Справа № 603/474/25
Провадження №2/603/284/2025
(заочне)
15 жовтня 2025 рокум. Монастириська
Монастириський районний суд Тернопільської області у складі:
головуючого судді Пасічника А.З.,
за участі секретаря судового засідання Лучкович Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Представник позивача Тараненко А.І., який діє на підставі довіреності в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідачки на користь товариства заборгованість за кредитним договором №464544432 від 19 липня 2020 року у розмірі 33 774,20 грн, а також понесені судові витрати.
В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначає, що 19 липня 2020 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачка уклали Кредитний договір № 464544432 (далі - договір) у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Перед укладенням кредитного договору відповідачка з метою отримання кредиту самостійно за допомогою мережі Інтернет: перейшла на офіційний сайт первісного кредитора за посиланням www.moneyveo.ua та зареєструвалась на ньому, шляхом створення особистого кабінету позичальника; за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи первісного кредитора заповнила та подала Заявку на отримання грошових коштів в кредит, в якій вказала свої персональні дані, а саме: прізвище, ім'я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, РНОКПП, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання; пройшов належну перевірку (верифікацію); ознайомилась та підтвердила згоду з офертою, індивідуальною частиною Кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику (далі - Правила) (Додаток № 4), які є невід'ємною частиною Кредитного договору, які перебувають в загальному доступі, будучи опублікованими на сайті www.moneyveo.ua.; отримала на номер телефону, вказаний у Заявці, персональний одноразовий ідентифікатор, який потім використала для підписання Кредитного договору; надала згоду (акцепт) на пропозицію (оферту) первісного кредитора щодо укладання Кредитного Договору. Вказує, що такі дії відповідачки свідчать про те, що саме вона була ініціатором укладення договору. Підписавши вказаний договір, сторони досягли згоди з усіх істотних умов Кредитного договору, в тому числі щодо розміру кредиту, грошової одиниці, в якій надано кредит, строк та умови користування коштами, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки. Представник зазначив, що згідно умов Кредитного договору первісний кредитор виконав свій обов'язок та перерахував відповідачці, шляхом ініціювання через банк провайдер, грошові кошти у розмірі:- 13 160,00 грн 19.07.2020 на банківську карту № НОМЕР_1 відповідачки, яку остання вказала у Заявці при укладенні Кредитного договору. На підставі договору факторингу від 28.11.2018 № 28/1118-01 між первісним кредитором та товариством з обмеженою відповідальністю ( далі також - ТОВ «Таліон Плюс»), договору факторингу від 05.08.2020 № 05/0820-01 між ТОВ «Таліон Плюс та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (далі також - ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс») та договору факторингу від 20.10.2023 № 20/10/23-03 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» до позивача перейшло право вимоги за Кредитним договором №464544432 від 19.07.2020. Також вказує про те, що ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач не здійснювали жодних нарахувань за Кредитним договором, а у період перебування права вимоги у ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивача зі сторони відповідачки не здійснювалося погашення заборгованості за Кредитним договором. Загальна сума заборгованості ОСОБА_1 перед позивачем, на момент подання позовної заяви за Кредитним договором становить - 33 774,20 грн, яка складається з: 13 160,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 20 614,20 грн - заборгованість по несплаченим відсотках за користування кредитом.
Ухвалою Монастириського районного суду Тернопільської області від 02 вересня 2025 року позовна заява ТОВ «ФК «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості прийнята до розгляду та відкрите провадження у справі. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
15 вересня 2025 року Монастириським районним судом Тернопільської області внесена ухвала, якою в Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» витребувана інформація щодо перерахування в період 19.07.2020 по 24.07.2020 первинним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на рахунок ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 13 1650,00 грн, а також інформацію про фінансовий номер телефону відповідачки та належність їй кредитного рахунку з маскою картки № НОМЕР_2 .
07 жовтня 2025 року до матеріалів справи долучена відповідь від АТ КБ «ПриватБанк», згідно з якою на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) в банку емітовано карту № НОМЕР_4 , номер телефону на який відправляється інформація в підтвердження фінансових операцій за вказаним рахунком в період 19.07.2020 по 24.07.2020 був номер НОМЕР_5 . Також до вказаної відповіді банк надав виписку по рахунку № НОМЕР_4 за період з 19.07.2020-24.07.2020.
