Справа № 573/1622/25
Номер провадження 2/573/494/25
16 жовтня 2025 року Білопільський районний суд Сумської області у складі:
головуючого судді Терещенко О.І.,
з участю секретаря судового засідання Федорченко Г.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопіллі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
11 серпня 2025 року до суду надійшов зазначений вище позов, мотивований тим, що 17 січня 2024 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і відповідачкою укладено кредитний договір №948276156, на підставі якого остання отримала кредит у сумі 22400 грн. Згідно з укладеним 28 листопада 2018 року з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» договором факторингу ТОВ «Таліон плюс» набуло право вимоги до боржників ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», у тому числі і до відповідачки.
28 листопада 2019 року, 31 грудня 2020 року, 31 грудня 2021 року, 31 грудня 2022 року, 31 грудня 2023 року між ТОВ «Таліон плюс» і ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладалися додаткові угоди, якими неодноразово продовжувався строк дії вищевказаного договору.
10 жовтня 2024 року між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу, відповідно до якого останнє набуло право вимоги до боржників ТОВ «Таліон Плюс», зокрема, до й відповідачки, яка є боржником за кредитним договором №948276156.
04 червня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» і ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором №948276156.
ОСОБА_1 належним чином взяті на себе зобов'язання за вказаним кредитним договором не виконала, у зв'язку з чим у неї утворилася заборгованість у розмірі 101 833,73 грн, з яких: 22 399,28 грн - заборгованість по тілу кредиту, 79 434,45 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом. Посилаючись на викладене, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства вказану суму боргу, судовий збір та витрати на правничу допомогу.
Ухвалою Білопільського районного суду Сумської області від 15 серпня 2025 року відкрито провадження в справі та її призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження (а. с. 69-70).
01 жовтня 2025 року до суду надійшов відзив представника відповідачки ОСОБА_1 - адвоката Семиволоса В.В., у якому останній зазначає, що діяльність з надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів є ліцензійним видом діяльності юридичних осіб. Ліцензія ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» №199983 від 14 травня 2015 року, якою надавалося право займатися цим видом діяльності, закінчила свою дію 14 травня 2018 року і на даний час не діє. Посилаючись на вказані обставини, адвокат Семиволос В.В. вказує, що посилання в позовній заяві на кредитний договір між сторонами та твердження про наявність заборгованості за кредитним договором є безпідставними, посилання на існування інших правововідносин між ними у позовній заяві відсутнє. Відповідачка ОСОБА_1 ні в які правовідносини з позивачем не вступала, коштів не брала та не користувалась ними (а. с. 88).
06 жовтня 2025 року від ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» надійшла відповідь на відзив, яка обґрунтована тим, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» має ліцензію на здійснення фінансових послуг та видачу кредитних коштів. Позивач не є первісним кредитором, а отримало право вимоги після переходу права вимоги, яке перейшло не у момент підписання договору, а у момент підписання реєстру права вимоги, що є невід'ємною частиною договору факторингу. Документи на підтвердження переходу права вимоги до відповідачки знаходяться у матеріалах справи (а. с. 100-103).
15 жовтня 2025 року до суду надійшло заперечення на відповідь на відзив представника відповідачки ОСОБА_1 - адвоката Семиволоса В.В., в якому останній зазначає, що матеріали справи не містять документів, які б підтверджували, що позивач переоформив раніше видану ліцензію на здійснення діяльності, а тому відносини між сторонами не можуть вважатися кредитними та до них не можуть застосовуватись кредитно-фінансові відносини (нарахування відсотків, пені, штрафних санкцій). Договір факторингу не наділяє сторони новими чи додатковими правами чи обов'язками і сторона, яка передає свої права, не мала права нараховувати відсотки, а сторона, до якої відійшли права вимоги по цивільно-правовій угоді таких прав набути не може. ОСОБА_1 ніколи не зверталася до ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» щодо отримання нею кредиту, грошей не отримувала та ними не користувалася. Посилаючись на викладені вище обставини, адвокат Семиволос В.В. вказує, що позовні вимоги позивача є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню (а. с. 106-107).
