441/692/25 2-а/441/10/2025
15.10.2025 Городоцький районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Перетятько О.В.,
за участі секретаря судового засідання Сороки М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Городок Львівської області адміністративну справу за позовом представника ОСОБА_1 - адвоката Куспись Євгенія Адамовича до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
представник ОСОБА_1 - адвокат Куспись Є.А. звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі Серія ЕНА № 4369909 від 27.03.2025 у вигляді штрафу в сумі 425 грн. за порушення ч. 1 ст. 126 КУпАП, а провадження у справі закрити.
В обґрунтування заявленого позову покликається на те, що постанова про адмінправопорушення за ч. 1 ст. 126 КУпАП, відповідно до якої на ОСОБА_1 накладено штраф в сумі 425 грн. є необгрунтованою, безпідставною та такою, що винесена з грубим порушенням чинного законодавства, оскільки правопорушення позивач не вчиняв, доказів такого немає, подія не була зафіксована - технічний запис за допомогою якого здійснювався фото- чи відеозапис порушення у постанові відсутній. Просив позов задовольнити.
В судове засідання позивач не з'явився, представник позивача подав письмову заяву, клопотав про розгляд справи за його відсутності та за відсутності його довірителя, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити.
Представник Головного управління Національної поліції у Львівській області в судове засідання не з'явився, при цьому належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, суд вважає за можливе розглядати справу по суті у їх відсутності на підставі наявних в справі матеріалів.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши заяву, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Згідно ст. 2 КАС України завданнями адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За умовами ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судом встановлено, що 27.03.2025 поліцейським відділення поліції № 1 Львівського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції у Львівській області Федець Ю.М. винесено постанову Серія ЕНА № 4369909, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. 00 коп.
Диспозиція ч. 1 ст. 126 КУпАП встановлює відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.
З постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі Серія ЕНА № 4369909 від 27.03.2025 вбачається, що ОСОБА_1 , 27.03.2025 о 23 год. 36 хв., на вул. Польова, 28 у с. Дубаневичі Львівського району Львівської області, в порушення вимог п. 2.1 ПДР України керуючи ТЗ «Opel Movano», р.н. НОМЕР_1 не мав при собі (не пред'явив для перевірки) посвідчення водія категорії «В», а також свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт транспортного засобу), чим скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП, на позивача накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Салабіаку проти Франції» від 7 жовтня 1988 року зазначив, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь-які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
В рекомендації № R(91)1 Комітету Ради Європи Державам-членам стосовно адміністративних санкцій від 13 лютого 1991 року рекомендовано урядам держав-членів керуватися у своєму праві та практиці принципом, згідно з яким обов'язок забезпечення доказів покладається на адміністративний орган влади (принцип 7).
Притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до положень КУпАП правопорушення, виявлені в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, мають бути зафіксовано за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Згідно із ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Матеріалами справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП не доводиться факт вчинення останнім адміністративного правопорушення, зазначеного в оскаржуваній постанові. Як зазначено в самій постанові, до неї не долучалося жодного документа чи іншого доказу, визначеного ст. 251 КУпАП, яким би можна було довести такий факт. Саме візуальне спостереження працівника поліції, на думку суду, не підкріплене іншими належними та допустимим доказами у справі, є недостатнім для висновку про наявність в діях особи складу адміністративного правопорушення.
Єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення, є сама оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення. Однак, зазначена постанова є предметом спору між сторонами та не може розглядатися як доказ, в ній відсутні посилання на докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Відповідачем у справі - Головним управлінням Національної поліції у Львівській області суду належних доказів на підтвердження вчинення позивачем ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, не надано, для спростування його покликань представник відповідача до суду не з'явився.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення може прийняти рішення про скасування постанови і закриття справи.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що вказана постанова підлягає скасуванню, а позовні вимоги до повного задоволення.
Згідно із статтею 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
За змістом частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягяють відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Так, згідно платіжної інструкції № 9565-АВ67-ТА82-ЗР96 від 10.04.2025 позивачем було сплачено 605 грн. 60 коп. судового збору, який слід стягнути з відповідача.
Керуючись ст. 2, 77, 90, 241-246, 286, 293 КАС України, суд, -
адміністративний позов задовольнити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі Серія ЕНА № 4369909 від 27.03.2025, винесену на ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення - скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення на ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної полвції у Львівській області (місцезнаходження площа Генерала Григоренка, 3 в м. Львів, 79000) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , проживаючого по АДРЕСА_1 ) 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. судового збору.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий суддя Перетятько О.В.