09.10.2025 Справа №607/11938/25 Провадження №2/607/3713/2025
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Стельмащука П.Я., за участю секретаря судового засідання Двикалюк І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (надалі - ТОВ «Споживчий центр», позивач) звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором №30.05.2024-100002752 від 30.05.2024 в сумі 19 860,88 грн.
В обґрунтування вимог позивач зазначив, що 30.05.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) №30.05.2024-100002752, згідно з умовами якого позичальнику надано кредит в розмірі 12 000 грн., строком на 98 днів. ОСОБА_1 30.05.2024 електронним цифровим підписом підписала Пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), Заявку на отримання кредиту, підтвердила укладення кредитного договору та отримала на рахунок кошти у розмірі 12 000,00 грн, а отже акцептувала умови договору. Відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим, станом на дату подання позовної заяви утворилась заборгованість в розмірі 19 860,88 грн, що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 7 693,11 грн, по процентам в розмірі 7 847,77 грн, та неустойки в розмірі 4 320,00 грн.
Ухвалою судді від 19.06.2025 відкрито провадження у справі за вищевказаним позовом, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
Представник позивача в судові засідання, в тому числі 07.10.2025, не з'явився, просить суд розглянути справу без його участі, про що зазначив у прохальній частині позову. Щодо ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідно до ч. 1 статті 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідач ОСОБА_1 в судові засідання, в тому числі 07.10.2025, не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відзив на позов не подав, про поважність причин неприбуття в судове засідання не повідомив. А тому, відповідно до ст. 280 ЦПК України, справу слід вирішити на підставі наявних доказів та постановити заочне рішення.
Ухвалення та проголошення судового рішення відкладено до 11.15 год. 09.10.2025, в яке учасники справи не з'явились.
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, здійснює розгляд справи без участі сторін, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково, з таких підстав.
Судом встановлено, що 30.05.2024 ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір (оферти) №30.05.2024-100002752 (далі - Договір), підписаний зі сторони відповідача за допомогою одноразового ідентифікатора Е963.
Відповідно до п.2.2 Договору електронний кредитний договір складається з наступних електронних документів, які містять всі його істотні умови:
2.2.1. пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), розміщена на веб-сайті Кредитодавця у загальному доступі, а також у особистому кабінеті Позичальника на веб-сайті Кредитодавця;
2.2.2. заявка, сформована на сайті Кредитодавця після ідентифікації Позичальника, обрання ним конкретних умов та їх схвалення Кредитодавцем;
2.2.3. відповідь Позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), сформована на сайті Кредитодавця, та підписана Позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (кода), отриманого Позичальником в смс-повідомленні на номер телефону, вказаний при його ідентифікації на сайті.
Згідно з п. 3.1. Договору Кредитодавець зобов?язується надати
Кредит Позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а Позичальник зобов?язується повернути Кредит та сплатити Проценти, Комісію.
Відповідно до п. 4.1 Договору Кредитодавець надає Позичальнику Кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб перерахування Позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5375-23ХХ-ХХХХ-3008.
Згідно з п. 4.3. Договору Днем надання Кредиту вважається списання відповідної суми коштів з рахунку Кредитодавця, а днем погашення Кредиту/сплати платежу - день надходження коштів у касу Кредитодавця готівкою або зарахування на поточний рахунок Кредитодавця, що підтверджується випискою з поточного рахунку Кредитодавця.
Відповідно до п. 6.1. Договору Позичальник зобов?язався використати Кредит на зазначені в Договорі цілі, що не суперечать чинному законодавству України, і забезпечити своєчасне повернення Кредиту та Процентів шляхом внесення в касу Кредитодавця готівкою або перерахування на рахунок Кредитодавця в такі терміни: а) повернення кредиту, сплата Процентів, Комісії - у терміни та строки, вказані у Заявці, яка є невід?ємною частиною даної оферти; б) неустойка, яка може бути нарахована Кредитодавцем за несвоєчасне виконання зобов?язань за цим Договором, - негайно, з моменту пред?явлення Кредитодавцем вимоги (усної чи письмової) про нарахування таких санкцій.
Відповідно до умов Заявки кредитного договору №30.05.2024-100002752 від 30.05.2024 позичальнику надається кредит у розмірі 12 000,00 грн, строком на 98 днів з дати його надання, дата видачі кредиту - 30.05.2024, дата повернення кредиту - 04.09.2024, проценти за користування кредитом у вигляді фіксованої незмінної процентної ставки у розмірі 1.5% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом усього строку, на який надається кредит.
Згідно з п. 18 Заявки, позичальник підтверджує, що йому надані та він отримав інформацію, зазначену в частинах 1, 5 ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», паспорт споживчого кредиту відповідно до ЗУ «Про споживче кредитування», примірник цього договору.
