Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 511/3444/25
Номер провадження: 2/511/1544/25
"15" жовтня 2025 р. суддя Роздільнянського районного суду Одеської області Гринчак С. І. , розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Спільного підприємства «Вітмарк Україна» в формі товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,
13.10.2024 року на адресу Роздільнянського районного суду Одеської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Спільного підприємства «Вітмарк Україна» в формі товариства з обмеженою відповідальністю, відповідно до якої позивач ОСОБА_1 просить суд: стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 12.07.2016 по 11.07.2025 року у розмірі 258 775,65 грн. та стягнути на його користь судові витрати.
Дослідивши зміст поданої позовної заяви та доданих до неї документів, суддя приходить до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ч.4 ст. 177 ЦПК України та має недоліки, що перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.
З аналізу позовної заяви вбачається, що Позивач просить стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 12.07.2016 по 11.07.2025 року у розмірі 258 775,65 грн.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Відповідно до постанови ВП ВС від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-301гс18) пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», не поширюється на вимоги позивачів про стягнення сум, які не входять до структури заробітної плати.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 755/12623/19 (провадження № 14-47цс21).
Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-301гс18) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.
З огляду на викладене, пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимогу позивача про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 755/12623/19 (провадження № 14-47цс21).
За відсутності підстав для звільнення від сплати судового збору, позивачу необхідно надати суду документ, що підтверджує сплату судового збору відповідно до вимог ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви немайнового характеру, у розмірі 1211,20 грн. (ціна позову 258 775,65 грн.) за реквізитами: Отримувач коштів ГУК в Од.обл./м.Роздільна/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37607526; Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.); Рахунок отримувача UA228999980313191206000015710; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу:101 код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Роздільнянський районний суд Одеської області (назва суду, де розглядається справа).
Крім того, суд звертає увагу на вимоги статті 233 КЗпП.
Відповідно до вимог ст.233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Так, Позивач в позовній заяві вказує на те, що про порушення свого права на соціальний захист, що гарантовані ст.46 Конституції України, він дізнався під час оформлення в органах Пенсійного фонду України пенсії за віком. Проте позивачем не зазначено, коли саме він дізнався про своє порушене право та не надав належних доказів цього.
Відповідно до вимог ч.1 ч.3. ст.175 ЦАК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити: п.5. - виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; п.6.- відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; п.8 - перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Проте, зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів, не надається можливим з'ясувати конкретний час звільнення Позивача та отримані ним виплати.
Враховуючи вищезазначені обставини, суддя позбавлена можливості вирішити питання можливості відкриття провадження у справі, а тому позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви шляхом: подання до суду доказів оплати судового збору.
Відповідно до частини 1, частини 2 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що за правилами частини 3 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунуть недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Керуючись ст.ст.175-177, 185 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Спільного підприємства «Вітмарк Україна» в формі товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення заробітної плати та сплати страхових внесків - залишити без руху.
Надати позивачу 10-денний строк для усунення недоліків, який обчислюється з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі усунення у вказаний строк недоліків, позовна заява буде вважатись поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві з доданими до неї документами не пізніше 5-ти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: С. І. Гринчак