Справа № 461/8313/25
Провадження № 1-кс/461/6320/25
Іменем України
15.10.2025 року. м. Львів
Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
представника заявника ОСОБА_3 ,
прокурора ОСОБА_4 ,
розглянувши клопотання ОСОБА_5 , яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Щирецький завод залізобетонних виробів» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12024141390001170 від 10.12.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.271 КК України,-
Тюркоглу Фират, яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Щирецький завод залізобетонних виробів» звернулася до слідчого судді із клопотанням, в якому просить скасувати арешт, накладений Ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду м.Львова від 12.12.2024 р. на дизельний автонавантажувач марки «TOYOTA», моделі «SAS EQUIPPED», оранжево-чорного кольору, сер.№8FD50-11350, який належить ТОВ «ЩИРЕЦЬКИЙ ЗЗБВ» (ЄДРПОУ 35263508) на праві власності.
В обґрунтування клопотання покликається на те, що Автонавантажувач «TOYOTA», моделі «SAS EQUIPPED», оранжево-чорного кольору, сер.№8FD50-11350, перебував в оренді ТОВ «ЕФЕ БЕТОН» на підставі договору оренди обладнання, будівельної техніки, машин та механізмів №01/10-24 від 01.10.2024, укладеного між ТОВ «ЕФЕ БЕТОН» і ТОВ «ЩИРЕЦЬКИЙ ЗЗБВ». Представник заявника звертає увагу, що ТОВ «ЩИРЕЦЬКИЙ ЗЗБВ» вважає, що накладений арешт, який триває понад 7 місяців, є надмірним заходом, є безпідставним та порушує право власника володіти і користуватися належним йому на праві власності майном, право передавати в оренду майно, право отримувати орендну плату, використовувати зазначене майно у господарській діяльності. Станом на момент подання клопотання пройшло понад 9 місяців, що є достатнім для з'ясування додаткових обставин, якщо в цьому була потреба. ТОВ «ЩИРЕЦЬКИЙ ЗЗБВ» вважає, що проведені слідчі дії, які є необхідними для розслідування кримінального правопорушення (огляд місця події, огляд транспортного засобу тощо), слідчим з'ясовано всі обставини події, з дати накладення арешту пройшло понад дев'ять місяців, що є достатнім для з'ясування додаткових обставин, якщо в цьому була потреба. Заявник вважає, що в подальшому застосуванні арешту відпала потреба і він (Заявник) безпідставно позбавлений можливості володіти, користуватися і розпоряджатися майном, на яке накладено арешт. Слід зазначити, що зазначений арешт порушує право власності ТОВ «ЩИРЕЦЬКИЙ ЗЗБВ» та право користування майном, оскільки він (власник) позбавляється можливості використовувати майно в своїй господарській діяльності. Арешт перешкоджає підприємству у використанні майна у власній господарській діяльності, спрямованій на виконання власних замовлень (в т.ч. надважливих державних замовлень, спрямованих на посилення обороноздатності країни), та/або отримання доходів від передачі в оренду та використання іншими особами на правах оренди для здійснення господарської діяльності. Представник ТОВ «ЩИРЕЦЬКИЙ ЗЗБВ» звертає увагу на те, що майно, на яке накладений арешт, не підлягає спеціальній конфіскації ані у його власника, ані в орендаря за договором №01/10-24 від 01.10.2024 р., не може бути вилучене для виконання вимог у разі заявлення цивільного позову, не підлягає стягненню з юридичної особи як стягнення отриманої неправомірної вигоди, не підлягає конфіскації. Просить клопотання задовольнити.
В судовому засіданні представник заявника Товариства з обмеженою відповідальністю «Щирецький завод залізобетонних виробів» ОСОБА_3 вимоги клопотання підтримала повністю, просила таке задовольнити.
Прокурору у судовому засіданні проти вимог клопотання заперечив. Просить у задоволенні клопотання відмовити.
Заслухавши думку представника заявника, пояснення прокурора, вивчивши матеріали клопотання про скасування арешту майна та долучені до нього документи, а також клопотання про накладення арешту на майно, слідчий суддя приходить до такого.
Статтею 1 Кримінально процесуального кодексу України визначено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.
Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст.131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт на майно накладається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Речовими доказами згідно ч.1 ст.98 КПК України є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Так, арешт на майно, що є речовим доказом у кримінальному провадженні, за правилами ч.3 ст.170 КПК України може бути накладений незалежно від суб'єкту, що є його власником, процесуального статусу останнього, розміру шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, можливості застосування спеціальної конфіскації або конфіскації майна як виду покарання.
Статтями 7,16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Судом встановлено, що Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024141390001170 від 10.12.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.271 КК України.
Відповідно до матеріалів клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що 09.12.2024 року, близько 13.30 год., за адресою: м.Львів, вул.Авіаційна, 7А, на території ТОВ «ЕФЕ БЕТОН» відбувся нещасний випадок на виробництві, а саме водій погрущика , здійснив наїзд на працівника підприємства, та спіткнувшись зазнав наїзду колесом погружчика на ліву ногу потерпілого, внаслідок чого останній отримав тяжкі тілесні ушкодження, а саме відкритий перелом лівої гомілки.
09.12.2024 року під час огляду місця події було вилучено дизельний автонавантажувач марки «TOYOTA» моделі «SAS EQUIPPED», оранжево-чорного кольору, та який в подальшому був переданий на відповідальне зберігання ТОВ «ЕФЕ БЕТОН».
Як вбачається із постанови слідчого СВ ВП №1 ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області від 10.12.2024 року майно, на яке просить накласти арешт слідчий, визнане речовим доказом у кримінальному провадженні №12024141390001170.
Ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова від 12.12.2024 року у справі № 462/9364/24 було накладено арешт на дизельний автонавантажувач марки «TOYOTA», моделі «SAS EQUIPPED», оранжево-чорного кольору, який, який є власністю ТОВ «ЩИРЕЦЬКИЙ ЗЗБВ» (ЄДРПОУ 39216802), перебував в оренді ТОВ «ЕФЕ БЕТОН» і який було вилучено 09.12.2024 року під час огляду місця події.
Ухвалюючи рішення про накладення арешту, слідчий суддя виходив з того, що вказане дизельний автонавантажувач марки «TOYOTA», моделі «SAS EQUIPPED» є речовим доказом у даному кримінальному провадженні та відповідає вимогам ст.98 КПК України, оскільки може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Таким чином, слідчий суддя прийшов до висновку, що вказане вилучене майно є об'єктом, який зберіг на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. А тому дані, викладені у матеріалах кримінального провадження дають підстави для висновку, що з метою встановлення відомостей про обставини вчинення зазначеного кримінального правопорушення накладання арешту на зазначене майно є необхідним.
Слідчий суддя зауважує, що при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключно прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює наявність підстав для скасування арешту майна, а також оцінює наявність підстав відповідності даного майна критеріям, що встановлені ст. 98 КПК України.
Відповідно до ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Частиною 1 ст. 174 КПК України передбачено право підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження заявити клопотання про скасування арешту майна яке розглядається слідчим суддею або судом під час судового провадження.
В разі якщо підозрюваний, обвинувачений, їх захисники чи законні представники, інші власники або володільці майна, представники юридичної особи, щодо яких здійснюється провадження, доведуть, що в подальшому застосування цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано та за їх клопотанням ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження арешт майна може бути скасований повністю чи частково.
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Згідно з ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що арешт на майно на цій стадії досудового розслідування накладено обґрунтовано, оскільки як вбачається з матеріалів клопотання майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, іншого судом не встановлено.
При цьому покликання представника заявника на те, що накладений арешт є неправомірним втручанням у право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Щирецький завод залізобетонних виробів» не знайшло свого підтвердження в суді, оскільки при накладенні такого враховано «справедливий баланс» між інтересом суспільства та вимогами щодо захисту фундаментальних прав особи.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, заявником не надано та слідчим суддею не встановлено.
Також, слідчий суддя враховує, що накладення арешту на вказане майно було обумовлено необхідністю збереження речового доказу у кримінальному провадженні, а також з метою забезпечення можливості проведення відповідних слідчих дій та запобіганню ризику відчуження даного майна, з урахуванням того, що незастосування заборони на відчуження майна може призвести до зникнення, втрати або пошкодження майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, а також з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.
Враховуючи викладене вище, а також обставини даної справи, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про скасування арешту майна не підлягає до задоволення.
Також роз'яснюється власнику майна, що із вказаним клопотанням можна звертатися повторно у разі зміни обставин та підстав.
Керуючись ст. 170, 174, 309, 372, 392, 532 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні клопотання ОСОБА_5 , яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Щирецький завод залізобетонних виробів» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12024141390001170 від 10.12.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.271 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлений 16.10.2025 року
Суддя ОСОБА_1