16 жовтня 2025 року від ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» надійшли додаткові пояснення у справі, які обґрунтовані тим, що при заповненні заявки на кредит відповідачка особисто обрала для себе суму кредиту, строк кредитування та мала змогу ознайомитися з умовами договору перед його підписанням. Електронний договір вважається укладеним з моменту одерджання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частною шостою статті 11 Закону України "Про електронну комерцію". Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями вважається таким, що за правовоми наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом є оригіналом такого документа. Відповідачка договір підписала електронним підписом одноразовим ідентифікатором, отримала свій примірник електронного договору, що унеможливлює зміну його змісту, та мала змогу у будь-який час самостійно ознайомитися з ним на сайті товариства в особистому кабінеті. Окрім того, ОСОБА_1 здійснювала часткові оплати за договором, що свідчить про фактичне визнання нею наявності та дійсності договірних зобов'язань, а також про прийняття на себе обов'язку їх належного виконання (а. с. 110-114).
У судове засідання 01 жовтня 2025 року представник позивача ТОВ «Юніт Капітал» Хлопкова М. не з'явилася, при зверненні до суду з позовом заявила клопотання про розгляд справи без участі представника товариства, позовні вимоги підтримує в повному обсязі (а. с. 4).
Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з'явилася без повідомлення причин, хоча про час і місце розгляду справи сповіщена належним чином (а. с. 86-87, 99).
Представник відповідачки - адвокат Семиволос В.В. у судове засідання також повторно не прибув. 01 жовтня 2025 року він направляв заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю у кримінальній справі №592/15866/24 (а. с. 89). 16 жовтня 2025 року від нього надійшла заява про перенесення розгляду справи, бо він зайнятий в іншій справі №587/417/25 (а. с. 123). Але при цьому доказів того, що він дійсно приймає участь у зазначених справах і був зайнятий в їх розгляді 01 та 16 жовтня 2025 року суду він не надав.
За таких обставин суд вважає за можливе провести розгляд справи без участі сторін за наявними у справі доказами.
Повно, всебічно і об'єктивно дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності з точки зору належності, допустимості, достатності та взаємозв'язку, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов таких висновків.
Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, 17 січня 2024 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і ОСОБА_1 у режимі онлайн укладено договір №948276156, відповідно до умов якого остання отримала кредит у сумі 22400 грн на умовах строковості, платності, зворотності, зі сплатою процентів за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у договорі, додатках до нього та Правилах (а. с. 18-22).
Відповідно до п. п. 2.2-2.6 сума Кредитного ліміту, вказана в п. 2.1. Договору, це максимальна сума Кредиту, яка протягом строку дії Договору одночасно може бути у розпорядженні Позичальника. Кредитодавець надає Позичальнику перший Транш за Договором в сумі 22400 грн 00 коп. (двадцять дві тисячі чотириста грн нуль коп.) 17.01.2024 (що є датою надання Кредиту). Другий та решта Траншів за Договором надаються Позичальнику протягом Дисконтного періоду кредитування на умовах, що передбачений цим Договором. Загальна сума Кредиту за цим Договором складається з сум Кредиту за всіма наданими Траншами, що отримані Позичальником протягом всього строку дії Договору. Кредит надається з метою задоволення поточних як споживчих, так і не споживчих потреб Позичальника.
Згідно з п. п. 3.1, 3.3 договору позичальнику надається Дисконтний період кредитування, протягом якого Позичальник може збільшувати суму Кредиту (отримати черговий Транш) в межах Кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в Особистому кабінеті, а також частково повернути суму Кредиту. На момент укладення цього Договору строк Дисконтного періоду користування складає 30 (тридцять) днів від дати отримання Позичальником першого Траншу. Загальний строк Дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку передбаченому п. 3.2. Договору. У випадку надання першого Траншу не в день укладення Договору строк дії Кредитної лінії та строк Дисконтного періоду автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання першого Траншу за Договором. Для здійснення першої Пролонгації Дисконтного періоду за цим Договором Позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 30 (тридцять) днів Дисконтного періоду проценти у розмірі 3292 грн 80 коп. Про суму нарахованих процентів, що Позичальнику необхідно сплатити для оформлення другої і наступних пролонгацій, Позичальник інформується через Особистий кабінет.
Пунктом 5.1 договору передбачено кожен окремий Транш за цим Договором надається Позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку Кредитодавця на рахунок Позичальника, використовуючи реквізити Платіжної картки 5168-75XX-XXXX-2618, що відбувається не пізніше ніж протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення Договору чи ініціювання отримання чергового Траншу за Договором.
