Справа № 592/14858/25
Провадження № 1-кс/592/6150/25
16 вересня 2025 року м.Суми
Слідчий суддя Ковпаківського районного суду м. Суми ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 , представника військової частини НОМЕР_1 за довіреністю - офіцера юридичної служби військової частини НОМЕР_1 каптана юстиції ОСОБА_3 , без фіксування судового розгляду технічними засобами, розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Ковпаківського районного суду м. Суми скаргу тимчасово виконуючого обов'язки командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 в порядку ст. ст. 303-307 КПК України, -
11.09.2025 виконуючий обов'язки командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми із скаргою в порядку ст. ст. 303-307 КПК України, із змісту якої вбачається, що 31.07.2025 військовою частиною НОМЕР_1 було надано на адресу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтава (з дислокацією у м. Сумах) , повідомлення від 29.07.2025 № 17345 про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 410 КК України, вчинене старшим сержантом ОСОБА_5 , зарахованим у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 (на час подій, перебував на посаді розвідника-оператора ІНФОРМАЦІЯ_3 військової частини НОМЕР_1 ) . Повідомлення було надано до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві (з дислокацією у м. Сумах) , у порядку, встановленому приписами ч. 4 ст. 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та ч. 1 ст. 214 КПК України, згідно яким командир військової частини письмово повідомляє орган досудового розслідування про кримінальне правопорушення вчинене військовослужбовцем, якщо ознаки цього кримінального правопорушення були з'ясовані під час службового розслідування, а слідчий органу досудового розслідування невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання такого повідомлення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) , розпочати розслідування та надати командиру військової частини витяг з ЄРДР. Зазначене відповідає завданням кримінального провадження щодо захисту держави, суспільства та особи від кримінальних правопорушень, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування, з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений (ст. 2 КПК України) . Натомість, слідчий Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтава, повідомлення від 29.07.2025 №17345 командира військової частини НОМЕР_1 про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 410 КК України, вчинене військовослужбовцем військової частини старшим сержантом ОСОБА_5 , належним чином не розглянув, відповідні відомості до ЄРДР не вніс, досудове розслідування не розпочав, про що свідчить лист від 05.08.2025 № 37843-25/15-02-4/67036зкп-25п за підписом старшого слідчого Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Сумах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві ОСОБА_6 , з якого вбачається, що із змісту повідомлення встановлено, що старший сержант ОСОБА_5 самовільно залишив військову частину 23.01.2025, в той же час відсутність майна, яке було закріплено за зазначеним військовослужбовцем, було виявлено лише 29.01.2025, а тому встановити, що дане майно привласнив саме ОСОБА_5 не є можливим. Таким чином, орган досудового розслідування на даний час не вбачає достатніх підстав, які б свідчили про наявність об'єктивних та суб'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки кримінального правопорушення, тому підстави для внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань в порядку ст. 214 КПК України, на даний час відсутні. Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Він вважає, що обґрунтування невнесення відомостей до ЄРДР, викладені в листі слідчого ДБР, не знаходять свого підтвердження та будуються на невірному розумінні вимог законодавства, та власним і помилковим тлумаченням характеру правовідносин. Так, слідчим ДБР у листі від 05.08.2025 № 37843-25/15-02-4/67036зкп-25п зазначається про те, що факт привласнення майна саме старшим сержантом ОСОБА_5 неможливо встановити у зв'язку з тим, що втрата майна виявлена пізніш ніж військовослужбовець самовільно залишив військову частину. Він звертає увагу суду на те, що даний суб'єктивний висновок слідчого ніяким чином не спростовує тієї обставини, що майно цілком ймовірно могло бути привласнено військовослужбовцем під час самовільного залишення військової частини - 23.01.2025, а виявлено відсутнє майно пізніше - 29.01.2025, на підставі рапорту командира відповідного підрозділу. Тим більше, за фактом самовільного залишення військової частини старшим сержантом ОСОБА_5 було зареєстроване кримінальне провадження та проводиться досудове розслідування (витяг з ЄРДР додається) . В той же час, встановлення та підтвердження (або непідтвердження) даних фактів та, як наслідок, наявності складу кримінального правопорушення або відсутність будь-яких ознак злочину стосовно старшого сержанта ОСОБА_5 проводиться з обов'язковою їх перевіркою в межах кримінального провадження. Щодо правильності кваліфікації кримінального правопорушення, а саме: зазначення військовою частиною ч. 4 ст. 410 КК України, то він повідомляє про те, що згідно ч. 5 ст. 214 КПК України, до ЄРДР вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених заявником, попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) КК України. Отже, остаточну правову кваліфікацію кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) КК України визначає орган досудового розслідування, з урахуванням доказів, отриманих під час кримінального провадження. Ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно ст. ст. 84, 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 551-ХІУ, прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Службове розслідування проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини. Воно призначається письмовим наказом командира (начальника) . Якщо під час такого розслідування буде з'ясовано, що правопорушення військовослужбовця містить ознаки кримінального правопорушення, командир військової частини письмово повідомляє про це орган досудового розслідування. Відповідно до Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, службове розслідування - це комплекс заходів, які проводяться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб) , чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення. За результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який підписується особами, які його проводили. Після підписання акт службового розслідування подається на розгляд командиру (начальнику) , який призначив розслідування. До акта службового розслідування додаються всі матеріали службового розслідування. Командир (начальник) затверджує акт службового розслідування, чим завершується службове розслідування. Вказаним Порядком не передбачено та не регламентовано процедуру надання оцінки змісту вже затвердженого акту службового розслідування та матеріалам завершеного службового розслідування зі сторони слідчого чи іншої службової особи органу досудового розслідування, якщо вони досудове розслідування не здійснюють у передбаченому КПК України порядку, по суті, щодо фактів й ознак кримінального правопорушення, виявлених за результатами службового розслідування. Також, відповідно до п. 1 гл. 2 розд. І Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 № 298, до інформаційної системи "Єдиний реєстр досудових розслідувань" вносяться відомості про короткий виклад обставин (фабулу) , що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (відомі заявнику час, місце, спосіб, відомості про суб'єкта вчинення правопорушення) . З огляду на викладене, у повідомленні командира військової частини від 29.07.2025 № 17345 про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 410 КК України, містяться такі відомості: 1) наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 19.03.2025 №1253, яким було завершено службове розслідування за фактом втрати військового майна військової частини НОМЕР_1 на загальну суму 1786 (одна тисяча сімсот вісімдесят шість) грн. 62 коп. ; 2) наведений переліку військового майна (деталізований за номенклатурами служб забезпечення військової частини із зазначенням назви та вартості виданих предметів) , яке було закріплено за старшим сержантом ОСОБА_5 ; 3) час вчинення кримінального правопорушення - 23.01.2025; 4) місце вчинення кримінального правопорушення - за місцем дислокації підрозділу - АДРЕСА_1 ; 5) спосіб вчинення кримінального правопорушення - шляхом можливого привласнення військового майна військової частини НОМЕР_1 старшим сержантом ОСОБА_5 під час самовільного залишення ним військової частини; 6) відомості про суб'єкта вчинення правопорушення - старший сержант ОСОБА_5 , який із 02.02.2025 зарахований у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 (на час подій перебував на посаді розвідника-оператора ІНФОРМАЦІЯ_3 військової частини НОМЕР_1 ) . Дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_4. РНОКПП: НОМЕР_3 . Призваний 18.01.2023 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Військовий квиток: серії НОМЕР_4 . Освіта: середня. Проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Номер телефону: НОМЕР_5 . Отже, усі відомості, зазначені у повідомленні командира військової частини від 29.07.2025 № НОМЕР_2 , є достатніми для внесення до інформаційної системи "Єдиний реєстр досудових розслідувань" та підлягають обов'язковій перевірці в межах кримінального провадження. Відповідно до ч. 1 ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені ч. 1 ст. 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Він повідомляє про те, що лист від 05.08.2025 № 37843-25/15-02-4/67036зкп-25п за підписом старшого слідчого Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Сумах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві ОСОБА_6 07.09.2025 було отримано військовою частиною НОМЕР_1 за вх. № 52992. Отже, строки подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені ч. 1 ст. 303 цього Кодексу, військовою частиною порушені не були. Керуючись ст. 19 Конституції України; ст. ст. 84, 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України; ст. ст. 2, 84, 91, 214, 216, 218, 303-307 КПК Україн, він просив: 1. Скаргу на бездіяльність старшого слідчого Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Сумах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві ОСОБА_6 , що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання повідомлення командира військової частини НОМЕР_1 від 29.07.2025 № 17345 про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 410 КК України, задовольнити. 2. Зобов'язати уповноважену особу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення за повідомленням командира військової частини НОМЕР_1 від 29.07.2025 № 17345 стосовно старшого сержанта ОСОБА_5 . 3. Про прийняте рішення в порядку ст. 307 КПК України повідомити командира військової частини НОМЕР_1 на поштову адресу: АДРЕСА_3 , або електронною поштою: ІНФОРМАЦІЯ_2 , тел. НОМЕР_6 (вхідний № 36083/25 від 11.09.2025) (а. п. 1-5) .
