Справа № 428/436/22
№ 1-кп/183/450/25
09 жовтня 2025 року м. Самар м. Самар
Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),
захисника ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),
розглянув у підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області клопотання прокурора ОСОБА_5 про звернення застави, внесеної за обвинуваченого ОСОБА_6 , в дохід держави, обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оголошення його розшуку та зупинення кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №120211300000000096 від 16 березня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого за ч.2 ст.307 КК України,
В провадженні Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 , обвинуваченогоу вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про звернення застави, внесеної за обвинуваченого ОСОБА_6 , в дохід держави, обрання останньому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оголошення його розшуку та зупинення кримінального провадження, мотивуючи своє клопотання наступним.
ОСОБА_6 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, а саме у незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні з метою збуту та незаконному збуті особливо небезпечної психотронної речовини, а також у незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні з метою збуту та незаконному збуті особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу, вчинені повторно та у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту психотропної речовини - амфетаміну, вчинені повторно.
За вчинення вказаного злочину, санкцією ч. 2 ст. 307 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, яке відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.
Ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 30.09.2021 до ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, з можливістю внесення застави в розмірі 136 200 грн.
13 жовтня 2021 року ОСОБА_6 звільнено з під варти у зв'язку із внесеннями застави в розмірі 136 200 грн.
24 листопада 2021 року постановою заступника керівника Луганської обласної прокуратури продовжено строк досудового розслідування до 3-х місяців, тобто до 28.12.2021.
Ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 09.12.2021 ОСОБА_6 продовжено дію покладених обов'язків на строк досудового розслідування до 28.12.2021.
24 листопада 2021 року постановою заступника керівника Луганської обласної прокуратури продовжено строк досудового розслідування до 4-х місяців, тобто до 28.01.2022.
Ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 28.12.2021 ОСОБА_6 продовжено дію покладених обов'язків на строк досудового розслідування, тобто до 28.01.2022 року включно.
14 січня 2022 року, у вказаному кримінальному провадженні, до Сєвєродонецького міського суду Луганської області спрямовано обвинувальний акт стосовно ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 307 КК України.
На момент спрямування обвинувального акта до суду, стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 діяв запобіжний захід у вигляді застави.
25 січня 2022 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області продовжено дію покладених обов'язків на обвинуваченого ОСОБА_6 строком на 2 місяці.
Відповідно до ч. 7 ст. 42 КПК України, підозрюваний, обвинувачений зобов'язаний: прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; виконувати обов'язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження; підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; надавати достовірну інформацію представнику персоналу органу пробації, необхідну для підготовки досудової доповіді.
28.09.2021 при затриманні на підставі ст. 208 КПК України ОСОБА_6 роз'яснено його права та обов'язки і вручено пам'ятку про його права і обов'язки.
Також, 29.09.2021 при врученні письмового повідомлення про підозру, ОСОБА_6 роз'яснено його права та обов'язки і вручено пам'ятку про його права і обов'язки.
12.10.2021 співмешканкою обвинуваченого ОСОБА_6 - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , - сплачено грошові кошти у якості застави обвинуваченого в розмірі 136 200 грн.
13.10.2021 ОСОБА_6 звільнено з під варту у зв'язку із внесенням застави та 21.12.2021 додатково роз'яснено його права і обов'язки, в тому числі з'являтись на вимогу суду.
Крім того, 06.12.2021 року при врученні письмового повідомленні про нову підозру ОСОБА_6 в черговий раз роз'яснено його права та обов'язки і вручено пам'ятку про його права і обов'язки.
Враховуючи наведене, обвинувачений ОСОБА_6 ознайомлений зі змістом своїх обов'язків в частині обов'язкового прибуття за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а відповідно обвинувачений ОСОБА_6 обізнаний з наслідками, які можуть настати за невиконання наведеного обов'язку.
Невиконання обов'язку, передбаченого зокрема п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК України маг наслідок звернення застави в дохід держави та застосування до обвинуваченого нового, більш суворого запобіжного заходу, зокрема у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 8 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Згідно з ч. 9 ст. 182 КПК України, питання про звернення застави в дохід держави вирішується судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. Неприбуття в судове засідання зазначених осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду питання, не перешкоджає проведенню судового засідання.
Частиною 10 ст. 182 КПК України визначено, що у разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.
Враховуючи те, що питання про звернення застави в дохід держави та питання про застосування запобіжного заходу вирішується в одному й тому ж порядку визначений ст. 194 КПК України (застосування запобіжного заходу), є всі законні підстави для об'єднання вказаних питань в одному клопотанні.
Оскільки місцезнаходження обвинуваченого ОСОБА_6 на цей час невідоме, останній зареєстрований та проживає на тимчасово окупованій території, беручи до уваги систематичну його неявку в судові засідання, наведене свідчить про свідоме ухилення ОСОБА_6 від суду.
