Справа №947/9726/25
Провадження №2/522/5372/25
(заочне)
16 жовтня 2025 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді Донцова Д.Ю.,
за участю секретаря судового засідання - Смоковій А.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Моторно (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,-
До Приморського районного суду м. Одеси за підсудністю від Київського районного суду м.Одеси надійшла позовна заява Моторно (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 02.05.2013 р. трапилась дорожньо-транспортна пригода, а саме ОСОБА_1 здійснив наїзд на перешкоду, внаслідок чого транспортний засіб перевернувся. Вироком Біляївського районного суду Одеської області відповідача визнано винним у вчиненні ч.2 ст.286 КК України та стягнуто з МТСБУ на користь ОСОБА_2 , яка була потерпілою у кримінальному провадженні, відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 8735 грн. У зв'язку із тим, що цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована, на підставі вироку суду, МТСБУ сплатило на користь ОСОБА_2 , відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 8735 грн. Відповідач у добровільному порядку вимогу МТСБУ щодо відшкодування шкоди у порядку регресу не виконав, у зв'язку із чим позивач звернувся до суду із позовом.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 24.04.2025 р. відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
У позовній заяві представник позивача просить суд здійснити розгляд справи за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідно до Відповіді з Відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
На вказану адресу місця реєстрації відповідача було надіслано ухвалу суду про відкриття провадження у справі, однак листом із рекомендованим повідомленням про вручення повернувся до суду із відміткою: «за закінченням терміну зберігання».
Верховний Суд у постанові від 26.03.2025 у справі №676/5975/21 вказав, що днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пункт 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України).
Крім того, ухвали суду у даній справі розмішені в Єдиному державному реєстрі судових рішень та на електронному сайті Приморського районного суду м. Одеси, тобто ухвала суду є доступною для ознайомлення та загальновідомою.
Згідно ч.ч.1, 2 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Єдина заява по суті справи, яка міститься у справі є позовна заява.
Відзив від відповідача до суду не надходив.
Оскільки відповідач у встановлений судом строк не надав до суду відзив на позовну заяву, суд на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, у зв'язку з неявкою відповідача, який належним чином повідомлений про розгляд справи, та неповідомленням про поважність причин такої неявки в судове засідання, ненаданням відповідачем відзиву на позов, за відсутності заперечень представника позивача, ухвалив слухати справу у відсутності відповідача, згідно ст.ст.280-281 ЦПК України, при заочному розгляді на підставі наявних у справі доказів.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 02.05.2013 року трапилася дорожньо-транспортна пригода, а саме ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Toyota», здійснив наїзд на перешкоду, а саме на два дерева в наслідок чого сталось перекидання транспортного засобу.
Вироком Біляївського районного суду Одеської області по справі №496/2555/14-к від 21.04.2022 р., ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, яке передбачено ч.2 ст.286 КК України. Вказаний вирок залишений без змін Постановою Одеського апеляційного суду від 26.09.2022 р., та яка залишена без змін Постановою Верхового Суду від 29.05.2023 р.
На дату скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована.
Потерпілою у даному кримінальному провадженні визнано ОСОБА_2 , яка була сестрою померлого внаслідок ДТП ОСОБА_3 .
Вироком Біляївського районного суду Одеської області по справі №496/2555/14-к від 21.04.2022 р., з врахуванням положень ст.ст. 9, 25 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», стягнуто із МСТБУ на користь потерпілої ОСОБА_2 матеріальної шкоди у розмірі 8735 грн.
10.03.2023 р. ОСОБА_2 звернулась до МСТБУ з заявою про здійснення відшкодування матеріальної шкоди, відповідно до Вироку суду від 21.04.2022 р.
Згідно Наказу МТСБУ від 16.03.2023 р. та Довідки №1 від 16.03.2023 р. про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих, сума регламентної виплати склала 8735 грн.
МТСБУ здійснило виплату відшкодування потерпілій ОСОБА_2 у розмірі 8735 грн., що підтверджується копією платіжної інструкції №824417 від 17.03.2023 р.
Як зазначено у позові, відповідач у добровільному порядку вимогу МТСБУ щодо відшкодування шкоди у розмірі 8735 грн. у порядку регресу не виконав.
Частиною першою статті 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно зі статтею 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до п. 41.1. ст. 41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (який діяв на момент правовідносин) МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик, відповідно до лімітів відповідальності страховика, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до п. 39.2.1 ст. 39 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», одним із основних завдань МТСБУ є: здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених цим Законом.
Статтею 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Отже, законом прямо встановлено порядок стягнення коштів, виплачених МТСБУ на відшкодування шкоди особі потерпілій у ДТП, саме в порядку регресу.
До страховика (МТСБУ), який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Сума страхового відшкодування підлягає стягненню з особи, відповідальної за завдані збитки, відповідно до правил статті 993 ЦК України.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Оскільки, автомобілем «Toyota» керував відповідач, який визнаний судом винним у вчиненій ч.2 ст.286 КК України, чим спричинив шкоду потерпілому, яка була відшкодована МТСБУ, оскільки на момент завдання шкоди цивільно-правова відповідальність водія автомобіля не була застрахована, то саме він зобов'язаний відшкодувати заподіяні збитки, що сталися в результаті дорожньо-транспортної пригоди, в повному обсязі.
При цьому, матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 виплатив МТСБУ відшкодовану матеріальної шкоди у розмірі 8735 грн.
Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі.
Щодо судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно ч.ч.1-2 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
У ч.1 ст.141 ЦПК України вказано, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судом встановлено, що позивачем понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028,00 гривень, що підтверджується копією платіжної інструкції від 18.02.2025 р.
Враховуючи факт того, що суд встановив наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача суми сплаченого судового збору.
На підставі вище викладеного та керуючись ст. ст. 16, 22, 1166, 1187, 1191, 1194 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 82, 141, 263, 264, 265, 279, 280-282 ЦПК України, суд,-
Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) до ОСОБА_1 відшкодування шкоди в порядку регресу задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Моторно (транспортного) страхового бюро України (код ЄДРПОУ: 21647131, адреса: м. Київ, Русанівський бульвар, 8) суму відшкодування в порядку регресу в розмірі 8735(вісім тисяч сімсот тридцять п'ять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Моторно (транспортного) страхового бюро України (код ЄДРПОУ: 21647131, адреса: м. Київ, Русанівський бульвар, 8) судовий збір в розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вказаний строк може бути поновлений судом за заявою відповідача, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складання.
Текст рішення складено та підписано 16 жовтня 2025 року.
Суддя Донцов Д.Ю.