Згідно з п. 6.7.1 Договору, позичальник підтверджує, що він уклав цей договір, повністю усвідомлюючи значення своїх дій та згідно з вільним волевиявленням, та має здатність виконувати його умови.
Також до матеріалів справи долучено паспорт споживчого кредиту, інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, з якого вбачається інформація про фінансову установу та умови кредитування.
Згідно квитанції LiqPay, ID операції НОМЕР_1 , 30.05.2024 було перераховано грошові кошти на картку НОМЕР_2 в розмірі 12000 грн, призначення платежу: видача за договором №30.05.2024-100002752.
Відповідно до довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором №30.05.2024-100002752 від 30.05.2024 відповідач ОСОБА_1 має заборгованість в розмірі 19 860,88 грн, що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 7 693,11 грн, по процентам в розмірі 7 847,77 грн та 4 320,00 грн неустойка.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною 2 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України).
За правилами ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Як вбачається із матеріалів справи, оспорюваний кредитний договір укладений в електронній формі. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно із ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
За змістом ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. За положеннями ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.
Згідно з пропозицією про укладення кредитного договору (оферта) ТОВ «Споживчий центр» пропонує укласти кредитний договір на умовах, встановлених товариством. Кредитний договір складається з наступних електронних документів, які містять всі його істотні умови: дана пропозиція про укладення договору (оферта), розміщена на сайті кредитора заявка, сформована на сайті кредитора після ідентифікації позичальника, обрання ним конкретних умов та схвалення їх кредитором; відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), сформована на сайті кредитора, та підписана позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (коду), отриманого позичальником в смс-повідомленні на номер телефону, вказаний при його ідентифікації на сайті.
Відповідач підтвердила, що ознайомлена і приймає умови кредитного договору (оферти), а також підтверджує, що однозначно та безумовно приймає (акцептує) пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), невід'ємною частиною якої є Заявка до кредитного договору №30.05.2024-100002752 від 30.05.2024, з якими вона попередньо ознайомилася. Акцептовані нею умови кредитного договору містяться у вказаних заявці та оферті.
Крім того, ОСОБА_1 розуміла, що підписує та укладає кредитний договір на вищевказаних умовах, підписуючи даний акцепт електронним підписом одноразовим ідентифікатором Е963.
Позивач просить стягнути з відповідача 7 847,77 грн процентів за користування кредитом за період з 30.05.2024 по 04.09.2024, що вбачається із довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором №30.05.2024-100002752 від 30.05.2024, і ця сума є обґрунтована, оскільки узгоджена сторонами у заявці.
Щодо вимоги про стягнення з відповідача неустойки, суд зазначає наступне.
Згідно із п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, згідно із Указом Президента України «Про ведення воєнного стану в Україні» № 64/2022, в Україні введено воєнний стан із 5-30 год. 24 лютого 2022 року, який діє до теперішнього часу.
Враховуючи вищенаведене, вимога про стягнення з відповідача на користь позивача неустойки у розмірі 4320,00 грн суперечить закону та задоволенню не підлягає.
Згідно з статтею 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За змістом ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідач не надав будь-яких доказів в розумінні положень ст. 76-81 ЦПК України на спростування обставин, на які посилається позивач та не направив суду жодних заперечень щодо позовних вимог.
З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд дійшов висновку про порушення відповідачем прав позивача щодо своєчасного погашення заборгованості за кредитним договором, а тому позов слід задовольнити частково, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором №30.05.2024-100002752 від 30.05.2024 в розмірі 15 540,88 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 7693,11 грн, заборгованість за відсотками 7847,77 грн.
У задоволенні решти позовних вимог належить відмовити з наведених вище підстав.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так як позов задоволений на 78,25% (15540,88 / 19860,88 х 100%), з відповідача на користь позивача слід стягнути 1895,53 грн судового збору (78,25% від 2422,40 грн, сплачених позивачем при зверненні до суду).
На підставі наведеного та керуючись статтями 4, 12, 76, 77, 78, 80, 81 141, 247, 258, 259, 264, 265, 272-273, 280, 352, 354-355 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №30.05.2024-100002752 від 30.05.2024 в розмірі 15 540,88 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 7693,11 грн, заборгованість за відсотками 7847,77 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 1895,53 грн. судового збору.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення суду або апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги заочного рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення суду може бути переглянуто Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення суду може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення суду без задоволення, відповідачем може бути оскаржене заочне рішення суду в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів, відповідачем з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення суду без задоволення, іншими учасниками справи з дня його проголошення, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину заочного рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного заочного рішення суду.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження - 01032, вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, код ЄДРПОУ - 37356833.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 , місце проживання - АДРЕСА_1 .
Рішення складено та підписано 09.10.2025.
Головуючий суддяП. Я. Стельмащук