ТОВ «ФК «Ейс» не забезпечило явку представника в судове засідання, в позовній заяві представник просив цивільну справу розглядати у відсутності представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідачка ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, повторно не з'явилась в судове засідання, не повідомила про причини неявки, до початку розгляду справи по суті відзиву на позовну заяву не подала.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Ухвалою Монастириського районного суду Тернопільської області від 15 жовтня 2025 року постановлено в даній цивільній справі провести заочний розгляд та ухвалити заочне рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання усіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Судом встановлені такі обставини.
19 липня 2020 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та позичальницею ОСОБА_1 в електронній формі був укладений Договір № 464544432 (далі - Договір).
На підтвердження укладення кредитного Договору відповідачкою з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» представником позивача долучений алгоритм укладення кредитного договору з якого встановлено, що без ознайомлення з умовами надання та обслуговування кредитів та правилами про порядок надання коштів у позику, подальше укладення електронного договору кредиту на сайті є неможливим. Також із вказаного алгоритму видно, що введені дані позичальника, зокрема дані платіжної картки підтверджувалася, шляхом перевірки дійсності та аутентифікації під час заповнення заявки згідно з стандартами відповідних платіжних систем.
Також в підтвердження укладення кредитного Договору стороною позивача надана заявка на отримання грошових коштів в кредит від 19.07.2020, в якій є особисті дані ОСОБА_1 , зокрема в якій зазначені: персональні дані позичальниці, номер карткового рахунку НОМЕР_2 , адреса проживання, договір кредитної лінії №464544432 від 19.07.2020, який підписаний одноразовим ідентифікатором 5FDG724U, а також правила надання грошових коштів у позику, в тому у числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
Разом з тим, відповідно до даних Довідки щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зазначена позичальниця ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , Договір №464544432 від 19.07.2020, сума кредиту 13160,00 грн, строк кредитування 30, процентна ставка 1.70 % в день, заявка на кредит подана 19.07.2020, договір відправлений позичальнику 19.07.2020, акцепт оферти позичальником (підписання договору одноразовим ідентифікатором 5FDG724U), номер телефону - НОМЕР_6 .
Згідно умов п. 1.1 Договору товариство зобов'язується надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму 13160 грн 00 коп. (тринадцять тисяч сто шістдесят грн. нуль коп.) на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно п. 1.3., п. 1.4. або п. 1.5. цього Договору.
Пунктом 1.2 Договору визначено, що кредит надається (Договір укладається) строком на 30 (тридцять) днів від дати отримання кредиту позичальником.
Відповідно до п. 1.3 Договору на період строку, визначеного п. 1.2 Договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за дисконтною процентною ставкою в розмірі 1,54 відсотків від суми кредиту за кожний день користування кредитом.
Разом з тим, у випадку користування кредитом понад строк, встановлений п. 1.2 Договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою скасовуються і до взаємовідносин між сторонами застосовується базова процентна ставка в розмірі 1,70 (одна ціла сім десятих) відсотків від суми кредиту за кожний день користування кредитом, відповідно до чого позичальник зобов'язується сплатити товариству різницю між фактично сплаченими процентами за дисконтною та нарахованою базовою процентними ставками за весь строк користування кредитом (від дати отримання кредиту до фактичної дати його повернення) (п. 1.4 договору).
Згідно з п. 1.7 Договору розрахунок сукупної вартості кредиту за дисконтною процентною ставкою та термін платежу згідно строку передбаченого п. 1.2. цього Договору, зазначені в Графіку розрахунків, який є невід'ємною частиною цього Договору (Додаток № 1 до Договору).
Відповідно до Графіку розрахунків, який є невід'ємною частиною договору визначений строк повернення кредиту до 18.08.2020.
ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» 19.07.2020 надало відповідачці ОСОБА_1 кредит за Договором № 464544432 від 19.07.2020 у сумі 13 160,00 грн шляхом зарахування кредитних коштів на рахунок № НОМЕР_2 , що підтверджується Платіжним дорученням ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» № a0c513d8-975d-4a6b-b21e-ca60680e733c від 19.07.2020 та узгоджується із Випискою за договором №б/н за період 19.07.2020-24.07.2020, яка надана АТ КБ «ПриватБанк» на виконання ухвали Монастириського районного суду Тернопільської області від 15 вересня 2025 року з супровідним листом №20.1.0.0.0/7-250923/69291-БТ від 26.09.2025, згідно з якими банк надав інформацію про те, що на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) в банку емітовано карту № НОМЕР_4 , номер телефону на який відправляється інформація в підтвердження фінансових операцій за вказаним рахунком в період 19.07.2020 по 24.07.2020 був номер НОМЕР_5 . Відповідно до Виписки по рахунку ОСОБА_1 за карткою № НОМЕР_4 19.07.2020 було зарахування коштів в сумі 13160,00 грн.