За користування Кредитом Позичальник зобов'язаний сплачувати Кредитодавцю проценти за користування Кредитом. Інших витрат Позичальника, крім процентів за належне користування Кредитом, Договором не передбачено. Процентні ставки за Договором є фіксованими і не підлягають зміні Кредитодавцем в односторонньому порядку в сторону погіршення для Позичальника. Загальні витрати за Договором та загальна вартість Кредиту за Договором залежить від обраної моделі поведінки Позичальника і прораховується в порядку описаному нижче. Протягом Дисконтного періоду кредитування зобов'язання Позичальника по сплаті процентів фактичні дні користування Кредитом визначають наступним чином: за період від дати видачі Кредиту до 16.02.2024 (включно) проценти нараховуються за процентною ставкою 178,85 (сто сімдесят вісім цілих вісімдесят п'ять сотих) відсотків річних, що становить 0,49 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування ним (далі - Дисконтна процентна ставка); у разі якщо Позичальник вчинить описані в п. 3.2. Договору дії щодо продовження Дисконтного періоду (ініціює Пролонгацію) один або декілька разів, за період з наступного дня після 16.02.2024 проценти нараховуються за ставкою 717,84 (сімсот сімнадцять цілих вісімдесят чотири сотих) відсотків річних, що становить 1,97 відсотків в день від суми Кредиту за кожний день користування ним (далі - Індивідуальна процента ставка). Після закінчення Дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою 1087,70 (одна тисяча вісімдесят сім цілих сім десятих) відсотків річних, що становить 2,98 відсотків в день від суми залишку Кредиту, що знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним (п. 8.1-8.4 договору).
17 січня 2024 року ОСОБА_1 ознайомилася з паспортом споживчого кредиту до договору №948276156 (а. с. 17).
У графі позичальник роздруківки договору №948276156 та довідки щодо дій ОСОБА_1 в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» позичальником вказана ОСОБА_1 і зазначено, що договір підписаний нею 17 січня 2024 року електронним підписом одноразовим ідентифікатором (а. с. 22 зв.).
Відповідно до копії платіжного доручення №78af06a9-6808-41be-bcf1-68ceb34a76a6 від 17 січня 2024 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало ОСОБА_1 , код 2660707564 на платіжну картку № НОМЕР_1 , 22400 грн згідно з договором № 948276156 від 17 січня 2024 року, що підтверджується випискою за вказаною карткою, відкритою на ім'я відповідачки (а. с. 80-81).
28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №28/1118-01, строк дії якого продовжено додатковими угодами від 28 листопада 2019 року №19, від 31 грудня 2020 року №26, від 31 грудня 2021 року №27, від 31 грудня 2022 року №31, від 31 грудня 2023 року №32 (а. с. 49-50, 55).
Крім того, додатковою угодою від 31 грудня 2020 року №26 договір факторингу викладено в новій редакції. З урахуванням зазначених додаткових угод дія договору факторингу була продовжена до 31 грудня 2024 року (а. с.52-53).
Відповідно до п. п. 2.1, 2.2, 4.1 зазначеного договору факторингу ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов'язалося відступити за плату, а ТОВ «Таліон Плюс» прийняти права вимоги до позичальників, зазначених у реєстрах прав вимог.
Разом з правом вимоги до ТОВ «Таліон Плюс» переходять всі інші права та обов'язки ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за кредитним договором.
Право вимоги переходить від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» з моменту підписання відповідного реєстру прав вимоги по формі, встановленій у відповідному додатку. Право майбутньої вимоги передається з моменту виникнення такого права вимоги до боржника та додаткового оформлення не потребує.
Відповідно до п. 5.3.3 договору факторингу ТОВ «Таліон Плюс» має право розпоряджатися правом вимоги на свій розсуд, у тому числі відступати права вимоги на користь третіх осіб.
Згідно з витягом з реєстру прав вимоги №283 від 23 квітня 2024 року до договору факторингу №28/1118-01 ТОВ «Таліон Плюс» набуло право вимоги заборгованості до ОСОБА_1 за кредитним договором №948276156 від 17 січня 2024 року (а. с. 45-48).
10 жовтня 2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» і ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №10/1024-01, за умовами якого ТОВ ««Таліон Плюс» зобов'язався відступити ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» зазначені у відповідних реєстрах вимоги, а фактор зобов'язався їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Таліон Плюс» за плату на умовах, визначених цим договором (а. с. 40-43).
