07.10.2025 Справа №607/13817/25 Провадження №2/607/4150/2025
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі головуючого судді Позняка В.М.,
за участю секретаря судового засідання Козак О.Є., представника відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ейс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ейс» звернулося в суд із позовом до ОСОБА_2 , просить стягнути із відповідача заборгованість за Кредитним договором №888056045 від 23.05.2021 у розмірі 27 923,09 грн
Позов мотивовано тим, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_2 23.05.2021 уклали в електронній формі кредитний договір №888056045 на суму 22000 гривень. Первісний кредитор перерахував Відповідачу грошові кошти у розмірі 22000 грн 23.05.2021 на банківську карту 4441-11XX-XXXX-7600. На підставі договору факторингу від 28.11.2018 № 28/1118-01 між Первісним кредитором та ТОВ «Таліон Плюс», договору факторингу від 30.10.2023 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» та договору факторингу від 29.05.2025 № 29/05/25-Е між ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» та ТОВ «Фінансова Компанія «Ейс» до позивача перейшло право вимоги за Кредитним договором №888056045 від 23.05.2021. Заборгованість Відповідача за Кредитним договором, становить 27 923,09 грн, яка складається з: 21429,82 грн - заборгованість по тілу кредиту; 6 493,27 грн - заборгованість по несплачених відсотках.
Відповідач ОСОБА_2 через свого представника надав суду відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Стверджує, що матеріали позовної заяви не містять жодного доказу виконання кредитного договору Позикодавцем (Кредитором). Платіжне доручення за №8b3ff554-e87d-42cc-a55b-dcc7efa94341 від 23.05.2021 не є належним та допустимим доказом, що підтверджує ініціювання переказу Позикодавцем кредитних коштів на рахунок Відповідача, отримання кредитних коштів за Кредитним договором Відповідачем, а також те, що такий переказ є завершеним.
Зазначає, що обґрунтовуючи позовні вимоги, ТОВ «ФК «ЕЙС» посилається на те, що право вимоги від первісного кредитора ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», перейшло до нових кредиторів, кінцевим з яких є позивач ТОВ «ФК «ЕЙС», на підставі договорів факторингу, які були укладені у 2018 році, 2023 та 2025 роках. Сам кредитний договір № 888056045 від 23.05.2021 року укладений після укладення первинного договору факторингу від 28 листопада 2018 року.
Тобто відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору (висновок викладений в постанові Верховного Суду України від 05.07.2017 у справі № 752/8842/14-ц, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.01.2019 у справі № 909/1411/13, від 13.10.2021 у справі № 910/11177/20).
Із наведеного вище слідує, що вимога на момент укладення договору мала би бути визначеною, тоді як жодної визначеної вимоги у ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» щодо Відповідача на момент укладення договору факторингу від 28 листопада 2018 року не було, відтак сторони не могли передбачити, що 23.05.2021 цим товариством буде укладено кредитний договір з Відповідачем.
Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30.06.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Позивач в судове засідання свого представника не направив, звернувся в суд із заявою, в якій просив розглядати справу в його відсутності.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві.
Розглянувши справу, судом досліджено такі докази та встановлено такі обставини.
ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_2 23.05.2021 уклали в електронній формі договір кредитної лінії №888056045 на суму 22000 гривень, строком на 30 днів.
Договір підписаний позичальником одноразовим ідентифікатором MNV2C5V8, який було відправлено 23.05.2021 16:23:59 на номер 0984496679 та введено 23.05.2021 16:24.31.
Відповідно до платіжного доручення від 23.05.2021 та довідки ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало відповідачу 22000 гривень згідно договору №888056045 на банківську карту № НОМЕР_1 .
Факт отримання відповідачем коштів підтверджується відповіддю АТ «Універсал Банк» та банківською випискою (а.с.195-197).
ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» 28.11.2018 уклали договір факторингу № 28/1118-01.
В подальшому ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали ряд додаткових угод: №19 від 28.11.2019, № 26 від 31.12.2020, №27 від 31.12.2021, №31 від 31.12.2022, №32 від 31.12.2023 - якими продовжено строк дії договору до 31 грудня 2024 року
Пунктом 1.2 Договору факторингу 1 визначено, що перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до договору, а саме реєстрах прав вимоги.