Зі змісту розрахунку заборгованості, який складений ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», встановлено, що за період з 19.07.2020 по 22.09.2020 у ОСОБА_1 наявна заборгованість: тіло кредиту 13 160,00 грн та нараховані відсотки 14 541,80 грн. також в, згідно вказаного розрахунку видно, що ОСОБА_1 на виконання умов договору було сплачено 3955 грн такими платежами: 155 грн - 28.08.2020; 5 грн - 06.09.2020, 75 грн. - 14.09.2020, 1015,00 грн - 16.09.2020 та 18.09.2020 - 2 745,00 грн, які були зараховані кредитодавцем в рахунок погашення заборгованості по відсотках за користування кредитними коштами.
28.11.2018 між клієнтом ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та фактором ТОВ «Таліон Плюс» укладений договір факторингу № 28/1118-01 (далі - договір), відповідно до умов якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
Згідно додаткової угоди № 19 від 28.11.2019 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, укладеної між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», п. 8.2. договору викладено в наступній редакції: «8.2. Строк дії цього договору починає перебіг у момент визначений у п. 8.1. цього договору та закінчується 31.12.2020, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором».
Згідно додаткової угоди № 26 від 31.12.2020 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, укладеної між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», сторони погодили викласти договір факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 у новій редакції, в тому числі, п. 8.2. договору викладено в наступній редакції: «8.2. Строк дії цього договору починає перебіг у момент визначений у п. 8.1. цього договору та закінчується 31.12.2021, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором».
Відповідно до п.1 Додаткової угоди № 27 від 31.12.2021 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, у між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору до 31.12.2022, включно.
Згідно додаткової угоди № 31 від 21.12.2022 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, укладеної між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору до 31.12.2023, включно.
За даними Додаткової угоди № 32 від 31.12.2023 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, укладеної між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», сторони домовилися продовжити строк дії Договору до 31.12.2024, у зв'язку із чим погодили внести зміни до п.8.2 Договору, замінивши в ньому дату новою «31 грудня 2024 року».
Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 100 від 22.09.2020 до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за Договором № 464544432 від 19.07.2020, у розмірі 23 706,80 грн, з яких 13 160,00 грн заборгованість по основному боргу (тіло кредиту) та 10 546,80 грн заборгованість по відсотках.
Факт переходу права вимоги від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 31 грудня 2020 зі сплати суми фінансування за Реєстром прав вимоги №100 від 22.09.2020 за договором факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018.
Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № 464544432 від 19.07.2020, складеного ТОВ «Таліон Плюс», за період з 22.09.2020 по 30.05.2025 у ОСОБА_1 наявна заборгованість, яка складається з тіла кредиту в розмірі 13 160,00 грн та нарахованих відсотків в сумі 20 614,20 грн, що разом становить 33 774,20 грн.
05.08.2020 між клієнтом ТОВ «Таліон Плюс» та фактором ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до умов якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
Дія зазначеного Договору продовжувалась відповідно до Додаткової угоди №2 від 03.08.2021 до Договору факторингу №05/0820/01 від 05.08.2020 строком до 31.12.2022 включно та Додатковою угодою №3 до Договору факторингу №05/0820/01 від 05.08.2020 строком до 30.12.2024 включно.
Згідно з витягом з реєстру прав вимоги № 9 від 30.05.2023 до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 464544432 від 19.07.2020, у розмірі 33 774,20 грн, з яких 13160,00 грн заборгованість по основному боргу та 20614,20 грн заборгованість по відсотках.
В підтвердження переходу права вимоги до ОСОБА_1 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» позивач надав платіжну інструкцію в національній валюті від 30.05.2023 №4097.
20.10.2023 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» укладений договір факторингу № 20/10/23-03, відповідно до умов якого фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов'язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно з додатком № 1 є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 20/10/23-03 від 20.10.2023 до ТОВ «ФК«Ейс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 464544432 від 19.07.2020, у розмірі 33 774,20 грн, з яких 13 160,00 грн заборгованість по основному боргу та 20 614,20 грн заборгованість по відсотках.