12.09.2025 старший слідчий Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Сумах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, майор Державного бюро розслідувань ОСОБА_7 надіслав на електронну адресу Ковпаківського районного суду м. Суми заперечення на скаргу військової частини НОМЕР_1 щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, із змісту яких вбачається, що Четвертий слідчий відділ (з дислокацією у м. Сумах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, повідомляє про те, що відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. З огляду на ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим кодексом. За приписами ст. 11 КК України кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність) вчинене суб'єктом кримінального правопорушення. У свою чергу положення ст. 214 "Початок досудового розслідування" КПК України перебувають в єдності та взаємозв'язку з положеннями вищезазначених норм КК України і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Так, згідно ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Відомості, які підлягають внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань, та їх перелік визначені ч. 5 ст. 214 КПК України, відповідно до положень якої до Єдиного реєстру досудових розслідувань підлягають внесенню, серед інших відомостей, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлені з іншого джерела. Відповідно до п/п 2 п. 1 розд. II Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 № 298, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. За таких обставин, реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань, як це визначено в ст. 214 КПК України, підлягають не будь-які заяви, а лише ті з них, які містять достатні відомості про вчинене кримінальне правопорушення й їх відсутність у заяві, в контексті вказаних норм закону, вказує на відсутність підстав для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Такий порядок застосування норм чинного законодавства висловлено і в правовій позиції Верховного Суду, який у постанові від 30.09.2021 у справі № 556/450/18, провадження № 51-4229км20 зазначає, що слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (https://reyestr.court.gov.ua/Review/100109396) . Згідно ст. 11 КК України кримінальним правопорушенням є передбачене КК України суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність) , вчинене суб'єктом кримінального правопорушення. За положеннями ст. 13 КК України закінченим кримінальним правопорушенням визнається діяння, яке містить усі ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого відповідною статтею особливої частини КК України. Отже, КК України визначено, які саме діяння є кримінальним правопорушенням, в чому полягає об'єктивна та суб'єктивна сторони того чи іншого злочину, кваліфікуючі ознаки та інше. У випадках, якщо в заяві чи повідомленні є об'єктивні данні, що свідчать дійсно про ознаки складу кримінального правопорушення, то є підстави вважати таке звернення саме заявою про вчинене кримінальне правопорушення, і лише за такими заявами приймаються передбачені законом процесуальні рішення. Зі змісту цих норм випливає, що відомості, які можуть свідчити про кримінальне правопорушення, повинні наводитись заявником в заяві, з якою він звернувся до правоохоронних органів і відсутність наведених даних в такому зверненні в контексті вказаних норм закону може вказувати на відсутність підстав для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Отже, підставами вважати заяву чи повідомлення саме про кримінальне правопорушення є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки кримінального правопорушення. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення) . Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Отже, закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення. Такий висновок відповідає Рішенню Конституційного Суду України від 17.06.2020, у п. 5 мотивувальної частини якого зазначено про те, що "встановлений законодавцем обсяг судового захисту стосовно оцінки бездіяльності уповноважених державних органів має забезпечити ефективність судового контролю, який має бути забезпечено під час розгляду відповідних питань хоча б у двох судових інстанціях: законодавець має запровадити такий обсяг судового контролю за бездіяльністю слідчого чи прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Реєстру після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, що дозволяв би здійснити ефективний судовий контроль щодо відповідних питань та за наявності підстав надати особі можливість ініціювати початок кримінального провадження, а отже, надати їй реальний доступ до судового захисту" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/va04p710-20#Text) . Крім того, у своїй постанові від 16.05.2019 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 761/20985/18, провадження № 51-8007км18 вказав про те, "...