Справа691/841/25
Провадження2/153/555/25-ц
"16" жовтня 2025 р. м.Ямпіль
у залі судових засідань у приміщенні Ямпільського районного суду Вінницької області у місті Ямпіль Могилів-Подільського району Вінницької області
Ямпільський районний суд Вінницької області
у складі головуючого судді Гаврилюк Т.В.
за участю секретаря судового засідання Шарко Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №691/841/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,
23 вересня 2025 року за вхід.№5996 до Ямпільського районного суду Вінницької області надійшла цивільна справа №691/841/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.
Ухвалою Ямпільського районного суду Вінницької області від 24 вересня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у даній цивільній справі з повідомленням, однак без виклику сторін.
ТОВ «Коллект Центр» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, в якому просить стягнути із відповідача на користь ТОВ «Коллект Центр» заборгованість за договором №104159723 від 05.11.2021 у розмірі 20085.00 грн., понесені витрати на сплату судового збору у сумі 2422.40 грн., а також витрати на правову допомогу у сумі 13000,00 грн. На обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 05.11.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір №104159723. Позивач вказує, що згідно Договору, основними умовами кредиту передбачено всі істотні умови договору, а саме: розмір кредиту, строки користування кредитом, строк дії договору, відсоткові ставки за користування кредитом. Також, відповідно до умов договору, а саме: в п.1.1. Договору кредитодавець зобов'язався на умовах, визначених договором, на строк, визначений п.1.3. договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п.1.2. договору, а позичальник зобов'язався повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п.1.4 договору термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та строки/терміни, що визначені договором. Відповідно до п.1.2. договору сума кредиту становить 3900.00 грн. Відповідно до п.1.5.2. договору проценти за користування кредитом: 1365.0 грн., які нараховуються за ставкою 1.25 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Відповідно п.1.6. договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.0 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Також, сторонами договору узгоджено, що розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього договору або інформація з посиланням на нього є пропозицію кредитодавця про укладення кредитного договору. Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього договору надається позичальником шляхом відправлення кредитодавцю електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається кредитодавцем електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор для підписання цього кредитного договору електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення. Відповідач підписанням договору підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства. Таким чином, відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання шляхом заповнення заяви про надання кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, кредитодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі, встановленому договором. 10.02.2022 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір №10-02/2022-50, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №104159723. У свою чергу ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до боржників ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відповідно до договору відступлення права вимоги №10-01/2023 від 10.01.2024, в тому числі за договором позики №104159723. Таким чином ТОВ «Коллект Центр» наділено правом вимоги до відповідача. Не виконуючи належним чином зобов'язання за договором, відповідач порушив норми законодавства та умови кредитного договору. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором №104159723, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви, відповідно до розрахунку заборгованості, заборгованість становить 20085.00 грн., з яких: 3900,00 грн. - заборгованість за кредитом (за тілом кредиту); 15759.00 грн. - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги; 390.00 грн. заборгованість за комісіями. Тому, позивач змушений звернутися до суду із даним позовом.
24 вересня 2025 року відповідно до ухвали судді відкрито спрощене позовне провадження у цій справі.
Сторони у судове засідання не з'явилися, так як не викликалися. Про проведення судового засідання повідомлялися належним чином. Відповідач ОСОБА_1 відзив на позовну заяву не подав, хоча про розгляд даної справи повідомлявся належним чином - рекомендованим повідомленням вих..№0610282258105, яке повернулося із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно постанови КЦС ВС від 10.05.2023 №755/17944/18 (61-185св23) вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду.
Відповідно до ч.3 ст.223, ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглянув справу за відсутності сторін, на підставі наявних доказів.
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.
Заяви, клопотання: заява представника позивача від 29.06.2025 (а.с.5 зворотній бік позовної заяви) про розгляд справи їх відсутності.
Інші процесуальні дії у справі: відкриття провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження (а.с.102-104), про що постановлено ухвалу окремим процесуальним документом.
