Справа №603/473/25
Провадження № 2/597/554/2025
про залишення позовної заяви без руху
15 жовтня 2025 р. суддя Заліщицького районного суду Тернопільської області Шевчук В.М., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про стягнення аліментів,
23.09.2025 року до Заліщицького районного суду Тернопільської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про стягнення аліментів, яка згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 23.09.2025 року розподілена судді Шевчук В.М.
25.09.2025 року за №1816732 з Єдиного демографічного реєстру надійшли відомості про зареєстроване місце проживання позивачки ОСОБА_2 , згідно з якими остання зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
25.09.2025 року за №1816761 з Єдиного демографічного реєстру надійшли відомості про зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_3 , згідно з якими останній зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Заліщицького районного суду Тернопільської області від 30.09.2025 року зазначену позовну заяву залишено без руху зі встановленням представнику позивачки 5-денного строку з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків, вказаних у мотивувальній частині, а саме: представнику позивачки необхідно подати до суду позовну заяву у новій редакції, в якій зазначити спосіб стягнення аліментів: у частці від заробітку (доходу) або у твердій грошовій сумі, до позовної заяви додати довідку про склад сім'ї ОСОБА_2 , якою б було підтверджено факт перебування на її утриманні дитини.
13.10.2025 року на виконання вимог ухвали Заліщицького районного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , подав заяву про усунення недоліків, в якій зазначає, що ним було долучено довідку, видану відділом ЦНАП Коропецької селищної ради від 15.08.2025 року №410/11-13. Дана довідка містить інформацію про те, що ОСОБА_2 та її син ОСОБА_4 дійсно проживають за адресою: АДРЕСА_2 з 2018 року і по теперішній час.
Також зазначив, що про ухвалу суду від 30.10.2025 року дізнався від своєї клієнтки 06.10.2025 року та з 02.10.2025 року по 08.10.2025 року включно перебував у щорічній відпустці, просить поновити строк для подання заяви про усунення недоліків, та долучив змінену позовну заяву.
Ознайомившись із матеріали позовної заяви, суддя приходить до наступного.
Представником позивачки ОСОБА_1 до заяви про усуненя недоліків від 13.10.2025 року не додано доказів про те, що він дізнався про існування ухвали про залишення позовної заяви без руху від 30.09.2025 року від позивачки ОСОБА_2 06.10.2025 року. Згідно довідки про доставку електронного документу представник позивачки ОСОБА_1 зареєстрований в системі «Електронний суд». Згідно картки руху документу по цивільній справі №603/473/25 номер провадження 2/597/554/2025 від 30.09.2025 року ухвала про залишення позовної заяви без руху від 30.09.2025 року надійшла від АСДС Заліщицького районного суду Тернопільської області до електронного суду 01.10.2025 року, відтак представник позивачки вважається таким, що отримав копію ухвали та ознайомлений з її змістом.
Приписами частини 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
У відповідності до ч.1 ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно ст.126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Також, ч.1 ст.127 ЦПК України визначає, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч.4 ст.127 ЦПК України одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.
Відповідно до ч.5 ст.127 ЦПК України пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію.
Забезпечення дотримання принципу правової визначеності потребує чіткого виконання сторонами та іншими учасниками справи вимог щодо строків звернення до суду, а від судів вимагається дотримуватися певних правил у процесі прийняття рішення про поновлення строку та оцінювати поважність причин пропуску строку, виходячи із критеріїв розумності, об'єктивності та непереборності обставин, що спричинили пропуск, значимості справи для сторін, наявності фундаментальної судової помилки.
Аналіз практики ЄСПЛ свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об'єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Верховний суд (Правова позиція аналогічного змісту наведена у постанові Верховного Суду від 22.06.2021 у справі №120/5780/20-а (ЄДРСРУ № 97806556) безальтернативно вказує, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з …позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
На підставі викладеного, вважаю, що представнику позивачки слід надати додатково строк для подання підтвердження про те, що він дізнався про існування ухвали про залишення позовної заяви без руху від позивачки ОСОБА_2 06.10.2025 року, а саме: роздруківку з додатку «Дія», протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з вимогами ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.175, 177 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення позивачу ухвали.
А, тому, вважаю, що оскільки представником позивачки до позовної заяви не додано доказів на підтвердження поважності пропуску строку для усунення недоліків, її слід залишити без руху відповідно до ст.185 ЦПК України, надавши представнику позивачки ОСОБА_2 - ОСОБА_1 додатково строк для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст.175, 177, 185, 260, 261 Цивільного процесуального кодексу України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про стягнення аліментів - залишити без руху.
Надати представнику позивачки ОСОБА_2 - ОСОБА_5 додатково строк п'ять днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків, вказаних у мотивувальній частині.
Роз'яснити представнику позивачки ОСОБА_2 - ОСОБА_1 , що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання її суддею.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя В.М.ШЕВЧУК