Справа №523/13151/25
Провадження №1-кп/523/1528/25
08 жовтня 2025 року м. Одеса
Пересипський районний суд м. Одеси у складі:
судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3
потерпілого - ОСОБА_4 ,
представника потерпілого - ОСОБА_5
в присутності обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт та додані до нього матеріали у кримінальному провадженні за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, -
На розгляді судді Пересипського районного суду м. Одеси перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.286 КК України.
22.09.2025 року в рамках підготовчого судового засідання надійшло клопотання представника майна - ОСОБА_5 про скасування арешту з велосипеда марки «Formula», рами № VLT255200466, накладеного ухвалою слідчого судді Пересипського районого суду міста Одеси від 25.04.2025 року.
В обґрунтування поданого клопотання, адвокат зазначає, що арешт втратив свою необхідність, у зв'язку з проведеними під час досудового розслідування експертизами.
В судовому засіданні представник власника майна - ОСОБА_5 підтримав клопотання з причин викладеними в ньому;
власний майна ОСОБА_7 підтримав свого представника;
прокурор ОСОБА_3 заперечень щодо клопотання не мав;
обвинувачений ОСОБА_6 утримався від позиції, пояснивши, що без свого захисника ( який зі слів обвинуваченого захворів) нічого робити не буде.
Слідчий суддя розглянувши клопотання, дослідивши наданні сторонами матеріали, вислухавши думку учасників судового засідання, вважає, що клопотання про скасування арешту майна підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Згідно із ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Частиною 2 ст.170 КПК України встановлено, що метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.
Згідно із ч.ч.6,7 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, які перебувають у власності або володінні, користуванні, розпорядженні підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Відповідно до ст.13 Конституції України «Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності». Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, і ніхто не може бути протиправне позбавлений права власності (ст. 41 Конституції України).
Згідно із Конституцією України та Законом України «Про міжнародні договори і угоди», чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і підлягає застосуванню поряд з національним законодавством України.
До основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (1950 р.), учасником яких є Україна.
Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п.1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п.2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).
Приймаючи, до уваги обставини про те, що під час підготовчого судового засідання доведено, що ОСОБА_4 є добросовісним власником майна, суддя вважає, що підстави для накладення арешту на майно вилучене під час слідчих дій на даний час не відпали, проте можливо передати вказаний транспортний засіб власнику під відповідальне зберігання, тому клопотання про скасування арешту підлягає задоволенню частково.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.174 КПК України,-
Клопотання представника власника майна - адвоката ОСОБА_5 про скасування арешту майна - задовольнити частково.
Велосипед марки «Formula», рама № VLT255200466 передати ОСОБА_4 на відповідальне зберігання, із можливістю користування та без права розпорядження та відчуження вказаного транспортного засобу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1