Справа № 139/670/25
Провадження № 3/139/221/25
16 жовтня 2025 року селище Муровані Курилівці
Суддя Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області Ліщина Т.П., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (у тексті - КУпАП), відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, громадянина України,
02.10.2025 з Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області до суду надійшли дві справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 .
Відповідно до статті 221 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, розглядають судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення (ч. 1 ст. 276 КУпАП).
Особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення (ст. 8 КУпАП).
Згідно абз. 2 п. 1 ч. 1 ст. 255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи органів Національної поліції, у тому числі за ст. 130 КУпАП.
Враховуючи наведене, протокол про адміністративне правопорушення складено уповноваженою на те посадовою особою, а справа підвідомча Мурованокуриловецькому районному суду Вінницької області.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 462328, складеного 23.09.2025 о 10:05 год. за адресою: Вінницька обл., Могилів-Подільський р-н, с-ще Муровані Курилівці, провул. Тихий (Жовтневий), 20, поліцейським Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області, старшим сержантом поліції Лисаком Ю.С. (у тексті - протокол серії ЕПР1 № 462328 від 23.09.2025 або протокол), 23.09.2025 о 09:45 год. в селищі Муровані Курилівці, провулок Тихий (Жовтневий), буд. 20, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував мотоблоком Зубр б/н з причіпом з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей та обличчя, нечітка мова). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, що зафіксовано на технічний засіб відеозапису, а саме на нагрудні бодікамери № 797716, № 798381. Чим порушив п. 2.5. Правил дорожнього руху - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Крім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 463171, складеного 23.09.2025 о 22:47 год. за адресою: Вінницька обл., Могилів-Подільський р-н, с. Дружба, дорога Т 2308, інспектором Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області, старшим лейтенантом поліції Поцелуйко К.М. (у тексті - протокол серії ЕПР1 № 463171 від 23.09.2025 або протокол), 23.09.2025 о 22:35 год. в с. Дружба, дорога Т 2308, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував мотоблоком Зубр б/н з причіпом з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей та обличчя, нечітка мова). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, що зафіксовано на технічний засіб відеозапису, а саме нагрудні бодікамери № 798381, № 797716. Чим порушив п. 2.5. Правил дорожнього руху - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Постановою Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 13.10.2025 справи про зазначені адміністративні правопорушення об'єднані в одне провадження.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні зазначених адміністративних правопорушень визнав; щиро розкаявся; підтвердив обставини, викладені у протоколах серії ЕПР1 № 462328 і № 463171 від 23.09.2025. Просив суд суворо не карати.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до висновку, що він вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, за що повинен нести передбачену законом відповідальність.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи з дотриманням процесуальної форми її розгляду.
У відповідності до ст. 17 Закону України « Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі. Суд неодноразово наголошував на тому, що користування джерелом підвищеної небезпеки покладає на водія транспортного засобу певні додаткові обов'язки, які пов'язані із необхідністю забезпечення безпечного використання транспортних засобів і таке обмеження прав конкретної особи повністю відповідає інтересам суспільства щодо забезпечення безпеки дорожнього руху. Керування транспортним засобом водієм, який підозрюється в тому, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння, створює реальну небезпеку, яка може призвести до тяжких наслідків.
Згідно з ч. ч. 1, 2 і абз. 1 ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно до п. 1.3. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (із змінами) (у тексті - Правила дорожнього руху) учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Згідно з абз. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобіль - колісний транспортний засіб, який приводиться в рух джерелом енергії, має не менше чотирьох коліс, призначений для руху безрейковими дорогами і використовується для перевезення людей та (чи) вантажів, буксирування транспортних засобів, виконання спеціальних робіт.
Відповідно до абз. 25 п. 1.10. Правил дорожнього руху водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Згідно з п. 2.9. «а» Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5. Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 1.9. Правил дорожнього руху передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відтак відповідальність за даною статтею настає не лише за керування транспортним засобом в стані сп'яніння, а також і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідного огляду на стан сп'яніння. Тобто, факт відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння є самостійним складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України і Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1413/27858 (у тексті - Інструкція) огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно з п. 3 розділу І Інструкції ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Відповідно до пунктів 6, 7 розділу І Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Згідно з п. 8 постанови Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103 «Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» (із змінами) у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
За таких обставин, оскільки за приписами ч. 1 ст. 130 КУпАП відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння є окремим складом адміністративного правопорушення і, як наслідок, підставою для притягнення такої особи до адміністративної відповідальності незалежно від того, чи перебуває вона в стані алкогольного сп'яніння, чи не перебуває у такому стані, суд вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення у повній мірі доводиться: обставинами, викладеними у протоколах про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 462328 і № 463171 від 23.09.2025; направленнями на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, виданими за результатами оглядів, проведених поліцейськими, у зв'язку з виявленням в ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння; актами огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, які складені за результатами оглядів, проведених у зв'язку з виявленими в ОСОБА_1 ознаками алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей та обличчя, нечітка мова; записами даних подій з портативних відеореєстраторів працівників поліції № 798381, № 797716, з яких вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, на вимогу поліцейського відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу і в закладі охорони здоров'я, під час спілкування з поліцейськими повідомив, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння, тому що вживав алкогольні напої.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).
Відповідно до приписів ч. ч. 1, 2 ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає безальтернативне адміністративне стягнення у вигляді накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до довідки старшого інспектора САП ВВГ Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області, старшого лейтенанта поліції А. Меженіної-Ходзінської, ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП протягом року не притягувався; посвідчення водія не отримував.
Згідно санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП додаткове обов'язкове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами застосовується виключно до водіїв, на інших же осіб за вчинення вказаного правопорушення накладається стягнення лише у виді штрафу.
Відповідно до абз. 25 п. 1.10. Правил дорожнього руху, водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Згідно абз. 3 п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», позбавлення права керувати транспортними засобами можна застосовувати як додаткове покарання незалежно від того, що особу вже було позбавлено такого права в адміністративному порядку. Однак призначення цього покарання особі, яка взагалі не мала права керувати транспортними засобами, є неможливим.
Тому в даному випадку суд не застосовує до ОСОБА_1 стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність ОСОБА_1 суддя визнає його щире розкаяння у вчиненому адміністративному правопорушенні. Обставин, що обтяжують відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення, суддею не встановлено.
Беручи до уваги наведені обставини, враховуючи суспільну небезпеку та характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, яка доведена під час розгляду справи, наявність обставини, яка пом'якшує відповідальність, відсутність обставин, які її обтяжують, вважаю за необхідне притягнути ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння і відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан такого сп'яніння, чим порушив пункт 2.5. Правил дорожнього руху, до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП для інших осіб, з застосуванням стягнення, передбаченого санкцією даної частини статті в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 гривень.
Відповідно до ч. 1 ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено адміністративне стягнення. Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір справляється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 01.01.2025 для працездатних осіб установлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028 гривень. Тому з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп.
Керуючись ч. 1 ст. 130, ст. ст. 1, 8, 9, 23, 33, 40-1, 221, 248, 249, 251, 252, 276, 277, 280, 283, 284, 287, 289, 294, 307, 308 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду через Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області.
Суддя Тарас ЛІЩИНА