Справа № 203/4983/25
Провадження № 2/0203/2228/2025
15 жовтня 2025 року Центральний районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді Колесніченко О.В.,
за участю секретаря Сердягіної О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу у паперовій формі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У липні 2025 року позивач, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 43231894, м. Львів), з підстав прострочення зобов'язання за договором в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС пред'явив через суд вимоги на предмет стягнення з відповідача, ОСОБА_1 , заборгованості на загальну суму 31 727,50 грн.
В обґрунтування позову зазначається, що відповідно до укладеного між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 договору про споживчий кредит № 4912509 від 19 березня 20213 року відповідач отримав кредит у розмірі 7 400 грн., а також зобов'язався сплатити проценти за користування цим кредитом та інші платежі і можливі штрафні санкції, передбачені угодою. Кредитний договір укладався в електронній формі, який відповідач підписав шляхом використання електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором.
ТОВ «Мілоан» умови кредитного договору виконав у повному обсязі, надавши відповідачеві кредит на потрібну йому суму. Однак, відповідач зі свого боку не виконав умови кредитного договору.
11 червня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги №72-МЛ, у зв'язку з чим відповідно до умов договору ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» право вимоги до позичальників, в тому числі за кредитним договором № 4912509 від 19 березня 2021 року.
Відповідач не виконує свої зобов'язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами та комісію за надання кредиту не сплачує, а тому, посилаючись на викладене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитом в загальному розмірі 31 727,50 грн., що складається із заборгованості по кредиту в розмірі 7 400 грн. та заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом в розмірі 23 587,50 грн., заборгованість по несплаті комісії за надання кредиту в розмірі 740 грн., а також судовий збір в розмірі 2 422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000 грн.
Відповідач свій відзив не подав, маючи у повному обсязі можливість реалізувати надані Законом процесуальні права на заперечення для спростування аргументів позовної заяви, про жодні причини неможливості подання доказів письмово суду не повідомляв.
З відкриттям спрощеного позовного провадження за ухвалою суду від 23 липня 2025 року з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду цієї справи по суті на засадах диспозитивності проведена її письмова підготовка без виникнення процесуальних ускладнень та без потреби у витребуванні доказів чи у сприянні в поданні доказів іншим чином.
У судове засідання не з'явилися всі учасники справи, і про причини своєї неявки відповідач не повідомив та про розгляд справи в його відсутність не клопотав, на підставі чого без фіксування судового процесу технічними засобами проведений заочний розгляд справи згідно з ст. ст. 280, 281 ЦПК України з урахуванням письмової згоди представника позивача, який 04 серпня 2025 року через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, а також у разі неявки відповідача не заперечував проти ухвалення заочного рішення, що з'ясуванню обставин не перешкоджає.
Суд, дослідивши зібрані докази, відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України дійшов висновку про вирішення справи в межах заявлених вимог за наявними в ній матеріалами з задоволенням позову, виходячи з встановлених у судовому засіданні наступних обставин.
Судом встановлено, що 19 березня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит (індивідуальна частина) №4912509, відповідно до умов якого відповідачу на картковий рахунок перераховано грошові кошти в сумі 7 400 грн. загальним строком на 15 днів з 19 березня 2021 року (строк кредитування), який завершується 03 квітня 2021 року (п.п.1.2, 1.3, 1.4 Договору). Відповідач повинен сплатити комісію за надання кредиту у розмірі 740 грн., яка нараховується за ставкою 10,00% від суми кредиту одноразово, проценти за користування кредитом у розмірі 1387,50 грн., які нараховуються за ставкою 1,25% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом, які нараховуються за стандартною процентною ставкою 5,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п.п.1.5.1, 1.5.2, 1.6 Договору). Договір укладено у формі електронного документа з використання електронного підпису відповідача, а саме останній підписав договір споживчого кредиту електронним підписом, створеним за допомогою одноразового ідентифікатора V85763 19 березня 20221 року о 13:29 годині, що підтверджується довідкою №б/н від 19 березня 2021 року виданою представником ТОВ «Мілоан», після чого відповідач виявив бажання отримати кредит, заповнивши відповідну анкету-заявку №4912509 від 19 березня 2021 року із зазначенням своїх персональних даних. Також сторонами узгоджено графік платежів за договором про споживчий кредит №4912509 від 19 березня 2021 року (додаток №1 до договору) (а.с. 13-17, 18, 19, 12 зворот).