В підтвердження переходу права вимоги до ОСОБА_1 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «ФК«Ейс» позивач надав платіжну інструкцію в національній валюті від 20.10.2023 №2109.
За даними виписки ТОВ «ФК «Ейс» з особового рахунка за кредитним договором № 464544432 ОСОБА_1 , заборгованість перед ТОВ «ФК Ейс» за кредитним договором № 464544432 від 19.07.2020 станом на 31.07.2025 не погашена та складає 33 774,20 грн, з яких: 13 160,00 грн прострочена заборгованість за сумою кредиту та 20 641,20 грн - прострочена заборгованість за процентами.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, вважаю, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, виходячи із такого.
В силу вимог ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилами ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. (стаття 628 ЦК України).
Стаття 627 ЦК України та ст. 6 цього Кодексу визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити проценти.
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Вказана правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12.
Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Отже, для належного виконання зобов'язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов'язання є його порушенням.
Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За положеннями п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 1078 ЦК України предмет договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Частиною 2 ст. 1078 ЦК України визначено, що майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.
Суд встановив, що Договір № 464544432 від 19 липня 2020 року був укладений відповідачкою в електронній формі та підписаний нею у встановленому законом порядку, сума наданого кредиту склала 13 160,00 грн, строк кредиту - 30 днів. Вказані грошові кошти ОСОБА_1 отримала, шляхом зарахування на її картковий рахунок. Відповідачка вчасно, а саме до 18.08.2020 не здійснила погашення суми кредиту та нарахованих відсотків за користування кредитом, а тому у відповідності до умов Договору позичальником застосовувалась базова процентна ставка за користування кредитом, яка становила 1, 70 % за кожен день користування кредитом. Позивачем доведений факт переходу права вимоги від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс». Відповідно на дату переходу права вимоги від первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс» станом на 22.09.2020 сума до погашення за кредитним договором становила 23 706,80 грн, з них 13 160,00 грн - тіло кредиту та 10 546,80 грн - нараховані відсотки. Також, позивачем доведені обставини щодо переходу права грошової вимоги до відповідача від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та в свою чергу від ТОВ «ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «Ейс».
Однак, суд не погоджується із зазначеним розрахунком, зважаючи на таке.
Згідно з умовами Договору у випадку користування кредитом понад строк, встановлений п. 1.2 Договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою скасовуються і до взаємовідносин між сторонами застосовується базова процентна ставка в розмірі 1,70 (одна ціла сім десятих) відсотків від суми кредиту за кожний день користування кредитом, відповідно до чого позичальник зобов'язується сплатити товариству різницю між фактично сплаченими процентами за дисконтною та нарахованою базовою процентними ставками за весь строк користування кредитом.
Як виснувано Верховним Судом у постанові від 14 травня 2022 року, справа № 944/3046/20 у разі, якщо з'ясувати справжній зміст відповідної умови договору неможливо за допомогою загальних підходів до тлумачення змісту правочину, передбачених у ч.ч. 3,4 ст. 213 ЦК України, слід застосовувати тлумачення «contra proferentem».
«Contra proferentem» (лат. «verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem») - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав. Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов'язаний з неясністю такої умови. Це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які "не були індивідуально узгоджені" ("no individually negotiated"), але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір "під переважним впливом однієї зі сторін". Тобто contra proferentem має застосовуватися у разі, якщо є два різні тлумачення умови (чи умов) договору, а не дві відмінні редакції певної умови (умов) договору, з врахуванням того, що: contra proferentem має на меті поставити сторону, яка припустила двозначність, в невигідне становище. Оскільки саме вона допустила таку двозначність; contra proferentem спрямований на охорону обґрунтованих очікувань сторони, яка не мала вибору при укладенні договору (у тому числі при виборі мови і формулювань); contra proferentem застосовується у тому випадку, коли очевидно, що лише одна сторона брала участь в процесі вибору відповідних формулювань чи формулюванні тих або інших умов в договорі чи навіть складала проект усього договору або навіть тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою; у разі неясності умов договору тлумачення умов договору повинно здійснюватися на користь контрагента сторони, яка підготувала проект договору або запропонувала формулювання відповідної умови. Поки не доведене інше, презюмується, що такою стороною була особа, яка є професіоналом у відповідній сфері, що вимагає спеціальних знань.
Відповідно до ч. 8 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.