Судом встановлені такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини:
Із копії Договору про споживчий кредит №104159723 від 05.11.2021 та графіку платежів за договором (а.с.8-13) судом встановлено, що 05.11.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено договір №104159723. Договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. П.1.2. договору передбачена сума кредиту складає 3900,00 грн., п.1.3 кредит надається строком 28 днів, термін повернення кредиту 03.11.2021 (п.1.4). Комісія за надання кредиту 390,00 грн., яка нараховується за ставкою 10.00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. П.2.1 кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.
Із копії паспорту споживчого кредиту та Анкети-заяви на кредит (а.с.14-15) судом встановлено, що ТОВ «Мілоан» надало ОСОБА_1 кредит у сумі 3900 грн., строком на 28 днів, спосіб надання кредиту - переказ на картковий рахунок з використанням карти.
Із копії правил надання фінансових кредитів ТОВ «Мілоан» (а.с.16-20) судом встановлено, що дані правила розроблені на підставі законодавства України та регламентують єдиний порядок надання фінансових кредитів. Ці правила є публічним запрошенням всім звертатись до ТОВ. Правила розміщені в мережі Інтернет та публічно доступні.
Із копії довідки про ідентифікацію (а.с.21) судом встановлено, що 05.11.2021 ОСОБА_1 ідентифікований ТОВ «Мілоан» F30262.
Із копії квитанції №1813553494 від 05.11.2021 (а.с.22) судом встановлено, що перераховано на картку № НОМЕР_1 - 3900,00 грн. кошти згідно договору 104159723 .
Із копії відомості про щоденні нарахування та погашення, розрахунку заборгованості та розрахунку заборгованості станом на 12.06.2025 (а.с.23-26) судом встановлено, що всього зараховано тіло - 3900,00 грн.; відсотки - 15795.00 грн.; комісія за оформлення кредиту - 390.0 грн.
Із копії Договору факторингу (а.с.27-42) судом встановлено, що 10.02.2022 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт капітал» було укладено договір факторингу №10-02/2022-50, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Вердикт капітал» право вимоги до позичальників, в тому числі за договором №104159723, що уклали ТОВ «Мілоан» та боржник яким є відповідач.
Із копії договору про відступлення прав вимоги (а.с.43-60) судом встановлено, що 10.01.2023 між ТОВ «Вердикт капітал» та ТОВ «Коллект Цент» було укладено договір №10-01/2023, відповідно до умов якого ТОВ «Вердикт капітал» відступило ТОВ «Коллект Центр» право вимоги до позичальників, в тому числі за договором про надання фінансових послуг №104159723 від 05.11.2021, що уклали ТОВ «Мілоан» та боржник яким є відповідач.
Доказів, які б спростовували правильність наданого банком графіку платежів щодо погашення кредиту, відповідачем не надано, відтак графік погашення заборгованості узгоджується зі змістом договору та є належним доказом.
Дослідивши усі докази в їх сукупності, та беручи до уваги документально підтверджені доводи позивача, суд вважає встановленим, що між сторонами виникли спірні договірні цивільні правовідносини, за якими відповідачу надано грошові кошти (кредит) у розмірі та на умовах, встановлених договором, відповідач зобов'язалася повернути кредит та проценти за користування кредитом, однак у повному обсязі та вчасно свої зобов'язання не виконала.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:
Судом встановлено, що після підписання кредитного договору за допомогою одноразового пароля, відповідач взяв на себе зобов'язання оплачувати послуги банку, що виникають в результаті використання платіжних карток, згідно тарифів. Окрім того, встановлено, що відповідач не вносив кошти на погашення заборгованості за наданим кредитом.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Позичальник згідно з ч.1 ст.1049 ЦК України зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, стаття 1050 ЦК України зобов'язує його сплатити грошову суму відповідно до ст.625 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ст.527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч.1 ст.623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Судом встановлено, що кредитний договір укладався між сторонами в електронній формі. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 №675-УІІІ визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини першої ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» №851-ІУ від 22.05.2003, електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Порядок укладення електронного договору визначений ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», згідно якої пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Також, приписами ст.12 цього Закону, передбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що між сторонами по даній справі в установленому законом порядку був укладений договір про надання банківських послуг в електронній формі, на підставі якого між ними виникли відповідні кредитні правовідносини.