Відповідно до п. п. 4.1, 5.3.3 зазначеного договору факторингу право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку.
Фактор має право розпоряджатися правом вимоги на свій власний розсуд, у тому числі відступати право вимоги на користь третіх осіб.
Відповідно до реєстру боржників від 10 жовтня 2024 року №1 до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №948276156 від 17 січня 2024 року про стягнення заборгованості в загальному розмірі 101833,73 грн (а. с. 37-38).
04 червня 2025 року між ТОВ «Юніт Капітал» і ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» був укладений договір факторингу №04/06/25-Ю, за умовами якого ТОВ «Юніт Капітал» зобов'язалося передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», а останнє - відступити позивачу право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників (а. с. 34-35).
Згідно з витягом з реєстру боржників від 04 червня 2025 до договору факторингу №04/06/25-Ю ТОВ «Юніт Капітал» набуло право вимоги заборгованості до ОСОБА_1 у розмірі 101833,73 грн за кредитним договором №948276156 від 17 січня 2024 року, з яких: 22399,28грн - прострочене тіло, 79434,45 грн - прострочені відсотки (а. с. 32-33).
Сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №948276156 від 17 січня 2024 року також підтверджується випискою з особового рахунку ТОВ «Юніт Капітал» (а. с. 23).
Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
У ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Отже, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі.
Нормою статті 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (ч. 4 ст. 631 ЦК України).
Судом установлено факт отримання відповідачкою коштів від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», що об'єктивно підтверджується матеріалами справи. ОСОБА_1 активно користувалася кредитними коштами.
Крім того, у відзиві на позовну заяву представник відповідачки ОСОБА_1 - адвокат Семиволос В.В. вказує на відсутність у ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на момент виникнення кредитних правовідносин ліцензії на надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів, однак не надає доказів на підтвердження зазначених ним обставин.
Окрім того, позивачем на спростування доводів представника відповідачки щодо відсутності у ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» ліцензії надані суду копії ліцензії від 01.09.2015, розпорядження Нацкомісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 01.09.2015, розпорядження Нацкомісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 26.01.2017, з додатком №2 (а. с. 116-121).
Враховуючи викладене, із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» підлягає стягненню заборгованість по кредитному договору в розмірі 101833,73 грн.
Щодо судових витрат суд зазначає таке.
Позивач просив стягнути з відповідачки витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, серед іншого, належать і витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2, п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 137 ЦПК України).
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 137 ЦПК України).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Діючим законодавством передбачено, що при визначенні розміру компенсації суду слід враховувати (а сторонам доводити) розумність витрат, тобто відповідність понесених стороною витрат складності, обсягу та характеру наданої адвокатом (іншим фахівцем) допомоги. На доведення обсягу наданої правової допомоги суду може бути надано як доказ докладний письмовий звіт адвоката у конкретній справі, адресований клієнту.
У даному випадку позивач підтверджує понесення ним витрат на професійну правничу допомогу такими доказами, а саме: договором про надання правничої допомоги №05/06/25-01 від 05 червня 2025 року, додатковою угодою №2577084415 до договору про надання правничої допомоги №05/06/25-01 від 05 червня 2025 року, протоколом погодження вартості послуг до вказаного вище договору, актом прийому-передачі наданих послуг, який є невід'ємною частиною договору (матеріали електронної справи).
Однак, відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані представником позивача документи та доводи на обґрунтування суми заявлених витрат, пов'язаних із розглядом справи, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору (справи), суд дійшов висновку про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7000 грн не є цілком співмірним із складністю справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
Відтак, з врахуванням складності справи, обсягу виконаних адвокатом робіт, часу витраченого адвокатом на виконання таких робіт, враховуючи принципи розумності та справедливості, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення витрат на професійну правничу допомогу розмірі 3000 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було сплачено судовий збір у сумі 2422,40 грн, який підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача.
З огляду на положення ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути 5422,40 грн понесених і документально підтверджених судових витрат, які складаються з 2422,40 грн судового збору та 3000 грн витрат на правничу допомогу.
Керуючись статтями 258, 259, 263-265 ПК України суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, 4А, оф. 10, код ЄДРПОУ 43541163) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» 101833 (сто одну тисячу вісімсот тридцять три) гривні 73 копійки заборгованості за договором №948276156 від 17 січня 2024 року та 5422 (п'ять тисяч чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок судових витрат.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Сумського апеляційного суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя