у справі №732/670/19.
Зазначений договір є чинними та підлягає виконанню сторонами.
Разом з тим, відповідач не заперечує факту укладання та підписання Договору кредитної лінії №425908608, укладеного між ним та ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога».
Також, відповідач не спростовує факт отримання від первісного кредитодавця грошових коштів у розмірі 19 184 грн. 00 коп. Проте, не погоджуючись із розміром нарахованих відсотків за користування кредитними коштами, представник відповідача посилається на п.17 розділу IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування».
Так, 24 грудня 2023 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», згідно п. 5 розділу І якого було внесено зміни до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» та визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.
Згідно п.17 розділу IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов'язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.
Підпунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» визначено, що дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Отже, наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування, передбачають, що починаючи з 24 грудня 2023 року денна ставка має бути не більше 2,5%, з 23 квітня 2024 року - не більше 1,5%, а з 21 серпня 2024 року - не більше 1% та, незважаючи на те, що розмір і порядок нарахування процентів за користування кредитом визначаються сторонами, вони повинні узгоджуватись із нормами законодавства.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості в частині нарахування відсотків, убачається, що в період з 10 червня 2024 року до 05 вересня 2024 року відсотки нараховані за дисконтною ставкою у розмірі 1%, що відповідає п. 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування».
Таким чином, за період з 10 червня 2024 року до 05 вересня 2024 року розмір процентів становить: 5 947 грн. 31? коп. (19 184 грн. 00 коп. (тіло кредиту) * 1% (ставка згідно укладеного кредитного договору) * 88 (кількість днів за період з 10 червня 2024 року до 05 вересня 2024 року) - 5 755 грн. 20 коп. (сплачена відповідачем 10 липня 2024 року заборгованість) - 5 179 грн. 41 коп. (сплачена відповідачем 06 серпня 2024 року заборгованість)).
Щодо періоду нарахування процентів з 09 вересня 2024 року по 02 січня 2025 року, то з наданого позивачем розрахунку вбачається, що такі проценти нараховані по ставці 1,5 %, що суперечить Прикінцевим та Перехідним положенням Закону України «Про споживче кредитування», згідно яких з 21 серпня 2024 року денна ставка має бути не більше 1%.
Тому, враховуючи наведене, за період з 09 вересня 2024 року по 02 січня 2025 року розмір процентів має становити: 22 060 грн. 00 коп. (19 182 грн. 61 коп. (тіло кредиту з урахуванням сплати заборгованості) * 1% (ставка згідно ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування») * 115 (кількість днів за період з 09 вересня 2024 року по 02 січня 2025 року)).
Відтак, ураховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором у розмірі 47 189 грн. 92? коп., з яких: 19 182 грн. 61 коп. - заборгованість по кредиту; 28 007 грн. 31? коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом.
Вирішуючи питання щодо відшкодування понесених судових витрат, суд зазначає наступне.
Так, відповідно до ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 1 850 грн. 71 коп.
Щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн. 00 коп., суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно положень ч.ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).
Відповідно до ч.ч. 4-6 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Таким чином, розмір витрат на оплату правничої допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правничу допомогу.
Витрати на правничу допомогу, які мають бути документально підтверджені та доведені, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правничої допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій тощо).
Склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Судом установлено, що 02 грудня 2024 року між адвокатським об'єднанням «Ліга юридичних технологій та інновацій» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено Договір про надання правової допомоги №5, відповідно до якого адвокатське об'єднання зобов'язалось надати юридичні послуги щодо захисту та представництва інтересів клієнта.
На підтвердження витрат, понесених на правничу допомогу, суду було надано додаткову угоду №742 від 30.12.2024 року про надання правової допомоги до Договору №5 від 02.12.2024 року, яким сторони погодили, що вартість послуг адвокатського об'єднання по супроводженню справи становить 5 000 грн. 00 коп., акт приймання-передачі наданих послуг від 30.12.2024 року відповідно до Договору про надання правової допомоги №5 від 02.12.2024 року на загальну суму 5 000 грн. 00 коп. та платіжну інструкцію №1642 від 30.12.2024 року на суму 5 000 грн. 00 коп.
Разом з тим, у відзиві на позовну заяву представник відповідача висловив незгоду із розміром правничої допомоги, який позивач просить стягнути з відповідача, обґрунтовуючи тим, що зважаючи на складність справи та зміст позовної заяви, винагорода у розмірі 5 000 грн. 00 коп. є завищеною та такою, що не відповідає складності справи, а тому підлягає зменшенню до 2 000 грн. 00 коп.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Так, при визначенні суми відшкодування витрат на правничу допомогу, суд приймає до уваги характер правовідносин у цій справі, те, що дана справа є нескладною та розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, а відтак не потребує від представника позивача значних зусиль у наданні правничої допомоги, зокрема, таких як подання додаткових клопотань та участь у судових засіданнях, враховуючи те, що у даній категорії справ вже сформувалась судова практика, що в свою чергу не потребує додаткового правового аналізу з боку адвоката для складання документів та формування правової позиції у справі, враховує час витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг), обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, котрі є незначними, критерії розумності їхньої вартості, неминучості, обґрунтованості, а також думку представника відповідача про неспівмірність витрат із складністю справи та приходить до висновку про дійсну неспівмірність розміру витрат із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом витрачених адвокатом на виконання робіт, обсягом наданих послуг, тобто завищення їхнього розміру та враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, суд приходить до висновку про необхідність зменшення розміру таких витрат та стягнення із відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 грн. 00 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 205, 207, 512, 516, 526, 610, 612, 626-628, 638, 639, 1077, 1078 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», ст.ст. 12, 13, 19, 23, 77, 78, 137, 141, 263-265, 268, 273, 354-355 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (ЄДРПОУ 39700642, адреса місцезнаходження: Чернігівська обл., м. Чернігів, вул. Жабинського, буд. 13) суму заборгованості за Договором кредитної лінії №425908608 від 10.06.2024 року у розмірі 47 189 грн. 92? коп., з яких: 19 182 грн. 61 коп. - заборгованість по кредиту; 28 007 грн. 31? коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (ЄДРПОУ 39700642, адреса місцезнаходження: 14017, Чернігівська обл., м. Чернігів, вул. Жабинського, буд. 13) сплачений судовий збір у сумі 1 850 грн. 71 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 3 000 грн. 00 коп.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В.В. Попов.