Пунктом 4.1 договору передбачено, що право вимоги переходить від клієнта до Фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимог по формі, встановленій в договорі.
ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» підписали Реєстр прав вимоги №175 від 05.05.2022, за яким від Первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором №888056045.
Позивачем надано Акт звірки взаємних розрахунків та Протокол узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимоги, відповідно до якого наявна інформація про сплату суми фінансування та сторони підтвердили погоджену дату відступлення прав вимоги за реєстром боржників 05.05.2022.
ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс» 30.10.2023 уклали Договір факторингу № 0/1023-01, відповідно до умов якого, ТОВ «Таліон плюс» зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Таліон плюс» за плату на умовах, визначених цим договором. Термін дії договору продовжувався додатковими угодами №2 від 03.08.2021 та №3 від 30.12.2022.
Пунктом 4.1 договору передбачено, що право вимоги переходить від клієнта до Фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимог по формі, встановленій в договорі.
ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» підписали Реєстр прав вимоги №1 від 30.10.2023, за яким до ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.
На підтвердження факту передачі грошових коштів у розпорядження (фінансування) ТОВ «Таліон плюс» зі сторони ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» згідно Договору факторингу за відступлення права вимоги у обсязі кредитних договорів, які зазначені у Реєстрі прав вимоги до Договору факторингу позивачем надана Платіжна інструкція та Протокол узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимоги, відповідно до якого наявна інформація про сплату суми фінансування та сторони підтвердили погоджену дату відступлення прав вимоги за реєстром боржників 30.10.2023.
ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» та ТОВ «Фінансова Компанія «Ейс» 29.05.2025 уклали Договір факторингу № 29/05/25-Е (а.с. 94-103) відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.
Відповідно до п.1.2 Договору факторингу перехід від ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» до Позивача Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком № 2, після чого Позивач стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги.
Відповідно до акту приймання передачі реєстру боржників від 29.05.2025 (а.с. 86), Реєстру Боржників № б/н від 29.05.2025 за Договором факторингу (а.с. 91-03) від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача за договором №888056045 від 23.05.2021.
На підтвердження факту передачі грошових коштів у розпорядження (фінансування) ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» згідно Договору факторингу позивачем надана Платіжні інструкції.
Відповідно до розрахунку ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» заборгованість ОСОБА_2 за Кредитним договором №888056045 від 23.05.2021 становить 21524 грн станом на 04.05.2022, за період кредитування позивачем сплачено 32626,41 (!) грн відсотків.
Відповідно до розрахунку ТОВ «Таліон Плюс» (а.с. 84-85) заборгованість ОСОБА_2 за №888056045 від 23.05.2021 становить з 27 923,09 грн, яка складається з: 21429,82 грн - заборгованість по тілу кредиту; 6493,27 грн - заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом.
Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором №888056045 від 23.05.2021 загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором, становить 27 923,09 грн, яка складається з: 21429,82 грн - заборгованість по тілу кредиту; 6493,27 грн - заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом.
Дослідивши та оцінивши докази, суд доходить такого висновку.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Враховуючи приписи статей 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію». Судом першої інстанції вірно визначено, що укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Верховний Суд у постанові від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 підтверджує, що суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс- повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, що спростовує доводи касаційної скарги у цій частині».
Згідно із частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (частина друга статті 1056-1 ЦК України).
Згідно з частиною другою статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (ст. ст. 1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Статтею 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
За приписами частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Судом встановлено, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_2 23.05.2021 уклали в електронній формі кредитний договір №888056045 на суму 22000 гривень, що підтверджується змістом договору.
Факт перерахунку коштів підтверджується платіжним дорученням, довідкою та інформацією АТ «Універсал Банк».
Суд відхиляє доводи відповідача про те, що не надано доказів перерахунку коштів, оскільки вказані доводи спростовуються вищезазначеними доказами, зокрема, банківською випискою, у якій зафіксовано надходження 22000 грн 23.05.2021 та використання вказаних коштів відповідачем на власний розсуд.
Більше того, відповідач неодноразово оплачував відсотки за вказаним кредитним договором, що було б суперечливою поведінкою, якби він ці кошти не отримував.
Згідно із статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини другої статті 516 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина перша статті 1077 ЦК України).
