Справа153/1530/25
Провадження2/153/546/25-ц
"16" жовтня 2025 р. м.Ямпіль
у залі судових засідань у приміщенні Ямпільського районного суду Вінницької області у місті Ямпіль Могилів-Подільського району Вінницької області
Ямпільський районний суд Вінницької області
у складі головуючого судді Гаврилюк Т.В.
за участю секретаря судового засідання Шарко Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №153/1530/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить стягнути із відповідача на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №2792969 від 08.01.2022 у сумі 25849.5 грн., судовий збір у сумі 2422,40 грн., а також витрати на професійну правничу допомогу у сумі 8000 грн. На обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 08.01.2022 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_2 був укладений договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №2792969, відповідно до умов якого відповідач отримав 5000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування. Введення клієнтом коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього Договору вважається направленням Товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього Договору. Товариство свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору. Позивач вказує, що відповідач не виконав свої зобов'язання, не вносив платежі, передбачені умовами кредитного договору на повернення отриманих коштів, сплати процентів внаслідок чого утворилась заборгованість у сумі 25849.5 грн., а саме: 5000.00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 20849.5 грн. - заборгованість за процентами. 10.08.2023 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» відповідно до чинного законодавства України укладений Договір факторингу №ККЛУ-10082023. Відповідно до умов даного договору, та у відповідності до ст.512 ЦК України ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Лінеура Україна», включно і до ОСОБА_2 за кредитним договором №2792969 від 08.01.2022. По-скільки позичальник не виконала свого обов'язку по кредитному договору, тому позивач змушений звернутися до суду із даним позовом.
Сторони у судове засідання не з'явилися, так як не викликалися. Про дату та час проведення судового засідання повідомлялися належним чином. Відповідач ОСОБА_1 відзив на позовну заяву не подала, хоча про розгляд справи повідомлялася належним чином - рекомендованим повідомленням вих..№0610282220116, яке повернулося із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно постанови КЦС ВС від 10.05.2023 №755/17944/18 (61-185св23) вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду.
Відповідно до ч.3 ст.223, ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглянув справу за відсутності сторін, на підставі наявних доказів.
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.
Заяви, клопотання: заява представника позивача про розгляд справи без його участі (а.с.5 зворотна сторона позовної заяви), клопотання представника позивача про витребування доказів (а.с.26-28).
Інші процесуальні дії у справі: відкриття провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження (а.с.40-42), витребування доказів (а.с.44-45), про що постановлено ухвали окремими процесуальними документами.
Судом встановлені такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини:
Із копії паспорту споживчого кредиту, договору №2792969 від 08.01.2022, додатку №11 до договору (а.с.07-11) судом встановлено, що ОСОБА_2 електронним підписом підписала вказаний договір, паспорт до договору, згідно якого видано кредит у сумі 5000 грн., на строк 360 днів з можливістю пролонгації, спосіб надання кредиту - шляхом переказу грошових коштів позичальнику на картку № НОМЕР_1 .
Із копії довідки про ідентифікацію (а.с.11 зворотної сторони) судом встановлено, що 08.01.2022 ОСОБА_2 ідентифікований ТОВ «Лінеура Україна» Н725.
Із копії довідки підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів №3314-0403 від 04.03.2024 (а.с.12) судом встановлено, що 08.01.2022 перераховано кошти у сумі 5000 грн. на картку № НОМЕР_1 .
Із копій розрахунку заборгованості (а.с.12-15) судом встановлено, що 08.01.2022 первісний кредитор видав кредит у сумі 5000 грн., станом на 03.01.2023 ОСОБА_2 має заборгованість у сумі 25849.5 грн.
Із копій договору факторингу №ККЛУ-10082023 від 10.08.2023, Акту прийому-передачі реєстру боржників, витягу з реєстру боржників, платіжної інструкції (а.с.15-17) судом встановлено, що між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір, за яким «Лінеура Україна» передає (відступає) ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" за плату належні йому права вимоги, а ТОВ ФК «Кредит-Капітал» приймає належні ТОВ «Лінеура Україна» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників, а саме до ОСОБА_2 .
Із копії досудової вимоги від 12.09.2025 вих.№22950735 (а.с.18) судом встановлено, що на адресу ОСОБА_2 направлено вимогу про погашення заборгованості у сумі 25849.5 грн.
Доказів, які б спростовували правильність наданого банком графіку платежів щодо погашення кредиту, відповідачем не надано, відтак графік погашення заборгованості узгоджується зі змістом договору та є належним доказом.
