Дата документу 14.10.2025
Справа № 334/2289/25
Провадження № 3/334/1022/25
14 жовтня 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Дніпровського районного суду м. Запоріжжя Новікова Наталія Валеріївна, розглянувши матеріал, який надійшов від Управління патрульної поліції в Запорізькій області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП України,
за участі: захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності -адвоката Андрешкова О.Д. (ВКЗ),
встановив:
03.03.2025 о 23 год. 46 хв. в м. Запоріжжя, вул. Гребельна, 5, водій ОСОБА_1 керував ТЗ BMW 5201 д.н.з НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, поведінка що не відповідає обстановці, неприродна блідість шкіри обличчя. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився. Від керування ТЗ відсторонений, про повторність попереджений, авто припарковане без порушень.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Захисник - адвокат Андрешков О.Д. в судовому засіданні просив справу закрити за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, з підстав, викладених у письмовому клопотанні захисника від 17.06.2025. В обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_1 було зупинено в порушення ст.35 ЗУ «Про Національну поліцію» без законних підстав; ознаки наркотичного сп'яніння не відео не спостерігаються; крім того, ОСОБА_1 було повідомлено працівників поліції що він є військовослужбовцем, а тому його огляд на стан сп'яніння проведено з порушенням ст. 266-1 КУпАП працівниками поліції, а не уповноваженою посадовою особою Військової служби правопорядку; протокол в його присутності не складався.
Заслухавши пояснення захисника, перевіривши адміністративний матеріал та продивившись відеозапис доданий до протоколу, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, зокрема, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Постанова судді згідно зі ст.283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення від 03.03.2025 ЕПР1 №261585, в якому зафіксовано, що 03.03.2025 о 23 год. 46 хв. в м. Запоріжжя, вул. Гребельна, 5, водій ОСОБА_1 керував ТЗ BMW 5201 д.н.з НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, поведінка що не відповідає обстановці, неприродна блідність шкіри обличчя. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився. Від керування ТЗ відсторонений, про повторність попереджений, авто припарковане без порушень ПДР.
Протокол про адміністративне правопорушення за своєю формою та змістом відповідає вимогам чинного законодавства; складений з дотриманням вимог ст.ст. 254-256 КУпАП, містить всі необхідні для розгляду справи відомості, передбачені вказаними статтями. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає.
Порушень з боку поліцейських при оформленні вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів не вбачається. При складанні протоколу ОСОБА_1 були роз'яснені його права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КНП «ОКЗПНД» та СЗХ» ЗОР від 03.03.2025, відповідно до якого огляд не проводився у зв'язку з відмовою ОСОБА_1 ;
- рапортом поліцейського взводу 1 роти 1 батальйону 3 УПП в Запорізькій області, в якому зазначено, що 03.03.2025 о 23 год. 46 хв. за адресою: м. Запоріжжя, вул. Гребельна, біля буд.5, під час несення служби було зупинено авто BMW 5201 д.н.з НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 котрий є діючим військовослужбовцем. Під час спілкування було виявлено ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, поведінка що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку у лікаря нарколога водій відмовився на місці зупинки. ПВ не вилучалось (ДІЯ) ТД не видавався. Відносно водія ОСОБА_1 було складено протокол ЕПР1 №261585 за ч.1 ст.130 КУпАП. Від керування ТЗ відсторонено, про повторність попереджений. Фізична сила та спец. Засоби не застосовувались. Було сповіщено ВСП та ВІБДР черговий сержант ОСОБА_2 , який повідомив, що на місце події не прибуде. БК 474952; 474532.
Вказаний рапорт узгоджується з іншими доказами наявними в матеріалах справи та відеозаписом, якій відтворює вказані події;
- відеозаписом з Боді-камер №474952; 474532 який було переглянуто при розгляді матеріалу, та відповідно до якого ОСОБА_1 о 23-46 год. керував тз, після зупинки працівниками поліції йому повідомлені ознаки наркотичного сп'яніння та запропоновано проїхати до медичного закладу нащо останній відмовився, після чого йому зачитані права та складено протокол.
Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 1 ст.130 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передав керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, ознаками об'єктивної сторони вказаного адміністративного правопорушення є:
- по-перше, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції,
- по-друге, передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів,
- по третє - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Зважаючи на те, що згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд оцінивши наявні в даній адміністративній справі докази (протокол, рапорт, пояснення свідків, відеозапис, витребувані за клопотанням адвоката документи), приходить до висновку про доведеність «поза розумним сумнівом» наявності в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, а саме керування транспортними засобами особою в стані наркотичного сп'яніння.
Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи сторони захисту щодо неправомірності зупинки працівниками поліції тз можуть бути оскаржені окремо і не впливають на кваліфікацію дій правопорушника за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Крім того, як вбачається з відеозапису, перед зупинкою тз з розмови працівників поліції вбачається, що авто «віляє» по дорозі, а при зупинці автомобіля ОСОБА_1 виходить з автомобіля і йде дивиться на задне колесо, при цьому сам повідомляє, що автомобіль заносило і він думав що спустило колесо, або дорога слизька та в нього не працює під світка яку він нещодавно ремонтував.
Що стосується доводів захисника, щодо пропонування огляду військовослужбовця ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння не уповноваженою особою - працівником поліції, а не ВСП, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 3 ст. 266-1 КУпАП огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп'яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
Виходячи з аналізу вказаних норм, огляд на стан сп'яніння в порядку передбаченому ст. 266-1 КУпАП проводиться щодо тих військовослужбовців, щодо яких є підстави вважати, що вони розпивають алкогольні напої або вживають наркотичні чи психотропні речовини, за що передбачена відповідальність за ст.172-20 КУпАП
При цьому, огляд саме водія, який керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного/наркотичного сп'яніння проводиться на підставі ст. 266 КУпАП.
Отже, в даному випадку ОСОБА_1 , як суб'єкт правопорушення є саме водієм, а тому огляд на стан сп'яніння обґрунтовано проведений відповідно до вимог ст. 266 КУпАП. Факт перебування його у якості військовослужбовця не впливає на кваліфікацію правопорушення та необхідності проведення огляду в особливому порядку.
Твердження захисту, що огляд останнього на стан сп'яніння повинен був здійснюватися в порядку визначеному ст. 266-1 КУпАП, ґрунтується на помилковому тлумаченні наведеної норми закону.
Доводи сторони захисту, що протокол було складено за відсутності ОСОБА_1 також не знайшли свого підтвердження, оскільки працівником поліції було з'ясовано всі анкетні дані ОСОБА_1 та було складено протокол, при цьому ОСОБА_1 , перебував біля автомобіля поліції, після складання протоколу його було зачитано та ОСОБА_1 розписався в ньому без жодних зауважень
Інші доводи сторони захисту викладені в клопотанні не впливають на кваліфікацію дій правопорушника за ч. 1 ст. 130 КУпАП
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке, з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначив, що будь - яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Вчинення дій передбачених ч. 1 ст.130 КУпАП тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Відповідно до ст. 33 КУпАП, суд при накладенні стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника який вперше притягується до адміністративної відповідальності, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчинення нових правопорушень.
Відповідно до довідки інспектора відділу адміністративної практики управління патрульної поліції в Запорізькій області ДПП, ОСОБА_1 має посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 09.10.2004 р.
З урахуванням наведеного та з метою невідворотності відповідальності, вважаю за доцільне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, з позбавлення права керування транспортним засобом строком на 1 рік.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст.33, 34, ч.1 ст.130, 283, 284 КУпАП України,-
постановила:
ОСОБА_1 притягнути до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобамина строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 у дохіддержави судовий збір у сумі 605,60 гривень.
Відповідно до вимог ст. 307, 308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; та витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Запоріжжя, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Суддя: