16 жовтня 2025 року
м. Київ
cправа № 925/663/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Пєскова В. Г. - головуючого, Жукова С. В., Огородніка К. М.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроенерготрейд" (вх. № 7236/2025)
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2025
у складі колегії суддів: Козир Т. П - головуючого, Доманської М. Л., Сотнікова С. В.
у справі № 925/663/24
за заявами 1. Акціонерного товариства "Банк Альянс",
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроенерготрейд"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна газова компанія"
про банкрутство,
22.08.2024 ухвалою Господарського суду Черкаської області у справі №925/663/24 відмовлено у відкритті провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна газова компанія" (далі - ТОВ "Міжнародна газова компанія") за заявою Акціонерного товариства "Банк Альянс" від 23.05.2024 (вх.суду № 8427/24).
Повернуто Акціонерному товариству "Банк Альянс" з депозитного рахунку Господарського суду Черкаської області, авансування грошової винагороди арбітражному керуючому у розмірі 72 000,00 грн, сплачених ним відповідно до платіжної інструкції від 22.05.2024 № 4.
Відмовлено у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ "Міжнародна газова компанія" за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроенерготрейд" (далі - ТОВ "Євроенерготрейд") від 21.05.2024 (вх. суду № 8936/24 від 03.06.2024).
Повернуто ТОВ "Євроенерготрейд" з депозитного рахунку Господарського суду Черкаської області авансування грошової винагороди арбітражному керуючому у розмірі 72 000,00 грн, сплачене ним відповідно до платіжної інструкції в національній валюті від 10.06.2024 № 558.
30.06.2025 (через систему "Електронний суд"), не погоджуючись з постановленою ухвалою суду, ТОВ "Євроенерготрейд" подало апеляційну скаргу, у якій просило скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 22.08.2024 у справі № 925/663/24 в частині відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ "Міжнародна газова компанія" за заявою ТОВ "Євроенерготрейд" та повернення авансування грошової винагороди арбітражного керуючого в сумі 72 000 грн, а справу №925/663/24 в частині заяви ТОВ "Євроенерготрейд" про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Міжнародна газова компанія" направити для подальшого розгляду до Господарського суду Черкаської області на стадію підготовчого засідання.
08.09.2025 ухвалою Північного апеляційного господарського суду у справі №925/663/24 апеляційну скаргу ТОВ "Євроенерготрейд" залишено без руху та надано апелянту строк десять днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: надання доказів сплати судового збору в сумі 33 308,00 грн у встановленому порядку та надання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням підстав його поновлення та доказів, які підтверджують наведені підстави.
22.09.2025 ухвалою Північного апеляційного господарського суду у справі №925/663/24 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Євроенерготрейд" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 22.08.2024.
29.09.2025 (через підсистему "Електронний суд") ТОВ "Євроенерготрейд" подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2025 у справі № 925/663/24; справу № 925/663/24 направити до Північного апеляційного господарського суду на стадію відкриття апеляційного провадження
29.09.2025 зазначену касаційну скаргу передано колегії суддів у складі: головуючого - Пєскова В. Г. (суддя-доповідач), суддів: Картере В. І., Огородніка К. М.
01.10.2025 (через підсистему "Електронний суд") Акціонерне товариство "Банк Альянс" подало до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду заперечення проти відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "Євроенерготрейд" та просить відмовити у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2025 у справі № 925/663/24 на підставі частини другої статті 293 ГПК України, а також застосувати заходи процесуального примусу відносно ТОВ "Євроенерготрейд" і постановити окрему ухвалу стосовно скаржника.
14.10.2025 у зв'язку з відрядженням судді Картере В. І. відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справи № 925/663/24 визначено колегію суддів у складі: головуючого - Пєскова В. Г. (суддя-доповідач), суддів: Жукова С. В., Огородніка К. М.
Перевіривши матеріали касаційної скарги та розглянувши заперечення проти відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
При цьому реалізація конституційного права на апеляційне оскарження судових рішень ставиться в залежність від положень процесуального закону - ГПК України, який регламентує порядок здійснення господарського судочинства.
За змістом частини першої статті 256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з частинами другою і третьою статті 256 ГПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що повний текст ухвали Господарського суду Черкаської області від 22.08.2024 у справі №925/663/24 складено 18.09.2024, отже, визначений частиною першою статті 256 ГПК України строк на апеляційне оскарження ухвали суду закінчився 30.09.2024 (28-29.09.2024 - вихідні дні), однак апеляційна скарга подана ТОВ "Євроенерготрейд" лише 30.06.2025.