Наведені обставини, дають підстави для звернення застави в дохід держави за невиконання обов'язків обвинуваченого (неявка до суду) та застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 більш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно пунктів 1. 5 ч. 1 ст. 177 КІІК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від суду; 5) продовжити кримінальне правопорушення, у якому він обвинувачується, або вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри (обвинувачення) у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме переховуватись від суду свідчать такі обставини, як тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 в разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, в якому він обвинувачується, що з великою часткою імовірності спонукатиме його до втечі у разі обрання більш м'якого запобіжного заходу, вагомість наявних достатніх доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, спосіб вчинення злочину - дії вчиняв умисно, тривалий час, з корисливих мотивів.
Крім того, про існування зазначеного ризику свідчить відсутність у обвинуваченого офіційного місця роботи, відсутність міцних соціальних зв'язків, систематична неявка до суду, відсутність обов'язкового місця реєстрації на підконтрольній території України.
Наведені обставини в своїй сукупності свідчать про існування ризику переховування підозрюваного від суду.
Без обрання запобіжного заходу ОСОБА_6 зможе виїхати за кордон з іншою іноземною державою де зможе безперешкодно переховуватись від суду.
Про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме вчинити інше кримінальне правопорушення, зокрема у сфері незаконного обігу наркотичних засобів свідчить поведінка підозрюваного ОСОБА_6 , який тривалий час здійснював збут наркотичних засобів, зберігав психотропну речовину за місцем свого проживання, під час вчинення злочинів вживав заходи конспіративного характеру, ніде не працює, не має офіційного заробітку, не має міцних соціальних зв'язків, що з певною вірогідністю спонукатиме ОСОБА_6 до вчинення нового, корисного злочину.
Крім того про існування ризику вчинити інше кримінальне правопорушення, свідчить обраний обвинуваченим ОСОБА_6 спосіб заробітку, тобто отримання незаконної грошової винагороди саме за рахунок незаконного збуту наркотичних засобів та психотропних речовин, що стало для обвинуваченого ОСОБА_6 за своєю суттю звичайною справою та єдиним джерелом його доходу.
Суспільний резонанс злочинів пов'язаних зі збутом наркотичних засобів, психотропних речовин свідчить про обізнаність та підвищену суспільну небезпеку підозрюваного, про високу ступінь ризику продовження злочинної діяльності у випадку перебування на свободі.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контрактами.
Враховуючи те, що ОСОБА_6 не має міцних соціальних зв'язків, обвинувачується у вчинені тяжких кримінальних правопорушень у сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин з корисливих мотивів, тобто його злочинні дії були спрямовані на отримання прибутку та на забезпечення свого матеріального становища, з урахуванням практики ЄСПЛ, є всі підстави вважати, що вірогідність вчиненні дій (спроб) спрямовані на продовження кримінального правопорушення, в якому він обвинувачується, або в будь-який момент вчинити спроби переховуватися від суду, значно підвищується, а тому, без обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не можливо іншим чином запобігли вказаним існуючим ризикам.
Таким чином, з метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_6 покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, необхідним вбачається обрати ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Не обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , не забезпечить його належної поведінки, а навпаки створить умови для реалізації обвинуваченим наявних ризиків передбачені п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, встановлено від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З метою даних про обвинуваченого та наявні ризики, передбачені п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які зазначені в цьому клопотанні, беручи до уваги, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, у випадку визначення судом застави ОСОБА_6 , відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, прошу заставу визначити у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді гримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.
Згідно абз. 7 ч. 4 ст. 183 КК України, при обранні запобіжного заходу у вигляді гримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою - агресором, розмір застави не визначається.
Враховуючи положення абз. 7 ч. 4 ст. 183 КПК України, доцільним є не застосовувати до обвинуваченого альтеративний запобіжний захід у вигляді застави.
Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді гримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що обвинувачений виїхав та/або перебуває на?тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором. та/або оголошений у міжнародний розшук.
Беручи до уваги те, що ОСОБА_6 перебуває на території, яка тимчасово окупована російською федерацією та незаконними збройними формуваннями, вважаю за можливим розглянути клопотання без участі обвинуваченого.
Крім того, прокурор зазначив, що особа зобов'язана зареєструватися за останнім місцем свого проживання (перебування), а за порушення цієї вимоги, передбачена адміністративна відповідальність. Також, особа повинна стати на облік в ТЦК. Оскільки обвинувачений не виконав ці вимоги закону, то є підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_6 перебуває на окупованій території. Крім того, неявка заставодавця в судове засідання, не перешкоджає розгляду клопотання про повернення застави. Просив задовольнити клопотання в повному обсязі.
