"15" жовтня 2025 р. с-ще Тиврів 128/2628/25
2-а/145/12/2025
Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Іванця В. Д. ,
за участю секретаря Урсуляк Ю.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник Чайка Роман Олегович, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови № 1916 від 01 квітня 2025 року про накладення адміністративного стягнення за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП,
ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому вказує, що він фактичного проживає (перебуває) у АДРЕСА_1 .
Він перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 за місцем фактичного проживання (перебування).
22.03.2025 він дізнався від працівників поліції та ІНФОРМАЦІЯ_3 , що перебуває у "адміністративному розшуку".
З метою з'ясування підстав перебування у "адміністративному розшуку" він прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 , де на останнього було складено протокол №191 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 22.03.2025.
01.04.2025 відповідачем було винесено постанову № 1916 про накладення адміністративного стягнення за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 статті 210-1 КУпАП, у якій зазначено, що 07.03.2025 він у строк вказаний у повістці, не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 та не повідомив ІНФОРМАЦІЯ_4 про причини не прибуття за повісткою. Електронна повістка була сформована і підписана начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 25.02.2025 та направлена АТ "Укрпошта", № 2684621, на адресу: АДРЕСА_1 , що є порушенням мобілізаційного законодавства.
Зазначена постанова була винесене без його участі, підтвердженням чого слугує відсутність його підпису в оскаржуваній постанові. Він ознайомився із нею 01.07.2025, після отримання відповіді на адвокатський запит.
Вважає, що постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за вказане порушення є незаконною з наступних підстав.
Як вбачається із оскаржуваної постанови, відповідач направив повістку № 2684621 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 , не зазначаючи мету явки, яку він належним чином не отримав.
Відповідно до відомостей з його електронного військово-облікового документа "Резер+", останньою датою проходження ним ВЛК є 12.07.2024. Зокрема, в "Резерв+" зазначено, що дані ним уточнено вчасно.
Відтак, його дані були уточнені, військово-лікарська комісія пройдена, що підкреслює сумнівність мети повістки.
До оскаржуваної постанови доказів направлення та повернення повістки за місцем його проживання (реєстрації) не надано.
Зі змісту оскаржуваної постанови не можливо встановити дату направлення повістки позивачу, дату прибуття на поштове відділення та дату повернення повістки.
Водночас під час винесення оскаржуваної постанови не встановлено та не взято до уваги, що він належним чином не отримував повістки ТЦК чи будь-якого іншого поштового відправлення від відповідача. Відповідно, він не був обізнаний про необхідність явки до територіального центру комплектування.
Також, при винесенні оскаржуваної постанови відповідачем не встановлено чи повідомляв він територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
У зв'язку з чим, відповідач неправомірно виніс оскаржувану постанову.
Відповідно до п. 10 ст. 247 КУпАП встановлено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема, але не виключно: проходження військової служби особою, щодо якої розпочато провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтями 210 і 210-1 цього Кодексу.
Проходження ним військової служби підтверджується військово-обліковим документ "Резерв+", де зазначено, що його знято з військового обліку на підставі того, що він перебуває в статусі військовослужбовця.
Вважає, що постанова винесена без всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів.
Просить скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 полковника ОСОБА_2 № 1916 від 01.04.2025, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та призначено штраф у розмірі 17000,00 грн, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.
Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 15.08.2025 визнано поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду з даним позовом та поновлено цей строк, у справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. Крім того, витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_5 копію матеріалів справи про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
ІНФОРМАЦІЯ_7 копію ухвали отримав 15.08.2025, що стверджується довідкою про доставку електронного документу. Відзив до суду не надходив.
Верховний Суд у постанові від 21 лютого 2024 року у справі №640/22958/21 дійшов висновку, що довідка про доставку електронного листа є допустимим доказом, що підтверджує вручення стороні судового рішення, надісланого в електронній формі.
03.10.2025 судом надіслано до ІНФОРМАЦІЯ_5 лист із наголошенням на необхідності виконати ухвалу Тиврівського районного суду Вінницької області від 15.08.2025 та надати витребовуванні судом матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
ІНФОРМАЦІЯ_7 лист отримав 04.10.2025, що стверджується довідкою про доставку електронного документу.
Матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП суду не надані.
Ухвалою суду від 15.10.2025 провадження у справі зупинено, оскільки після відкриття провадження в даній справі суддею встановлено, що дана позовна заява не відповідає вимогам, визначеним у статтях 160, 161 КАС.
15.10.2025 відповідачем усунено недоліки.
Ухвалою суду від 15.10.2025 провадження у справі поновлено.
Оскільки Тиврівським районним судом Вінницької області не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у ній матеріалами, а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 251 КАС України.