Згідно з частиною першою статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, ТОВ "Євроенерготрейд", звертаючись з апеляційною скаргою не було заявлено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційного оскарження, а відтак, Північний апеляційний господарський суд постановив ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, надавши скаржнику строк на усунення недоліків апеляційної скарги, зокрема, надання заяви (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням підстав його поновлення та доказів, які підтверджують наведені підстави.
ТОВ "Євроенерготрейд" на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху подало до суду апеляційної інстанції клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, у якому скаржник зазначив, що порушення 20-ти денного строку на оскарження ухвали суду першої інстанції сталося внаслідок тривалості підготовки апеляційної скарги та уникнення дублювання доводів (підстав апеляційного та касаційного оскарження) між апеляційними та касаційними скаргами боржника та ініціюючого кредитора, враховуючи необхідність забезпечення повного, всебічного та своєчасного розгляду. Також скаржник наголосив, що у даному випадку тривалість пропуску строку на апеляційне оскарження є незначною, враховуючи оскарження постанови апеляційного суду боржником та тривалість апеляційного та касаційного розгляду, тому перегляд ухвали суду першої інстанції не порушить принципу res judicata та буде направлений на дотримання судами права особи на доступ до суду. За наведених обставин та пославшись на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 12.02.2020 у справі № 554/9675/18 (провадження № 61-18586св19), ТОВ "Євроенерготрейд" просило визнати причини пропуску строку на апеляційне оскарження поважними.
Надавши оцінку зазначеним доводам ТОВ "Євроенерготрейд", Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що доводи скаржника щодо неможливості вчасно подати апеляційну скаргу не можуть бути розцінені судом як об'єктивно непереборні обставини, оскільки вони є суб'єктивними, залежали від організації роботи скаржника та його представників, що не свідчить про наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження. При цьому судом апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ "Євроенерготрейд" не надано доказів на підтвердження підстав неможливості звернутися з апеляційною скаргою в межах строку на апеляційне оскарження, та які б підтверджували наявність особливих та непереборних обставин, що перешкодили подати апеляційну скаргу у встановлений законом строк.
Також апеляційний господарський суд відхилив посилання скаржника на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 12.02.2020 у справі №554/9675/18, зазначивши, що у вказаній справі Верховний Суд виходив із того, що "тривалість пропуску строку на апеляційне оскарження становить один день, тобто є вочевидь незначною", натомість у даній справі апелянт пропустив строк апеляційного оскарження на дев'ять місяців, отже тривалість пропуску строку є вочевидь значною.
Зважаючи на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнав неповажними наведені ТОВ "Євроенерготрейд" підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження та дійшов висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 22,08.2024 у справі № 925/663/24 на підставі пункту 4 частини першої статті 261 ГПК України.
Звертаючись з касаційною скаргою, ТОВ "Євроенерготрейд" зазначає, що ухвала Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2025 у справі № 925/663/24 про відмову у відкритті апеляційного провадження є необґрунтованою та протиправною.
Обґрунтовуючи свою позицію про наявність поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, ТОВ "Євроенерготрейд" посилається на те, що порушення встановленого законом строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Черкаської області від 22.08.2024 у справі № 925/663/24 сталося "внаслідок тривалості підготовки апеляційної скарги та уникнення дублювання доводів (підстав апеляційного та касаційного оскарження) між апеляційними та касаційними скаргами боржника та ініціюючого кредитора, враховуючи необхідність забезпечення повного, всебічного та своєчасного розгляду". При цьому, пославшись на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 12.02.2020 у справі № 554/9675/18 (провадження № 61-18586св19), скаржник наголошує, що тривалість пропуску строку на апеляційне оскарження є незначною, враховуючи оскарження постанови апеляційного суду боржником та тривалість апеляційного та касаційного розгляду, а тому перегляд судового рішення суду першої інстанції не порушить принципу res judicata та буде направлено на дотримання судом права особи на доступ до суду.
Проте, за оцінкою Верховного Суду, наведені доводи скаржника не спростовують висновків суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження, а правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування з огляду на таке.