Захисник в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора, зазначивши, що реєстрація особи, як ВПО не є обов'язком, а є правом особи. Доказів перебування його підзахисного на окупованій території, стороною обвинувачення не надано, таке твердження є лише припущенням прокурора. Також додав, що станом на початок військових дій в 2022 року, його підзахисний ОСОБА_6 не порушував обов'язків, покладених на нього, як на обвинуваченого. Також не надано доказів і того, що ОСОБА_6 відомо про перебування кримінального провадження у Самарівському міськрайонному суді Дніпропетровської області. Заперечував проти звернення застави, зазначив, що клопотання передчасне, просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора.
Суд, вислухавши думку учасників процесу, дійшов до наступного.
Вирішуючи клопотання прокурора про звернення застави, внесеної за обвинуваченого ОСОБА_6 , в дохід держави, суд дійшов до наступних висновків.
В провадженні Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 , обвинуваченогоу вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Заходом забезпечення кримінального провадження зазначено запобіжний захід у вигляді застави.
Заходами забезпечення кримінального провадження є, у тому числі, запобіжні заходи (пункт 9 частини 2 статті 131 КПК). Застава є одним із видів запобіжних заходів (пункт 3 частини 1 статті 176 КПК).
Згідно з ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов'язків.
При порушенні умов такого запобіжного заходу як застава процедура його застосування включає також застосування заходів кримінально-процесуальної відповідальності. Так, у разі порушення умов застави - вона звертається в дохід держави (частина 8 статті 182 КПК).
Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу (частина 9 статті 182 КПК).
З наведеного вище слідує, що звернення застави в дохід держави є невід'ємною складовою зміни запобіжного заходу в вигляді застави, яка передбачена частинами 8 та 10 статті 182 КПК, та охоплюється поняттям застосування запобіжного заходу в вигляді застави.
У зв'язку із викладеним, звернення застави в дохід держави має (із врахуванням особливостей цього заходу) відповідати встановленим правилам застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
В ч. 3 ст. 182 КПК України вказано, що при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз'яснюються його обов'язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов'язків.
Відповідно до ч. 8 ст. 182 КПК України у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Метою припису частини 8 статті 182 КПК є запобігання порушенню обвинуваченим покладених на нього обов'язків шляхом застосування заходу кримінально-процесуальної відповідальності за таке порушення. У той же час метою звернення застави в дохід держави не є відшкодування шкоди, у завданні якої особа підозрюється чи обвинувачується.
Водночас зі змісту частини 8 статті 182 КПК вбачається, що в ній при описі обов'язків, у разі порушення яких передбачено застосування санкції у вигляді звернення застави в дохід держави, використані формулювання, як у множині, так і в однині. Зокрема, неявка за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи неповідомлення про причини своєї неявки як підстава для звернення застави в дохід держави зазначено як одноразову дію.
При цьому суд звертає увагу, що застава є безстроковим запобіжним заходом, тому її строк не може бути визначний ухвалою суду, і вона без визначення строку забезпечує виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду (частина 7 статті 42 КПК).
Отже, у разі порушення умов такого запобіжного заходу як застава (зокрема, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до суду без поважних причин та не повідомив заздалегідь про причини своєї неявки), суд вправі застосувати заходи кримінально-процесуальної відповідальності - звернути заставу (її частину) в дохід держави.
Так, Ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 30.09.2021 до ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, з можливістю внесення застави в розмірі 136 200,00 грн.
13 жовтня 2021 року ОСОБА_6 звільнено з під варти у зв'язку із внесеннями застави в розмірі 136 200,00 грн.
Відповідно до вимог абз. 3 ч. 4 ст. 202 КПК України з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
В провадження Новомосковського (наразі Самарівського) міськрайонного суду Дніпропетровської області (судді ОСОБА_8 ) справа надійшла 17.05.2023 року (т. 2 а.с. 2).
В провадження судді ОСОБА_1 справа передана 18.09.2024 року (т. 2 а.с. 178).
За час перебування даного кримінального провадження в Самарівському міськрайонному суді Дніпропетровської області обвинувачений ОСОБА_6 в жодне судове засідання не з'явився.
Водночас, як зазначено вище, відповідно до ч. 8 ст. 182 КПК України у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Докази того, що ОСОБА_6 був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання в матеріалах справи відсутні. Відсутні і докази того, що ОСОБА_6 відомо про знаходження справи в Самарівському міськрайонному суді Дніпропетровської області.
Тобто, дійсно станом на день розгляду клопотання про звернення застави в дохід держави відсутні відомості про місце перебування обвинуваченого ОСОБА_9 , однак сама по собі дана обставина не дає суду підстави для висновку про порушення обвинуваченим процесуального обов'язку, передбаченого ч.7 ст.42 КПК, а саме - прибувати за викликом до суду, оскільки доказів про його повідомлення у встановлений КПК України спосіб в матеріалах справи відсутні.