Дослідивши усі докази в їх сукупності, та беручи до уваги документально підтверджені доводи позивача, суд вважає встановленим, що між сторонами виникли спірні договірні цивільні правовідносини, за якими відповідачу надано грошові кошти (кредит) у розмірі та на умовах, встановлених договором, відповідач зобов'язалася повернути кредит та проценти за користування кредитом, однак у повному обсязі та вчасно свої зобов'язання не виконала.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:
Судом встановлено, що після підписання кредитного договору за допомогою одноразового пароля, відповідач взяла на себе зобов'язання оплачувати послуги банку, що виникають в результаті використання платіжних карток, згідно тарифів. Окрім того, встановлено, що відповідач не вносила кошти на погашення заборгованості за наданим кредитом.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Позичальник згідно з ч.1 ст.1049 ЦК України зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, стаття 1050 ЦК України зобов'язує його сплатити грошову суму відповідно до ст.625 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ст.527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч.1 ст.623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Судом встановлено, що кредитний договір укладався між сторонами в електронній формі. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 №675-УІІІ визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини першої ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» №851-ІУ від 22.05.2003, електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Порядок укладення електронного договору визначений ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», згідно якої пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Також, приписами ст.12 цього Закону, передбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що між сторонами по даній справі в установленому законом порядку був укладений договір про надання банківських послуг в електронній формі, на підставі якого між ними виникли відповідні кредитні правовідносини.
Виходячи з принципу змагальності сторін, закріпленого статтею 12 ЦПК України доведення умов кредитування і наявності заборгованості є обов'язком позивача.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 18 березня 2019 року у справі №751/861/17 (провадження №61-28582ск18).
Згідно правової позиції, яка була висловлена у постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 у справі №161/16891-15 про стягнення заборгованості за кредитним договором (провадження №61-517св18), банк зобов'язаний доводити отримання позичальником грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір за допомогою первинних документів, оформлених відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Виходячи зі змісту ст.22 ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів України», документами, які можуть підтвердити факт проведення розрахункових операцій, є такі види розрахункових документів, як платіжні доручення, платіжна вимога-доручення, розрахунковий чек, платіжна вимога та меморіальний ордер.
Матеріали справи містять відомість про щоденні нарахування та квитанцію про переказ коштів, з яких встановлено, що відповідач отримав 08.01.2022 кредитні кошти (кредит) у сумі 5000 гривень.
Тобто, суду позивачем надано докази видачі відповідачеві кредитних коштів у сумі 5000 гривень 08.01.2022.
Доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Подібні за змістом висновки, викладені і у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2019 року по справі №755/2284/16-ц.
Оцінюючи усі докази, що є у справі, в їх сукупності, суд вважає доведеними обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх позовних вимог і має підстави для задоволення позовних вимог у повному обсязі. А саме, суд має підстави стягнути із відповідача на користь позивача заборгованість кредиту у сумі 25849.5 грн.
Оскільки позовні вимоги задоволено у повному обсязі, судові витрати, понесені позивачем і документально підтверджені - платіжною інструкцією №21137 від 08.09.2025, за правилами ст.141 ЦПК України підлягають відшкодуванню із відповідача у сумі 2422 гривні 40 копійок, а тому суд має підстави для стягнення із відповідача на користь позивача судових витрат по оплаті судового збору у сумі 2422 гривні 40 копійок.
Частиною другою статті 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у сумі 8000 грн. позивач надав суду: договір про надання правової (правничої) допомоги від 01.07.2025 №0107 укладений між замовником - ТОВ «ФК «Кредит Капітал» та виконавцем - адвокатським об'єднанням «Апологет»; Акт №209 наданих послуг від 05.09.2025; детальний опис наданих послуг до Акту; ордер на надання правничої допомоги.
Оскільки позивачем ТОВ «ФК «Кредит Капітал» в передбаченому ЦПК України порядку надано належні та допустимі докази на підтвердження понесення ним витрат на правову допомогу у сумі 8000 грн., суд прийшов до висновку, що з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит Капітал» підлягають до стягнення витрати на професійну правничу допомогу у сумі 8000 грн.
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 137, 141, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 274, 275, 279, 351, 352, 354, 355 ЦПК України і на підставі ст.ст.15, 16, 526, 527, 530, 533, 610, 611, 612, 623, 625, 631, 1048-1050, 1051, 1052, 1054, 1055, 1056, 1056-1 ЦК України, ст.129 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (79018, місто Львів вулиця Смаль-Стоцького,1 корпус 28, 4-й поверх код ЄДРПОУ 35234236 НОМЕР_3 АТ «Креді Агріколь Банк») заборгованість за кредитним договором №2792969 від 08.01.2022 у сумі 25849.5 грн., а також понесені судові витрати по оплаті судового збору у сумі 2422,40 грн., та витрати понесені на правову допомогу у сумі 8000 грн., а всього 36271 (тридцять шість тисяч двісті сімдесят одну) гривню 90 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі в тридцяти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий Т. В. Гаврилюк