положеннями ст. 3 КПК України визначено, що кримінальне провадження - це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність. Досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується, серед іншого, закриттям кримінального провадження. Якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин..." (https://reyestr.court.gov.ua/Review/81953091) . Відповідно до висновку, зробленого у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 818/1526/18, у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, про наявність або відсутність правових підстав та вирішує питання для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (https://reyestr.court.gov.ua/Review/79684962) . Відтак, слідчий вирішуючи питання про наявність або відсутність підстав для внесення даних до Єдиного реєстру досудових розслідувань, повинен робити такі висновки саме з дослідження заяви особи про вчинений на її думку злочин. Встановлено, що до Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у місті Сумах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, надійшло повідомлення військової частини НОМЕР_1 стосовно привласнення військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_5 закріпленого за ним військового майна. Листом від 05.08.2025 старшим слідчим Четвертого (з дислокацією у місті Сумах) СВ ТУ ДБР у м. Полтаві було відмовлено у внесені відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за даним фактом у зв'язку з відсутністю можливості встановити наявність події кримінального правопорушення, відповідно до наданих військовою частиною НОМЕР_1 матеріалів службового розслідування. Так, відповідно до рапорту командира розвідувальної роти військової частини НОМЕР_1 лейтенанта ОСОБА_8 факт відсутності майна, що закріплене за старшим лейтенантом, було виявлено 29.01.2025 в той час як відсутність військовослужбовця за місцем дислокації роти військової частини НОМЕР_1 виявлено 23.01.2025. Враховуючи, перебіг часу з моменту виявлення відсутності ОСОБА_5 до моменту виявлення відсутності майна, неможливо встановити, що майно привласнено саме військовослужбовцем ОСОБА_5 . З наданих матеріалів об'єктивних доказів, які б дозволили "поза розумним сумнівом" підтвердити наявність в діях співробітників правоохоронних органів прямого умислу на вчинення кримінального правопорушення, не встановлено. Таким чином, орган досудового розслідування на даний час не вбачає достатніх підстав, які б свідчили про наявність об'єктивних та суб'єктивних даних про вчинення кримінального правопорушення, тобто фактичних даних, які б вказували на ознаки складу злочину, а тому підстави для внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань в порядку ст. 214 КПК України, на даний час відсутні. З урахуванням викладеного, він просив провести розгляд судового засідання без його участі та відмовити у задоволенні скарги (вхідний № Еп-9647/52 від 12.09.2025) (а. п. 49, 50) .
Ознайомившись із скаргою тимчасово виконуючого обов'язки командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 в порядку ст. ст. 303-307 КПК України, запереченнями на скаргу військової частини НОМЕР_1 щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань старшого слідчого Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Сумах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, майора Державного бюро розслідувань ОСОБА_9 , враховуючи наявність судових рішень, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, прихожу до наступного висновку.
Лише самих відомостей з певних джерел, викладених у заяві та непідтверджених конкретними фактами та доказами (розумними сумнівами) та власного їх аналізу (інтерпретації) , на переконання слідчого суду, недостатньо на підтвердження наявності ознак вчинення злочину.
Отже, прихожу до висновку про про відсутність в повідомленні про вчинення кримінального правопорушення № 17345 від 29.07.2025 об'єктивних даних, які б свідчили про ймовірність вчинення кримінального правопорушення, а викладених у повідомленні обставин недостатньо для того, щоб розпочати досудове розслідування.
Крім того, посилання скаржника на норму ст. 214 КПК України, яка, на його думку, встановлює не право, а обов'язок слідчого або прокурора внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати досудове розслідування оцінюється слідчим суддею критично, оскільки дана норма свідчить лише про те, що правова оцінка заяви про кримінальне правопорушення не може бути надто детальною (щодо кожної з ознак складу кримінального правопорушення) з урахуванням початкового етапу дослідження події імовірного кримінального правопорушення та обмеженістю правових можливостей щодо не тільки пізнання тих чи інших обставин, але й можливості детального обґрунтування наявності повного складу кримінального правопорушення, що характерно для підсумкових рішень у кримінальному провадженні (винесення вироку чи закриття кримінального провадження) .
Таким чином, скаржником не доведено обов'язок уповноважених осіб Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Сумах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінального правопорушення, та як наслідок їх бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за наслідками надходження повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, а тому у задоволенні скарги тимчасово виконуючого обов'язки командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 в порядку ст. ст. 303-307 КПК України слід відмовити.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 303-307, 372, 376, 615 КПК України, -
У задоволенні скарги тимчасово виконуючого обов'язки командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 в порядку ст. ст. 303-307 КПК України, відмовити.
Під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення.
Апеляційна скарга подається на ухвалу слідчого судді безпосередньо до Сумського апеляційного суду.
Апеляційна скарга може бути подана на ухвалу слідчого судді протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1