Звернення застави в дохід держави передбачає дотримання вимог Конституції України та КПК щодо принципу верховенства права, статті 6 Конвенції та статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції, які для цього випадку встановлюють необхідність дотримання принципу пропорційності. Звернення застави у дохід держави повинно спрямовуватися на досягнення легітимної мети та бути співмірним з нею, а сам розмір стягнутої застави має бути пропорційним з огляду на порушення умов застави під час кримінального провадження, тобто таке звернення повинно призвести до справедливого балансу між вимогами суспільного інтересу та вимогами дотримання права на мирне володіння майном.
Перевіряючи легітимність мети звернення застави слід зазначити, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч.1 ст.131 КПК), а метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання відповідним ризикам (ч.1 ст.177 КПК).
Метою вищевказаної норми ч.8 ст.182 КПК є запобігання порушенню підозрюваним покладених на нього обов'язків шляхом застосування заходу кримінально-процесуальної відповідальності за таке порушення.
В даному випадку у суду відсутні докази того, що визначений положеннями КПК обов'язок обвинуваченого прибути за викликом до суду у призначену дату судових засідань можливо було виконати, він здатен був досягти зазначеної вище мети.
Отже, суд вважає, що на даний час підстави для звернення застави в дохід держави відсутні, а клопотання є передчасним.
Щодо обрання обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне зазначити.
Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов'язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам визначеним положенням цієї статті.
Статтею 178 КПК України визначено обов'язок суду, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінити в сукупності всі обставини вчинення підозрюваним кримінального правопорушення та особу підозрюваного.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України - тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
У відповідності до ч.1 ст.186 КПК України клопотання про застосування або зміну запобіжного заходу розглядається слідчим суддею, судом невідкладно, але не пізніше сімдесяти двох годин з моменту фактичного затримання підозрюваного, обвинуваченого або з моменту надходження до суду клопотання, якщо підозрюваний, обвинувачений перебуває на свободі, чи з моменту подання підозрюваним, обвинуваченим, його захисником до суду відповідного клопотання.
У відповідності до ч.1 ст.193 КПК України, розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.
У відповідності до ч.6 ст.193 КПК України, слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Відтак, розгляд клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного можливий лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу (ч.6 ст.193 КПК України).
Наявність перелічених обставини прокурором не доведено.
Крім того, суд звертає увагу на те, що обвинуваченому ОСОБА_6 наразі обрано запобіжний захід у вигляді застави, який є діючим запобіжним заходом.
Обрання декількох запобіжних заходів, які будуть діяти одночасно, діючим кримінальним процесуальним законом не передбачено.
Враховуючи вищевикладене, суддя приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання і в цій частині.
Щодо оголошення розшуку та зупинення кримінального провадження, суд вважає за необхідне зазначити про наступне.
Відповідно до ст. ст. 21, 323 КПК України судовий розгляд справи проводиться судом з обов'язковою участю сторін, у тому числі обвинуваченого.
У разі якщо обвинувачений ухилився від суду, суд відповідно до ст. 335 КПК України зупиняє судове провадження щодо нього до його розшуку.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_6 згідно з обвинувальним актом зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
В судові засідання призначені на 20.09.2024 року, 05.11.2024 року, 07.01.2025 року, 03.03.2025 року, 17.04.2025 року, 04.06.2025 року, 22.07.2025 року, 09.10.2025 року не з'явився, про причини неявки суду не повідомив.
Враховуючи вищевикладене, та той факт, що місце перебування обвинуваченого ОСОБА_6 наразі не відомо, а територія його місця проживання наразі є тимчасово окупованою, є всі підстави вважати, що є необхідність оголошення розшуку ОСОБА_6 , оскільки його неявка в судові засідання перешкоджає розгляду справи по суті, що впливає на її розгляд у розумні строки.
В цій частині, суд вважає за необхідне клопотання прокурора задовольнити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 182, 371-372, 376,392 КПК України, суд -
Клопотання прокурора ОСОБА_5 про звернення застави, внесеної за обвинуваченого ОСОБА_6 та обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оголошення його розшуку та зупинення кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №120211300000000096 від 16 березня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого за ч.2 ст.307 КК України - задовольнити частково.
Оголосити розшукОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Ровеньки Луганської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 .
Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 ,обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч.2 ст.307 КК України - зупинити.
Копію ухвали направити до ГУНП в Луганській області, для виконання.
При встановлені місця проживання чи місцезнаходження -ОСОБА_6 ,негайно повідомити суд для відновлення кримінального провадження та призначення судового провадження до судового розгляду, та прокурора - для забезпечення явки учасників процесу до суду.
В іншій частині клопотання прокурора ОСОБА_5 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом сім днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали буде оголошено 13 жовтня 2025 року о 16.00 годині.
Суддя ОСОБА_1