Як встановлено судом, право вимоги по Кредитному договору №888056045 на підставі договорів факторингу було відступлено Первісним кредитором на користь ТОВ «Таліон плюс», ТОВ «Таліон плюс» на користь ТОВ «ФК «Онлайн фінанс», ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Ейс», що підтверджується змістом договорів, реєстрами прав вимог, актом приймання передачі, актом звірки взаєморозрахунків та платіжними дорученнями, які досліджені судом.
Суд відхиляє доводи відповідача про відсутність доказів переходу права вимоги за кредитним договором до позивача.
Так, відповідно до умов договорів, передача права вимоги здійснюється не за самим договором, а за реєстрами, які є додатками до нього. Вказані реєстри підписувалися сторонами договору після виникнення права вимоги за кредитним договором від 23.05.2021 №888056045.
Крім того, в договорах факторингу визначено, що моментом набуття права вимоги є підписання Реєстру прав вимог або Реєстру боржників та Акту прийому-передачі реєстру, які надані позивачем на підтвердження факту переходу права вимоги.
Визначаючи розмір заборгованості за відсотками та тілом кредиту, суд виходить із такого.
Суд зазначає, що поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04 лютого 2020 року у справі №912/1120/16 (пункт 6.28).
На період після прострочення виконання зобов'язання з повернення кредиту, кредит боржнику не надається, боржник не може правомірно не повертати кредит, а тому кредитор вправі вимагати повернення боргу разом з процентами, нарахованими на час спливу строку кредитування. Тобто боржник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення кредитування, а тому й не повинен сплачувати за нього проценти відповідно до статті 1048 ЦК України; натомість настає відповідальність боржника - обов'язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором.
У пункті 1.7 договору встановлено, що кредит надається на 30 днів від дати отримання кредиту.
Відповідно до пункту 1.8 договору сторони погодили, що встановлений в п. 1.7. Договору строк Дисконтного періоду та, відповідно, строк надання Кредитної лінії може бути продовжено Позичальником, шляхом здійснення протягом Дисконтного та Пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови якщо Позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів Кредитодавця активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду.
Суд зазначає, що відповідачем в межах дисконтного періоду оплачувалися відсотки за користування кредитом, у зв'язку із чим строк кредитування продовжувався до 31.03.2022 (а.с. 23, 79-85), чим виконано умови договору щодо пролонгації строку кредитування у відповідності до пункту 1.9.2 договору.
Разом із тим, як видно із розрахунків заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» нараховувалися відсотки і після погодженого строку кредитування з 31.03.2022
Згідно пункту 1.12 договору, сторони погодили, що факт користування Позичальником сумою наданого Кредиту після закінчення Дисконтного періоду є відкладальною обставиною, в розумінні статті 212 Цивільного кодексу України, яка має наслідком продовження строку дії Кредитної лінії (продовження загального строку дії Договору) на наступних умовах: 1.12.1. зобов'язання щодо повернення основної суми Кредиту переносяться на наступний день після закінчення Дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов'язання Позичальника по оплаті основної суми Кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 (дев'яносто) календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду, з наступного дня після закінчення Дисконтного періоду Позичальник зобов'язаний щоденно сплачувати Кредитодавцю проценти з розрахунку 839,50 (вісімсот тридцять дев'ять цілих п'ять десятих) процентів річних, що становить 2,30 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним.
Суд не погоджується із можливістю продовження строку кредитування та нарахування відсотків за вказаний період на підставі цього пункту договору.
Цими умовами не передбачає вчинення відповідачем активних дій для пролонгації договору, а відповідач визначив, що сам факт прострочення виконання зобов'язання є такими діями та відкладальною обставиною в розумінні статті 212 ЦК України, яка має наслідком продовження строку користування кредитом (продовження загального строку дії договору).
Суд звертає увагу на те, що невиконання зобов'язань або неналежне виконання договірних зобов'язань не може бути підставою для звільнення від відповідальності боржника, тим більше розглядатися як «відкладальна умова», яка може й не настати, оскільки в розумінні частини першої статті 212 ЦК України, відкладальною є саме та обставина, щодо якої невідомо чи настане вона чи ні.
Як уже зазначалося вище, поведінка не може бути одночасно неправомірною так і правомірною.