Паспорт споживчого кредиту № 4912509 містить інформацію щодо суми кредиту, строку договору і строку кредитування, а також розмір процентної ставки та вказаний документ підписаний електронним цифровим підписом відповідача (а.с. 18).
Перерахування кредитних коштів на банківську картку відповідача № НОМЕР_1 підтверджується платіжним дорученням № 41904094 від 19 березня 2021 року (а.с. 19 зворот).
Надання кредитних коштів відповідачу, нарахування комісії за оформлення кредиту, а також нарахування процентів підтверджується випискою про щоденні нарахування та погашення за період з 19 березня 2021 року по 02 червня 2021 року (а.с. 20).
14 жовтня 2025 року на виконання ухвали суду від 19 вересня 2025 року про витребування доказів, до суду надійшов лист з АТ КБ «Приват Банк», яким підтверджено, що на ім'я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_3 (IBAN НОМЕР_4 ), з якого також видно, що 19 березня 2021 року на картку відбулося зарахування коштів у сумі 7 400,00 грн. (а.с. 92).
Таким чином з договору та його додатків вбачається, що між ТОВ «Мілоан» та відповідачем у відповідності до вимог ч. 1 ст. 638 ЦК України було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який оформлений в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.
Оскільки даний договір укладено за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний додаток, та відповідач підписала його електронним підписом одноразовим ідентифікатором, тому без отримання відповідного ідентифікатора, без здійснення входу до інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, такий договір не був би укладений.
Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 07.10.2020 року у справі №132/1006/19 (провадження №61-1602св20), від 28.04.2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження №61-2903св21), від 01.11.2021 року у справі №234/8084/20 (провадження №61-2303св21), від 14.06.2022 року у справі №757/40395/20 (провадження №61-16059св21), від 08.08.2022 року у справі №234/7298/20 (провадження №61-2902св21).
Так, особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, відповідач уклав із ТОВ «Мілоан» електронний договір та підписав такий у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», а тому договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
11 червня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги №72-МЛ, за якими ТОВ «Мілоан» на підставі Реєстру боржників від 11 червня 2021 року відступило ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» право вимоги до позичальників, в тому числі за кредитним договором № 4912509 від 19 березня 2021 року, що зокрема підтверджується витягом із Реєстру боржників до договору відступлення права вимог №72-МЛ від 11 червня 2021 року (а.с.23-25).
Згідно витягу з реєстру боржників, відповідно до якого право вимоги до відповідача, яке виникло за договором № 4912509 від 19 березня 2021 року, перейшло до позивача, де боржником зазначений ОСОБА_1 , у сумі 31 727,50 гривень, яка складається з: 7 400 грн. сума виданого кредиту; 740 грн. сума заборгованості за комісією та 23 587,50 грн. заборгованість по відсоткам (а.с.25 зворот).
На виконання вказаного договору ТОВ «Мілоан» передало, а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» прийняло Реєстр боржників в повному обсязі відповідно до умов договору відступлення прав вимоги №72-МЛ від 11 червня 2021 року, від кредитора до нового кредитора ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшли права вимоги заборгованості від боржників і дане товариство стало кредитором відносно боржників стосовно заборгованостей, що підтверджується даними акту прийому-передачі реєстру заборгованостей за договором відступлення прав вимоги №72-МЛ від 11 червня 2021 року.
Позивачем 10 липня 2025 року за вих.№20815891 було надіслано на адресу відповідача досудову вимогу щодо погашення заборгованості за кредитним договором №4912509 від 19 березня 2021 року, однак відповідач свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконував, внаслідок утворилась заборгованість в сумі 31 727,50 грн., що складається з основної заборгованості за кредитом в розмірі 7400 грн., заборгованості за відсотками в розмірі 23587,50 грн. та простроченої заборгованості за комісіями в розмірі 740 грн. (а.с. 20, 27).