Виходячи з принципу змагальності сторін, закріпленого статтею 12 ЦПК України доведення умов кредитування і наявності заборгованості є обов'язком позивача.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 18 березня 2019 року у справі №751/861/17 (провадження №61-28582ск18).
Згідно правової позиції, яка була висловлена у постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 у справі №161/16891-15 про стягнення заборгованості за кредитним договором (провадження №61-517св18), банк зобов'язаний доводити отримання позичальником грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір за допомогою первинних документів, оформлених відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Виходячи зі змісту ст.22 ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів України», документами, які можуть підтвердити факт проведення розрахункових операцій, є такі види розрахункових документів, як платіжні доручення, платіжна вимога-доручення, розрахунковий чек, платіжна вимога та меморіальний ордер.
Матеріали справи містять відомість про щоденні нарахування та погашення та квитанцію про переказ коштів, з яких встановлено, що відповідач отримав 05.11.2021 кредитні кошти (кредит) у сумі 3900 гривень.
Тобто, суду позивачем надано докази видачі відповідачеві кредитних коштів у сумі 3900 гривень 05.11.2021.
Доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Подібні за змістом висновки, викладені і у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2019 року по справі №755/2284/16-ц.
Оцінюючи усі докази, що є у справі, в їх сукупності, суд вважає доведеними обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх позовних вимог і має підстави для задоволення позовних вимог у повному обсязі. А саме, суд має підстави стягнути із відповідача на користь позивача заборгованість кредиту у сумі 20085.00 грн.
Оскільки позовні вимоги задоволено у повному обсязі, судові витрати, понесені позивачем і документально підтверджені - платіжною інструкцією №0532920041 від 27.06.2025, за правилами ст.141 ЦПК України підлягають відшкодуванню із відповідача у сумі 2422 гривні 40 копійок, а тому суд має підстави для стягнення із відповідача на користь позивача судових витрат по оплаті судового збору у сумі 2422 гривні 40 копійок.
Частиною другою статті 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у сумі 13000 грн. позивач надав суду: договір про надання правової допомоги від 01.07.2025 №01-07/2024, укладений між замовником - ТОВ «Коллект Цент» та виконавцем - адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістанс»; вид послуг; заявку на надання юридичної допомоги №784 від 01.05.2025; витяг з Акту №10 про надання юридичної допомоги від 30.05.2025, що підлягає оплаті за надання усної консультації з вивченням документів, складення позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором, складає 13000 грн.
Оскільки позивачем ТОВ «Коллект Центр» в передбаченому ЦПК України порядку надано належні та допустимі докази на підтвердження понесення ним витрат на правову допомогу у сумі 13000 грн., суд прийшов до висновку, що з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» підлягають до стягнення витрати на професійну правничу допомогу у сумі 13000 грн.
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 137, 141, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 274, 275, 279, 351, 352, 354, 355 ЦПК України і на підставі ст.ст.15, 16, 526, 527, 530, 533, 610, 611, 612, 623, 625, 631, 1048-1050, 1051, 1052, 1054, 1055, 1056, 1056-1 ЦК України, ст.129 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, суд
Позов ТОВ «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на користь ТОВ «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926, місце знаходження: 01133 місто Київ вулиця Мечнікова,3 офіс 306) заборгованість за договором №104159723 від 05.11.2021, у сумі 20085 грн., а також понесені судові витрати по оплаті судового збору у сумі 2422.40 грн., та витрати понесені на правову допомогу у сумі 13000 грн., а всього 35507 (тридцять п'ять тисяч п'ятсот сім) гривень 40 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі в тридцяти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий Т. В. Гаврилюк