справа № 179/672/25
провадження № 2/179/446/25
16 жовтня 2025 року селище Магдалинівка
Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого - судді Чорної А.О.,
секретаря судового засідання Голобородько Н.І.,
за участю представника позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа Магдалинівська селищна рада про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -
ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , третя особа Магдалинівська селищна рада про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначила, що у 2016 році позивач разом зі своїм чоловіком ОСОБА_4 вирішили забрати до себе матір чоловіка ОСОБА_5 з метою здійснення за нею догляду. За життя ОСОБА_5 склала заповіт № 4754 від 10.05.2007, відповідно до якого усе своє майно заповіла невістки ОСОБА_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловік позивачки ОСОБА_4 помер.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5 . Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина.
01.10.2024 позивач звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини. 01.10.2024 державний нотаріус Солонянської державної нотаріального контори Дніпропетровської області Парусникова І.О. винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки пропущений встановлений законом строк для прийняття спадщини та вона не проживала постійно разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
В провадженні Солонянської державної нотаріального контори Дніпропетровської області знаходиться спадкова справа щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 , про спадкові права після смерті якої заявила спадкоємиця ОСОБА_3 , яка є донькою померлої ОСОБА_5 .
Позивач вважала, що оскільки вона проживала постійно з ОСОБА_5 , то вона не пропустила строк для прийняття спадщини. Вважає, що вона з поважних причин пропустила строк для прийняття спадщини, оскільки є пенсіонеркою, мала підірваний емоційний стан через втрату майже одночасно двох рідних нею людей, також просила врахувати відстань між місцем постійного проживання і місцем знаходження майна, незначний часовий проміжок між закінченням строку прийняття спадщини та подачею позовної заяви.
Просить суд визначити їй додатковий строк у 60 календарних днів, достатній для подання заяви про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_5 .
Ухвалою Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 26.06.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у цивільній справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 06.08.2025 задоволено клопотання представника позивача та витребувано з Солонянської державної нотаріальної контори копію спадкової справи після смерті ОСОБА_5 .
Ухвалою Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 02.03.2025 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві та просив їх задовольнити, просив врахувати суд, що позивач пропустила строк на прийняття спадщини лише на 6 днів.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, заяви про відкладення розгляду справи або про розгляд справи у її відсутності суду не надала. Відзив на позовну заяву не надала.
Представник третьої особи - Магдалинівської селищної ради у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Оскільки відповідачем не було надано відзив на позовну заяву, тому суд приймає до уваги лише надані докази позивачем.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
На підставі ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних матеріалів, ухваливши заочне рішення. Представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.
Вислухав пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Як передбачено ст.ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що 10.05.2007 ОСОБА_5 згідно заповіту заповіла ОСОБА_2 усе належне майно (а.с. 15)
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 14).
Після смерті ОСОБА_5 залишилось спадкове майно.
Згідно спадкової справи № 95/2024 вбачається, що з заявою про прийняття спадщини за законом до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 до нотаріальної контори звернулася ОСОБА_3 , яка 21.08.2024 подала заяву про прийняття спадщини після смерті її матері ОСОБА_5 (а.с. 73 звор. стор.)
Відповідач ОСОБА_3 є доньками померлої ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження та свідоцтвом про укладення шлюбу (а.с. 74 звор. стор. - 75)
01.10.2024 позивач ОСОБА_2 звернулася до нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 81 зворот. стор.).
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 є невісткою померлої ОСОБА_5 та не належить до спадкоємців за законом.
Постановою державного нотаріуса Солонянської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Парусникової І.О. від 01.10.2024 відмовлено ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_5 у зв'язку з пропуском строку для прийняття спадщини та вона не проживала постійно разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини за однією адресою, тобто спадщину фактично не прийняла (а.с. 22)
Згідно довідки виконкома Новопокровської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області ОСОБА_5 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та за даною адресою на момент її смерті проживала ОСОБА_2 (а.с. 11)
Згідно зі статтями 1216, 1218 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов'язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Статтями 1217, 1223 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом першої-п'ятої черг). Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Відповідно до ст. ст. 1220-1221,1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця.
Згідно із ст.ст. 1268-1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. При цьому прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповіднодо статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).
За загальними нормами про спадкування, право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Таким чином, поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Норми частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, у тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Судом встановлено, що з заявою про прийняття спадщини до майна померлої ОСОБА_5 до нотаріальної контори 21.08.2024 звернулася ОСОБА_3 . За її заявою заведено спадкову справу № 95/2024. Права на спадкове майно не оформлені. Постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії щодо ОСОБА_3 в матеріалах спадкової справи відсутня.
Також після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , окрім ОСОБА_3 , із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори 01.10.2024 звернулася позивач ОСОБА_2 .
У пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними причинами є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на час вчинення цих дій.
Суд, розбираючи доводи позивача, викладені в позовній заяві, зазначає, що спадкодавець ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно, кінцевий строк подання заяви на прийняття спадщини 25.09.2024. Із заявою про прийняття спадщини позивач ОСОБА_2 звернулася на 6 день від зазначеної дати, а саме: 01.10.2024.
За конкретних фактичних обставин кожної справи пропуск строку для прийняття спадщини суд має оцінювати з урахуванням тривалості такого пропуску та загальних засад цивільного законодавства, як-от розумність, добросовісність та справедливість.
Згідно з правовим висновком, висловленим Верховним Судом України у постанові від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17, під час вирішення питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно врахувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.
Свобода заповіту охоплює особисте здійснення заповідачем права на заповіт шляхом вільного волевиявлення, яке, будучи належно вираженим, підлягає правовій охороні і після смерті заповідача.
Так, у статті 63 Закону України «Про нотаріат» закріплено обов'язок нотаріуса (посадової особи органу місцевого самоврядування, уповноваженої на вчинення нотаріальних дій) повідомити про відкриття спадщини тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме.
Обов'язок нотаріуса повідомити спадкоємців про відкриття спадщини, а також роз'яснення їм права на її прийняття є одним із правових механізмів забезпечення права на спадкування, дотримання якого має перевірити суд при вирішенні питання про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом через поважність причини пропуску такого строку.
Велика палата Верховного Суду у постанові від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23 зауважила, що наведеними вище правилами передбачено обов'язок нотаріуса після заведення спадкової справи перевіряти наявність заповіту, вчиняти дії щодо сповіщення спадкоємців, місце проживання або роботи яких йому/їй є відомим, а також право зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.
Необхідність вчинення нотаріусом дій для повідомлення спадкоємця про відкриття спадщини, здійснення виклику спадкоємця за заповітом, у тому числі шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі узгоджується із правовими висновками Верховного Суду України, викладеними в постановах від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17, від 06 вересня 2017 року у справі № 6-49цс17, а також висновками Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду у постановах від 26 січня 2022 року у справі № 390/195/21, від 06 березня 2023 року у справі № 559/2112/19-ц, від 22 листопада 2023 року у справі № 333/8115/21.
Суд наголошує, що факту повідомлення нотаріусом позивача про відкриття спадкової справи після смерті ОСОБА_5 , яка за життя склала заповіт на ім'я позивача ОСОБА_2 , судом не встановлено.
Оцінка поважності причин пропуску строку прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об'єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15, від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17, у постановах Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, від 17 жовтня 2019 року у справі№ 766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18, від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18, від 17 серпня 2023 року у справі № 626/274/22.
Вирішуючи питання поважності причин пропуску позивачем шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини 1 статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19) сформульовано висновки про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину потрібно доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
Цивільна справа вирішується з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри.
За правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Позивач у позовній заяві зазначила, що причиною пропуску строку для прийняття спадщини є те, що вона проживала постійно з ОСОБА_5 , тому вважала, що вона не пропустила строк для прийняття спадщини. Крім того, позивач вважає, що вона з поважних причин пропустила строк для прийняття спадщини, оскільки є пенсіонеркою, мала підірваний емоційний стан через втрату майже одночасно двох рідних нею людей, також просила врахувати відстань між місцем постійного проживання і місцем знаходження майна, незначний часовий проміжок між закінченням строку прийняття спадщини та подачею позовної заяви.
Суд, вирішуючи питання поважності причин пропуску позивачем шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, враховує, що згідно довідки виконкома Новопокровської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області ОСОБА_5 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та за даною адресою на момент її смерті проживала позивач ОСОБА_2 .
Також суд, бере до уваги, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки, а ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5 , таким чином заслуговують на увагу доводи позивача про перенесений неї психоемоційний стрес у зв'язку зі смертю двох рідних людей.
Судом встановлено, що за життя 10.05.2007 ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , склала заповіт, відповідно до якого заповіла ОСОБА_2 усе належне майно, де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалось.
ОСОБА_2 є невісткою померлої ОСОБА_5 та не належить до спадкоємців за законом.
Шестимісячний строк для прийняття спадщини після померлої закінчився 26.09.2024, а до нотаріуса із заявою позивач звернулася 01.10.2024, тобто пропуск позивачем встановленого законом строку становить 6 днів.
У постанові Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року в справі № 681/203/17-ц зазначено, що незначний часовий проміжок між закінченням строку прийняття спадщини та подачею позовної заяви про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є підставою для задоволення таких вимог, з урахуванням принципу пропорційності між застосованим заходом та переслідуваною метою, якою є захист порушених прав заявника в аспекті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У постанові Верховного Суду від 16 серпня 2023 року у справі № 758/13293/18 зазначено, що незначний проміжок пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, а також наведені позивачем причини, які є об'єктивними та істотними труднощами, свідчать про наявність правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Суд звертає увагу на незначний пропуск позивачем встановленого законом строку - 6 днів.
Крім того, суд також враховує, що активні дії щодо прийняття спадщини позивач ОСОБА_2 почала вчиняти відразу після спливу шестимісячного строку, 01.10.2024 звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, тобто через 6 днів після пропуску встановленого законом строку для прийняття спадщини. Надалі, у листопаді 2024 позивач подала до суду позов про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Рішенням суду від 25.03.2025 позивачці було відмовлено у задоволенні позовних вимог про визначення додаткового строку для прийняття спадщини у зв'язку з тим, що позовні вимоги заявлені до неналежного відповідача. У травні 2025 позивач знов звернулася з позовом до суду про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Таким чином, суд враховує, що позивач вживала активних дій, спрямованих на прийняття спадщини відразу після спливу шестимісячного строку.
Суд звертає увагу на те, що правова позиція Верховного Суду щодо визнання поважними причинами пропуску строку, зокрема, великої відстані між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна, є сталою і незмінною.
Також додатковою підставою для пропуску строку стало неналежне виконання нотаріусом обов'язку щодо повідомлення спадкоємців про відкриття спадщини. Маючи інформацію про заповіт нотаріус не вжив усіх необхідних заходів для інформування позивача, як спадкоємця за заповітом, про необхідність подання заяви про прийняття спадщини.
З огляду на зазначене, враховуючи обставини справи, відсутність повідомлення нотаріусом її про відкриття спадщини, незначний проміжок пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини (6 днів), послідовність дій позивача щодо звернення до нотаріуса та подання позовної заяви про встановлення додаткового строку та те, що у спадкоємця існували перешкоди для подання заяви про прийняття спадщини, а саме психоемоційний стрес, перенесений у зв'язку зі смертю двох рідних людей, відстань між місцем постійного проживання і місцем знаходження спадкового майна, а також наведені позивачем причини, які є об'єктивними та істотними труднощами, суд відповідно до положень частини третьої статті 1272 ЦК України приходить до висновку, що наявні правові підстави для визначення ОСОБА_2 додаткового строку для прийняття спадщини.
Відтак, причини пропуску встановленого законом строку суд вважає поважними, а тому вважає можливим задовольнити позовні вимоги позивача та визначити йому додатковий строк на звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.
Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК України, звернувшись в нотаріальну контору.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з визначенням двомісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини. Суд вважає такий строк достатнім для реалізації позивачем права на подання заяви про прийняття спадщини.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа Магдалинівська селищна рада про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задовольнити.
Визначити ОСОБА_2 додатковий строк - два місяці з дня набрання рішенням законної сили, для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду через Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .
Третя особа - Магдалинівська селищна рада, код ЄДРПОУ 04338405, юридична адреса: 51100, Дніпропетровська область, Самарівський район, с-ще Магдалинівка, вул. Центральна, 46.
Датою ухвалення рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України та правової позиції ОП КЦС ВС у справі 1519/2-5034/11 від 05.09.2022, є дата складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 16.10.2025.
Суддя А.О. Чорна