Справа № 466/7840/25
Провадження № 2-о/466/348/25
13 жовтня 2025 року Шевченківський районний суд м. Львова в складі:
головуючої - судді Зими І.Є.
за участю секретаря Васинчик М.О.
представника заявника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку окремого провадження, цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , за участі зацікавленої особи - Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Нор Надії Миколаївни про встановлення факту проживання однією сім'єю , -
21 серпня 2025 року, ОСОБА_2 звернулась до суду з заявою, в порядку окремого провадження, в якій просить ухвалити рішення, яким встановити факт того, що вона спільно проживала однією сім'єю без реєстрації шлюбу із спадкодавцем , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 . по день смерті останнього, що наступила ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зі змісту заяви вбачалось, що подача такої не пов'язана з наступним вирішенням спору про право.
Ухвалою суду від 27.08.2025 року справу призначено до розгляду в порядку окремого провадження.
В процесі розгляду справи, 01.10.2025 року, на адресу суду надійшло клопотання від адвоката Шкарупської-Баранової Н.Б. про залучення заінтересованої особи - ОСОБА_4 , оскільки, він є двоюрідним братом ОСОБА_3 та набув право спадкування за правом представлення після своєї матері, яка належить до спадкоємців третьої черги на право спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , адже є тіткою померлого.
В судовому засіданні представник заявниці просив суд залишити без розгляду вказану заяву. Зазначив, що раніше його довірительці не було відомо про інших спадкоємців , які могли б претендувати на спадкове майно. Оскільки на даний час існує спір про право, то ОСОБА_2 залишає за собою право звернутись до суду в порядку позовного провадження.
Зацікавлена особа Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Нор Н.М. в судове засідання не з'явилась, причин неявки суду не повідомила.
Заслухавши думку представника заявника, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Частиною 6ст. 294 ЦПК України визначено, що якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Відповідно до частини 4ст. 315 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи - залишає заяву без розгляду .
Відповідно до вимог ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Окреме провадження - це одностороннє провадження, в якому відсутній спір про право.
Характерною ознакою категорії справ окремого провадження є відсутність у них спору про право і метою яких є встановлення юридичного факту або стану. При цьому в порядку окремого провадження може вирішуватися спір про факт, але не спір про право цивільне.
Зі змісту ч. 2ст. 315 ЦПК України вбачається, що у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в п. 1Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичні значення» від 31.03.1995 №5, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; якщо встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що "у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення;
- встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів".
Подібні висновки містяться у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: від 19 червня 2019 року у справі № 752/20365/16-ц (провадження № 61 24660св18), від 05 грудня 2019 року у справі № 750/9847/18 (провадження № 18230св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 644/9753/19 (провадження № 6114667св20).
Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.
Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, під час розгляду справ у порядку окремого провадження виключається існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися до суду із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, тощо.
Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з'ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду, закриває провадження по справі.
Зі змісту заяви вбачається, що заявниця ОСОБА_2 просить встановити факт проживання однією сім'єю з ОСОБА_3 , з метою наступного вирішення питання про право власності на спадкове майно, яке залишилось після смерті останнього. Між тим, по смерті спадкодавця наявні спадкоємці третьої черги, тобто існує спір про право на прийняття спадщини між іншими особами, які звернулись з заявами про прийняття спадщини.
Відтак, до переліку, визначеного у частині першій статті 315 ЦПК України, юридичний факт, який просить встановити заявниця, не відноситься.
Зокрема, згідно ч.6 ст. 264 ЦПК, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що заявницею заявлено вимогу про встановлення факту, який не підлягає розгляду в порядку окремого провадження.
Керуючись ст. ст. 186, 293,264, 315 ЦПК України суд,-
постановив:
заяву ОСОБА_2 , за участі зацікавленої особи - Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Нор Надії Миколаївни про встановлення факту проживання однією сім'єю - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подання протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали апеляційної скарги.
Суддя: І. Є. Зима