Тому, добросовісний кредитор укладаючи договори зі споживачем розраховує на повернення кредитних коштів та відсотків за користування кредитом в межах погодженого сторонами договору строку, відповідно й обов'язком споживача у такому договорі визначено своєчасну сплату кредиту.
У зв'язку із цим, несвоєчасне повернення відповідачем кредиту чи її відсутність є саме порушенням споживачем договірних зобов'язань за укладеним договором, а не відкладальною умовою.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
Відповідачем не надано доказів, які свідчать по вчинення відповідачем дій, передбачених договором (оплати протягом «дисконтного періоду» всіх процентів, фактично нарахованих за користування кредитом), а також укладення із відповідачем додаткових угод про продовження строку кредитування на більший термін.
В іншому випадку, у разі не повернення кредитних коштів у визначений договором термін, договір передбачає збільшену процентну ставку за подальше користування кредитними коштами.
Пролонгація дії кредитного договору без ініціативи позичальника (п. 4.3.1 договору) за змістом укладеного договору, пов'язується виключно з не поверненням кредитних коштів у визначений п. 1.4 договору строк, що не узгоджується з Правовою позицією Великої Палати Верховного Суду від 27 липня 2021 року за № 910/18943/20 відповідно до якої поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною.
За таких обставин, суд доходить висновку, що неповернення позичальником кредитних коштів, за відсутності активних дій відповідача, договору, є неправомірною поведінкою, а саме неповерненням кредиту у визначений договором строк, що виключає право кредитодавця нараховувати після спливу строку кредитування проценти, визначені за користування кредитними коштами у розмірі встановленому договором.
Тому, нарахування відсотків поза межами строку кредитування, у тому числі і автопролонгації, є неправомірним.
Отже, як видно із розрахунку наданого позивачем (а.с. 85) заборгованість відповідача за кредитним договором станом на момент закінчення строку кредитування - 31.03.2022 становила 21997,36 грн, при цьому 04.05.2022 (після закінчення дисконтного періоду) відповідачем погашено ще 923 грн.
Отже, розмір заборгованості відповідача за кредитним договором не могла перевищувати 21074,36 (21997,36 - 923) грн.
Положеннями частини першої статті 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
В силу приписів частини другої статті 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну особу від відповідальності за порушення зобов'язання.
Виходячи із принципу змагальності сторін, у спорі про стягнення кредитної заборгованості на позивача покладається тягар доведення надання позичальнику кредитних коштів та порушення боржником своїх зобов'язань щодо повернення кредиту, а на відповідача відповідно лежить тягар доведення відсутності у нього заборгованості (висновки ВС у постанові ВС від 30 серпня 2023 року у справі № 753/20537/18).
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Оскільки строк кредитування сплинув, відповідачем не спростовано розмір заборгованості 21074,36 грн, тому позов в цій частині підлягає до задоволення.
Позивач при зверненні до суду поніс судові витрати на суму 2422,40 грн - зі сплати судового збору та 7000 грн - витрат на правову допомогу, що підтверджується договором із АБ «Тараненко і партнери» від 29.05.2025, додатковою угодою до договору про надання правничої допомоги, актом приймання-передачі наданих послуг від 05.06.2025 на суму 7000 грн, довіреністю, ордером, разом - 9422,40 (2422,40+7000) грн.
Зважаючи на те, що позов задоволено частково - на суму 21074,36 грн із 27923,09 грн, що становить 75,47 %, на підставі частини першої 141 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача 7111,08 (75,47 % від 9422,40) гривень судових витрат.
На підставі наведеного та керуючись статтями 4, 12, 76, 77, 78, 80, 81 141, 258, 259, 264, 265, 280-282, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_2 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ейс» 21074 гривень 36 копійок заборгованості за Кредитним договором №888056045 від 23.05.2021 та 7111 гривень 08 копійок судових витрат.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Реквізити сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС", ел. пошта FincomEICE@gmail.com, тел. +380955092154, адреса: Україна, 02090, місто Київ, Харківське шосе, будинок 19, офіс 2005, ЄДРПОУ 42986956.
Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , засоби зв'язку: тел.: НОМЕР_3 , ел.пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2
Головуючий суддяВ. М. Позняк