У зв'язку з тим, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
За приписами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Згідно зі ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Отже, висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме правопорушення (у випадку його вчинення), повинне бути належним чином зафіксоване.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 287 КУпАП України постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.
Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, що також передбачено ч. 1 ст. 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Пунктом 2 ч. 1 ст. 37 Закону України № 2232-ХІІ "Про військовий обов'язок і військову службу" (в редакції станом на час події - жовтень 2018 року) передбачено, що взяттю на військовий облік призовників та військовозобов'язаних у районних (міських) військових комісаріатах підлягають громадяни України: на військовий облік військовозобов'язаних підлягають, зокрема, громадяни України, які досягли граничного (27-річного) віку під час перебування на військовому обліку призовників (з 04.04.2024 ця норма змінена і вік перебування на обліку призовників знижено з 27 років до 25 років.)
Однак, Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу" до 19.05.2024 не визначав строку виконання громадянами України військового обов'язку, зокрема і щодо виконання правил військового обліку. Проте з 19.05.2024 Закон №2232-ХІІ доповнено положенням ч. 10 ст. 1 згідно з яким визначено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Згідно з ч. 7 ст. 1 вказаного Закону № 2232-ХІІ виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, центри надання адміністративних послуг, центри рекрутингу та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Судом установлено, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , що стверджується довідкою про взяття на облік внутнішньопереміщеної особи від 09.07.2025 № 505-7002069341 (а.с.13).
ОСОБА_1 перебував на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_8 , 12.07.2024 уточнив свої персональні дані, цього ж дня постановою ВЛК визнаний придатним, крім того останній знятий з обліку, підстава зняття - військовослужбовці, що стверджується військово-обліковим документом із застосунку "Резерв+" (а.с.14).
Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 полковника ОСОБА_3 від 01.04.2025 № 1916 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, в мотивувальній частині постанови зазначено - 07.03.2025 ОСОБА_1 у строк вказаний в повістці, не прибув до п'ятого відділу ІНФОРМАЦІЯ_5 про причини неприбуття за повісткою не повідомив. Електронна повістка була сформована і підписана начальником п'ятого відділу ІНФОРМАЦІЯ_5 25.02.2025 та направлена АТ "Укрпошта" № 2684621 на адресу: АДРЕСА_1 . Постановлено застосувати до ОСОБА_1 , стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн (а.с.17). Дану постанову винесено на підставі відомостей зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення від 22.03.2025 № 191.
Відповідно до положень ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Частиною 3 статті 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, тобто порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Згідно зі ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Суд зазначає, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а також відповідати принципу законності.
Враховуючи вищевикладене ОСОБА_1 не міг вчинити адміністративно-каране правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП 07.03.2025, оскільки він 12.07.2024 уточнив свої дані щодо військового обліку, цього ж дня пройшов ВЛК, крім того знятий з обліку, як військовослужбовець.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" у повістці про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки зазначаються: 1) прізвище, ім'я та по батькові і дата народження громадянина, якому адресована повістка; 2) найменування територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що видав повістку; 3) мета виклику до територіального центру комплектування та соціальної підтримки; 4) місце, день і час явки за викликом; 5) підпис (електронний цифровий підпис) посадової особи, яка видала (сформувала) повістку; 6) реєстраційний номер повістки; 7) роз'яснення про наслідки неявки і про обов'язок повідомити про причини неявки.
Мета, яка слугувала для виклику позивача до ІНФОРМАЦІЯ_3 на підставі електронної повістки, яка була сформована і підписана начальником п'ятого відділу ІНФОРМАЦІЯ_5 25.02.2025 та направлена АТ "Укрпошта" № 2684621 на адресу: АДРЕСА_1 , суду не надана та в судовому засіданні не встановлено, як і інших доказів, що підтверджують винуватість позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Відповідно п. 1 ч. 10 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: проходження військової служби особою, щодо якої розпочато провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтями 210 і 210-1 цього Кодексу.
За таких обставин суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позову в повному обсязі.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 244 КАС під час ухвалення рішення суд вирішує: як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений ним судовий збір в сумі 485,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 7-9, 38, 210, 235, 245, 247, 251, 252, 280, 287 КУпАП, ст. 72, 77, 241-246, 286 КАС України, Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", Конституцією України, суд, -
Позов задоволити.
Визнати протиправною та скасувати постанову № 1916 від 01 квітня 2025 року про накладення адміністративного стягнення за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, згідно з якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу у сумі 17000,00 грн.
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 21-1 КУпАП - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 485 (чотириста вісімдесят п'ять) гривень 00 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складання повного судового рішення тобто з 15 жовтня 2025 року.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_10 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 .
Суддя Іванець В. Д.