Враховуючи наведене вважаю, що при стягненні заявленої позивачем заборгованості не підлягають врахуванню завуальовані, неоднозначні умови, які дозволили кредитодавцю нарахувати непропорційно великі суми грошових коштів за користування кредитом поза чітко вказаним строком кредитування, який визначений умовами договору, а саме до 18.08.2020. Відтак, сума відсотків за користуванням кредитом, яка підлягає до стягнення з відповідачки з урахуванням частково сплаченої суми в розмірі 3 995, 00 грн, становить 2 716,60 грн, яка нараховується за базовою процентною ставкою 1.70 % протягом 30 днів.
Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи ту обставину, що ОСОБА_1 повністю не повернула отримані нею від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» кредитні кошти на користь позивача (нового кредитора) підлягає стягненню заборгованість за Договором № 464544432 від 19 липня 2020 року в розмірі 15 876,60 грн, з яких: заборгованість за кредитом (тіло кредиту) 13 160,00 грн та заборгованість за відсотками 2 716,60 грн.
Оскільки позивач звертався до суду з використанням системи «Електронний суд» та при сплаті судового збору застосований коефіцієнт 0,8, відповідно, на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь позивача підлягають стягненню судовий збір в розмірі 1 138 (15876,60*2422,40/33774,20) грн. 72 коп., пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.
Щодо заявлених витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною другою статті 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 137 ЦПК України, враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Витрати на професійну правничу допомогу, відповідно до положень вказаної вище статті, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
В силу частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12,46,56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
В підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, що разом складає 7000,00 грн позивач надав:
-договір про надання правничої допомоги №05/06/25-02 від 05.06.2025, який укладений між Адвокатським бюро «Тараненко та партнери» та ТОВ «ФК «Ейс», у відповідності до умов якого клієнт доручає, а адвокатське бюро приймає на себе зобов'язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором;
-протокол погодження вартості послуг до Договору про надання правничої допомоги №05/06/25-02 від 05.06.2025 із зазначенням виду послуги та її вартості;
-додаткову угоду №25770513220 до Договору про надання правничої допомоги №05/06/25-02 від 05.06.2025, у відповідності до умов якої клієнти доручає, а адвокатське бюро приймає на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу по захисту прав та інтересів клієнта з питань, що відносяться до юрисдикції судів всіх інстанцій загальної юрисдикції, господарських судів та адміністративних судів по справах про стягнення заборгованості за кредитним договором позичальниці ОСОБА_1 , номер кредитного договору 464544432 від 19.07.2020;
-акт прийому-передачі наданих послуг, який є невід'ємною частиною до Договору про надання правничої допомоги №05/06/25-02 від 05.06.2025, відповідно до якого адвокатське бюро «Тараненко та партнери» надало ТОВ «ФК «Ейс» наступні послуги: складання позовної заяви ТОВ «ФК «Ейс» до позичальника, яким є ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором №464544432 від 19.07.2020, вартість послуги складає 5000,00 грн; вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості з позичальника, яким є ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором №464544432 від 19.07.2020, вартість послуги - 1000,00 грн; підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором №464544432 від 19.07.2020 на рахунок позичальника, яким є ОСОБА_1 , вартість послуги - 500,00 грн та підготовка клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором №464544432 від 19.07.2020 на рахунок позичальника, яким є ОСОБА_1 , вартість послуги - 500,00 грн.
З огляду на вищевикладене, враховуючи складність справи, обсяг наданої адвокатом правничої допомоги, заявлений розмір витрат та докази оплати, відсутність клопотання про їх зменшення, суд вважає, що до стягнення з відповідачки ОСОБА_1 підлягають понесені позивачем витрати на правову допомогу у сумі 3 290 (15876,60*7000/33774,20) грн 56 коп., пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.
На підставі наведеного та керуючись статтями 4, 12, 76, 77, 78, 80, 81, 141, 247, 258, 259, 264, 265, 280282, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за кредитним договором № 464544432 від 19 липня 2020 року у розмірі 15876 (п'ятнадцять тисяч вісімсот сімдесят шість) грн 60 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» судові витрати, а саме 1 138 (одну тисячу сто тридцять вісім) грн 72 коп. сплаченого судового збору та 3 290 (три тисячі двісті дев'яносто) грн 56 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
В задоволені решти позовних вимог - відмовити.
Копію заочного рішення направити відповідачу протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», місцезнаходження: вул. Алматинська, 8, офіс 310а, м. Київ, код ЄДРПОУ 42986956.
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 реєстраційний, номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Головуючий суддя А.З. Пасічник