Як було встановлено судом апеляційної інстанції, згідно з інформацією, що міститься в КП "Діловодство спеціалізованого суду", ухвала Господарського суду Черкаської області від 22.08.2024 у справі № 925/663/24 була доставлена до електронного кабінету ТОВ "Євроенерготрейд" 19.09.2024 о 10:47, а відтак, передбачений частиною другою статті 256 ГПК України строк, який обчислюється з дня вручення скаржнику повного тексту оскаржуваного судового рішення, закінчився 30.09.2024 (28-29.09.2024 - вихідні). Водночас, апеляційна скарга подана ТОВ "Євроенерготрейд" лише 30.06.2025, тобто через 9 місяців після отримання оскарженої ухвали суду.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини") право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується із обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
Учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки (пункт 6 частини другої статті 42 ГПК України).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 13.03.2018 у справі "Кузнецов та інші проти Росії" Суд підкреслив, що особи, які оскаржують рішення поза межами наданих законом строків, мають діяти з достатнім поспіхом.
Згідно з частиною третьою статті 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею в заяві, визнані неповажними.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом не поважними.
Верховний Суд виходить з того, що питання про поважність причин пропуску процесуального строку, в розумінні статті 86 ГПК України, вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно з частиною першою статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
Обов'язок з доведення поважності причин пропуску процесуального строку покладається на заявника в порядку статей 73, 76-79 ГПК України.
Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. Водночас такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Мушта проти України", у справі "Мельник проти України").
Складовою частиною принципу верховенства права є застосування принципу правової визначеності res judicata, який в контексті права на оскарження судового рішення визначає, що у кожній справі національні суди мають перевіряти чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності) (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України").
З аналізу практики Європейського суду з прав людини також вбачається, що поновлення строку на оскарження судового рішення може бути обґрунтованим та вважається співвідносним та виправданим стосовно неповного забезпечення принципу правової визначеності, у випадках, якщо: 1) недотримання строків було зумовлене діями (бездіяльністю) суду попередньої інстанції, зокрема, особі не надіслано протягом строку на оскарження судового рішення копію повного тексту рішення суду попередньої інстанції (справа "Мушта проти України"); 2) пропуск строку на оскарження обумовлений особливими і непереборними обставинами суттєвого та переконливого характеру (справи "Рябих проти Росії", "Устименко проти України"); 3) відновлення строку необхідне для виправлення фундаментальних недоліків або помилок правосуддя (виправлення серйозних судових помилок) (справи "Безруков проти Росії", "Брумареску проти Румунії").
Право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується із обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" від 07.07.1989).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 13.03.2018 у справі "Кузнецов та інші проти Росії" Суд підкреслив, що особи, які оскаржують рішення поза межами наданих законом строків, мають діяти з достатнім поспіхом.
Частиною четвертою статті 13 ГПК України унормовано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Надавши належну оцінку доводам ТОВ "Євроенерготрейд", наведеним в обґрунтування поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Черкаської області від 22.08.2024 у справі № 925/663/24, Північний апеляційний господарський суд не встановив наявності об'єктивно непереборних та пов'язаних з дійсними істотними труднощами обставин, що перешкоджали ТОВ "Євроенерготрейд" своєчасно реалізувати своє право на подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 22.08.2024 у справі № 925/663/24.
Посилання ТОВ "Євроенерготрейд" у касаційній скарзі на те, що порушення встановленого законом строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Черкаської області від 22,08.2024 у справі № 925/663/24 сталося "внаслідок тривалості підготовки апеляційної скарги та уникнення дублювання доводів (підстав апеляційного та касаційного оскарження) між апеляційними та касаційними скаргами боржника та ініціюючого кредитора, враховуючи необхідність забезпечення повного, всебічного та своєчасного розгляду" не можуть бути розцінені судом як поважні підстави пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки є суб'єктивними та такими, що безпосередньо залежали від волевиявлення та процесуальної поведінки ТОВ "Євроенерготрейд". При цьому, пропуск строку на апеляційне оскарження склав майже 9 місяців, що вочевидь не є незначним строком, як помилково вважає скаржник.
Колегія суддів акцентує увагу, що звернення до суду з апеляційною скаргою є правом, а не обов'язком, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків, встановлених нормами ГПК України. Зловживання процесуальними правами не допускається.
