Справа № 442/4232/25
Провадження № 2-с/442/84/2025
13 жовтня 2025 р.м. Дрогобич
Суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Гарасимків Л.І., розглянувши в м.Дрогобичі заяву ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Дрогобичводоканал» Дрогобицької міської ради про скасування судового наказу №442/4232/25 (2-н/442/670/2025р.),-
05 червня 2025 року Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області був винесений судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Дрогобичводоканал» Дрогобицької міської ради заборгованості за послуги з водостачання та водовідведення у сумі 1028,00 грн. та судового збору в розмірі 242,24 грн.
З даним судовим наказом не згідна, просить його скасувати, оскільки 05 червня 2025 року суддею Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області у провадженні №2-н/442/670/2025 було видано судовий наказ у справі №442/4232/25 про стягнення з неї, ОСОБА_1 , на користь Комунального підприємства «Дрогобичводоканал» заборгованості за послуги з водопостачання та водовідведення у сумі 1 028,00 грн та судового збору у сумі 242,24 грн.
Про існування судового наказу та відкрите виконавче провадження їй стало відомо лише 11.09.2025, коли вона отримала сповіщення від банку про арешт її рахунку та подальше стягнення коштів. На момент винесення наказу, та по теперішній час (29.09.2025), вона перебуває за межами України, що фізично унеможливлювало отримання нею будь-якої поштової кореспонденції за адресою її реєстрації та, відповідно, вчасне реагування на виданий судовий наказ. Це підтверджується копією поштового повідомлення Укрпошти про повернення судового наказу у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.Крім того, розмір та підстави нарахування заборгованості є спірними, і вона, як власник не погоджується із ними, адже за даною адресою вже довший час ніхто не проживає. З метою з'ясування нарахування заборгованості нею офіційно направлено запит до КП «Дрогобичводоканал».
Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що заява про скасування судового наказу підлягає задоволенню, а судовий наказ скасуванню, з огляду на наступне.
Згідно ч.1 ст.160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.170 ЦПК України боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав.
Як вбачається з матеріалів справи, 05.06.2025р. Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства Комунального підприємства «Управитель «Житлово-експлуатаційне об'єднання» Дрогобицької міської ради заборгованості за надані послуги в розмірі 1028,00 грн. основного боргу та 242,24 грн. судового збору.
П.13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011 р. №14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» передбачає, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні, телекомунікаційні послуги, послуги телебачення та радіомовлення статті, судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги.
У п.9 вказаної постанови зазначається, що наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги.
Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов'язок перед заявником (кредитором); із доданих документів вбачається пропуск позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні.
Відповідно до ч.3 ст.171 ЦПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз'яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.
Оцінивши викладені заявником обставини, вивчивши матеріали справи наказного провадження за заявою Комунального підприємства «Дрогобичводоканал» Дрогобицької міської ради про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за послуги з водостачання та водовідведення у сумі 1028,00 грн. та судового збору в розмірі 242,24 грн., вважає, що судовий наказ від 20 листопада 2024 року, слід скасувати.
Одночасно суд роз'яснює, що заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті в позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред'явлення позову.
Відповідно до положень ст.126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Неможливість поновлення строку на подання заяви про скасування судового наказу ЦПК України не встановлено, а навпаки за змістом статей 170, 171 цього Кодексу разом із заявою про скасування судового наказу боржник має право подати клопотання про поновлення процесуального строку, якщо така заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою статті 170 ЦПК України (пункт 3 частини п'ятої статті 170 ЦПК України).
Судом встановлено, що останнім днем подання заяви про скасування зазначеного судового наказу до суду є строки, визначені ч.1 ст. 170 ЦПК України, однак оскільки про зміст і дату судового наказу боржник дізнався лише після накладення арешту на її рахунки, без зволікань звернулася до суду із заявою про скасування наказу, а відтак приходжу до висновку про те, що строк на подання заяви про скасування зазначеного судового наказу пропущений з поважних причин та підлягає поновленню на ст. 126 ЦПК України.
Відповідно до ч.2 ст.261 ЦПК України ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 127, 261, 170, 171, 258-261 ЦПК України, суддя, -
Поновити пропущений строк на подачу заяви про скасування судового наказу.
Скасувати судовий наказ №442/4232/25 (№ провадження 2-н-/442/670/2025), виданий Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області від 05 червня 2025 року за заявою Комунального підприємства «Дрогобичводоканал» Дрогобицької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з водостачання та водовідведення у сумі 1028,00 грн. та судового збору в розмірі 242,24 грн.
Роз'яснити заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ст.261 ЦПК України, ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Л.І. Гарасимків