Справа №: 148/2180/25
Провадження № 1-кп/148/146/25
16 жовтня 2025 року Тульчинський районний суд Вінницької області в складі головуючого судді ОСОБА_1
при секретареві ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Тульчин в залі суду обвинувальний акт в кримінальному провадженню № 42022131610000409 від 24.06.2025 року відносно ОСОБА_4 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України.
В провадження Тульчинського районного суду Вінницької області надійшов обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України.
Обвинувальний акт внесений в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 42022131610000409 від 24.06.2025 року.
У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 вважав за можливе призначити по кримінальному провадженню судовий розгляд, також заявив клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою на 60 днів без визначення застави.
Прокурор клопотання мотивує тим, що ухвалою слідчого судді Немирівського районного суду Вінницької області від 25.08.2025 року відносно підозрюваного ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою. У даному кримінальному провадженні ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, тобто дезертирстві із зброєю, а саме у самовільному залишенні місця служби з метою ухилитися від військової служби, вчиненому в умовах воєнного стану. З часу застосування строку тримання під вартою, попередньо зазначені ризики передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшилися, а саме: ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від відповідальності та уникнення покарання в разі доведеності його вини та може впливати на свідків у даному кримінальному провадженні. Крім того, ОСОБА_4 може вчинити інші кримінальні правопорушення, враховуючи, що раніше судимий за вчинення умисного тяжкого злочину. За таких обставин та беручи до уваги, що вказані вище ризики, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів в даному конкретному випадку є недоцільними і саме - тримання під вартою може запобігти зазначеним ризикам, просив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 не заперечували проти призначення справи до судового розгляду, щодо задоволення клопотання прокурора також не заперечували.
Вислухавши думку учасників кримінального провадження щодо можливості призначення судового розгляду та продовження застосування запобіжного заходу, дослідивши обвинувальний акт та клопотання прокурора, суд приходить до наступних висновків.
Угод про визнання винуватості чи про примирення у порядку ст. ст. 468-475 КПК України до суду не надійшло. Підстав для закриття кримінального провадження не вбачається. Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог ст. 291 КПК України при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону. Підстав для направлення обвинувального акту для визначення підсудності не встановлено, дане кримінальне провадження підсудне Тульчинському районному суду Вінницької області.
Таким чином, в наявності достатні підстави для призначення судового розгляду по кримінальному провадженню.
Враховуючи думку учасників судового провадження, судовий розгляд слід провести у відкритому судовому засіданні.
Щодо застосування запобіжного заходу, суд виходить зі слідуючого.
У відповідності з вимогами ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Частиною 3 статті 331 КПК України передбачено, що незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Згідно з вимогами ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищення, схову або спотворення будь-яких речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчиняти інше кримінальне правопорушення або продовжити правопорушення, в якому підозрюється.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.
Ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливого здійснення обвинуваченим зазначених дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Сама по собі суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. При цьому, слід відмітити, що тяжкість покарання хоча і не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
Відповідно до вимог п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського Суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Так, із матеріалів клопотання вбачається, що ОСОБА_4 є військовослужбовцем, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів та за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до дванадцяти років.
Суд враховує тяжкість покарання, яка йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні злочину, особу обвинуваченого, його вік та стан здоров'я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання останнього та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
Зокрема суд враховує те, що ОСОБА_4 раніше судимий за тяжкий злочин, наявні достатні підстави вважати, що існують ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, з високим ступенем ймовірності того, що обвинувачений може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується та зважаючи на ч. 8 ст. 176 КПК України, вважає обрати обвинуваченому ОСОБА_4 міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів.
Під час розгляду клопотання відомостей, які б могли свідчити про неможливість утримання обвинуваченого під вартою, судом не встановлено.
Також, суд зазначає, що обраний обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою є обґрунтованим, співмірним з існуючими ризиками, відповідає даним про особу обвинуваченого, тяжкості злочину та його наслідкам, саме такий запобіжний захід може як запобігти імовірним ризикам, так і забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Окрім того, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Задовольняючи клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд, у відповідності до вимог ч.3 ст.183 КПК України вважає за необхідне не визначати обвинуваченому ОСОБА_4 розмір застави.
Керуючись ст.ст.177,183,315,331 КПК України, суд,
Призначити судовий розгляд по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_4 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України у відкритому судовому засіданні в приміщенні Тульчинського районного суду Вінницької області на 14.30 годину 25 листопада 2025 року.
Розгляд кримінального провадження здійснювати одноособово.
Про місце та час розгляду кримінального провадження повідомити учасників кримінального провадження.
Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , задовольнити.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити на 60 днів, тобто по 14 грудня 2025 включно.
Ухвала в частині продовження запобіжного заходу може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення до Вінницького апеляційного суду через Тульчинський районний суд Вінницької області.
Суддя ОСОБА_1