З викладеного вбачається, що можливість звернутись з належно оформленою апеляційною скаргою у встановлений законом строк залежала виключно від волевиявлення та дій самого скаржника, а пропуск строку на апеляційне оскарження залежав не від об'єктивних причин, а від суб'єктивних чинників.
За наведених обставин Верховний Суд зазначає про обґрунтованість висновку Північного апеляційного господарського суду про відмову у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 261 ГПК України, оскільки наведені ТОВ "Євроенерготрейд" підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом не поважними.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги, згідно норм законодавства, можуть бути більш суворими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23.10.1996; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19.12.1997).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 05.04.2018 у справі "ZUBAC v. CROATIA" (№ 40160/12, § 83) вказано, що застосування передбаченого законодавством порогу ratione valoris для подання скарг до верховного суду є правомірною та обґрунтованою процесуальною вимогою, враховуючи саму суть повноважень верховного суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості.
Згідно з частиною другою статті 293 ГПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Отже, закон надає Верховному Суду право використовувати процесуальні фільтри, закріплені в частині другій статті 293 ГПК України, що повністю узгоджується з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, положеннями статті 129 Конституції України, завданнями і принципами господарського судочинства.
Для Верховного Суду правильне застосовування Північним апеляційним господарським судом норм права при постановленні оскаржуваної ухвали від 22.09.2025 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Євроенерготрейд" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 22.08.2024 у справі № 925/663/24 є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість касаційної скарги ТОВ "Євроенерготрейд" та про відмову у відкритті касаційного провадження на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2025 у справі № 925/663/24 на підставі частини другої статті 293 ГПК України.
Разом з тим, щодо клопотання Акціонерного товариства "Банк Альянс" про застосування заходів процесуального примусу відносно ТОВ "Євроенерготрейд" та постановлення стосовно скаржника окремої ухвали, колегія суддів зазначає таке.
Статтею 43 ГПК України унормовано, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
Відповідно до частини першої статті 131 ГПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
Суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зокрема, у випадку зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству (пункт 2 частини першої статті 135 ГПК України).
Частиною другою статті 246 ГПК України визначено, що суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов'язків, неналежного виконання професійних обов'язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором.
Доволі складно провести межу між правомірною реалізацією власних прав і зловживанням правами, оскільки зовні вони виглядають однаково (постанова Верховного Суду від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17). Основним критерієм для висновку про визнання дій зловживанням процесуальними правами є їх невідповідність завданню господарського судочинства, яким є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (стаття 2 ГПК України), а саме перешкоджання судочинству.
Перевірка обґрунтованості доводів, неведених у заявах і клопотаннях учасників справи, є насамперед завданням суду, який, зважаючи на результати такої перевірки, ухвалює відповідне процесуальне рішення.
Перевіривши наявні матеріали, колегія суддів не вбачає підстав для визнання дій ТОВ "Євроенерготрейд" щодо оскарження ухвали Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2025 у справі № 925/663/24 зловживанням процесуальними правами.
Також Верховним Судом не встановлено порушень скаржником норм процесуального права, які давали б підстави для постановлення окремої ухвали.
При цьому колегія суддів зазначає, що постановлення окремої ухвали є правом, а не обов'язком суду, яке він може реалізувати у випадку виявлення при вирішенні спору по суті порушення певним органом чи особою вимог законодавства (аналогічний висновок міститься у пункті 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 171/2124/18, у пункті 72 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2018 у справі № 521/18287/15-ц, постанова Верховного Суду від 26.10.2022 у справі № 906/344/21). Окрім того, суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що суд не постановляє окремих ухвал за клопотаннями сторін (аналогічний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.02.2022 у справі № 750/3192/14).
З урахуванням викладеного клопотання Акціонерного товариства "Банк Альянс" про застосування заходів процесуального примусу відносно ТОВ "Євроенерготрейд" та постановлення стосовно скаржника окремої ухвали задоволенню не підлягає.
Водночас, Верховний Суд вважає доцільним звернути увагу скаржника на встановлений ГПК України обов'язок добросовісно користуватися процесуальними правами та наголосити, що процесуальні права надані законом тим особам, які беруть участь у процесі, для сприяння суду при розгляді справ, для сприяння їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним.
Керуючись статтями 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроенерготрейд" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2025 у справі №925/663/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Пєсков
Судді С. Жуков
К. Огороднік