Згідно зі ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
У відповідності до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто (ст.ст. 525-527 ЦК України).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Крім того, Закон України «Про споживче кредитування» надає право кредитодавцю встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
Так, згідно з приписами частини другої статті 8 названого Закону до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Пунктом 10 частини 1 статті 12 цього вказаного Закону визначено, що у кредитному договорі обов'язково визначається порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, власних комісій та інших платежів (за наявності), включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися.
Положеннями пунктів 1-1 та 4 частини 1 статті 1 Закону «Про споживче кредитування», визначено, що договір про споживчий кредит це вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором. При тому загальними витратами за споживчим кредитом є витрати споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання (частина друга статті615 ЦК України). Позивачем доведено, а відповідачем не спростовано, що відповідач припустилася порушення умов договорів щодо своєчасної сплати сум кредиту, внаслідок чого за нею утворилася зазначена заборгованість.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч. 1 ст. 1077 ЦК України).
Таким чином, дослідивши матеріали справи та надані докази, враховуючи, що відповідач не надав суду відзив на позов та будь-які докази, що спростовують обставини, на які посилається позивач, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 31727,50 грн.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується приписами ст. 141 ЦПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача також слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422,40 грн.
Розглядаючи вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь судових витрат на правову допомогу у розмірі 8 000 грн., суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16, тому суд враховує його при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин з огляду на приписи ч. 4 ст. 263 ЦПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач 01 липня 2025 року уклав із Адвокатським об'єднанням «Апологет» в особі керуючого партнера Усенка Михайла Ігоровича договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107, відповідно до умов якого вартість наданих послуг правничої допомоги за одну кредитну справу складає 8 000 грн. без ПДВ. Термін оплати послуг вказаний у акті наданих послуг (а.с. 29 зворот).
Згідно акту наданих послуг (правової (правничої) допомоги) від 06 липня 2025 року та деталізованого опису до даного акту позивачу надано наступний перелік правових та юридичних послуг у справі, про стягнення заборгованості за кредитним договором №4912509, за яким боржником є ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 : 1) усна консультація клієнта, щодо перспективи та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором (витрачено 0 год. 30 хв.), 2) ознайомлення з матеріалами кредитної справи (витрачено 2 год.), 3) погодження правової позиції клієнта у справі (витрачено 0 год. 30 хв.), 4) складання позовної заяви з урахуванням правової позиції клієнта (витрачено 3 год. 30 хв.), 5) подання заяви до суду від імені клієнта (1 шт.) (а.с. 30, 30 зворот).
Таким чином, з огляду на предмет позову, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача на правничу допомогу у розмірі 8 000 грн., що буде достатнім, пропорційним, співмірним складності справи та вартості фактично наданої правничої допомоги.
Керуючись ст. ст. 5, 10-13, 76-82, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 279-282 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: 79018, Львівська область, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд.1, корп.28) з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), заборгованість за кредитним договором № 4912509 від 19 березня 2021 року станом на 18 липня 2025 року в загальному розмірі 31 727,50 грн. (тридцять одну тисячу сімсот двадцять сім гривень 50 коп.), що складається із заборгованості по кредиту в розмірі 7 400 грн., заборгованості за відсотками в розмірі 23 587,50 грн. та простроченої заборгованості за комісіями в розмірі 740 грн.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: 79018, Львівська область, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд.1, корп.28) з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), судовий збір в сумі 2 422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) та витрати на правничу допомогу в розмірі 8 000 грн., а всього 10 422,40 грн. (десять тисяч чотириста двадцять дві гривні 40 коп.).
Відповідач вправі подати до Центрального районного суду міста Дніпра письмову заяву про перегляд цього заочного рішення протягом тридцяти днів, починаючи з наступного за днем складення повного рішення, з правом на поновлення такого пропущеного строку в разі подання цієї заяви протягом двадцяти днів з дня вручення копії повного заочного рішення суду.
Повне рішення складене та підписане 15 жовтня 2025 року у день його складення і, починаючи з наступного за цим дня, набирає законної сили після спливу тридцяти днів, протягом яких може бути оскаржене позивачем до Дніпровського апеляційного шляхом подання апеляційної скарги, а так само відповідачем - з наступного за днем постановлення ухвали про залишення без задоволення заяви про перегляд заочного рішення.
Суддя О.В. Колесніченко